Мертвець - Історія редагувань

Kistavytska.fpmv19 в 10:47, 1 грудня 2019

2019-12-01T10:47:12Z

Kistavytska.fpmv19 в 10:46, 1 грудня 2019

2019-12-01T10:46:30Z

Ольга Сімон: /* Зовнішні посилання */

2014-11-30T17:07:44Z

‎Зовнішні посилання

Ольга Сімон в 15:48, 30 листопада 2014

2014-11-30T15:48:27Z

Ольга Сімон: /* Цікаві факти */

2014-11-30T15:34:29Z

‎Цікаві факти

Ольга Сімон: /* Зовнішні посилання */

2014-11-30T15:30:11Z

‎Зовнішні посилання

Ольга Сімон в 15:25, 30 листопада 2014

2014-11-30T15:25:57Z

Ольга Сімон: /* Поезія */

2014-11-30T15:03:23Z

‎Поезія

Ольга Сімон: /* Поезія */

2014-11-30T15:02:41Z

‎Поезія

Ольга Сімон в 15:01, 30 листопада 2014

2014-11-30T15:01:00Z

@@ Рядок 7: / Рядок 7: @@
 ходя́чий (живи́й) мрець (мертве́ць)
 . Дуже худа, виснажена, немічна і т. ін. людина. У мене перед очима стоять привиди — київські звільнені з неволі громадяни, живі мерці (О. Довженко).
 . Людина, що втратила інтерес до життя, байдужа до всього. Не було вже, мабуть, нічого на світі, що могло би вразити бідного Хаїма. Це був ходячий мертвець (Г. Хоткевич).

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-==Сучасні словники==
+) померла людина; покійник; за давніми віруваннями, мерці мали три дні на рік, коли відбувалися їхні сходини
-−
-===[http://sum.in.ua/s/mertvecj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
-−
-'''МЕРТВЕ́ЦЬ''', ''мертвеця́, чол''. ''Те саме, що '''мрець'''.'' Пізнай, Як живе твій милий; Чи живе він, чи мертвець… Чи з тобою під вінець Піде з старостами (Бор., Тв., 1951, 61).
-−
-===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BC%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C Знаки української етнокультури: Словник-довідник]===
-−
-'''Мертвець''' = '''Мрець'''—
-−
-) померла людина; покійник; за давніми віруваннями, мерці мали три дні на рік, коли відбувалися їхні сходини (Чистий четвер перед Великоднем, або Навський Великдень, — весняний збір; «коли жито цвіте» — літній збір; на Спаса — осінній збір); відвідують нібито свої хати під Різдво, на Великдень; поминають їх на Про́води; неспокійні мерці блукають по землі та завдають людям шкоди;
 ) зало́жні мерці́ — померлі неприродною смертю — вішальники, самогубці, замерзлі в дорозі, загиблі в бою та ін.
@@ Рядок 17: / Рядок 6: @@
 ===[http://slovopedia.org.ua/49/53404/358842.html Фразеологічний словник української мови]===
-* '''ходя́чий (живи́й) мрець (мертве́ць)'''. 1. Дуже худа, виснажена, немічна і т. ін. людина. У мене перед очима стоять привиди — київські звільнені з неволі громадяни, живі мерці (О. Довженко). 2. Людина, що втратила інтерес до життя, байдужа до всього. Не було вже, мабуть, нічого на світі, що могло би вразити бідного Хаїма. Це був ходячий мертвець (Г. Хоткевич).
+ходя́чий (живи́й) мрець (мертве́ць)
 ==Ілюстрації==
@@ Рядок 39: / Рядок 16: @@
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:м1.jpg|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:м2.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:М3.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:м4.jpg|x140px]]
-|}
 ==Медіа==
 {{#ev:youtube|jNmbe9Qe_bI}}
-==Зовнішні посилання==
+[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 [[Категорія:Ме]]

← Попередня версія		Версія за 17:07, 30 листопада 2014
Рядок 110:		Рядок 110:

	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]		[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
		+	[[Категорія:Слова 2014 року]]
	[[Категорія:Ме]]		[[Категорія:Ме]]

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 ==Сучасні словники==
-===[http://sum.in.ua/s/mrecj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
+===[http://sum.in.ua/s/mertvecj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 '''МЕРТВЕ́ЦЬ''', ''мертвеця́, чол''. ''Те саме, що '''мрець'''.'' Пізнай, Як живе твій милий; Чи живе він, чи мертвець… Чи з тобою під вінець Піде з старостами (Бор., Тв., 1951, 61).

@@ Рядок 48: / Рядок 48: @@
 ==Цікаві факти==
-'''Заложні мерці́''' за народними повір'ями — померлі неприродною смертю люди (втопленики, самогубці), які, на відміну від небіжчиків, що вмерли природною смертю, вважалися нечистими.
+'''Заложні мертвеці́''' за народними повір'ями — померлі неприродною смертю люди (втопленики, самогубці), які, на відміну від небіжчиків, що вмерли природною смертю, вважалися нечистими.
 Хоронили їх на перехрестях доріг, на межах полів, у ярах. За повір'ям душі заложних мерців набирають різного вигляду і тиняються світом, доки не спокутують своїх гріхів. При цьому вони нерідко збиткуються над живими людьми. Народна уява наділяла заложних мерців надприродними властивостями. Під час посухи їхні могили поливали водою, щоб викликати дощ. Аби позбавити таких покійників здатності відвідувати живих людей, в їхні могили клали вузлик свяченого маку-видюку, забивали осикові кілки. Власні ж хати обсипали свяченим маком або льоном. Робити це слід було до обіду, бо після обіду вже мрець починав ходити. Вважалося, що, на відміну від звичайних небіжчиків, душі заложних мерців не можуть з'являтися до родичів на поминки, коли за померлі душі обід ставлять. Ці мотиви виразно ілюструють вірування українців у безсмертя душі, її окреме існування.

@@ Рядок 109: / Рядок 109: @@
 ==Зовнішні посилання==
-[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
+[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
-[[Категорія:Слова 2014 року]]
-−
 [[Категорія:Ме]]

@@ Рядок 64: / Рядок 64: @@
 Ти землю соком напоїв,
 Травою серце заростає,
 Коли в безодні задушив
 Ти відчуття свого покою.
 І демон гаркав, і сопів,
 Коли сира могила душить,
 І черви в тілі, як клубок
 Веселу пісеньку співають.
 І у душі твоїй зривають
 Останній подих, лютий гнів,
 Між злої дороги засипають
 Тобі дорогу до могил.
 Де очі світяться холодні
 Між стін чекає у пітьмі,
 Образа схована у серці,
 У серці згнилому давно.
 У серці згнилому давно
 Не залишилось відчуттів,
 Ти відступаєшся із шляху,
 Де мій реальний, божевільний світ.