Мораль - Історія редагувань

Ismarchuk.if17 в 23:35, 18 листопада 2017

2017-11-18T23:35:18Z

Ismarchuk.if17 в 23:30, 18 листопада 2017

2017-11-18T23:30:05Z

Ismarchuk.if17 в 23:29, 18 листопада 2017

2017-11-18T23:29:39Z

Ismarchuk.if17 в 23:17, 18 листопада 2017

2017-11-18T23:17:30Z

Ismarchuk.if17 в 23:13, 18 листопада 2017

2017-11-18T23:13:48Z

Ismarchuk.if17 в 23:12, 18 листопада 2017

2017-11-18T23:12:28Z

Ismarchuk.if17 в 23:12, 18 листопада 2017

2017-11-18T23:12:07Z

Ismarchuk.if17 в 23:11, 18 листопада 2017

2017-11-18T23:11:39Z

Ismarchuk.if17 в 23:09, 18 листопада 2017

2017-11-18T23:09:58Z

Ismarchuk.if17 в 23:02, 18 листопада 2017

2017-11-18T23:02:11Z

@@ Рядок 37: / Рядок 37: @@
 Це сукупність норм і зразків політичної поведінки, яка створює можливість оцінювати її на підставі критеріїв добра і зла. Моральність політична є наслідком конкретних суспільних умов, до складу яких входять рівень розвитку суспільства, його культурні досягнення, відкритість або закритість щодо впливів інших культур тощо. Формулюючи окремі критерії оцінки політичних дій, М.п. посилається на універсальні гуманістичні цінності, на цінності релігійні, на цілі політичних дій або інтереси індивідів чи великих суспільних груп. Різнорідність основ критеріїв оцінки створює умови для появи моральних дилем політичної діяльності, які можуть призвести до глибоких суспільних конфліктів. Етика переконань потребує від людини лише таких дій, які відповідають вимогам норм моралі. Етика відповідальності потребує від політика оцінювати не лише моральну якість своїх дій, але й їх суспільно-політичні наслідки. Політик, на відміну від приватних осіб, відповідає не лише перед судом своєї совісті, але й несе відповідальність перед суспільством, доля якого значною мірою залежить від його рішень і дій.
 ==Іноземні словники==
@@ Рядок 64: / Рядок 78: @@
 |}
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 [[Категорія:Слова 2017 року]]

@@ Рядок 67: / Рядок 67: @@
 '''Мораль (рус)''' — принятые в обществе представления о хорошем и плохом, правильном и неправильном, добре и зле, а также совокупность норм поведения, вытекающих из этих представлений.
 Происходит от лат. moralis «моральный, нравственный», из mos (род. п. moris) «нрав, обыкновение, обычай», далее из неустановленной формы. Термин moralis введен Цицероном как калька с др.-греч. ἠθικός «нравственный, этический».
 '''Morality (Eng)''' -  A set of social rules, customs, traditions, beliefs, or practices which specify proper, acceptable forms of conduct.
 From Anglo-Norman moralité, Middle French moralité, from Late Latin moralitas (“manner, characteristic, character”), from Latin mōrālis (“relating to manners or morals”), from mos (“manner, custom”).

@@ Рядок 64: / Рядок 64: @@
 |}
-==Медіа==
+==Іншими мовами==
-==Див. також==
+'''Мораль (рус)''' — принятые в обществе представления о хорошем и плохом, правильном и неправильном, добре и зле, а также совокупность норм поведения, вытекающих из этих представлений.
-==Джерела та література==
+'''Morality (Eng)''' -  A set of social rules, customs, traditions, beliefs, or practices which specify proper, acceptable forms of conduct.
-==Зовнішні посилання==
+'''Jugend (Deu)''' - die Gesamtheit der jungen Leute; das Jugendalter
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 [[Категорія:Слова 2017 року]]

@@ Рядок 4: / Рядок 4: @@
 ==Сучасні словники==
-[http://sum.in.ua Словник української мови]
+'''[http://sum.in.ua Словник української мови]'''
 МОРА́ЛЬ, і, жін.
@@ Рядок 14: / Рядок 14: @@
 ♦ Читати (прочитати і т. ін.) мораль — повчати, давати настанови, поради. — Слухайте, Алло Михайлівно, я не буду читати вам мораль, бо все одно ви її слухати не будете (Леся Українка, III, 1952, 610); Я страшенно не люблю тих старих нудярів, що раз у раз люблять торочити мораль: для панни се не випадає і те не випадає (Іван Франко, IV, 1950, 255).
-[http://slovopedia.org.ua Словопедія]
+'''[http://slovopedia.org.ua Словопедія]'''
 МОРАЛЬ - (засади поведінки) етика; (у байці) повчання, висновок; ЖМ. нотація, напучення, напоумлення, п. молитва.
-[https://uk.wikipedia.org Вікіпедія]
+'''[https://uk.wikipedia.org Вікіпедія]'''
 Мораль — система формальних, у вигляді правових приписів поглядів, уявлень, норм та оцінок, що регулюють поведінку людей у суспільстві, практична реалізація положень якої забезпечується громадським осудом та іманентним імперативом соціалізованого індивіда.
@@ Рядок 40: / Рядок 40: @@
 ==Іноземні словники==
-[http://www.dictionary.com Dictionary.com ]
+'''[http://www.dictionary.com Dictionary.com ]'''
 Morality - noun, plural moralities.

@@ Рядок 59: / Рядок 59: @@
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:e2301-10.jpg]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:e2301-10.jpg|200px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:morality191117.png]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:morality191117.png|200px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:morall191117.jpg]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:morall191117.jpg|200px]]
 |}

@@ Рядок 60: / Рядок 60: @@
 |- valign="top"
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:e2301-10]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:morality191117]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:morality191117]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:morall191117]]
 |}

@@ Рядок 26: / Рядок 26: @@
 Моральні потреби — це потреби спілкування з іншими людьми за встановленими (прийнятими) правилами поведінки. Мораль завжди носить соціально-груповий характер: мораль сім'ї, мораль соціальної групи. Мораль нав'язується особистості ззовні у формі певних норм та правил. Оцінка моральної поведінки виходить із соціального оточення.
-Мораль у психології:
+'''Мораль у психології:'''
 Мораль — частина психологічної структури особистості (моральні засади — відповідник моралі на суспільному рівні), яка забезпечує ціннісну оцінку явищ у неусвідомлюваний для індивідуума спосіб. Мораль формується на основі "психологічних рефлексів", що виробляються внаслідок тривалої дії страху соціального суду, та неусвідомлюваних механізмів психологічного захисту. Переважно користується нейтральною пригнічувальною дією, в критичних моментах провокує негативні емоції та рідше задоволення від слідуванням власним цінностям (складний психологічний процес поєднання потреб та контролю).
-Мораль у юриспруденції:
+'''Мораль у юриспруденції:'''
 Мораль — один з основних способів соціальної неформальної регуляції дій людини. Мораль і право тісно переплітаються. Моральні норми суспільства, яке домінує у державі втілюються в законодавчих актах. І моральні, і правові норми є соціальними. Спільним для них є те, що обидва види слугують для регулювання і оцінки вчинків індивіда. До відмінностей можна віднести: 1) право розробляється державою, мораль — суспільством; 2) право закріплене в державних актах, мораль — ні; 3) за порушення норми права передбачаються санкції держави, за порушення норми моралі — суспільний осуд та критика.
-Мораль у політиці:
+'''Мораль у політиці:'''
 Це сукупність норм і зразків політичної поведінки, яка створює можливість оцінювати її на підставі критеріїв добра і зла. Моральність політична є наслідком конкретних суспільних умов, до складу яких входять рівень розвитку суспільства, його культурні досягнення, відкритість або закритість щодо впливів інших культур тощо. Формулюючи окремі критерії оцінки політичних дій, М.п. посилається на універсальні гуманістичні цінності, на цінності релігійні, на цілі політичних дій або інтереси індивідів чи великих суспільних груп. Різнорідність основ критеріїв оцінки створює умови для появи моральних дилем політичної діяльності, які можуть призвести до глибоких суспільних конфліктів. Етика переконань потребує від людини лише таких дій, які відповідають вимогам норм моралі. Етика відповідальності потребує від політика оцінювати не лише моральну якість своїх дій, але й їх суспільно-політичні наслідки. Політик, на відміну від приватних осіб, відповідає не лише перед судом своєї совісті, але й несе відповідальність перед суспільством, доля якого значною мірою залежить від його рішень і дій.