Oomyroniuk.uk15 в 13:08, 4 грудня 2016

2016-12-04T13:08:52Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Медо́ви́й, -а, -е. '''Медовый, медвяный. ''Браго ж моя, бражечко медовая, з ким я тебе пити бу...

2012-09-07T22:35:16Z

Створена сторінка: '''Медо́ви́й, -а, -е. '''Медовый, медвяный. ''Браго ж моя, бражечко медовая, з ким я тебе пити бу...

Нова сторінка

'''Медо́ви́й, -а, -е. '''Медовый, медвяный. ''Браго ж моя, бражечко медовая, з ким я тебе пити буду молодая? ''Чуб. V. 51.
[[Категорія:Ме]]

← Попередня версія		Версія за 13:08, 4 грудня 2016
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Медо́ви́й, -а, -е. '''Медовый, медвяный. ''Браго ж моя, бражечко медовая, з ким я тебе пити буду молодая? ''Чуб. V. 51.		'''Медо́ви́й, -а, -е. '''Медовый, медвяный. ''Браго ж моя, бражечко медовая, з ким я тебе пити буду молодая? ''Чуб. V. 51.
	[[Категорія:Ме]]		[[Категорія:Ме]]
		+
		+	==Сучасні словники==
		+
		+	='''[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]'''
		+
		+	МЕДО́ВИЙ, а, е.
		+	1. Прикм. до мед 1. Він узяв гарно вирізувану дерев'яну ложечку і, звільна висисаючи медові щільники, розпочав з Чимчикевичем розмову (Іван Франко, II, 1950, 185); Більш-менш водянистий нектар, висмоктаний із квіток, уже в тілі бджоли під час польоту починав змінюватись у медовий півфабрикат, який у вулику буде доведений до стану меду (Бджоли, 1955, 25);
		+	// Вигот. з меду; з медом, на меду. Трудівнику медові пишки, а ледарю — ялинові шишки (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 393); Осьде пряничок чудовий, Не абиякий — медовий (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 303); Медові вина виготовляють з липового або гречаного меду з додаванням плодоягідних соків (Українські страви, 1957, 385);
		+	// у знач. ім. медове, вого, сер. У феодальні часи — податок з медозбору (у 2 знач.). — Запровадить він [пан] три дні панщини, подвоїть поволовщину, медове і всі інші данини (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 41).
		+	♦ Медові[ї] та молочні[ї] ріки, нар.-поет. — надзвичайний достаток. Україна — це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки... (Степан Васильченко, II, 1959, 346).
		+
		+	2. Такий, як мед (про запах); духмяний. Свіжість трави манила здалека, а медовий запах квітів наповнював повітря (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 156); Над селом — туман, Дух медовий трав... (Ігор Муратов, Лірика, 1954, 16);
		+	// Схожий кольором на мед; золотаво-жовтий. Навколо був золотаво-жовтий медовий світ, і це був перший колір, який вона [бджілка] пізнала (Оксана Іваненко. Про бджілку.., 1959, 6);
		+	// Солодкий, як мед. Прозорі дині наче стікали солодким медовим соком (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 5).
		+
		+	3. перен. Занадто люб'язний. Я прихилив очі до малюнка: портрет був просто моторошний — лице гостре, як у пацюка, в обгризених віях — гадючі зелені очиці. Посмішка — медова (Степан Васильченко, II, 1959, 328); Голос має він медовий, Надокучає ж — мов комар (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1951, 13).
		+	♦ Медові речі (слова, розмови); Медова річ — облесливе, багатообіцяльне мовлення. Батюшчині медові розмови, .. а ще більш чарочка та закусочка потроху вкоськали розлюченого пана (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 106); [Полковник:] Медові твої речі, та, мабуть, не нашим губам ними ласуватись... (Марко Кропивницький, V, 1959, 502); Медовий місяць; Медові дні: а) перша пора подружнього життя. [Евфрозіна:] Невже твоє життя таке солодке, що і медовий місяць в ньому зайвий? (Леся Українка, III, 1952, 423); Пан Купа з Роксоланою побралися недавно, — тривав іще.. медовий місяць (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 10); б) (чого, ірон.) щасливий початок чого-небудь, найкраща пора в чомусь. Врангель переживав зараз медовий місяць своїх перемог (Олесь Гончар, II, 1959, 293); Хлопці саме переживали свої медові три дні, три дні розгульної волі, що їх діставали від «хазяїна» кожного разу після того, як приводили важливого «язика» (Олесь Гончар, III, 1959, 208).
		+
		+	===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ] =
		+	МЕДОВИЙ ли́ти медо́ві ре́чі. Говорити облесливо, нещиро і т. ін.; підлещуватися до когось. Ліз людям у душу, лукавив, просив дати в борг грошей, без упину лив медові речі (З журналу).
		+
		+	медо́вий мі́сяць. 1. перев. у кого, чий. Початок подружнього життя. Сказано: медовий місяць — солодше від усього на світі, — пояснив Пацюк (Панас Мирний); — Медовий місяць нашого щасливого подружнього життя, і я .. в такому настрої (Г. Квітка-Основ’яненко); Пан Купа з Роксоланою побралися недавно,— тривав іще .. медовий місяць (О. Ільченко); — Як не кажіть, а місяць у вас (Катрі та Павла) медовий… (В. Кучер); // Приємний, радісний і т. ін. період у житті кого-небудь. — Ти дуже радів, .. що життя твоє родинне — суцільний медовий місяць (П. Колесник); Настав тоді Нокентієві медовий місяць. Як вечір, так він і в хату (до вдови) (Ю. Збанацький). 2. чого. Найкраща пора чого-небудь; період розквіту. — Маємо медовий місяць українства, панно Софіє, га? (Ю. Смолич); Газет і журналів у медові місяці гетьманського захоплення владою було, мабуть, не менш, ніж у столиці світу — Парижі (Грицько Григоренко); Веселиться Гуляй
		+
		+	медо́ві дні чиї, жарт. Щасливий час, найкраща пора у чиємусь житті. Хлопці саме переживали свої медові три дні, три дні розгульної волі, що їх діставали від “хазяїна” кожного разу після того, як приводили важливого “язика” (О. Гончар).
		+
		+	медо́ві ре́чі. Улеслива розмова, обіцяння. (Полковник:) Медові твої речі, та, мабуть, не нашим губам ними ласуватись... (М. Кропивницький); (Чалий:) Ти солодко говориш так, що вірить хочеться тобі, і боязко стає, щоб ти медовими речами не отруїв душі (І. Карпенко-Карий).
		+
		+	медо́ві та моло́чні рі́ки, нар.-поет. Повний достаток, благополуччя. Україна — це тихії води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки (С. Васильченко). ==

Медовий - Історія редагувань

Oomyroniuk.uk15 в 13:08, 4 грудня 2016

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Медо́ви́й, -а, -е. '''Медовый, медвяный. ''Браго ж моя, бражечко медовая, з ким я тебе пити бу...