Мій - Історія редагувань

Aosad.if19 в 00:47, 13 листопада 2019

2019-11-13T00:47:52Z

Aosad.if19 в 00:47, 13 листопада 2019

2019-11-13T00:47:32Z

Aosad.if19 в 00:46, 13 листопада 2019

2019-11-13T00:46:38Z

Aosad.if19 в 19:35, 9 жовтня 2019

2019-10-09T19:35:04Z

Aosad.if19 в 22:59, 8 жовтня 2019

2019-10-08T22:59:49Z

Aosad.if19 в 22:58, 8 жовтня 2019

2019-10-08T22:58:54Z

Aosad.if19 в 22:42, 8 жовтня 2019

2019-10-08T22:42:06Z

Aosad.if19: Академічний тлумачний словник, словник фразеологізмів, словник відмінків.

2019-10-06T18:55:50Z

Академічний тлумачний словник, словник фразеологізмів, словник відмінків.

Aosad.if19: Академічний тлумачний словник, словник відмінків

2019-10-06T18:42:39Z

Академічний тлумачний словник, словник відмінків

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Мій, мого́ (моє́го), моє́му, (мо́му, мойму́), '''''мѣст. ''Мой. Категорія:Мі

2012-09-09T22:27:15Z

Створена сторінка: '''Мій, мого́ (моє́го), моє́му, (мо́му, мойму́), '''''мѣст. ''Мой. Категорія:Мі

Нова сторінка

'''Мій, мого́ (моє́го), моє́му, (мо́му, мойму́), '''''мѣст. ''Мой.
[[Категорія:Мі]]

@@ Рядок 4: / Рядок 4: @@
 '''Академічний тлумачний словник
 МІЙ, моя, моє.
 . Займ. присв. до я. Божусь моєю бородою.., Що тих богів лишу чинів, Які тепер в війну вплетуться (Іван Котляревський, I, 1952, 243); Я згадував Україну, і вона постала перед моїми очима у своєму справжньому розмірі, десь там далеко на заході в лівому кутку, і це помножило мою гордість громадянина великої Радянської країни (Олександр Довженко, I, 1958, 26);
 //  Який перебуває у користуванні того, хто говорить, є його власністю. Добре було б якби Ярина весною рано перевезлася на мій ґрунт (Тарас Шевченко, VI, 1957, 217); — Годі, — перебив його Черниш. — Де мій планшет? (Олесь Гончар, III, 1959, 166); В моїм будиночку, в зеленім Ірпіні, Була поліція (Максим Рильський, II, 1960, 254);

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 '''Академічний тлумачний словник
-МІЙ, моя, моє.'''
+МІЙ, моя, моє.
 . Займ. присв. до я. Божусь моєю бородою.., Що тих богів лишу чинів, Які тепер в війну вплетуться (Іван Котляревський, I, 1952, 243); Я згадував Україну, і вона постала перед моїми очима у своєму справжньому розмірі, десь там далеко на заході в лівому кутку, і це помножило мою гордість громадянина великої Радянської країни (Олександр Довженко, I, 1958, 26);
 //  Який перебуває у користуванні того, хто говорить, є його власністю. Добре було б якби Ярина весною рано перевезлася на мій ґрунт (Тарас Шевченко, VI, 1957, 217); — Годі, — перебив його Черниш. — Де мій планшет? (Олесь Гончар, III, 1959, 166); В моїм будиночку, в зеленім Ірпіні, Була поліція (Максим Рильський, II, 1960, 254);

@@ Рядок 2: / Рядок 2: @@
 [[Категорія:Мі]]
+'''Академічний тлумачний словник
-Академічний тлумачний словник
+МІЙ, моя, моє.'''
 МІЙ, моя, моє.
-−
 . Займ. присв. до я. Божусь моєю бородою.., Що тих богів лишу чинів, Які тепер в війну вплетуться (Іван Котляревський, I, 1952, 243); Я згадував Україну, і вона постала перед моїми очима у своєму справжньому розмірі, десь там далеко на заході в лівому кутку, і це помножило мою гордість громадянина великої Радянської країни (Олександр Довженко, I, 1958, 26);
 //  Який перебуває у користуванні того, хто говорить, є його власністю. Добре було б якби Ярина весною рано перевезлася на мій ґрунт (Тарас Шевченко, VI, 1957, 217); — Годі, — перебив його Черниш. — Де мій планшет? (Олесь Гончар, III, 1959, 166); В моїм будиночку, в зеленім Ірпіні, Була поліція (Максим Рильський, II, 1960, 254);
@@ Рядок 24: / Рядок 22: @@
 //  у знач. ім. мої, моїх, мн. Родичі або близькі мені люди. — Мої пішли в театр.
+'''Словник відмінків'''
 Словник відмінків
 відмінок однина множина
@@ Рядок 37: / Рядок 34: @@
 місцевий на/у моє́му, мої́м на/у мої́й на/у моє́му, мої́м на/у мої́х
-Словник фразеологізмів
+'''Словник фразеологізмів'''
 ви́йти / вихо́дити на моє́ (на твоє́, на її́ і т. ін.). Здійснитися, відбутися, статися так, як хочеться кому-небудь. — А що, сину, кажу тоді, не на моє вийшло? (Марко Вовчок); І побачиш, як не на моє вийде (М. Куліш); Якби я був усе розумно виговорив, хто знає, чи не на моє би вийшло (Л. Мартович); — То будемо моноплан будувати? — Моноплан! Моноплан! А що? На моє вийшло! — радів Андрій (С. Васильченко).

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 '''Мій, мого́ (моє́го), моє́му, (мо́му, мойму́), '''''мѣст. ''Мой.
 [[Категорія:Мі]]
@@ Рядок 62: / Рядок 61: @@
 [ті́льки] че́рез мій труп! Уживається для висловлення категоричного протесту проти чиїх-небудь небажаних або неприємних дій, вчинків. — Припиніть [руйнувати огорожу] негайно! Ось грамота! — Яка там грамота! Навались, хлопці! Гей, взяли! — Через мій труп! — закричав Мічурін, впавши на землю біля воріт (О. Довженко).

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-<gallery>
+[[Файл:Croppotheotherlaiev.jpg|без]]
-Файл:croppotheotherlaiev.jpg
-</gallery>
 '''Мій, мого́ (моє́го), моє́му, (мо́му, мойму́), '''''мѣст. ''Мой.
 [[Категорія:Мі]]

← Попередня версія		Версія за 22:42, 8 жовтня 2019
Рядок 1:		Рядок 1:
		+	<gallery>
		+	Файл:croppotheotherlaiev.jpg\|
		+
		+	</gallery>
	'''Мій, мого́ (моє́го), моє́му, (мо́му, мойму́), '''''мѣст. ''Мой.		'''Мій, мого́ (моє́го), моє́му, (мо́му, мойму́), '''''мѣст. ''Мой.
	[[Категорія:Мі]]		[[Категорія:Мі]]

@@ Рядок 27: / Рядок 27: @@
 Словник відмінків
 відмінок однина множина
 чол. р. жін. р. сер. р.
 називний мій моя́ моє́ мої́
 родовий мого́ моє́ї мого́ мої́х
 давальний моє́му мої́й моє́му мої́м
@@ Рядок 35: / Рядок 36: @@
 орудний мої́м моє́ю мої́м мої́ми
 місцевий на/у моє́му, мої́м на/у мої́й на/у моє́му, мої́м на/у мої́х

← Попередня версія		Версія за 18:42, 6 жовтня 2019
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Мій, мого́ (моє́го), моє́му, (мо́му, мойму́), '''''мѣст. ''Мой.		'''Мій, мого́ (моє́го), моє́му, (мо́му, мойму́), '''''мѣст. ''Мой.
	[[Категорія:Мі]]		[[Категорія:Мі]]
		+
		+
		+	Академічний тлумачний словник
		+	МІЙ, моя, моє.
		+
		+	1. Займ. присв. до я. Божусь моєю бородою.., Що тих богів лишу чинів, Які тепер в війну вплетуться (Іван Котляревський, I, 1952, 243); Я згадував Україну, і вона постала перед моїми очима у своєму справжньому розмірі, десь там далеко на заході в лівому кутку, і це помножило мою гордість громадянина великої Радянської країни (Олександр Довженко, I, 1958, 26);
		+	// Який перебуває у користуванні того, хто говорить, є його власністю. Добре було б якби Ярина весною рано перевезлася на мій ґрунт (Тарас Шевченко, VI, 1957, 217); — Годі, — перебив його Черниш. — Де мій планшет? (Олесь Гончар, III, 1959, 166); В моїм будиночку, в зеленім Ірпіні, Була поліція (Максим Рильський, II, 1960, 254);
		+	// Який виходить від мене; зроблений, створений, сказаний і т. ін. мною. Посилаю тобі 10 моїх Букварів на показ (Тарас Шевченко, VI, 1957, 227); Першим моїм фільмом була «Сумка дипкур'єра» (Олександр Довженко, I, 1958, 21); — Слухайте, хлопці, мою, може, останню пораду! (Михайло Стельмах, II, 1962, 88);
		+	// Такий, як у мене, власт. мені. У сина мій характер, моя поведінка;
		+	// Який призначається мені. Я до них [поїздів] простягаю долоні.. Може, там у якомусь вагоні пролітає і доля моя (Володимир Сосюра, I, 1957, 225);
		+	// Стос. до мене як до члена якогось колективу, до якого я належу. Ой Дніпре мій, Дніпре, широкий та дужий! Багато ти, батьку, у море носив Козацької крові (Тарас Шевченко, I, 1951, 113); — Мій Сибір, — з гордістю говорив загіпсований політрук (Олесь Гончар, III, 1959, 178); Мій рідний край збирає урожай, Що звеселяє струменем живим Трудівників засмаглих світлі очі (Максим Рильський, III, 1961, 108);
		+	// у знач. ім. моє, мого, сер. Те, що належить мені. — Твої збитки, раз на те пішло, на себе беру.., де вже моє не пропадало! (Михайло Стельмах, I, 1962, 117); Посилаю Вам [В. Лукичу] для «Зорі» «Герестрата», але разом і конечне бажання, щоб він був надрукований фонетикою. Коли ж моє невлад, то я з своїм назад (Володимир Самійленко, II, 1958, 436).
		+	♦ До мого дожити (дотягти і т. ін.) — до моїх років дожити, дотягти і т. ін.; За моїх молодих літ (років) — коли я був молодий (була молода). — А за моїх молодих літ не те було! Отак тридцять літ тому було б вам зазирнути до Борислава, то було на що подивитися, було чого послухати! (Іван Франко, IV, 1950, 7); Моє [буде] зверху — я переміг, переможу. — Я їх усіх перехитрував, — думав генерал Костецький.. — Ще трохи — і моє буде остаточно зверху (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 230); Моїх років хто — хто-небудь такого віку, як я. Моїх років людина живе мозком (Юрій Яновський, II, 1958, 13).
		+
		+	2. Який перебуває у родинних або дружніх, близьких стосунках зі мною. — Мій батько був сердюк опрічний (Іван Котляревський, I, 1952, 221); Цілую тебе, Семена, Куліша і всіх моїх і твоїх земляків, добрих і щирих, таких, як ти (Тарас Шевченко, VI, 1957, 133); Мій синок синьоокий в колисці усміхається сонно мені (Володимир Сосюра, I, 1957, 131);
		+	// Який поділяє погляди, уподобання, смаки; близький мені, належить до того самого середовища, що і я. Приготуйте найчистіші фарби, художники мої. Ми будемо писати відшумілу юність свою (Олександр Довженко, I, 1958, 185); — Товариші мої писали. — Товариш Лермонтов між них — І вірний шлях уторували Для всіх наступників своїх (Максим Рильський, III, 1961, 288);
		+	// Той, до кого приязно звертаються, про кого йде мова. Вибачай мені, друже мій єдиний, що пишу тобі нашвидку. Ніколи (Тарас Шевченко, VI, 1957, 139); — Сталь і ніжність, любий мій, поєднать в собі зумій (Павло Тичина, II, 1957, 7); — Я його за комір: «Стій!», так і остовпів мій хлопець. Дивлюсь — хто ж воно такий? А то молодий Гриценко (Гнат Хоткевич, I, 1966, 83);
		+	// Уживається при називанні героїв, дійових осіб — для увиразнення інтимного тону. Усміхнувся мій Ярема, Тяжко усміхнувся (Тарас Шевченко, I, 1951, 121); Раз став він Свиту надягать. А дивиться — рукава вже продрались. От мій Охрім, щоб люди не сміялись, Налагодивсь латать (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 31);
		+	// заст. Уживається при традиційному звертанні до бога. Боже мій! та я його [папу] так часто Зустрічав у львівськім семінару! (Леся Українка, I, 1954, 101); Боже мій, що може зробити з людиною геніальне поєднання звука і слова! (Михайло Стельмах, I, 1962, 36).
		+
		+	3. у знач. ім. мій, мого, чол.; моя, моєї, жін., розм. Чоловік; дружина. — Нема, — каже [молодиця], — мого вдома; повіз іванівському попові гроші за коня (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 303); — Це тебе мій послав? — запитала вона Віктора, виразно наголосивши на слові «мій» (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1953, 213); — А моя ще до війни кожного ранку грінки на свинячому смальцеві смажила (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 465);
		+	// у знач. ім. мої, моїх, мн. Родичі або близькі мені люди. — Мої пішли в театр.
		+
		+
		+	Словник відмінків
		+
		+	відмінок однина множина
		+	чол. р. жін. р. сер. р.
		+	називний мій моя́ моє́ мої́
		+	родовий мого́ моє́ї мого́ мої́х
		+	давальний моє́му мої́й моє́му мої́м
		+	знахідний мій, мого́ мою́ моє́ мої́, мої́х
		+	орудний мої́м моє́ю мої́м мої́ми
		+	місцевий на/у моє́му, мої́м на/у мої́й на/у моє́му, мої́м на/у мої́х