Мовчазний - Історія редагувань

Yytivonenko.fitu17 в 09:29, 21 листопада 2017

2017-11-21T09:29:20Z

S.semeniuk в 19:15, 15 листопада 2017

2017-11-15T19:15:59Z

S.semeniuk в 19:15, 15 листопада 2017

2017-11-15T19:15:21Z

Yytivonenko.fitu17 в 21:40, 13 листопада 2017

2017-11-13T21:40:34Z

Yytivonenko.fitu17 в 21:38, 13 листопада 2017

2017-11-13T21:38:36Z

Yytivonenko.fitu17 в 21:29, 13 листопада 2017

2017-11-13T21:29:10Z

Yytivonenko.fitu17 в 21:20, 13 листопада 2017

2017-11-13T21:20:37Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Мовчазний, -а, -е. '''Молчаливый. ''Щоб спогадати нам про таку дорогу душу у мовчазній молит...

2012-09-09T22:35:52Z

Створена сторінка: '''Мовчазний, -а, -е. '''Молчаливый. ''Щоб спогадати нам про таку дорогу душу у мовчазній молит...

Нова сторінка

'''Мовчазний, -а, -е. '''Молчаливый. ''Щоб спогадати нам про таку дорогу душу у мовчазній молитві до Бога. ''
[[Категорія:Мо]]

@@ Рядок 44: / Рядок 44: @@
 ==Джерела та література==
 <noinclude>
 </noinclude>
 ==Зовнішні посилання==
-</noinclude>
+[http://sum.in.ua/s/movchaznyj Словник української мови]
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]]
 [[Категорія:Слова 2017 року]]

← Попередня версія		Версія за 19:15, 15 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Мовчазний, -а, -е. '''Молчаливый. ''Щоб спогадати нам про таку дорогу душу у мовчазній молитві до Бога. ''		'''Мовчазний, -а, -е. '''Молчаливый. ''Щоб спогадати нам про таку дорогу душу у мовчазній молитві до Бога. ''
	[[Категорія:Мо]]		[[Категорія:Мо]]
−
−
−	~~==Словник Грінченка==~~
−
−	~~Мовчазни́й, -а, -е. Молчаливый. Щоб спогадати нам про таку дорогу душу у мовчазній молитві до Бога.~~

@@ Рядок 44: / Рядок 44: @@
 {{#ev:youtube|D7ov0fwZazs}}
 {{#ev:youtube|4Qy8V623aAQ}}
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]]

@@ Рядок 36: / Рядок 36: @@
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 |- valign="top"
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:hombre-pidiendo-silencio-con-un-dedo-en-la-boca_1194-825.jpg|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:жест-че-овека-мо-ча-ивый-тихий-с-па-ьцем-69636057.jpg|x140px]]
 |}

@@ Рядок 36: / Рядок 36: @@
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:9e40fb|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:9e40fb.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:N84994b.jpg|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:hombre-pidiendo-silencio-con-un-dedo-en-la-boca_1194-825.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жар-птица-620x759.jpg|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:жест-че-овека-мо-ча-ивый-тихий-с-па-ьцем-69636057.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:91831522_IMG_2116.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Serdtse_ogon_jar_gaz_polyihaet_66.jpg|x140px]]
 |}
 ==Медіа==
-{{#ev:youtube|-fnA96ZdRZo}}
+{{#ev:youtube|D7ov0fwZazs}}
-{{#ev:youtube|Amc8nD4kEBY}}
+{{#ev:youtube|4Qy8V623aAQ}}
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]]

@@ Рядок 9: / Рядок 9: @@
 ==Сучасні словники==
 . Який не любить багато говорити, схильний мовчати; неговіркий. Одна [дівчина] дуже мовчазна, — ні з ким буде мені й розмовляти, а друга балакуча, дак за тією й я не поспішуся слова сказати (Борис Грінченко, II, 1963, 349); Усякі люди трапляються на містку: і щедрі і скупі, і веселі і сумні, і мовчазні і говіркі (Михайло Стельмах, II, 1962, 302);
@@ Рядок 17: / Рядок 20: @@
 . Який розуміють без слів. Байдужість є мовчазна підтримка того, хто сильний, того, хто панує (Ленін, 10, 1949, 59); Він востаннє глянув на принишклого гетьмана і, коли дістав мовчазну його згоду на прийом козака, звелів просити того до світлиці (Іван Ле, Наливайко, 1957, 20).
-===[http://slovopedia.org.ua/41/53398/264620.html Словник синонімів]===
+===[https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Словник синонімів]===
 . БЕЗМО́ВНИЙ (про людину - який нічого не говорить, не подає голосу), БЕЗГОЛО́СИЙрозм., БЕЗГЛА́СНИЙрідше; МОВЧАЗНИ́Й, МОВЧАЗЛИ́ВИЙ, МОВЧУ́ЩИЙрозм., заст. (який мовчить, не вступає в розмову); НІМИ́Йпідсил., НІМО́ТНИЙпідсил., перев. поет. (який не спроможний подати голосу під впливом сильного почуття). Осторонь стовбичило двоє селян - безмовних глядачів цього розкішного бенкету (Ю. Яновський); - Та це ж не нам вирішувати. - Це - як громада. - Але ж і ви тепер не безголосі. Треба тільки, щоб і ваш голос у громаді чути було (А. Головко); "Не плач, дитя, - твій плач невчасний! Росою впавши, труп безгласний сльоза не може оживить..." (М. Драй-Хмара); Добру хвилину стояли вони мовчазні, вдивляючись широко розплющеними очима в міську пітьму (О. Довженко); Однако, робітники були якось дуже мовчазливі! (І. Франко); Бере [Руфін] за руку мовчущого з дива диякона і веде через риклініум у дім (Леся Українка); Село неначе погоріло, Неначе люде [люди] подуріли, Німі на панщину ідуть І діточок своїх ведуть!.. (Т. Шевченко). - Пор. 1. мовчазни́й.
-. розм. Підвищена температура тіла при захворюванні. Мені сьогодні легше, жару нема і я навіть гуляв на балконі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 431); На другий день схопив його жар і кашель, кололо в грудях і в боці (Олесь Донченко, III, 1956, 107);
+. ТИ́ХИЙ (сповнений тиші, без голосних звуків), БЕЗЗВУ́ЧНИЙ, БЕЗГОМІ́ННИЙ, БЕЗМО́ВНИЙ, МОВЧАЗНИ́Й, МОВЧАЗЛИ́ВИЙ, НІМИ́Й, НІМО́ТНИЙ, БЕЗШЕЛЕ́СНИЙ (в якому не чується шелесту). Ніби слухає нас тиха зоряна ніч, Що над нами узори зіткала (І. Гончаренко); Ранок був беззвучний (Ю. Яновський); Гудіння моторів, крякання автомобільних сигналів, паровозні сирени сповнюють колись безгомінні ліси, нагадуючи про нові часи (П. Загребельний); Степ ще безмовний, передсвітанковий, тільки вітер свище перед шляхом (О. Гончар); Вулиця була тиха, мовчазна (Я. Баш); Де дорога лягла через гори в поле, там густа й мовчазлива пітьма оповила землю (А. Шиян); Туман хвилями лягає По степу німому (пісня); Цілий день не втихала робота, Віяв вітер, і сонце пекло, - І німотне смеркання в ворота, Наче гість дорогий, увійшло (М. Рильський); Ніч світла, висока. Насторожилась садками безшелесними, прислухається до чогось (О. Гончар).
-//  перен. Про збуджений стан людини, який викликається хвилюванням, страхом і т. ін. У Солохи мороз і жар пробіг по тілу, серце застукало, думки помутнілися... (Панас Мирний, I, 1954, 63); Недобрі здогади.. проймали Нелю то холодним дрожем, то хворобливим жаром (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 362).
-♦ Обсипати (обсипати) жаром; Кидати (кинути, вкидати, вкинути) в жар — сильно хвилюватися від неприємних переживань, страху і т. ін. Гната раз обсипає снігом, другий — жаром... Ах, це неправда!., він не злочинець... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 76); Від цих думок враз обсипало [Данила] жаром (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 34); [Ромодан:]
-//  під час пленуму нічого не відчував. Мене там кожну хвилину і в жар і в піт кидало... (Олександр Корнійчук, II, 1955, 337).
 ===[https://phoenicis.com.ua/slovnyk-naiuzhyvanishykh-frazeolohizmiv.html Фразеологічний словник української мови]===
 Мовчазний
@@ Рядок 50: / Рядок 36: @@
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:8992lh39kk2y1cwe47Z57Qp3n907bCA.jpg|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:9e40fb|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:N84994b.jpg|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жар-птица-620x759.jpg|x140px]]

← Попередня версія		Версія за 21:20, 13 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Мовчазний, -а, -е. '''Молчаливый. ''Щоб спогадати нам про таку дорогу душу у мовчазній молитві до Бога. ''		'''Мовчазний, -а, -е. '''Молчаливый. ''Щоб спогадати нам про таку дорогу душу у мовчазній молитві до Бога. ''
	[[Категорія:Мо]]		[[Категорія:Мо]]
		+
		+
		+	==Словник Грінченка==
		+
		+	Мовчазни́й, -а, -е. Молчаливый. Щоб спогадати нам про таку дорогу душу у мовчазній молитві до Бога.
		+
		+
		+	==Сучасні словники==
		+
		+	1. Який не любить багато говорити, схильний мовчати; неговіркий. Одна [дівчина] дуже мовчазна, — ні з ким буде мені й розмовляти, а друга балакуча, дак за тією й я не поспішуся слова сказати (Борис Грінченко, II, 1963, 349); Усякі люди трапляються на містку: і щедрі і скупі, і веселі і сумні, і мовчазні і говіркі (Михайло Стельмах, II, 1962, 302);
		+	// Який мовчить, не вступає в розмову. Свирид слухав мовчазний, не обзиваючись і словом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 146); Петро чомусь був мовчазний і тим немало дивував гостей (Петро Панч, В дорозі, 1959, 136); * Образно. У білих снігових шапках стояли мовчазні кипариси й чинари (Василь Кучер, Голод, 1961, 377);
		+	// перен. Не сповнений звуками; безмовний. Німа і мовчазна, від неба вона [тюрма] крилася чорною залізною покрівлею (Панас Мирний, I, 1954, 319);
		+	// Який не супроводжується словами, розмовами. Настала важка тиша, мовчазний сум (Панас Мирний, I, 1954, 244); Після мовчазного обіду знову пішов [Гордій] у свою світлицю (Борис Грінченко, II, 1963, 130).
		+
		+	2. Який розуміють без слів. Байдужість є мовчазна підтримка того, хто сильний, того, хто панує (Ленін, 10, 1949, 59); Він востаннє глянув на принишклого гетьмана і, коли дістав мовчазну його згоду на прийом козака, звелів просити того до світлиці (Іван Ле, Наливайко, 1957, 20).
		+
		+	===[http://slovopedia.org.ua/41/53398/264620.html Словник синонімів]===
		+
		+	1. БЕЗМО́ВНИЙ (про людину - який нічого не говорить, не подає голосу), БЕЗГОЛО́СИЙрозм., БЕЗГЛА́СНИЙрідше; МОВЧАЗНИ́Й, МОВЧАЗЛИ́ВИЙ, МОВЧУ́ЩИЙрозм., заст. (який мовчить, не вступає в розмову); НІМИ́Йпідсил., НІМО́ТНИЙпідсил., перев. поет. (який не спроможний подати голосу під впливом сильного почуття). Осторонь стовбичило двоє селян - безмовних глядачів цього розкішного бенкету (Ю. Яновський); - Та це ж не нам вирішувати. - Це - як громада. - Але ж і ви тепер не безголосі. Треба тільки, щоб і ваш голос у громаді чути було (А. Головко); "Не плач, дитя, - твій плач невчасний! Росою впавши, труп безгласний сльоза не може оживить..." (М. Драй-Хмара); Добру хвилину стояли вони мовчазні, вдивляючись широко розплющеними очима в міську пітьму (О. Довженко); Однако, робітники були якось дуже мовчазливі! (І. Франко); Бере [Руфін] за руку мовчущого з дива диякона і веде через риклініум у дім (Леся Українка); Село неначе погоріло, Неначе люде [люди] подуріли, Німі на панщину ідуть І діточок своїх ведуть!.. (Т. Шевченко). - Пор. 1. мовчазни́й.
		+
		+	3. розм. Підвищена температура тіла при захворюванні. Мені сьогодні легше, жару нема і я навіть гуляв на балконі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 431); На другий день схопив його жар і кашель, кололо в грудях і в боці (Олесь Донченко, III, 1956, 107);
		+	// перен. Про збуджений стан людини, який викликається хвилюванням, страхом і т. ін. У Солохи мороз і жар пробіг по тілу, серце застукало, думки помутнілися... (Панас Мирний, I, 1954, 63); Недобрі здогади.. проймали Нелю то холодним дрожем, то хворобливим жаром (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 362).
		+	♦ Обсипати (обсипати) жаром; Кидати (кинути, вкидати, вкинути) в жар — сильно хвилюватися від неприємних переживань, страху і т. ін. Гната раз обсипає снігом, другий — жаром... Ах, це неправда!., він не злочинець... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 76); Від цих думок враз обсипало [Данила] жаром (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 34); [Ромодан:]
		+	// під час пленуму нічого не відчував. Мене там кожну хвилину і в жар і в піт кидало... (Олександр Корнійчук, II, 1955, 337).
		+
		+	4. перен. Про запальність, пристрасність, жагучість. В вищій гімназії я кинувся з жаром до читання всякої всячини (Іван Франко, I, 1955, 13); В твоїх словах, що ми в серцях лишили, пізнали ми любові й дружби жар (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 69).
		+	♦ Давати (дати) жару — те саме, що жарити 3. Бився [полк] з поляками, по-простому, по-донбасівському.., молотобійці кували гранатами, газівники давали жару з гвинтівок (Юрій Яновський, II, 1958, 209); — Факт, що мої вусачі [бійці] дали жару. А ти все кричав, що партачимо (Олесь Гончар, III, 1959, 62); Завдавати (завдати, задавати, задати) жару — провчати кого-небудь, сварити і т. ін. Чутно голоси з народу: «Ага! піймалися! Задасть тепер вам гуменя жару!» (Панас Мирний, V, 1955, 81); Із жару [та] в полум'я — те саме, що З вогню [та] в полум'я (див. вогонь). Недавно на другій женився [Авлет], Та, бач, в рахунку помилився, Із жару в полум'я попав (Іван Котляревський, I, 1952, 252); Піддавати (піддати, підсипати, підсипати) жару — посилювати дію кого-, чого-небудь; надихати, спонукати до чогось. Слухай: Жару піддають— Автоматні черги б'ють (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 122); Не звісно, хто кому піддав жару: піч Марічці, чи вона печі: досить, що коло комина все кипіло (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 265); Коли скрипка починала підсипати жару й лоскотати танцюристі жили, молодиця не витримувала, зривалась з призьби, як чорний птах, і кидалась в танець (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 375).
		+
		+	===[http://slovopedia.org.ua/41/53398/264620.html Словник синонімів]===
		+	Мовчазний
		+	У рот води набрати – бути дуже мовчазним
		+
		+	===[https://phoenicis.com.ua/slovnyk-naiuzhyvanishykh-frazeolohizmiv.html Фразеологічний словник української мови]===
		+	Мовчазний
		+
		+	налива́тися / нали́тися жа́ром (фа́рбою). Червоніти від сорому, збудження і т. ін. Оторопіло помітив (Лісовський), як мінився, наливаючись жаром, тонкий вид молодиці (М. Стельмах); — Я думала, ти хотів мені щось сказати..— І скажу,— наливається фарбою Омелько (І. Цюпа).
		+
		+	обдава́ти / обда́ти жа́ром (моро́зом, хо́лодом і т. ін.) кого. Викликати у когось стан сильного хвилювання, збентеження, переляку і т. ін. Настя вдячно глянула на хлопця, і Омелько знітився від погляду темно-карих очей, що обдали його жаром (І. Цюпа); Мене острах бере, морозом обдає (Ганна Барвінок); На редуті зробилося тихо. І ця зловісна тиша холодом обдала Назара (П. Кочура). обдава́ти моро́зом спи́ни (все ті́ло) чиї (чиє). І тільки думка про те, що знайдуть їх (утікачів) і силоміць повернуть до колишніх панів, обдавала морозом їх спини (З. Тулуб); І ця посмішка морозом обдає все тіло Марії (М. Стельмах).
		+
		+	обсипа́є (осипа́є) / обси́пало (оси́пало) жа́ром ((гаря́чим) при́ском) кого, безос. 1. перев. недок. Хтось відчуває значне підвищення температури тіла; когось палить (у зв’язку з хворобою). Лікар спитав: — Морозить? — То морозить, то обсипає жаром. Серце ніби зупиняється,— скаржився Григорій (П. Автомонов); Настунею тіпала пропасниця, її то жаром обсипало, то проймало холодом, а чому, вона й сама не знала (Ю. Збанацький). 2. перев. док. Хтось раптово відчуває сильне хвилювання, збентеження і т. ін. від чогось. В її очах світилися сині вогники, і коли він уловлював їх, його обсипало жаром (Ю. Мушкетик); Від цих думок враз обсипало (Данила) жаром (Ю. Смолич); — Мамо, а хто мій тато? — ..ждала цього запитання. Ждала, й боялась, ..застало воно її зненацька, жаром обсипало всю (О. Гончар); Марту аж приском осипало: невже-таки прийшов за її приданим? (М. Стельмах). жа́ром так і обси́пало. Нахилилась (Тоня) до Вітали
		+
		+	як (мов, на́че і т. ін.) жа́ром (кип’ятко́м, при́ском і т. ін.) обдало́ кого, безос. Хтось дуже вражений чимсь, раптом відчув збентеження, хвилювання, переляк і т. ін. Слова батькові сплили їй на думку, і наче її кип’ятком обдало… (Панас Мирний); Ваш лист нагадав мені, що сьогодні уже і той день, котрий Ви виставили у нашій умові. Як приском мене обдало (Панас Мирний); — Він не повернеться? Мене як окропом обдало (З журналу). так жа́ром і обдало́. При згадці .. усього так жаром і обдало (А. Дімаров). обдало́ хо́лодом (жа́ром і хо́лодом). Македониху обдало холодом, стисло від ущімливого болю серце (А. Шиян); Помітив своє прізвище. Мене враз обдало жаром і холодом. Побачив фатальне слово — звільнити (Ю. Збанацький). нена́че хто жа́ром обда́в. — А се що за вечірня пташка? — пита він (панич), уставивши очі на Христю. Христю неначе хто жаром обдав… (Панас Мирний).
		+
		+	як (мов, на́че і т. ін.) при́ском (жа́ром) обси́пати (оси́пати) / обсипа́ти (осипа́ти) кого. 1. Викликати відчуття жару у кого-небудь. Опівдня (опівдні) сонячний промінь гарячий перекине через хату ясну стягу трепечущу (тремтливу)… наче мене жаром обсипле. Душно мені, дрімота, а сну немає (Марко Вовчок). аж на́че жа́ром сипону́ло по спи́ні, безос. Повірте, аж наче жаром сипонуло по спині (О. Довженко). 2. Раптово вразити, схвилювати, засоромити, розсердити і т. ін. кого-небудь. Мов приском старостів та молодого вража дівка обсипала, стало їм і соромно, і сердито на гаспидську дівку за таку одповідь (Укр.. казки); Соломія підвела голову, вдруге блиснула очима на Романа .. Той блиск гарячих очей неначе обсипав його жаром (І. Нечуй-Левицький); Мене тривожить рокіт літаків. Він серце наче обсипає приском (О. Коломієць). ні́би хто жа́ром обси́пав. І раптом Платона ніби хто жаром обсип
		+
		+
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:8992lh39kk2y1cwe47Z57Qp3n907bCA.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:N84994b.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Жар-птица-620x759.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:91831522_IMG_2116.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Serdtse_ogon_jar_gaz_polyihaet_66.jpg\|x140px]]
		+	\|}
		+
		+	==Медіа==
		+	{{#ev:youtube\|-fnA96ZdRZo}}
		+	{{#ev:youtube\|Amc8nD4kEBY}}
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]]