Навісний - Історія редагувань

Sssalvenchuk.gi14: /* Ілюстрації */

2017-11-20T16:33:36Z

‎Ілюстрації

Sssalvenchuk.gi14: /* Іншими мовами */

2017-11-20T16:28:49Z

‎Іншими мовами

Sssalvenchuk.gi14: /* Зовнішні посилання */

2017-11-20T16:25:56Z

‎Зовнішні посилання

Sssalvenchuk.gi14 в 16:21, 20 листопада 2017

2017-11-20T16:21:51Z

Sssalvenchuk.gi14 в 16:21, 20 листопада 2017

2017-11-20T16:21:36Z

Sssalvenchuk.gi14 в 16:21, 20 листопада 2017

2017-11-20T16:21:22Z

Sssalvenchuk.gi14: /* Синоніми */

2017-11-20T16:03:22Z

‎Синоніми

Sssalvenchuk.gi14: /* Сучасні словники */

2017-11-20T15:41:57Z

‎Сучасні словники

Sssalvenchuk.gi14: /* Сучасні словники */

2017-11-20T15:41:02Z

‎Сучасні словники

Sssalvenchuk.gi14: /* Сучасні словники */

2017-11-20T15:40:51Z

‎Сучасні словники

@@ Рядок 32: / Рядок 32: @@
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hanging20112017.jpg|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hanging20112017.jpg|x250px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mad20112017.jpg|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mad20112017.jpg|x250px]]
 |}
 ==Іншими мовами==
 ''англ.''

@@ Рядок 36: / Рядок 36: @@
 |}
 ==Іншими мовами==
 . hanging, overhanging, impending, imminent, impendent, beetle, overhung, threatening

@@ Рядок 47: / Рядок 47: @@
 ==Зовнішні посилання==
 http://sum.in.ua/s/navisnyj
 https://translate.google.com/
 http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 [[Категорія:Слова 2017 року]]

@@ Рядок 35: / Рядок 35: @@
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mad20112017.jpg|x140px]]
 |}
 ==Іншими мовами==
 . hanging, overhanging, impending, imminent, impendent, beetle, overhung, threatening

@@ Рядок 35: / Рядок 35: @@
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mad20112017.jpg|x140px]]
 |}
-==Медія==
+==Медіa==
 ==Іншими мовами==
 . hanging, overhanging, impending, imminent, impendent, beetle, overhung, threatening

@@ Рядок 42: / Рядок 42: @@
 ==Джерела та література==
-Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 34.
+''Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 34.''
-Словники України on-line
+''Словники України on-line''
 ==Зовнішні посилання==

@@ Рядок 23: / Рядок 23: @@
 ==Синоніми==
-'''БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ''' (який має психічний розлад, психічно хворий), БЕЗУ́МНИЙ рідше, ПСИХІЧНОХВО́РИЙ, ДУШЕВНОХВО́РИЙ рідше, НЕНОРМА́ЛЬНИЙ розм., ПРИЧИ́ННИЙ розм., НАВІЖЕ́НИЙ підсил. розм., НАВІСНИ́Й підсил. розм., ОГЛАШЕ́ННИЙ підсил. розм., СКАЖЕ́НИЙ підсил. розм., рідше, ШАЛЕ́НИЙ підсил. розм., рідше, БІСНУВА́ТИЙ заст., ЮРОДИ́ВИЙ розм., ПОМІ́ШАНИЙ рідко. Зійшов з помосту божевільний Лір (М. Рильський); Дитя, убите катом на порозі, безумна мати, схилена в знемозі (С. Голованівський); - Коли звичайнісінька людина зі здоровою психікою товаришує чи часто спілкується з ненормальною людиною, то вона ніби переймає дещо від її хвороби, від її відхилення (Є. Гуцало); Михайло знав такого - причинного Андрія, який ходив по селах (М. Томчаній); - Пан буде мені писати, чи здоровий твій чоловік! Мабуть, ти п'яна або зроду така навіжена (Марко Вовчок); То близнята народились, А навісна мати Регочеться, що Йванами Обох буде звати! (Т. Шевченко); З яких країн сюди прийшла Бандитів зграя оглашенна (Л. Забашта); Чи не дурна я, чи не скажена? - думаю. - Що він накоїв? Чи половини б мене не стало, якби поцілував?.. (Панас Мирний); [Ройс:] Хитруєш ти, сенаторе. Боїшся Сказати в вічі: що так стурбувало Святий синкліт: Ройс грошей не дає? І ви його за це оголосили Шаленим? (І. Муратов); Отець Сидір розповідав притчі про те, як вселявся біс у грішників і вони робилися біснуватими (О. Донченко); - Добре, - сказав старий, - я бачу, що з тобою нічого не зробиш, ти якийсь святий чи, може, трохи юродивий (В. Собко). - Пор. 1. безтя́мний, 1. дурни́й.
+'''''БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ''''' (який має психічний розлад, психічно хворий), '''БЕЗУ́МНИЙ''' рідше, '''ПСИХІЧНОХВО́РИЙ''', '''ДУШЕВНОХВО́РИЙ''' рідше, '''НЕНОРМА́ЛЬНИЙ''' розм., '''ПРИЧИ́ННИЙ''' розм., '''НАВІЖЕ́НИЙ''' підсил. розм., '''НАВІСНИ́Й''' підсил. розм., '''ОГЛАШЕ́ННИЙ''' підсил. розм., '''СКАЖЕ́НИЙ''' підсил. розм., рідше, '''ШАЛЕ́НИЙ''' підсил. розм., рідше, '''БІСНУВА́ТИЙ''' заст., '''ЮРОДИ́ВИЙ''' розм., '''ПОМІ́ШАНИЙ''' рідко.
-'''БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ''' ''у знач. ім.'' (осудливо про людину, думки, слова, вчинки якої оцінюються як ненормальні), БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ, БЕЗУ́МНИЙ, БЕЗУ́МЕЦЬ, ШАЛЕ́НЕЦЬ розм., НЕНОРМА́ЛЬНИЙ розм., ПРИЧИ́ННИЙ розм., ПСИХІ́ЧНИЙ розм., ПСИХОПА́Т розм., ПСИХ розм., ШИЗОФРЕ́НІК розм., БІСНУВА́ТИЙ підсил., НАВІ́ЖЕНИЙ підсил., НАВІСНИ́Й підсил., ОГЛАШЕ́ННИЙ підсил., СКАЖЕ́НИЙ підсил., ШАЛЕ́НИЙ підсил., ЦАПЛЕ́НИЙ підсил., рідше, БОЖЕВІ́ЛЕЦЬ рідко, ПОМІ́ШАНИЙ рідко, ОЧМАНА́ [ЧМАНА́] підсил. рідко, ВАРІЯ́Т діал. - Куди ти? Божевільний! Стій! Вернись! (Леся Українка); (Широко замахнувши, кидає [Тірца] арфу далеко в Іордан). [Співець:] Безумна! Біснувата! Що ти робиш? (Леся Українка); В цю останню хвилину так несподівано і невчасно з'явилася думка: "Зупинися, безумцю! На кого руку підіймаєш? (А. Шиян); - Ну, ось візьміть, тату, і мене на дибу, скарайте палею, бо я теж прошу за Мартинка! - Шаленець, хлопчисько... - ледве вимовив збентежений батько (І. Ле); "Причинний!" - говорили ви й тоді, Коли я в грошах не знавав принади І через сни, таємні, золоті, Я рвався геть од теплої посади (А. Кримський); Розбещений психопат, ошалілий рабовласник, хтивий кровожер, самозакоханий маніяк, незнаний досі виродок - ось риси гітлерівця (К. Гордієнко); - Як ти з ним вживаєшся, з тим Сергієм Танченком! Він же псих. В нього... манія справедливості! (О. Гончар); - Навіжена, безглузда, непоміркована, схаменись! - говорив Клим, приступаючи до Лукини (І. Нечуй-Левицький); - Я не піду, мамо, - говорила дівчина, - я його не люблю. - Навісна! - скрикнула стара. - Що ти говориш мені? (Марко Вовчок); - Яке тобі діло, оглашенний, до тих, що бастують?! Ти їм дітей будеш хрестити, чи як? (М. Стельмах); З-під рук у батька вхопила [дочка] його чабанські ножиці і вже замахнулась ними обстригати.. вії. - Скажена! - Він відняв ножиці, дав запотиличника (О. Гончар); Є така поезія Верлена, Де поет себе питає сам У гіркому каятті: "Шалений! Що зробив ти із своїм життям?" (М. Рильський); Погана справа! Лихий поніс його туди, до тих божевільців. Чи не краще то було піти "на вінт" до сусіда? Ат!.. (М. Коцюбинський); Боже мій, Хомутовников!! Ще, здається, ніколи не показувався він такою очманою, як тепер! (Олена Пчілка); - Я не піду більше на таку роботу.. В мене рука тремтить, я не можу... - Не говори дурниць, варіяте! (М. Ю. Тарновський). - Пор. 1. ду́рень.
+'''''БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ''''' ''у знач. ім.'' (осудливо про людину, думки, слова, вчинки якої оцінюються як ненормальні), '''БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ''', '''БЕЗУ́МНИЙ''', '''БЕЗУ́МЕЦЬ''', '''ШАЛЕ́НЕЦЬ''' розм., '''НЕНОРМА́ЛЬНИЙ''' розм., '''ПРИЧИ́ННИЙ''' розм., '''ПСИХІ́ЧНИЙ''' розм., '''ПСИХОПА́Т''' розм., '''ПСИХ''' розм., '''ШИЗОФРЕ́НІК''' розм., '''БІСНУВА́ТИЙ''' підсил., '''НАВІ́ЖЕНИЙ''' підсил., '''НАВІСНИ́Й''' підсил., '''ОГЛАШЕ́ННИЙ''' підсил., '''СКАЖЕ́НИЙ''' підсил., '''ШАЛЕ́НИЙ''' підсил., '''ЦАПЛЕ́НИЙ''' підсил., рідше, '''БОЖЕВІ́ЛЕЦЬ''' рідко, '''ПОМІ́ШАНИЙ''' рідко, '''ОЧМАНА''' [ЧМАНА́] підсил. рідко, '''ВАРІЯ́Т''' діал.
-'''НЕСАМОВИ́ТИЙ''' (який виражає стан сильного душевного потрясіння або нагадує такий стан), ДИ́КИЙ розм.; ШАЛЕ́НИЙ, ОШАЛІ́ЛИЙ розм., ОШАЛЕНІ́ЛИЙ розм. рідше (від збудження, роздратування, гніву тощо); НАВІЖЕ́НИЙ, НАВІСНИ́Й, СКАЖЕ́НИЙ підсил. розм., ОСКАЖЕНІ́ЛИЙ підсил. розм., ОСАТАНІ́ЛИЙ підсил. розм. (від роздратування, гніву і т. ін.); НЕЛЮ́ДСЬКИЙ, НЕСВІ́ТСЬКИЙ розм., ПЕРЕРАЖА́ЮЧИЙ діал., ПЕРЕРА́ЗЛИВИЙ діал. (про крик болю, відчаю тощо). Сього панич не сподівався, несамовитий вид Софіїн злякав його, і він миттю зник (Леся Українка); Сперанський дивився кудись убік диким, безтямним поглядом і ледве чутно стогнав (О. Гончар); Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський); Багрич відчуває, як недобра, навіжена лють насувається на нього (Л. Дмитерко); Панщина пропала й сліду не покинула. ..То був послідок навісного лютування Потоцького, Лаша, Вишневецького та інших польських панів і українських панів-перевертнів (І. Нечуй-Левицький); - Віват! віват шляхті!.. - загаласу-вала шляхта якимись скаженими голосами (І. Нечуй-Левицький); Зеленуваті очі Гната зробилися оскаженілими (Григорій Тютюнник); Дівчина скрикнула страшним нелюдським криком та й упала, як мертва, додолу біля мертвої матері (Б. Грінченко); Знадвору вривається несвітський галас (Леся Українка). - Пор. 2. безтя́мний.
+'''''НЕСАМОВИ́ТИЙ''''' (який виражає стан сильного душевного потрясіння або нагадує такий стан), '''ДИ́КИЙ''' розм.; '''ШАЛЕ́НИЙ''', '''ОШАЛІ́ЛИЙ''' розм., '''ОШАЛЕНІ́ЛИЙ''' розм. рідше (від збудження, роздратування, гніву тощо); '''НАВІЖЕ́НИЙ''', '''НАВІСНИ́Й''', '''СКАЖЕ́НИЙ''' підсил. розм., '''ОСКАЖЕНІ́ЛИЙ''' підсил. розм., '''ОСАТАНІ́ЛИЙ''' підсил. розм. (від роздратування, гніву і т. ін.); '''НЕЛЮ́ДСЬКИЙ''', '''НЕСВІ́ТСЬКИЙ''' розм., '''ПЕРЕРАЖА́ЮЧИЙ''' діал., '''ПЕРЕРА́ЗЛИВИЙ''' діал. (про крик болю, відчаю тощо).
 ==Ілюстрації==

@@ Рядок 10: / Рядок 10: @@
 '''НАВІСНИЙ''' 1, а, е.
-. Який нависає над чим-небудь. Інколи доводиться користуватись навісною переправою (В дорогу, 1953, 60); Збудували [колгоспники] великий цегляний свинарник, обладнали його навісною дорогою, провели туди водопровід (Колгоспник України, 2, 1957, 28); Грубе коріння вп'ялося в закам'янілий ґрунт навісної стіни (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 304).
+. ''Який нависає над чим-небудь.'' Інколи доводиться користуватись навісною переправою (В дорогу, 1953, 60); Збудували [колгоспники] великий цегляний свинарник, обладнали його навісною дорогою, провели туди водопровід (Колгоспник України, 2, 1957, 28); Грубе коріння вп'ялося в закам'янілий ґрунт навісної стіни (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 304).
 . Побудований так, що при потребі може підніматися і підвішуватися. Тепер уже багато навісних машин успішно конкурують з причіпними (Наука і життя, 5, 1958, 26); Засніженим полем валка тракторів знов тягнула цілий поїзд навісних плугів, борін, культиваторів (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 401).
 '''НАВІСНИЙ''' 2, а, е.
-. Те саме, що навіжений 1. То близнята народились, А навісна мати Регочеться, що Йванами Обох буде звати! (Тарас Шевченко, I, 1951, 303); Сахно подалася б шукати дорогу до гаражів, коли це до її кімнати з'явилися чорні окуляри навісного лакея (Юрій Смолич, I, 1958, 87);  * У порівняннях. Я блукав, мов навісний, Без крихти хліба та оселі (Павло Грабовський, I, 1959, 206);
+. ''Те саме, що навіжений'' 1. То близнята народились, А навісна мати Регочеться, що Йванами Обох буде звати! (Тарас Шевченко, I, 1951, 303); Сахно подалася б шукати дорогу до гаражів, коли це до її кімнати з'явилися чорні окуляри навісного лакея (Юрій Смолич, I, 1958, 87);  * У порівняннях. Я блукав, мов навісний, Без крихти хліба та оселі (Павло Грабовський, I, 1959, 206);
 //  Уживається, як лайливе слово. — Я не піду, мамо, — говорила дівчина, — я його не люблю. — Навісна! — скрикнула стара. — Що ти говориш мені? (Марко Вовчок, Вибр., 1937, 179); — А дурна, а навісна, — шепочуть її губи (Степан Васильченко, I, 1959, 274).
 . Який виходить за межі чого-небудь, дуже сильний, несамовитий, шалений. Юрба з навісним лементом жене Тірцу, аж поки та зникає (Леся Українка, II, 1951, 162); Старі дуби на косогорі Шумлять під вітром навісним (Андрій Малишко, Любов, 1946, 44).
-. Противний; ненависний. Склич до нас тих навісних панів, Що воду із своїх виварюють Рябків (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 157); Уткнула [Люба] голову в подушку, Ховалася від думок тих навісних (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 50).
+. ''Який виходить за межі чого-небудь, дуже сильний, несамовитий, шалений.'' Юрба з навісним лементом жене Тірцу, аж поки та зникає (Леся Українка, II, 1951, 162); Старі дуби на косогорі Шумлять під вітром навісним (Андрій Малишко, Любов, 1946, 44).
 ==Синоніми==

@@ Рядок 6: / Рядок 6: @@
 '''Тлумачення слова у сучасних словниках
 '''
 '''''НАВІСНИЙ''''', а, е. При якому кулі, снаряди і т. ін., описуючи в повітрі круту дугу, падають зверху (про стрільбу). Ми ніде під кулями не гнулись, Під вогнем прямим і навісним (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 298).