М’який - Історія редагувань

Qwertyb в 11:35, 30 листопада 2013

2013-11-30T11:35:03Z

Qwertyb в 11:33, 30 листопада 2013

2013-11-30T11:33:42Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''М’який и мнякий, -а́, -е́. '''Мягкий; не суровый, уступчивый. ''Я такий, як хліб м’який. ''Ном....

2012-09-09T23:04:40Z

Створена сторінка: '''М’який и мнякий, -а́, -е́. '''Мягкий; не суровый, уступчивый. ''Я такий, як хліб м’який. ''Ном....

Нова сторінка

'''М’який и мнякий, -а́, -е́. '''Мягкий; не суровый, уступчивый. ''Я такий, як хліб м’який. ''Ном. № 3234. ''Учора дуже холодно було, а тепер м’який вітер віє. ''Каменец. у. Ум. '''М’якенький, мняке́нький, м’яке́сенький и мняке́сенький. '''''У зайчика шкурка м’якенька. ''Рудч. Ск. II. 15.
[[Категорія:Мя]]

@@ Рядок 5: / Рядок 5: @@
   М'яка вода — вода, що має мало вапнистих солей і легко розчиняє мило. Дівчата виставляють ночви попід стріхи, щоб натекло в них м'якої, шовковистої води (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 439); М'який вагон — пасажирський вагон із м'якими сидіннями. [Ага:] Міжнародного вагона на цій лінії немає, тільки м'який (Олександр Корнійчук, II, 1955, 245); М'який капелюх — капелюх, форму якого можна легко змінювати. Кучерява сива борода, ..гарна вишивана сорочка, штани в простих чоботях, на голові чорний м'який капелюх, у руках палиця з ліщини — ото мій дядько (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 461); М'які меблі — меблі, набиті чимось м'яким або зроблені на пружинах. В кімнаті м'які меблі, стіл, завалений літературою (Дмитро Бедзик, Ост. вальс, 1959, 5).
 . Який при натискуванні або обробці легко змінює форму, гнеться й т. ін. Графіт робить сірий чавун м'яким, отже, його добре обробляти різанням (Методика викладання фрезерної справи, 1958, 47); Курбала відклав набік молоток, узяв кайло і легенькими досвідченими ударами почав відбивати шмат за шматом змішану з плямистим камінням м'яку руду (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 196).
 . перен. Який не містить у собі нічого різкого, неприємного, дратівливого; приємний для ока, слуху. До сопрана пристає тенор, плавкий, м'який та палкий (Нечуй-Левицький, III, 1956, 313); За якоїсь півгодини Тася й Сачко сиділи в першому ряді колонного залу філармонії, що вабив око м'якими тонами мармуру й позолоти (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 37); Одяг її завжди простий, кольори м'які, як і погляд карих очей з-під довгих вій (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 265);
 //  Тихий, приглушений, ледве чутний (про звуки). Гомоном м'яким і вільним, як шуми весняної поводі, невважаючи на вечірній час, грало й гуло все місто (Степан Васильченко, II, 1959, 10); З туману почувся м'який тупіт коня (Михайло Стельмах, I, 1962, 401);
 //  Повільний, плавний (про рух). Хода дідова м'яка, тиха — підійде ззаду, й не почуєш. І рухи м'які, нечутні, мов кажановий літ (Олесь Донченко, II, 1956, 57); Іван Ярош ненавидячим поглядом зміряв Плачинду і м'якими кроками підійшов до нього (Михайло Стельмах, I, 1962, 236); «Луна-9» здійснила м'яку посадку на поверхню Місяця! (Літературна Україна, 8.II 1966, 1).
 . перен. Який має невиразні, розпливчасті риси, межі чогось. За останній час Настя покращала.. М'які, делікатні контури її обличчя вирівнялись, стали ще лагіднішими (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 48); Важко було звикнути до суворого, наскрізь продутого вітрами степу, коли перед очима стояли м'які обриси зелених черкаських гаїв (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 5).
 . перен. Який легко піддається впливові; поступливий, піддатливий. [Бабич:] Ти, куме, ..занадто м'який, занадто податливий (Іван Франко, IX, 1952, 140);
 //  Лагідний. Роман — людина ніжної і сумирної вдачі.. При його м'якому характерові іншим, зубатішим, здається, легко було б його заштовхати, перетворити в попихача, проте насміхатися з нього, скривдити його ніхто не наважується (Олесь Гончар, III, 1959, 55).
 . перен. Добрий, сердечний, чутливий. У дядька м'яка, тепла, привітна душа (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 464); — Ви трохи жорстока, але така ви мені й подобаєтесь. Життя не терпить м'яких, сентиментальних людей (Іван Микитенко, I, 1957, 407); [Галя:] Він увесь такий м'який, сердечний... (Олександр Корнійчук, II, 1955, 176);
 //  Який виражає доброту, ласку, ніжність (про погляд, обличчя тощо). Синій шовковий халат облягав її струнку, майже дівочу постать, а погляд був докірливо м'який і стомлений (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 14); Просто на нього ішов із м'якою посмішкою на вродливому обличчі «дядя Серьожа», брат полковниці Карташової (Петро Панч, В дорозі, 1959, 64).
 . Несуворий, поблажливий; протилежне суворий. М'який вирок; М'яке покарання;
 //  Позбавлений грубості, різкості; ввічливий. Тільки до помилок, недоліків молодших товаришів він [Я. Купала] ставився з м'якою, доброзичливою іронією (Терень Масенко, Життя.., 1960, 21); М'який докір.
 . Помірно-теплий, несуворий (про клімат, погоду тощо). Клімат України має перехідний характер, від м'якого, вологого до континентального (Визначні місця України, 1958, 13); На узбережжі Балтійського моря зима м'яка, волога, переважають відлиги; літо прохолодне, дощове (Фізична географія, 5, 1956, 96); У третій декаді грудня 1943 року стояла м'яка, як на цю пору, погода (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 118).
 ▲ М'яка група — група іменників або прикметників, основа яких закінчується на м'який приголосний. До м'якої групи належать іменники з закінченням -я (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 429); М'яке піднебіння — верхня рухома частина ротової порожнини, що має склеписту форму. Діагностиці грипу допомагає виявлення змін, що виникають у хворих на слизовій оболонці порожнини рота — м'якого піднебіння (Наука і життя, 1, 1958, 21); М'який знак — назва літери «ь». В слові «слізьми» таки треба писати м'який знак, бо так вимовляється (Леся Українка, V, 1956, 80); М'які приголосні — приголосні, під час вимови яких середня частина язика наближається до твердого піднебіння.
 [[Категорія:Мя]]

← Попередня версія		Версія за 11:33, 30 листопада 2013
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''М’який и мнякий, -а́, -е́. '''Мягкий; не суровый, уступчивый. ''Я такий, як хліб м’який. ''Ном. № 3234. ''Учора дуже холодно було, а тепер м’який вітер віє. ''Каменец. у. Ум. '''М’якенький, мняке́нький, м’яке́сенький и мняке́сенький. '''''У зайчика шкурка м’якенька. ''Рудч. Ск. II. 15.	+	'''М’який и мнякий, -а́, -е́. '''Мягкий; не суровый, уступчивый. ''Я такий, як хліб м’який. ''Ном. № 3234. ''Учора дуже холодно було, а тепер м’який вітер віє. ''Каменец. у. Ум. '''М’якенький, мняке́нький, м’яке́сенький и мняке́сенький. '''''У зайчика шкурка м’якенька. ''Рудч. Ск. II. 15. 1. Який угинається, подається при дотику, натискуванні тощо; протилежне твердий. І з журби та втоми хутко Я на мох м'який схилився (Леся Українка, IV, 1954, 176); Вона скинула плащ, умостилася зручніше на м'яких подушках (Юрій Смолич, I, 1958, 43); Земля, м'яка, як губка, теплішала під ними, нагріваючись від їхніх тіл (Олесь Гончар, III, 1959, 135);
		+	// Ніжний, пухкий (про тіло людини та його частини). Коли віл за старою звичкою.. потер м'якими долонями сиві скроні, Оксен відчув, що старий занепокоєний (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 308);
		+	// Тонкий, шовковистий (про волосся, вовну, тканину тощо). Усе таке веселе в тій хаті було, прибране..: і кужіль м'якого льону на жердці, і чорний кожух на кілку, і плетена колиска з дитинкою (Марко Вовчок, I, 1955, 124); Всідаючись, Сашко за звичкою стріпує пасмом м'якого хвилястого чуба (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 42);
		+	// Свіжий, нечерствий (про хліб та борошняні вироби). Один бог знає, де вона видирала задля Пилипка шматок м'якої палянички або краєчок булки! (Панас Мирний, IV, 1955, 297); Ах, хліб, справжній, пшеничний, м'який хліб... (Василь Еллан, II, 1958, 18).
		+	М'яка вода — вода, що має мало вапнистих солей і легко розчиняє мило. Дівчата виставляють ночви попід стріхи, щоб натекло в них м'якої, шовковистої води (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 439); М'який вагон — пасажирський вагон із м'якими сидіннями. [Ага:] Міжнародного вагона на цій лінії немає, тільки м'який (Олександр Корнійчук, II, 1955, 245); М'який капелюх — капелюх, форму якого можна легко змінювати. Кучерява сива борода, ..гарна вишивана сорочка, штани в простих чоботях, на голові чорний м'який капелюх, у руках палиця з ліщини — ото мій дядько (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 461); М'які меблі — меблі, набиті чимось м'яким або зроблені на пружинах. В кімнаті м'які меблі, стіл, завалений літературою (Дмитро Бедзик, Ост. вальс, 1959, 5).
		+
		+	2. Який при натискуванні або обробці легко змінює форму, гнеться й т. ін. Графіт робить сірий чавун м'яким, отже, його добре обробляти різанням (Методика викладання фрезерної справи, 1958, 47); Курбала відклав набік молоток, узяв кайло і легенькими досвідченими ударами почав відбивати шмат за шматом змішану з плямистим камінням м'яку руду (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 196).
		+
		+	3. перен. Який не містить у собі нічого різкого, неприємного, дратівливого; приємний для ока, слуху. До сопрана пристає тенор, плавкий, м'який та палкий (Нечуй-Левицький, III, 1956, 313); За якоїсь півгодини Тася й Сачко сиділи в першому ряді колонного залу філармонії, що вабив око м'якими тонами мармуру й позолоти (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 37); Одяг її завжди простий, кольори м'які, як і погляд карих очей з-під довгих вій (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 265);
		+	// Тихий, приглушений, ледве чутний (про звуки). Гомоном м'яким і вільним, як шуми весняної поводі, невважаючи на вечірній час, грало й гуло все місто (Степан Васильченко, II, 1959, 10); З туману почувся м'який тупіт коня (Михайло Стельмах, I, 1962, 401);
		+	// Повільний, плавний (про рух). Хода дідова м'яка, тиха — підійде ззаду, й не почуєш. І рухи м'які, нечутні, мов кажановий літ (Олесь Донченко, II, 1956, 57); Іван Ярош ненавидячим поглядом зміряв Плачинду і м'якими кроками підійшов до нього (Михайло Стельмах, I, 1962, 236); «Луна-9» здійснила м'яку посадку на поверхню Місяця! (Літературна Україна, 8.II 1966, 1).
		+
		+	4. перен. Який має невиразні, розпливчасті риси, межі чогось. За останній час Настя покращала.. М'які, делікатні контури її обличчя вирівнялись, стали ще лагіднішими (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 48); Важко було звикнути до суворого, наскрізь продутого вітрами степу, коли перед очима стояли м'які обриси зелених черкаських гаїв (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 5).
		+
		+	5. перен. Який легко піддається впливові; поступливий, піддатливий. [Бабич:] Ти, куме, ..занадто м'який, занадто податливий (Іван Франко, IX, 1952, 140);
		+	// Лагідний. Роман — людина ніжної і сумирної вдачі.. При його м'якому характерові іншим, зубатішим, здається, легко було б його заштовхати, перетворити в попихача, проте насміхатися з нього, скривдити його ніхто не наважується (Олесь Гончар, III, 1959, 55).
		+
		+	6. перен. Добрий, сердечний, чутливий. У дядька м'яка, тепла, привітна душа (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 464); — Ви трохи жорстока, але така ви мені й подобаєтесь. Життя не терпить м'яких, сентиментальних людей (Іван Микитенко, I, 1957, 407); [Галя:] Він увесь такий м'який, сердечний... (Олександр Корнійчук, II, 1955, 176);
		+	// Який виражає доброту, ласку, ніжність (про погляд, обличчя тощо). Синій шовковий халат облягав її струнку, майже дівочу постать, а погляд був докірливо м'який і стомлений (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 14); Просто на нього ішов із м'якою посмішкою на вродливому обличчі «дядя Серьожа», брат полковниці Карташової (Петро Панч, В дорозі, 1959, 64).
		+
		+	7. Несуворий, поблажливий; протилежне суворий. М'який вирок; М'яке покарання;
		+	// Позбавлений грубості, різкості; ввічливий. Тільки до помилок, недоліків молодших товаришів він [Я. Купала] ставився з м'якою, доброзичливою іронією (Терень Масенко, Життя.., 1960, 21); М'який докір.
		+
		+	8. Помірно-теплий, несуворий (про клімат, погоду тощо). Клімат України має перехідний характер, від м'якого, вологого до континентального (Визначні місця України, 1958, 13); На узбережжі Балтійського моря зима м'яка, волога, переважають відлиги; літо прохолодне, дощове (Фізична географія, 5, 1956, 96); У третій декаді грудня 1943 року стояла м'яка, як на цю пору, погода (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 118).
		+	▲ М'яка група — група іменників або прикметників, основа яких закінчується на м'який приголосний. До м'якої групи належать іменники з закінченням -я (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 429); М'яке піднебіння — верхня рухома частина ротової порожнини, що має склеписту форму. Діагностиці грипу допомагає виявлення змін, що виникають у хворих на слизовій оболонці порожнини рота — м'якого піднебіння (Наука і життя, 1, 1958, 21); М'який знак — назва літери «ь». В слові «слізьми» таки треба писати м'який знак, бо так вимовляється (Леся Українка, V, 1956, 80); М'які приголосні — приголосні, під час вимови яких середня частина язика наближається до твердого піднебіння.
		+
	[[Категорія:Мя]]		[[Категорія:Мя]]