Ymyarmiichuk.fzfvs18 в 15:51, 24 жовтня 2018

2018-10-24T15:51:02Z

D.buchynska в 12:31, 21 листопада 2017

2017-11-21T12:31:35Z

Mohorova.gi15 в 19:41, 19 листопада 2017

2017-11-19T19:41:57Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Мадзур, -ра, '''''м. ''1) Прозваніе малороссовъ, исповѣдующихъ католическую вѣру. Подольск. г...

2012-09-07T22:11:35Z

Створена сторінка: '''Мадзур, -ра, '''''м. ''1) Прозваніе малороссовъ, исповѣдующихъ католическую вѣру. Подольск. г...

Нова сторінка

'''Мадзур, -ра, '''''м. ''1) Прозваніе малороссовъ, исповѣдующихъ католическую вѣру. Подольск. г. О. 1861. X. Свид. 44. 2) Большая крыса, пасюкъ, Mus decumanus. Подольск. г. О. 1861. X. Свид. 44. Вх. Пч. II. 6.
[[Категорія:Ма]]

← Попередня версія		Версія за 15:51, 24 жовтня 2018
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Мадзур, -ра, '''''м. ''1) Прозваніе малороссовъ, исповѣдующихъ католическую вѣру. Подольск. г. О. 1861. X. Свид. 44. 2) Большая крыса, пасюкъ, Mus decumanus. Подольск. г. О. 1861. X. Свид. 44. Вх. Пч. II. 6.		'''Мадзур, -ра, '''''м. ''1) Прозваніе малороссовъ, исповѣдующихъ католическую вѣру. Подольск. г. О. 1861. X. Свид. 44. 2) Большая крыса, пасюкъ, Mus decumanus. Подольск. г. О. 1861. X. Свид. 44. Вх. Пч. II. 6.
−	[[Категорія:Ма]]	+	==Сучасні словники==
		+	Пацюк (Rattus) — рід ссавців родини мишових (Muridae) ряду мишоподібні (Muriformes) надряду гризуни (Rodentia). Нерідко пацюків називають щурами. Але це не є точним з погляду сучасної української зоології, адже назва «щур» стосується іншого роду гризунів — Arvicola[1][2].
		+
		+	Слово пацюк первісно означало «порося». Припускають, що пізніше назва була перенесена на гризунів: у зв'язку з тим, що жирний пацюк схожий на порося[3].
		+	==Фізичні характеристики==
		+	Завдовжки 8—30 см, хвіст приблизно такої ж довжини, маса тіла зазвичай не перевищує 500 грам.
		+
		+	Пацюки мають коричневе, сіре або чорне хутро, що вкриває їх тіла, за винятком вух, хвоста і ніг. Їх слух чудовий, очі пристосовані для нічного способу життя.
		+
		+	Пацюки не мають потових залоз, а тому тепло передається переважно голими ділянками, такими як хвіст і вуха. Залежно від виду, самиці мають від двох до шести пар сосків. Зубна формула: I 1/1, C 0/0, P 0/0, M 3/3 = 16 зубів. Найбільш великими зубами є постійно зростаючі різці. Пацюки постійно повинні гризти, щоб тримати різці в межах певної довжини. Зуби, у поєднанні з потужними м'язами щелеп, дають змогу їм жувати майже все, навіть на бетоні й свинцевих трубах були знайдені відмітини їх зубів.
		+
		+	==Види==
		+	За останнім зведенням «Ссавці світу» (2005 рік) у складі роду визнають 66 видів. Більшість з них поширені в Південно-Східній Азії, Новій Гвінеї, Австралії, багатьох тихоокеанських островах. Трапляються переважно в лісах тропіків і субтропіків. Два види отримали всесвітнє поширення, в місцях проживання людини, вони живуть, зокрема, і в Україні:
		+
		+	пацюк чорний (Rattus rattus)
		+	пацюк сірий (Rattus norvegicus).
		+	Вважають, що обидва види в Україні є інвазійними: пацюк чорний з'явився в античні часи (найдавніша знахідка в Україні — в Ольвії) у час розвитку морської торгівлі; пацюк сірий, або мандрівний, — у період між 1750 та 1850 роками. Поява пацюка сірого спровокувала скорочення ареалу і різкий спад чисельності пацюка чорного. На сьогодні пацюк чорний є одним із найпоширеніших видів світової фауни (на рівні з людиною і хатньою мишею). Часто це осередки заразних хвороб (наприклад, чуми, лептоспірозу).
		+
		+	У наукових дослідженнях часто використовують лабораторних пацюків (як правило, альбіносів). Часто лабораторних пацюків утримують як свійських тварин.
		+
		+	Пацюк малий (Rattus exulans) — третій за поширенням вид пацюків.
		+	==Цікаві факти==
		+	Колись існувала думка, що пацюки залишають корабель, який тоне, начебто маючи містичну силу передбачати катастрофу. Це не так. Пацюки живуть у глибоких і низьких тайниках судна. Таким чином, пацюкам першим стає відомо про воду, що надходить у корабель. Гризуни залишають затоплені місця, безперервними пронизливими криками тривоги попереджаючи інших пацюків. Тому вигляд орди пацюків, що снує по верхніх палубах корабля не має нічого спільного з екстрасенсорикою, але з розумінням того, що відбувається в цей момент[4].
		+	У деяких регіонах України «пацюком» називають порося (пор. «паця»). Також переносно та зневажливо «пацюком» називають іноді товсту людину[5].
		+	У пацюків, як і у людей, є певні ділянки тіла, що реагують на лоскіт. У відповідь на неї пацюки видають ультразвукові сміхоподібні вокалізації. Аналізуючи записи цих вокалізаций і роботу мозку пацюків за допомогою імплантованих в нього електродів, вчені визначили, які нейрони пов'язані з реакцією на лоскіт і сміх — вони виявилися розташовані в соматосенсорній корі[6]
		+	Розмовне слово «пацан» («хлопчак») вважають спорідненим з «пацюк» (як у значенні «щур», так і в значенні «порося»). У російській це слово може бути запозиченням з української[3].
		+
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:пацюк1.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:пацюк2.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:пацюк3.jpg\|x140px]]
		+	\|}
		+
		+	==Медіа==
		+	{{#ev:youtube\|jn_6EO1oziE}}
		+
		+	==Див. також==
		+
		+	==Джерела та література==
		+
		+	1] Загороднюк І., Харчук С. Називничі засади опису таксономічного різноманіття ссавців Європи // Науковий вісник НУБіП України. Серія: лісівництво та декоративне садівництво. — 2011. — Вип. 164, частина 3. — C. 124—135.
		+	Загороднюк І., Покиньчереда В., Киселюк О., Довганич Я. Теріофауна Карпатського біосферного заповідника / За ред. І. Ємельянова. — Київ: Інститут зоології НАНУ, 1997. — 60 с. — (Вестник зоологии. Додаток 5). Розділ — Ряд Зайцеподібні (Leporiformes)
		+	Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
		+	Philip Seff, Nancy R. Seff. Our fascinating earth. — Contemporary Books, 1990. — 291 с. — ISBN 0809241854. (англ.)
		+	Пацюк // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980. — Том 6, 1975. — Стор. 102.
		+	spetsialistyi_vyiyasnili_chto_kryisyi_smeyutsya_ot_schekotki_1877 Людмила Вербицкая. Специалисты выяснили, что крысы смеются от щекотки 2015. (рос.)
		+
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
		+	[[Категорія:Слова 2018 року]]

← Попередня версія		Версія за 12:31, 21 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Мадзур, -ра, '''''м. ''1) Прозваніе малороссовъ, исповѣдующихъ католическую вѣру. Подольск. г. О. 1861. X. Свид. 44. 2) Большая крыса, пасюкъ, Mus decumanus. Подольск. г. О. 1861. X. Свид. 44. Вх. Пч. II. 6.		'''Мадзур, -ра, '''''м. ''1) Прозваніе малороссовъ, исповѣдующихъ католическую вѣру. Подольск. г. О. 1861. X. Свид. 44. 2) Большая крыса, пасюкъ, Mus decumanus. Подольск. г. О. 1861. X. Свид. 44. Вх. Пч. II. 6.
	[[Категорія:Ма]]		[[Категорія:Ма]]
−	~~{{subst:Шаблон:Словник Грінченка ісучасність\|підрозділ=Інститут філології}}~~

← Попередня версія		Версія за 19:41, 19 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Мадзур, -ра, '''''м. ''1) Прозваніе малороссовъ, исповѣдующихъ католическую вѣру. Подольск. г. О. 1861. X. Свид. 44. 2) Большая крыса, пасюкъ, Mus decumanus. Подольск. г. О. 1861. X. Свид. 44. Вх. Пч. II. 6.		'''Мадзур, -ра, '''''м. ''1) Прозваніе малороссовъ, исповѣдующихъ католическую вѣру. Подольск. г. О. 1861. X. Свид. 44. 2) Большая крыса, пасюкъ, Mus decumanus. Подольск. г. О. 1861. X. Свид. 44. Вх. Пч. II. 6.
	[[Категорія:Ма]]		[[Категорія:Ма]]
		+	{{subst:Шаблон:Словник Грінченка ісучасність\|підрозділ=Інститут філології}}

Мадзур - Історія редагувань

Ymyarmiichuk.fzfvs18 в 15:51, 24 жовтня 2018

D.buchynska в 12:31, 21 листопада 2017

Mohorova.gi15 в 19:41, 19 листопада 2017

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Мадзур, -ра, '''''м. ''1) Прозваніе малороссовъ, исповѣдующихъ католическую вѣру. Подольск. г...