Мурло - Історія редагувань

Asmarchenko.fpmv19: /* Джерела та література */

2019-12-01T21:11:14Z

‎Джерела та література

Asmarchenko.fpmv19: /* Джерела та література */

2019-12-01T20:37:40Z

‎Джерела та література

Asmarchenko.fpmv19: /* Сучасні словники */

2019-12-01T20:36:57Z

‎Сучасні словники

Asmarchenko.fpmv19 в 20:36, 1 грудня 2019

2019-12-01T20:36:09Z

Asmarchenko.fpmv19 в 20:35, 1 грудня 2019

2019-12-01T20:35:53Z

D.buchynska: Замінено вміст на «'''Мурло́, -ла. '''1) Неотеса, грубый человѣкъ. 2) Харя, рыло. Категорія:Му»

2017-11-26T12:00:32Z

Замінено вміст на «'''Мурло́, -ла. '''1) Неотеса, грубый человѣкъ. 2) Харя, рыло. Категорія:Му»

Vrvynnyk.uk16 в 18:03, 25 листопада 2017

2017-11-25T18:03:23Z

Vrvynnyk.uk16: -

2017-11-25T10:27:13Z

Valaha.is15 в 01:01, 23 листопада 2015

2015-11-23T01:01:30Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Мурло́, -ла. '''1) Неотеса, грубый человѣкъ. 2) Харя, рыло. Категорія:Му

2012-09-09T23:00:38Z

Створена сторінка: '''Мурло́, -ла. '''1) Неотеса, грубый человѣкъ. 2) Харя, рыло. Категорія:Му

Нова сторінка

'''Мурло́, -ла. '''1) Неотеса, грубый человѣкъ. 2) Харя, рыло.
[[Категорія:Му]]

@@ Рядок 22: / Рядок 22: @@
 ==Джерела та література==
 Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 829.
 ==Зовнішні посилання==

← Попередня версія		Версія за 20:37, 1 грудня 2019
Рядок 21:		Рядок 21:

	==Джерела та література==		==Джерела та література==
		+	Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 829.

	==Зовнішні посилання==		==Зовнішні посилання==

@@ Рядок 4: / Рядок 4: @@
 ==Сучасні словники==
 Тлумачення слова у сучасних словниках
 ==Ілюстрації==
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"

← Попередня версія		Версія за 20:36, 1 грудня 2019
Рядок 22:		Рядок 22:

	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]		[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
−	~~[[Категорія:Слова 2018 року]]~~
−
	[[Категорія:Слова 2019 року]]		[[Категорія:Слова 2019 року]]

← Попередня версія		Версія за 20:35, 1 грудня 2019
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Мурло́, -ла. '''1) Неотеса, грубый человѣкъ. 2) Харя, рыло.		'''Мурло́, -ла. '''1) Неотеса, грубый человѣкъ. 2) Харя, рыло.
	[[Категорія:Му]]		[[Категорія:Му]]
		+
		+	==Сучасні словники==
		+	Тлумачення слова у сучасних словниках
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|}
		+
		+	==Медіа==
		+
		+	==Див. також==
		+
		+	==Джерела та література==
		+
		+	==Зовнішні посилання==
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
		+	[[Категорія:Слова 2018 року]]
		+
		+	[[Категорія:Слова 2019 року]]

← Попередня версія		Версія за 12:00, 26 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Мурло́, -ла. '''1) Неотеса, грубый человѣкъ. 2) Харя, рыло. А, сер., зневажл., лайл. ''Те саме, що мурмило. Як найостанніше мурло, він поліз поперед жінки в темну глибину машини ''(Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 191).	+	'''Мурло́, -ла. '''1) Неотеса, грубый человѣкъ. 2) Харя, рыло.
	[[Категорія:Му]]		[[Категорія:Му]]
−
−	~~==Сучасні словники==~~
−	~~===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===~~
−	МУРЛО́, а, сер., зневажл., лайл. Те саме, що мурмило. Як найостанніше мурло, він поліз поперед жінки в темну глибину машини (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 191).
−	~~Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 829.~~
−
−	~~===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===~~
−	~~Мурло́, -ла́ 1) Неотеса, грубый человѣкъ. 2) Харя, рыло.~~
−	~~===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===~~
−
−	МУРЛО́, а, с., зневажл., лайл. Те саме, що мурми́ло. Як найостанніше мурло, він поліз поперед жінки в темну глибину машини (Загреб., Шепіт, 1966, 191).
−	Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 829.
−	~~Мурло́, ла́~~
−	~~1) Неотеса, грубый человѣкъ.~~
−	~~2) Харя, рыло.~~
−	~~Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 455.~~
−
−	~~==Іноземні словники==~~
−	~~===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===~~
−	Слово мурло представляет собою экспрессивный вульгаризм бытового просторечия. Оно обозначает морду,уродливое, некрасивое лицо (ср. у Маяковского: мурло мещанина). От этого слова произведеноприлагательное мурластый `с некрасивым лицом, с мурлом'. Например, у Н. Г. Помяловского в рассказе«Вукол»: «Федосья-кухарка говорила, что на его мурластой харе можно точить ножи» (ср. также областн.мурлач). Морфологический состав слова мурло довольно прозрачен. Форма среднего рода связана сэкспрессивным суффиксом -л(о). Этот суффикс субъективной оценки, выражающей уменьшительность,уничижительность, презрение, выделяется и в слове муж-л-ан (ср. также вульгарное хамло).
−	Корневой элемент мур- Даль и Горяев сопоставляли с татарским словом мурун `нос'. Так, у Даля читаем:«Мурло́, мурно́, ср. южн. тмб. (татрс. муру́н, нос?) рыло, морда, рожа, мусалы, су(сы)салы, мордасы.Мурла́стый, мордастый, толсторожий» (сл. Даля 1881, 2, с. 367). А. Преображенский под влиянием В. И.Даля готов признать основной нормой народно-областное мурно: «мурло, вероятно, преобразовано поаналогии рыло» (Преображенский, 1, с. 569). Но это все домыслы, не имеющие под собою никакойисторической почвы.
−	Корневой элемент мур- известен всем славянским языкам, в их числе и древнерусскому. Так, вдревнерусской письменности находим слова муръ, мюръ, муринъ, мюринъ в значении `эфиоп, негр, мавр,чернокожий', а далее: `бес, черт'.Напр.: Аще еси Моуринъ тѣлъмъ, то душею бѣлъ боуди (Aethiops). Гр. Наз. XI в. 121—Два мурина страшна изловидна. Никон. Панд. сл. 40 (Срезневский, 2, с. 195 и 254).
−	Слова мур, мурин имеют соответствия и в других славянских языках: украинск. мурин; старослав. моуринъ,множ. ч. моури; словинск. mur `мавр; вороной'; murče `воронко, вороной конь'; сербск. мòреша — эпитет козы(черной?); чешск. mouřenín; польск. murzyn, верхнелуж. mur, нижнелуж. mor.
−	Миклошич считал эти слова заимствованием из германских языков: древневерхненем. mor, нижненем. mohr`негр' (Miklosich, 1886, с. 204—205). В германские языки слово проникло из лат. maurus (ср. итал. moro,франц. more); латинское же maurusвосходит к греч. μαυρός, 〄μαυρός `темный'. На эту связь мурло с муринпопутно указывал академик А. И. Соболевский207. Ср. употребление слова мурин у А. Н. Островского в«Горячем сердце» в речи купца Курослепова: «И сон это я видел, али что́? Дров будто много наготовлено имурины. Для чего говорю дрова? Говорят: грешников поджаривать».
−	Тот же экспрессивный суффикс -л- этимологически выделяется и в слове мужлан. Слово мужлан являетсяпрезрительным, бранным обозначением грубого, невоспитанного человека, свойственным фамильярномустилю устной речи. Оно попало в литературный язык из народной речи. В словаре 1847 г. оноквалифицировано как «простонародное». Значение его, однако, определяется так, как бы оно звучало вустах помещика: «мужлан, а, с. м. простон. Грубый мужик» (сл. 1847, 2, с. 330). Ср. у В. С. Курочкина встихотворении «Затишье»:
−	~~По-прежнему зажили панами~~
−	~~И, дома валяясь в халатике,~~
−	~~Пейзан называем мужланами~~
−	~~По правилам русской грамматики.~~
−	Заметка ранее не публиковалась. В архиве сохранилась рукопись (4 листка разного формата). Здесьпубликуется по рукописи. — В. Л.
−	~~207 См. Соболевский А. И. Лингвистические и археологические наблюдения, вып. 2. Варшава, 1912. С. 3.~~
−	~~В. В. Виноградов. История слов, 2010~~
−
−
−
−	~~[[Категорія:Слова 2017 року]]~~

@@ Рядок 35: / Рядок 35: @@
-==Зовнішні посилання==
-===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
-===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D1%80%D0%BB%D0%BE]===
- [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 [[Категорія:Слова 2017 року]]

← Попередня версія		Версія за 10:27, 25 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Мурло́, -ла. '''1) Неотеса, грубый человѣкъ. 2) Харя, рыло. А, сер., зневажл., лайл. ''Те саме, що мурмило. Як найостанніше мурло, він поліз поперед жінки в темну глибину машини ''(Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 191).		'''Мурло́, -ла. '''1) Неотеса, грубый человѣкъ. 2) Харя, рыло. А, сер., зневажл., лайл. ''Те саме, що мурмило. Як найостанніше мурло, він поліз поперед жінки в темну глибину машини ''(Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 191).
	[[Категорія:Му]]		[[Категорія:Му]]
		+
		+	==Сучасні словники==
		+	===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
		+	МУРЛО́, а, сер., зневажл., лайл. Те саме, що мурмило. Як найостанніше мурло, він поліз поперед жінки в темну глибину машини (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 191).
		+	Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 829.
		+
		+	===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
		+	Мурло́, -ла́ 1) Неотеса, грубый человѣкъ. 2) Харя, рыло.
		+	===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
		+
		+	МУРЛО́, а, с., зневажл., лайл. Те саме, що мурми́ло. Як найостанніше мурло, він поліз поперед жінки в темну глибину машини (Загреб., Шепіт, 1966, 191).
		+	Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 829.
		+	Мурло́, ла́
		+	1) Неотеса, грубый человѣкъ.
		+	2) Харя, рыло.
		+	Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 455.
		+
		+	==Іноземні словники==
		+	===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
		+	Слово мурло представляет собою экспрессивный вульгаризм бытового просторечия. Оно обозначает морду,уродливое, некрасивое лицо (ср. у Маяковского: мурло мещанина). От этого слова произведеноприлагательное мурластый `с некрасивым лицом, с мурлом'. Например, у Н. Г. Помяловского в рассказе«Вукол»: «Федосья-кухарка говорила, что на его мурластой харе можно точить ножи» (ср. также областн.мурлач). Морфологический состав слова мурло довольно прозрачен. Форма среднего рода связана сэкспрессивным суффиксом -л(о). Этот суффикс субъективной оценки, выражающей уменьшительность,уничижительность, презрение, выделяется и в слове муж-л-ан (ср. также вульгарное хамло).
		+	Корневой элемент мур- Даль и Горяев сопоставляли с татарским словом мурун `нос'. Так, у Даля читаем:«Мурло́, мурно́, ср. южн. тмб. (татрс. муру́н, нос?) рыло, морда, рожа, мусалы, су(сы)салы, мордасы.Мурла́стый, мордастый, толсторожий» (сл. Даля 1881, 2, с. 367). А. Преображенский под влиянием В. И.Даля готов признать основной нормой народно-областное мурно: «мурло, вероятно, преобразовано поаналогии рыло» (Преображенский, 1, с. 569). Но это все домыслы, не имеющие под собою никакойисторической почвы.
		+	Корневой элемент мур- известен всем славянским языкам, в их числе и древнерусскому. Так, вдревнерусской письменности находим слова муръ, мюръ, муринъ, мюринъ в значении `эфиоп, негр, мавр,чернокожий', а далее: `бес, черт'.Напр.: Аще еси Моуринъ тѣлъмъ, то душею бѣлъ боуди (Aethiops). Гр. Наз. XI в. 121—Два мурина страшна изловидна. Никон. Панд. сл. 40 (Срезневский, 2, с. 195 и 254).
		+	Слова мур, мурин имеют соответствия и в других славянских языках: украинск. мурин; старослав. моуринъ,множ. ч. моури; словинск. mur `мавр; вороной'; murče `воронко, вороной конь'; сербск. мòреша — эпитет козы(черной?); чешск. mouřenín; польск. murzyn, верхнелуж. mur, нижнелуж. mor.
		+	Миклошич считал эти слова заимствованием из германских языков: древневерхненем. mor, нижненем. mohr`негр' (Miklosich, 1886, с. 204—205). В германские языки слово проникло из лат. maurus (ср. итал. moro,франц. more); латинское же maurusвосходит к греч. μαυρός, 〄μαυρός `темный'. На эту связь мурло с муринпопутно указывал академик А. И. Соболевский207. Ср. употребление слова мурин у А. Н. Островского в«Горячем сердце» в речи купца Курослепова: «И сон это я видел, али что́? Дров будто много наготовлено имурины. Для чего говорю дрова? Говорят: грешников поджаривать».
		+	Тот же экспрессивный суффикс -л- этимологически выделяется и в слове мужлан. Слово мужлан являетсяпрезрительным, бранным обозначением грубого, невоспитанного человека, свойственным фамильярномустилю устной речи. Оно попало в литературный язык из народной речи. В словаре 1847 г. оноквалифицировано как «простонародное». Значение его, однако, определяется так, как бы оно звучало вустах помещика: «мужлан, а, с. м. простон. Грубый мужик» (сл. 1847, 2, с. 330). Ср. у В. С. Курочкина встихотворении «Затишье»:
		+	По-прежнему зажили панами
		+	И, дома валяясь в халатике,
		+	Пейзан называем мужланами
		+	По правилам русской грамматики.
		+	Заметка ранее не публиковалась. В архиве сохранилась рукопись (4 листка разного формата). Здесьпубликуется по рукописи. — В. Л.
		+	207 См. Соболевский А. И. Лингвистические и археологические наблюдения, вып. 2. Варшава, 1912. С. 3.
		+	В. В. Виноградов. История слов, 2010
		+
		+
		+	==Зовнішні посилання==
		+	===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
		+	===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D1%80%D0%BB%D0%BE]===
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
		+	[[Категорія:Слова 2017 року]]

← Попередня версія		Версія за 01:01, 23 листопада 2015
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Мурло́, -ла. '''1) Неотеса, грубый человѣкъ. 2) Харя, рыло.	+	'''Мурло́, -ла. '''1) Неотеса, грубый человѣкъ. 2) Харя, рыло. А, сер., зневажл., лайл. ''Те саме, що мурмило. Як найостанніше мурло, він поліз поперед жінки в темну глибину машини ''(Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 191).
	[[Категорія:Му]]		[[Категорія:Му]]