Наймит - Історія редагувань

Predator в 17:35, 29 листопада 2014

2014-11-29T17:35:26Z

Predator в 17:34, 29 листопада 2014

2014-11-29T17:34:59Z

Predator в 17:34, 29 листопада 2014

2014-11-29T17:34:36Z

Predator в 17:34, 29 листопада 2014

2014-11-29T17:34:15Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Наймит, -та, '''''м. ''Наемникъ, нанятый работникъ. Ум. '''Наймиток, наймитонько '''(Желех.), '''на...

2012-09-13T23:46:38Z

Створена сторінка: '''Наймит, -та, '''''м. ''Наемникъ, нанятый работникъ. Ум. '''Наймиток, наймитонько '''(Желех.), '''на...

Нова сторінка

'''Наймит, -та, '''''м. ''Наемникъ, нанятый работникъ. Ум. '''Наймиток, наймитонько '''(Желех.), '''наймиточок'''. ''Чого ти, наймитку, так рано встаєш? Та я то обуваннячком, то одяганнячком надолужу. ''Ном. № 10851. ''Іде наймит із панщини, на воли гукає; а хазяйка з усіх мисок вечерю зливає: «Отсе ж тобі, наймиточку, вечеря з обідом, не доїси вечерею, то доїдай хлібом; та не берись, наймиточку, до хліба м’якого, візьми собі на полиці сухаря цвілого». ''Нп. Ув. '''Наймити́ще, наймитюга. '''''Приймай, жінко, та вареники, бо вже йде наймитище. ''Грин. III. 557. ''Доорався бідний наймитюга до вечірнього впруга. ''Грин. III. 558.
[[Категорія:На]]

@@ Рядок 23: / Рядок 23: @@
 ==Зовнішні посилання==
 http://slovopedia.org.ua/34/53405/33158.html
 http://ukrlit.org/slovnyk/наймит
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 [[Категорія:На]]

@@ Рядок 10: / Рядок 10: @@
 НАЙМИТ , НАЙМАНЕЦЬ
 Наймити й найманці
- Слово наймит означало колись певне соціальне поняття — робітник, що наймався працювати в заможного господаря («Наймит запріг коні й поклав на віз кілька кавунів і динь». — І. Нечуй-Левицький), але воднораз його стали вживати в значенні «запроданець, відступник, перекинчик», що «за шмат гнилої ковбаси», як писав Т. Шевченко, перекидався до ворожого табору: «Ваші господарі — наймити татарам, турецьким султанам» (Т. Шевченко). Згодом у переносному значенні з’явилось нове слово — найманець: «Не тільки чоловіки, а й жінки й підлітки брали активну участь у боротьбі проти німецько-фашистських окупантів та їх найманців» (О. Гончар).
+Слово наймит означало колись певне соціальне поняття — робітник, що наймався працювати в заможного господаря («Наймит запріг коні й поклав на віз кілька кавунів і динь». — І. Нечуй-Левицький), але воднораз його стали вживати в значенні «запроданець, відступник, перекинчик», що «за шмат гнилої ковбаси», як писав Т. Шевченко, перекидався до ворожого табору: «Ваші господарі — наймити татарам, турецьким султанам» (Т. Шевченко). Згодом у переносному значенні з’явилось нове слово — найманець: «Не тільки чоловіки, а й жінки й підлітки брали активну участь у боротьбі проти німецько-фашистських окупантів та їх найманців» (О. Гончар).
-       У сучасній літературній мові слово наймит виступає в його буквальному соціальному значенні, а в значенні «запроданець» користуються словом найманець.
+У сучасній літературній мові слово наймит виступає в його буквальному соціальному значенні, а в значенні «запроданець» користуються словом найманець.

@@ Рядок 17: / Рядок 17: @@
 ==Джерела та література==
 '''1'''.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 98.
 '''2'''.Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 491.

← Попередня версія		Версія за 17:34, 29 листопада 2014
Рядок 1:		Рядок 1:
		+	==Словник Б.Д Грінченка==
	'''Наймит, -та, '''''м. ''Наемникъ, нанятый работникъ. Ум. '''Наймиток, наймитонько '''(Желех.), '''наймиточок'''. ''Чого ти, наймитку, так рано встаєш? Та я то обуваннячком, то одяганнячком надолужу. ''Ном. № 10851. ''Іде наймит із панщини, на воли гукає; а хазяйка з усіх мисок вечерю зливає: «Отсе ж тобі, наймиточку, вечеря з обідом, не доїси вечерею, то доїдай хлібом; та не берись, наймиточку, до хліба м’якого, візьми собі на полиці сухаря цвілого». ''Нп. Ув. '''Наймити́ще, наймитюга. '''''Приймай, жінко, та вареники, бо вже йде наймитище. ''Грин. III. 557. ''Доорався бідний наймитюга до вечірнього впруга. ''Грин. III. 558.		'''Наймит, -та, '''''м. ''Наемникъ, нанятый работникъ. Ум. '''Наймиток, наймитонько '''(Желех.), '''наймиточок'''. ''Чого ти, наймитку, так рано встаєш? Та я то обуваннячком, то одяганнячком надолужу. ''Ном. № 10851. ''Іде наймит із панщини, на воли гукає; а хазяйка з усіх мисок вечерю зливає: «Отсе ж тобі, наймиточку, вечеря з обідом, не доїси вечерею, то доїдай хлібом; та не берись, наймиточку, до хліба м’якого, візьми собі на полиці сухаря цвілого». ''Нп. Ув. '''Наймити́ще, наймитюга. '''''Приймай, жінко, та вареники, бо вже йде наймитище. ''Грин. III. 557. ''Доорався бідний наймитюга до вечірнього впруга. ''Грин. III. 558.
		+
		+	==Словник української мови==
		+	1. Робітник, що працює по найму у приватного власника, підприємця; батрак. Він ізгадав, як служив колись у лихих людей наймитом (Вовчок, І, 1955, 150); В кінці чумацького стоїща засліплений злістю Плачинда налітає на споконвічного наймита Мар’яна Поляруша (Стельмах, І, 1962, 26); * У порівн. Чула [Явдоха], що він ходив по роботах; він — хазяйський син, як простий наймит, робить на чужих людей… (Мирний, IV, 1955, 42).
		+
		+	2. перен., зневажл. Той, хто захищав чужі інтереси не з переконання, а з корисливих мотивів. Ваші господарі — Наймити татарам, Турецьким султанам (Шевч., І, 1963, 97); Хіба треба шукати імперіалістам кращого, вірнішого наймита, ніж римська церква, яка є втіленням всього коєного, агресивного і кровожерливого?! (Мельн., Обличчя.., 1960, 11).
		+
		+	==Словопедія==
		+	НАЙМИТ , НАЙМАНЕЦЬ
		+	Наймити й найманці
		+	Слово наймит означало колись певне соціальне поняття — робітник, що наймався працювати в заможного господаря («Наймит запріг коні й поклав на віз кілька кавунів і динь». — І. Нечуй-Левицький), але воднораз його стали вживати в значенні «запроданець, відступник, перекинчик», що «за шмат гнилої ковбаси», як писав Т. Шевченко, перекидався до ворожого табору: «Ваші господарі — наймити татарам, турецьким султанам» (Т. Шевченко). Згодом у переносному значенні з’явилось нове слово — найманець: «Не тільки чоловіки, а й жінки й підлітки брали активну участь у боротьбі проти німецько-фашистських окупантів та їх найманців» (О. Гончар).
		+	У сучасній літературній мові слово наймит виступає в його буквальному соціальному значенні, а в значенні «запроданець» користуються словом найманець.
		+
		+
		+
		+	==Джерела та література==
		+	'''1'''.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 98.
		+	'''2'''.Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 491.
		+
		+
		+	==Зовнішні посилання==
		+	http://slovopedia.org.ua/34/53405/33158.html
		+	http://ukrlit.org/slovnyk/наймит
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
	[[Категорія:На]]		[[Категорія:На]]