Меч - Історія редагувань

Iafrolov.is14 в 07:47, 6 квітня 2015

2015-04-06T07:47:16Z

Меляницький Іліан: /* Сучасні словники */

2013-11-30T12:28:09Z

‎Сучасні словники

Меляницький Іліан в 12:19, 30 листопада 2013

2013-11-30T12:19:25Z

Меляницький Іліан: /* Сучасні словники */

2013-11-29T06:38:59Z

‎Сучасні словники

Меляницький Іліан: /* Сучасні словники */

2013-11-29T06:34:18Z

‎Сучасні словники

Меляницький Іліан: /* Сучасні словники */

2013-11-29T06:34:05Z

‎Сучасні словники

Меляницький Іліан: /* Медіа */

2013-11-29T05:52:12Z

‎Медіа

Меляницький Іліан: /* Сучасні словники */

2013-11-28T15:56:11Z

‎Сучасні словники

Меляницький Іліан: /* Сучасні словники */

2013-11-28T15:53:06Z

‎Сучасні словники

Меляницький Іліан: /* Сучасні словники */

2013-11-28T15:51:20Z

‎Сучасні словники

@@ Рядок 5: / Рядок 5: @@
 [http://sum.in.ua/s/mech '''Академічний тлумачний словник української мови''']
-'''Меч''' 1. Старовинна холодна зброя у вигляді двосічного прямого довгого клинка з рукояткою. ''З Чигирину По всій славній Україні Заревли великі дзвони, Щоб сідлали хлопці коні, Щоб мечі-шаблі гострили (Тарас Шевченко, II, 1953, 42); Шляхтичі й лицарі замовляли собі шоломи і шаблі, вибирали.. коштовні ланцюжки чи то держаки й піхви до меча (Зінаїда Тулуб, Людолови, 1, 1957, 7);  Образно. Крізь розбиту шибку Багров побачив сліпучі мечі прожекторів, які схрестила над морем ескадра (Василь Кучер, Чорноморці, 1948, 26);  У порівняннях. Голови повернулись, і тривожно-жорстокі очі стрілись, наче мечі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 100); В неволі і ріс, і мучився Тарас, і на недолюдків — на звірів, як меч, він слово піднімав (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 348);
+'''Меч''' 1. Старовинна холодна зброя у вигляді двосічного прямого довгого клинка з рукояткою. ''З Чигирину По всій славній Україні Заревли великі дзвони, Щоб сідлали хлопці коні, Щоб мечі-шаблі гострили (Тарас Шевченко, II, 1953, 42); Шляхтичі й лицарі замовляли собі шоломи і шаблі, вибирали.. кошовні ланцюжки чи то держаки й піхви до меча (Зінаїда Тулуб, Людолови, 1, 1957, 7);  Образно. Крізь розбиту шибку Багров побачив сліпучі мечі прожекторів, які схрестила над морем ескадра (Василь Кучер, Чорноморці, 1948, 26);  У порівняннях. Голови повернулись, і тривожно-жорстокі очі стрілись, наче мечі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 100); В неволі і ріс, і мучився Тарас, і на недолюдків — на звірів, як меч, він слово піднімав (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 348);
 //  чого, перен. Про те, що карає кого-, що-небудь. ''Хай упаде грозовий меч відплати, і в небо бризне зловорожа кров (Володимир Сосюра, II, 1958, 207).''''
 Вогнем і мечем див. вогонь; Гострити меч див. гострити; Іти на кого — що (приходити до кого) з мечем: а) починати війну проти кого-небудь. ''Хто на землі наші Із мечем іде, — Голова у того Із плеча паде (Ростислав Братунь, Грудка.., 1962, 33);'' б) іти, приходити до кого-небудь, маючи ворожі, недружелюбні наміри. ''— Ну от, бачите, дідусю, — ваш син приходив до нас з мечем, а мій тато послав мене до вас з добрим словом (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 210);''

@@ Рядок 5: / Рядок 5: @@
 [http://sum.in.ua/s/mech '''Академічний тлумачний словник української мови''']
-. Старовинна холодна зброя у вигляді двосічного прямого довгого клинка з рукояткою. ''З Чигирину По всій славній Україні Заревли великі дзвони, Щоб сідлали хлопці коні, Щоб мечі-шаблі гострили (Тарас Шевченко, II, 1953, 42); Шляхтичі й лицарі замовляли собі шоломи і шаблі, вибирали.. коштовні ланцюжки чи то держаки й піхви до меча (Зінаїда Тулуб, Людолови, 1, 1957, 7);  Образно. Крізь розбиту шибку Багров побачив сліпучі мечі прожекторів, які схрестила над морем ескадра (Василь Кучер, Чорноморці, 1948, 26);  У порівняннях. Голови повернулись, і тривожно-жорстокі очі стрілись, наче мечі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 100); В неволі і ріс, і мучився Тарас, і на недолюдків — на звірів, як меч, він слово піднімав (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 348);
+'''Меч''' 1. Старовинна холодна зброя у вигляді двосічного прямого довгого клинка з рукояткою. ''З Чигирину По всій славній Україні Заревли великі дзвони, Щоб сідлали хлопці коні, Щоб мечі-шаблі гострили (Тарас Шевченко, II, 1953, 42); Шляхтичі й лицарі замовляли собі шоломи і шаблі, вибирали.. коштовні ланцюжки чи то держаки й піхви до меча (Зінаїда Тулуб, Людолови, 1, 1957, 7);  Образно. Крізь розбиту шибку Багров побачив сліпучі мечі прожекторів, які схрестила над морем ескадра (Василь Кучер, Чорноморці, 1948, 26);  У порівняннях. Голови повернулись, і тривожно-жорстокі очі стрілись, наче мечі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 100); В неволі і ріс, і мучився Тарас, і на недолюдків — на звірів, як меч, він слово піднімав (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 348);
 //  чого, перен. Про те, що карає кого-, що-небудь. ''Хай упаде грозовий меч відплати, і в небо бризне зловорожа кров (Володимир Сосюра, II, 1958, 207).''''
 Вогнем і мечем див. вогонь; Гострити меч див. гострити; Іти на кого — що (приходити до кого) з мечем: а) починати війну проти кого-небудь. ''Хто на землі наші Із мечем іде, — Голова у того Із плеча паде (Ростислав Братунь, Грудка.., 1962, 33);'' б) іти, приходити до кого-небудь, маючи ворожі, недружелюбні наміри. ''— Ну от, бачите, дідусю, — ваш син приходив до нас з мечем, а мій тато послав мене до вас з добрим словом (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 210);''
@@ Рядок 12: / Рядок 12: @@
 Узяти меч у руки — підготуватися, бути готовим до війни, боротьби. ''— Ми закликаємо кінчати війну, а самі візьмемо меч у руки? Це — небезпечний експеримент (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 225).''
-. заст. У старовинному весільному обряді — прикрашена квітами, стрічками і т. ін. шабля, яку тримала в руках світилка. ''Світилочці зробили меч, як таки водиться на весіллі: нав'язали ласкавців, чорнобривців, васильків і позолоченої шумихою калини і свічечку ярого воску засвітили (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 94).''
+'''Меч''' 2. заст. У старовинному весільному обряді — прикрашена квітами, стрічками і т. ін. шабля, яку тримала в руках світилка. ''Світилочці зробили меч, як таки водиться на весіллі: нав'язали ласкавців, чорнобривців, васильків і позолоченої шумихою калини і свічечку ярого воску засвітили (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 94).''

@@ Рядок 6: / Рядок 6: @@
 . Старовинна холодна зброя у вигляді двосічного прямого довгого клинка з рукояткою. ''З Чигирину По всій славній Україні Заревли великі дзвони, Щоб сідлали хлопці коні, Щоб мечі-шаблі гострили (Тарас Шевченко, II, 1953, 42); Шляхтичі й лицарі замовляли собі шоломи і шаблі, вибирали.. коштовні ланцюжки чи то держаки й піхви до меча (Зінаїда Тулуб, Людолови, 1, 1957, 7);  Образно. Крізь розбиту шибку Багров побачив сліпучі мечі прожекторів, які схрестила над морем ескадра (Василь Кучер, Чорноморці, 1948, 26);  У порівняннях. Голови повернулись, і тривожно-жорстокі очі стрілись, наче мечі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 100); В неволі і ріс, і мучився Тарас, і на недолюдків — на звірів, як меч, він слово піднімав (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 348);
-//  чого, перен. Про те, що карає кого-, що-небудь. Хай упаде грозовий меч відплати, і в небо бризне зловорожа кров (Володимир Сосюра, II, 1958, 207).''
+//  чого, перен. Про те, що карає кого-, що-небудь. ''Хай упаде грозовий меч відплати, і в небо бризне зловорожа кров (Володимир Сосюра, II, 1958, 207).''''
 Вогнем і мечем див. вогонь; Гострити меч див. гострити; Іти на кого — що (приходити до кого) з мечем: а) починати війну проти кого-небудь. ''Хто на землі наші Із мечем іде, — Голова у того Із плеча паде (Ростислав Братунь, Грудка.., 1962, 33);'' б) іти, приходити до кого-небудь, маючи ворожі, недружелюбні наміри. ''— Ну от, бачите, дідусю, — ваш син приходив до нас з мечем, а мій тато послав мене до вас з добрим словом (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 210);''
 Підняти меч — почати війну, бій з ким-небудь; піти проти когось. ''— Перш ніж підняти меч, мусимо показати Росії, хто ми [юнкери] такі, що ми несемо з собою (Олесь Гончар, II, 1959, 207);''

← Попередня версія		Версія за 06:38, 29 листопада 2013
Рядок 2:		Рядок 2:

	==Сучасні словники==		==Сучасні словники==
−	~~Тлумачення слова у сучасних словниках~~
−

	[http://sum.in.ua/s/mech '''Академічний тлумачний словник української мови''']		[http://sum.in.ua/s/mech '''Академічний тлумачний словник української мови''']

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 ==Сучасні словники==
 Тлумачення слова у сучасних словниках
 [http://sum.in.ua/s/mech '''Академічний тлумачний словник української мови''']

← Попередня версія		Версія за 06:34, 29 листопада 2013
Рядок 14:		Рядок 14:

	2. заст. У старовинному весільному обряді — прикрашена квітами, стрічками і т. ін. шабля, яку тримала в руках світилка. ''Світилочці зробили меч, як таки водиться на весіллі: нав'язали ласкавців, чорнобривців, васильків і позолоченої шумихою калини і свічечку ярого воску засвітили (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 94).''		2. заст. У старовинному весільному обряді — прикрашена квітами, стрічками і т. ін. шабля, яку тримала в руках світилка. ''Світилочці зробили меч, як таки водиться на весіллі: нав'язали ласкавців, чорнобривців, васильків і позолоченої шумихою калини і свічечку ярого воску засвітили (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 94).''
		+

	[http://slovopedia.org.ua/49/53404/358714.html '''Фразеологічний словник україниської мови''']		[http://slovopedia.org.ua/49/53404/358714.html '''Фразеологічний словник україниської мови''']

@@ Рядок 42: / Рядок 42: @@
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:28-11-17-10.jpg|x140px]]
 |}
 ==Див. також==

@@ Рядок 6: / Рядок 6: @@
 [http://sum.in.ua/s/mech '''Академічний тлумачний словник української мови''']
-. Старовинна холодна зброя у вигляді двосічного прямого довгого клинка з рукояткою. ''З Чигирину По всій славній Україні Заревли великі дзвони, Щоб сідлали хлопці коні, Щоб мечі-шаблі гострили (Тарас Шевченко, II, 1953, 42); Шляхтичі й лицарі замовляли собі шоломи і шаблі, вибирали.. коштовні ланцюжки чи то держаки й піхви до меча (Зінаїда Тулуб, Людолови, 1, 1957, 7);
+. Старовинна холодна зброя у вигляді двосічного прямого довгого клинка з рукояткою. ''З Чигирину По всій славній Україні Заревли великі дзвони, Щоб сідлали хлопці коні, Щоб мечі-шаблі гострили (Тарас Шевченко, II, 1953, 42); Шляхтичі й лицарі замовляли собі шоломи і шаблі, вибирали.. коштовні ланцюжки чи то держаки й піхви до меча (Зінаїда Тулуб, Людолови, 1, 1957, 7);  Образно. Крізь розбиту шибку Багров побачив сліпучі мечі прожекторів, які схрестила над морем ескадра (Василь Кучер, Чорноморці, 1948, 26);  У порівняннях. Голови повернулись, і тривожно-жорстокі очі стрілись, наче мечі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 100); В неволі і ріс, і мучився Тарас, і на недолюдків — на звірів, як меч, він слово піднімав (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 348);
-* Образно. Крізь розбиту шибку Багров побачив сліпучі мечі прожекторів, які схрестила над морем ескадра (Василь Кучер, Чорноморці, 1948, 26);
-* У порівняннях. Голови повернулись, і тривожно-жорстокі очі стрілись, наче мечі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 100); В неволі і ріс, і мучився Тарас, і на недолюдків — на звірів, як меч, він слово піднімав (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 348);
 //  чого, перен. Про те, що карає кого-, що-небудь. Хай упаде грозовий меч відплати, і в небо бризне зловорожа кров (Володимир Сосюра, II, 1958, 207).''
 Вогнем і мечем див. вогонь; Гострити меч див. гострити; Іти на кого — що (приходити до кого) з мечем: а) починати війну проти кого-небудь. ''Хто на землі наші Із мечем іде, — Голова у того Із плеча паде (Ростислав Братунь, Грудка.., 1962, 33);'' б) іти, приходити до кого-небудь, маючи ворожі, недружелюбні наміри. ''— Ну от, бачите, дідусю, — ваш син приходив до нас з мечем, а мій тато послав мене до вас з добрим словом (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 210);''
@@ Рядок 19: / Рядок 17: @@
 [http://slovopedia.org.ua/49/53404/358714.html '''Фразеологічний словник україниської мови''']
-'''бра́ти / взя́ти збро́ю (меч) в ру́ки'''. Готуватися до боротьби, війни або починати боротьбу, війну. Треба за всяку ціну знайти Максима Бобровника, треба брати зброю в руки (Ю. Збанацький); Ми закликаємо кінчати війну, а самі візьмемо меч у руки? Це — небезпечний експеримент (Ю. Смолич).
+'''бра́ти / взя́ти збро́ю (меч) в ру́ки'''. Готуватися до боротьби, війни або починати боротьбу, війну. ''Треба за всяку ціну знайти Максима Бобровника, треба брати зброю в руки (Ю. Збанацький); Ми закликаємо кінчати війну, а самі візьмемо меч у руки? Це — небезпечний експеримент (Ю. Смолич).''
-'''ви́сі́ти дамо́кловим мече́м''' над ким—чим. Загрожувати кому-, чому-небудь; постійно турбувати когось. Небезпека бути викритим через отой вірш “дамокловим мечем” висіла над ним (А. Головко); Оце — приймуть чи не приймуть? — дамокловим мечем висіло над ним, і він докладав немало зусиль, щоб зосередитись і щось читати (В. Канівець).
+'''ви́сі́ти дамо́кловим мече́м''' над ким—чим. Загрожувати кому-, чому-небудь; постійно турбувати когось. ''Небезпека бути викритим через отой вірш “дамокловим мечем” висіла над ним (А. Головко); Оце — приймуть чи не приймуть? — дамокловим мечем висіло над ним, і він докладав немало зусиль, щоб зосередитись і щось читати (В. Канівець).''
-'''вогне́м і мече́м''', книжн. Нещадно; з великою жорстокістю. — Повернемо (хлопців) огнем і мечем, пане канцеляр! — вигукнув Єремія Вишневецький і вибіг на трибуну (П. Панч).
+'''вогне́м і мече́м''', книжн. Нещадно; з великою жорстокістю. ''— Повернемо (хлопців) огнем і мечем, пане канцеляр! — вигукнув Єремія Вишневецький і вибіг на трибуну (П. Панч).''
-'''гостри́ти''' (рідше '''точи́ти, наго́стрювати''' і т. ін.) '''ніж (меч, соки́ру''' тощо) на кого—що і без додатка, несхв. Виношувати якісь недобрі наміри щодо когось, чогось; замишляти щось. А той нишком у куточку Гострить ніж на брата (Т. Шевченко); Тим часом над Європою насувалися хмари, вирувала буря. Вже рвався до влади Гітлер, Муссоліні гострив ніж на Абіссінію (З газети); (Зося:) Сава його (Гната) так любить, а він на Саву ножа гострить (І. Карпенко-Карий); (Монтаньяр:) Хто хоче буть республіканцем добрим, хай гострить меч на Брута перш за все (Леся Українка); Прожив життя тихе, богобоязливе, ні на кого він меча не гострив, не важили й сусіди на нього (Б. Федорів); Закликав (Т. Шевченко) громадою обух сталить, сокиру гострити на проклятих тиранів (П. Тичина); Гриб Боровик насупився .. і рубонув, як завше, без підтексту: — Нащо на добре діло гострити сокиру? (М. Стельмах); (Яків:) Не помічав, щоб Віктор точив<
+'''гостри́ти''' (рідше '''точи́ти, наго́стрювати''' і т. ін.) '''ніж (меч, соки́ру''' тощо) на кого—що і без додатка, несхв. Виношувати якісь недобрі наміри щодо когось, чогось; замишляти щось. ''А той нишком у куточку Гострить ніж на брата (Т. Шевченко); Тим часом над Європою насувалися хмари, вирувала буря. Вже рвався до влади Гітлер, Муссоліні гострив ніж на Абіссінію (З газети); (Зося:) Сава його (Гната) так любить, а він на Саву ножа гострить (І. Карпенко-Карий); (Монтаньяр:) Хто хоче буть республіканцем добрим, хай гострить меч на Брута перш за все (Леся Українка); Прожив життя тихе, богобоязливе, ні на кого він меча не гострив, не важили й сусіди на нього (Б. Федорів); Закликав (Т. Шевченко) громадою обух сталить, сокиру гострити на проклятих тиранів (П. Тичина); Гриб Боровик насупився .. і рубонув, як завше, без підтексту: — Нащо на добре діло гострити сокиру? (М. Стельмах); (Яків:) Не помічав, щоб Віктор точив<''
-'''дамо́клів меч''' ( рідше '''меч Дамо́кла'''), книжн. Небезпека або неприємність, що постійно загрожує комусь. Чому в їхньому домі з’явився саме Гаркуша, а не хтось інший. Це не доля, не фатум, не збіг обставин. Це — дамоклів меч! (Л. Дмитерко); Не знайдуть спільної мови, залишиться над Катериною висіти, мов клятий дамоклів меч, важка підозра, і… життя в них не буде (Ю. Збанацький); Дамокловим мечем нависає брак кваліфікованих кадрів (З журналу); Має ходити (Гонта) під дамокловим мечем, кожної миті сподіваючись смертельного удару (Я. Стецюк); Під постійним питанням, як під дамокловим мечем, саме існування національної мови (З газети); Над Україною завис меч Дамокла — Чорнобиль (З журналу).
+'''дамо́клів меч''' ( рідше '''меч Дамо́кла'''), книжн. Небезпека або неприємність, що постійно загрожує комусь. ''Чому в їхньому домі з’явився саме Гаркуша, а не хтось інший. Це не доля, не фатум, не збіг обставин. Це — дамоклів меч! (Л. Дмитерко); Не знайдуть спільної мови, залишиться над Катериною висіти, мов клятий дамоклів меч, важка підозра, і… життя в них не буде (Ю. Збанацький); Дамокловим мечем нависає брак кваліфікованих кадрів (З журналу); Має ходити (Гонта) під дамокловим мечем, кожної миті сподіваючись смертельного удару (Я. Стецюк); Під постійним питанням, як під дамокловим мечем, саме існування національної мови (З газети); Над Україною завис меч Дамокла — Чорнобиль (З журналу).''
-п'''ереко́вувати / перекува́ти мечі́ на ора́ла''', книжн. Перетворювати воєнні засоби, ресурси і т. ін. у мирні. Не в ті часи ми живемо, щоб мечі на орала перековувати.. Бо ніхто землі нам просто так не віддасть. Без боротьби (А. Головко); Ми завжди готові перекувати мечі на орала (З газети).
+п'''ереко́вувати / перекува́ти мечі́ на ора́ла''', книжн. Перетворювати воєнні засоби, ресурси і т. ін. у мирні. ''Не в ті часи ми живемо, щоб мечі на орала перековувати.. Бо ніхто землі нам просто так не віддасть. Без боротьби (А. Головко); Ми завжди готові перекувати мечі на орала (З газети).''
-'''підніма́ти (підійма́ти, підно́сити''' і т. ін.) / '''підня́ти (підійня́ти, підне́сти''' і т. ін.) '''збро́ю (меч, соки́ру''' і т. ін.) проти кого, за кого—що і без додатка. Воювати з ким-небудь, намірятися вбити когось. Поклялися Бела і Данило не піднімати зброї один проти одного (А. Хижняк); Щасливий воїн, що в ім’я миру Свою підносить бойову сокиру, Во ім’я правди кривду тне з плеча (М. Рильський); Хто меч підійме, від меча загине (Леся Українка).
+'''підніма́ти (підійма́ти, підно́сити''' і т. ін.) / '''підня́ти (підійня́ти, підне́сти''' і т. ін.) '''збро́ю (меч, соки́ру''' і т. ін.) проти кого, за кого—що і без додатка. Воювати з ким-небудь, намірятися вбити когось. ''Поклялися Бела і Данило не піднімати зброї один проти одного (А. Хижняк); Щасливий воїн, що в ім’я миру Свою підносить бойову сокиру, Во ім’я правди кривду тне з плеча (М. Рильський); Хто меч підійме, від меча загине (Леся Українка).''
-'''схрести́ти / схре́щувати списи́ (мечі́)'''. Сперечатися, захищаючи певні погляди. (Ольга Антонівна:) Я скажу, що тебе нема, що ти хворий. (Лисенко:) Ні, не треба… Я прийму бій. Все одно з ними треба колись схрестити мечі (Ю. Мокрієв); Зацитує ось таке Антон Герасимович їхній педагогічній асамблеї, а надто ж тому патлатому дискутерові Берестецькому, з яким найчастіше схрещує списи (О. Гончар).
+'''схрести́ти / схре́щувати списи́ (мечі́)'''. Сперечатися, захищаючи певні погляди. (''Ольга Антонівна:) Я скажу, що тебе нема, що ти хворий. (Лисенко:) Ні, не треба… Я прийму бій. Все одно з ними треба колись схрестити мечі (Ю. Мокрієв); Зацитує ось таке Антон Герасимович їхній педагогічній асамблеї, а надто ж тому патлатому дискутерові Берестецькому, з яким найчастіше схрещує списи (О. Гончар).
+''
-'''схре́щуються / схрести́лися списи́ (мечі́, багне́ти''' і т. ін.). 1. Хто-небудь вступає в гостру суперечку, полеміку з кимось. Критичні списи не раз схрещувалися над сторінками повістей Ігоря Муратова (З журналу); Це була б така собі невимушена розмова простого майстра з главою міста, але водночас схрестилися б мечі двох політичних супротивників (П. Загребельний). 2. Хто-небудь ступає в бій, боротьбу з кимсь. Російські багнети схрещувалися з яничарськими ятаганами (С. Добровольський).
+'''схре́щуються / схрести́лися списи́ (мечі́, багне́ти''' і т. ін.). 1. Хто-небудь вступає в гостру суперечку, полеміку з кимось. ''Критичні списи не раз схрещувалися над сторінками повістей Ігоря Муратова (З журналу); Це була б така собі невимушена розмова простого майстра з главою міста, але водночас схрестилися б мечі двох політичних супротивників (П. Загребельний).'' 2. Хто-небудь ступає в бій, боротьбу з кимсь. ''Російські багнети схрещувалися з яничарськими ятаганами (С. Добровольський).''
 ==Ілюстрації==

@@ Рядок 9: / Рядок 9: @@
 //  чого, перен. Про те, що карає кого-, що-небудь. Хай упаде грозовий меч відплати, і в небо бризне зловорожа кров (Володимир Сосюра, II, 1958, 207).''
 ♦ Вогнем і мечем див. вогонь; Гострити меч див. гострити; Іти на кого — що (приходити до кого) з мечем: а) починати війну проти кого-небудь. ''Хто на землі наші Із мечем іде, — Голова у того Із плеча паде (Ростислав Братунь, Грудка.., 1962, 33);'' б) іти, приходити до кого-небудь, маючи ворожі, недружелюбні наміри. ''— Ну от, бачите, дідусю, — ваш син приходив до нас з мечем, а мій тато послав мене до вас з добрим словом (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 210);''
- Підняти меч — почати війну, бій з ким-небудь; піти проти когось. — Перш ніж підняти меч, мусимо показати Росії, хто ми [юнкери] такі, що ми несемо з собою (Олесь Гончар, II, 1959, 207); Схрестити мечі — вступити у бій, боротьбу, суперечку, змагання. [Ольга Антонівна:] Я скажу, що тебе нема, що ти хворий. [Лисенко:] Ні, не треба... Я прийму бій. Все одно з ними треба колись схрестити мечі (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 289); Узяти меч у руки — підготуватися, бути готовим до війни, боротьби. — Ми закликаємо кінчати війну, а самі візьмемо меч у руки? Це — небезпечний експеримент (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 225).
+Підняти меч — почати війну, бій з ким-небудь; піти проти когось. ''— Перш ніж підняти меч, мусимо показати Росії, хто ми [юнкери] такі, що ми несемо з собою (Олесь Гончар, II, 1959, 207);''
 . заст. У старовинному весільному обряді — прикрашена квітами, стрічками і т. ін. шабля, яку тримала в руках світилка. Світилочці зробили меч, як таки водиться на весіллі: нав'язали ласкавців, чорнобривців, васильків і позолоченої шумихою калини і свічечку ярого воску засвітили (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 94).