Літера - Історія редагувань

A.tiutiunnyk: /* Див.також (інтернет-посилання) */

2013-12-02T10:39:32Z

‎Див.також (інтернет-посилання)

Татьяна в 13:35, 28 листопада 2013

2013-11-28T13:35:15Z

Matasar.ei в 15:02, 2 квітня 2013

2013-04-02T15:02:26Z

Matasar.ei в 15:01, 2 квітня 2013

2013-04-02T15:01:56Z

Matasar.ei в 14:55, 2 квітня 2013

2013-04-02T14:55:41Z

StudentSun: /* Див.також (інтернет-посилання) */

2012-10-17T07:11:31Z

‎Див.також (інтернет-посилання)

StudentSun в 07:00, 17 жовтня 2012

2012-10-17T07:00:55Z

StudentSun в 06:40, 17 жовтня 2012

2012-10-17T06:40:38Z

StudentSun в 06:07, 17 жовтня 2012

2012-10-17T06:07:39Z

StudentSun в 20:58, 16 жовтня 2012

2012-10-16T20:58:53Z

@@ Рядок 60: / Рядок 60: @@
 *[http://www.youtube.com/watch?v=jZUFS1vTDBc&feature=relmfu Літера "Б" та "В"] - TouTube
-[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
+[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]
-[[Категорія:Інститут мистецтв]]

@@ Рядок 60: / Рядок 60: @@
 *[http://www.youtube.com/watch?v=jZUFS1vTDBc&feature=relmfu Літера "Б" та "В"] - TouTube
-[[Категорія:Лі]]
+[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
-[[Категорія:Вірші]]
+[[Категорія:Інститут мистецтв]]

@@ Рядок 36: / Рядок 36: @@
 Залишилося з’ясувати, звідки взялися два дуже близьких за звучанням, та все ж не однакових, слова: <b><i>альфабет</i></b> і <b><i>алфавіт</i></b>. Виявляється, що звук, позначуваний літерою <b><i>бета</i></b>, у греків вимовляється неоднаково, і слово <b><i>алфавіт</i></b> відтворює саме пізньогрецьку вимову.
 <br>
 ==Наша мова солов'їна==
 <i>Ти, дитино,<br>покликана захищати своїми<br>долоньками<br>крихітну свічечку<br>букви "ї",<br> а також,<br>витягнувшись на пальчиках,<br>оберігати місячний серпик<br>букви "є".<br>Бо кажуть дитино,<br>що мова наша - солов'їна.<br>Правильно кажуть.</i><br> <div align="right">(І.Малкович)</div>
 <br>
 ==Ілюстрації==
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
@@ Рядок 58: / Рядок 54: @@
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:У.jpg|x140px]]
 |}
 ==Див.також (інтернет-посилання)==
 *[http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0 Літера]- Тлумачний словник української мови

@@ Рядок 2: / Рядок 2: @@
 '''Літера, -ри, '''''ж''Буква. Левиц. І. 243.
 ==Сучасні словники==
 <b><i>Тлумачення:</i></b>:<br>
 <ol>

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 '''Літера, -ри, '''''ж''Буква. Левиц. І. 243.
-[[Категорія:Лі]]
+==Сучасні словники==
 <hr>
 <b><i>Тлумачення:</i></b>:<br>
@@ Рядок 64: / Рядок 65: @@
 *[http://www.youtube.com/watch?v=wpNq54RsElQ Літера "А"] - YouTube
 *[http://www.youtube.com/watch?v=jZUFS1vTDBc&feature=relmfu Літера "Б" та "В"] - TouTube

← Попередня версія		Версія за 07:11, 17 жовтня 2012
Рядок 62:		Рядок 62:
	*[http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0 Літера]- Тлумачний словник української мови		*[http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0 Літера]- Тлумачний словник української мови
	*[http://sum.in.ua/s/litera Літера] - Академічний тлумачний словник української мови (1970 - 1980рр.)		*[http://sum.in.ua/s/litera Літера] - Академічний тлумачний словник української мови (1970 - 1980рр.)
		+	*[http://www.youtube.com/watch?v=wpNq54RsElQ Літера "А"] - YouTube
		+	*[http://www.youtube.com/watch?v=jZUFS1vTDBc&feature=relmfu Літера "Б" та "В"] - TouTube

@@ Рядок 11: / Рядок 11: @@
 </i>
 <li>писемний або друкований графічний знак у складі алфавіту для позначення на письмі звуків, їхніх варіантів та деяких словосполучень. <i> [http://www.share.net.ua/forum/index.php?showtopic=2705  Українська мова. Енциклопедія]</i>
+<br>
 </li></ol>
 <b>Літера</b>, -ри, <i>ор.</i> -рою, <i>ж.</i> [від. лат. littera - буква алфавіту, лист].<br>
@@ Рядок 30: / Рядок 31: @@
 <b><i>Синонім</i></b>: [http://wiki.kmpu.edu.ua/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%B2%D0%B0 буква]
 <br><br>
-<b><div align="center">Це цікаво знати!</div></b>
+==Це цікаво знати!==
-<hr>
 Сучасний український алфавіт складається з 33 літер. Вони є друковані і писані. Залежно від величини й малюнка бувають <b>великі</b> й <b>малі</b> літери. Велика літери мають графічні накреслення значно більшого розміру, виступають над рядком, малі не виступають над рядком. Кожна літера алфавіту має свою назву.<br>
 Називати літери повними іменами, щоб їх легко було запам'ятати, почали ще фінікійці. Так, у них перша літера [http://wiki.kmpu.edu.ua/%D0%90%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0  абетки] була схожа на обриси голови бика, тому вони її називали <i>алеф</i> - "бик". Друга літера була схожа на обриси будиночка, вони називали її <i>бет</i> - "дім". Коли греки переймали у фінікійців абетку, то взяли у них назви цих двох перших літер, хоч і не знали значення запозичуваних ними слів. Їх дещо змінили, пристосувавши до своєї вимови: з <i>алеф</i> зробили <i>альфа</i>, а з <i>бет</i> - <i>бета</i>. Тепер зрозуміло, звідки взялася застаріла українська назва абетки <i>альфабет</i>.<br>
 Залишилося з’ясувати, звідки взялися два дуже близьких за звучанням, та все ж не однакових, слова: <b><i>альфабет</i></b> і <b><i>алфавіт</i></b>. Виявляється, що звук, позначуваний літерою <b><i>бета</i></b>, у греків вимовляється неоднаково, і слово <b><i>алфавіт</i></b> відтворює саме пізньогрецьку вимову.

@@ Рядок 8: / Рядок 8: @@
 <li> (чого?) <i>перен.</i> Суто формальне значення чого-небудь (<i>Великий комплексний словник української мови</i>)
 <li>Графічний знак для передачі на письмі звука (точніше, фонеми) і його різновидів. Інша назва - буква. <i>
-[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B0_%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F"  Мала філологічна енциклопедія]
+[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B0_%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8  Мала філологічна енциклопедія]
 </i>
 <li>писемний або друкований графічний знак у складі алфавіту для позначення на письмі звуків, їхніх варіантів та деяких словосполучень. <i> [http://www.share.net.ua/forum/index.php?showtopic=2705  Українська мова. Енциклопедія]</i>
@@ Рядок 28: / Рядок 28: @@
 <li>Слово запозичене з латинської мови, можливо, через польську;  <i>лат.</i> littera "буква алфавіту, лист", імовірно, пов'язане з lino "брудню, мажу, фарбую". Існує думка про грецьке походження слова, оскільки латинський алфавіт був запозичений у греків через посередництво етрусків. З часу проникнення слова до складу української лексики його лексичне значення не змінилося. <i>Нагонила смуток вивіска, на якій кривими літерами написано: "Чайна. Заходите, гаспада, чай гарячий здесь всегда"</i> (І.Пільгук "Дуби шумлять").
 </ul><br>
-<b><i>Синонім</i></b>: [http://wiki.kmpu.edu.ua/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%B2%D0%B0" буква]
+<b><i>Синонім</i></b>: [http://wiki.kmpu.edu.ua/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%B2%D0%B0 буква]
 <br><br>
 <b><div align="center">Це цікаво знати!</div></b>
 <hr>
 Сучасний український алфавіт складається з 33 літер. Вони є друковані і писані. Залежно від величини й малюнка бувають <b>великі</b> й <b>малі</b> літери. Велика літери мають графічні накреслення значно більшого розміру, виступають над рядком, малі не виступають над рядком. Кожна літера алфавіту має свою назву.<br>
-Називати літери повними іменами, щоб їх легко було запам'ятати, почали ще фінікійці. Так, у них перша літера [http://wiki.kmpu.edu.ua/%D0%90%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0"  абетки] була схожа на обриси голови бика, тому вони її називали <i>алеф</i> - "бик". Друга літера була схожа на обриси будиночка, вони називали її <i>бет</i> - "дім". Коли греки переймали у фінікійців абетку, то взяли у них назви цих двох перших літер, хоч і не знали значення запозичуваних ними слів. Їх дещо змінили, пристосувавши до своєї вимови: з <i>алеф</i> зробили <i>альфа</i>, а з <i>бет</i> - <i>бета</i>. Тепер зрозуміло, звідки взялася застаріла українська назва абетки <i>альфабет</i>.<br>
+Називати літери повними іменами, щоб їх легко було запам'ятати, почали ще фінікійці. Так, у них перша літера [http://wiki.kmpu.edu.ua/%D0%90%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0  абетки] була схожа на обриси голови бика, тому вони її називали <i>алеф</i> - "бик". Друга літера була схожа на обриси будиночка, вони називали її <i>бет</i> - "дім". Коли греки переймали у фінікійців абетку, то взяли у них назви цих двох перших літер, хоч і не знали значення запозичуваних ними слів. Їх дещо змінили, пристосувавши до своєї вимови: з <i>алеф</i> зробили <i>альфа</i>, а з <i>бет</i> - <i>бета</i>. Тепер зрозуміло, звідки взялася застаріла українська назва абетки <i>альфабет</i>.<br>
 Залишилося з’ясувати, звідки взялися два дуже близьких за звучанням, та все ж не однакових, слова: <b><i>альфабет</i></b> і <b><i>алфавіт</i></b>. Виявляється, що звук, позначуваний літерою <b><i>бета</i></b>, у греків вимовляється неоднаково, і слово <b><i>алфавіт</i></b> відтворює саме пізньогрецьку вимову.

← Попередня версія		Версія за 20:58, 16 жовтня 2012
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Літера, -ри, '''''ж''Буква. Левиц. І. 243.		'''Літера, -ри, '''''ж''Буква. Левиц. І. 243.
	[[Категорія:Лі]]		[[Категорія:Лі]]
		+	<hr>
		+	<b><i>Тлумачення:</i></b>:<br>
		+	<ol>
		+	<li>Письмовий знак, що позначає звук або сполучення звуків мови .
		+	<li><i>друк.</i>Металевий брусочок із випуклим зображенням цього знака, що вживається для друкарського зображення цього знака, що вживається для друкарського набору.
		+	<li> (чого?) <i>перен.</i> Суто формальне значення чого-небудь (<i>Великий комплексний словник української мови</i>)
		+	<li>Графічний знак для передачі на письмі звука (точніше, фонеми) і його різновидів. Інша назва - буква. <i>
		+	[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B0_%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F" Мала філологічна енциклопедія]
		+	</i>
		+	<li>писемний або друкований графічний знак у складі алфавіту для позначення на письмі звуків, їхніх варіантів та деяких словосполучень. <i> [http://www.share.net.ua/forum/index.php?showtopic=2705 Українська мова. Енциклопедія]</i>
		+
		+	</li></ol>
		+	<b>Літера</b>, -ри, <i>ор.</i> -рою, <i>ж.</i> [від. лат. littera - буква алфавіту, лист].<br>
		+	<b><i>Фонетичний запис</i></b>: л'іте<sup>и</sup>ра<br>
		+	<b><i>Морфологічний запис</i></b>: літер-а<br>
		+	<b><i>Словотворення</i></b>:<br>
		+	<ul>
		+	<li>літерний, -на, -не /суфіксальний/;
		+	<li>літератор, -ра, <i>ор.</i> -ром /суфіксальний/;
		+	<li>література, -ри /суфіксальний/-літературний, -на, -не /суфіксальний/
		+	<li>літературно-художній, -ня, -нє /основоскладання/
		+	</li></ul><br>
		+	<b><i>Етимологія слова:</i></b><br>
		+	<ul>
		+	<li><i>рос.</i> литера, <i>білор.</i> літара, <i>польськ., чеськ., словац.</i> litera, <i>сербохорв.</i> литера<br>
		+	<li>Слово запозичене з латинської мови, можливо, через польську; <i>лат.</i> littera "буква алфавіту, лист", імовірно, пов'язане з lino "брудню, мажу, фарбую". Існує думка про грецьке походження слова, оскільки латинський алфавіт був запозичений у греків через посередництво етрусків. З часу проникнення слова до складу української лексики його лексичне значення не змінилося. <i>Нагонила смуток вивіска, на якій кривими літерами написано: "Чайна. Заходите, гаспада, чай гарячий здесь всегда"</i> (І.Пільгук "Дуби шумлять").
		+	</ul><br>
		+	<b><i>Синонім</i></b>: [http://wiki.kmpu.edu.ua/%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%B2%D0%B0" буква]
		+	<br><br>
		+	<b><div align="center">Це цікаво знати!</div></b>
		+	<hr>
		+	Сучасний український алфавіт складається з 33 літер. Вони є друковані і писані. Залежно від величини й малюнка бувають <b>великі</b> й <b>малі</b> літери. Велика літери мають графічні накреслення значно більшого розміру, виступають над рядком, малі не виступають над рядком. Кожна літера алфавіту має свою назву.<br>
		+	Називати літери повними іменами, щоб їх легко було запам'ятати, почали ще фінікійці. Так, у них перша літера [http://wiki.kmpu.edu.ua/%D0%90%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0" абетки] була схожа на обриси голови бика, тому вони її називали <i>алеф</i> - "бик". Друга літера була схожа на обриси будиночка, вони називали її <i>бет</i> - "дім". Коли греки переймали у фінікійців абетку, то взяли у них назви цих двох перших літер, хоч і не знали значення запозичуваних ними слів. Їх дещо змінили, пристосувавши до своєї вимови: з <i>алеф</i> зробили <i>альфа</i>, а з <i>бет</i> - <i>бета</i>. Тепер зрозуміло, звідки взялася застаріла українська назва абетки <i>альфабет</i>.<br>
		+	Залишилося з’ясувати, звідки взялися два дуже близьких за звучанням, та все ж не однакових, слова: <b><i>альфабет</i></b> і <b><i>алфавіт</i></b>. Виявляється, що звук, позначуваний літерою <b><i>бета</i></b>, у греків вимовляється неоднаково, і слово <b><i>алфавіт</i></b> відтворює саме пізньогрецьку вимову.