Лісова Людмила Юріївна-ПВ(ф) - Історія редагувань

Lylisova.fitu21 в 15:43, 25 травня 2023

2023-05-25T15:43:26Z

Lylisova.fitu21 в 15:42, 25 травня 2023

2023-05-25T15:42:46Z

Lylisova.fitu21 в 11:28, 25 травня 2023

2023-05-25T11:28:12Z

Показати зміни

Lylisova.fitu21 в 11:21, 25 травня 2023

2023-05-25T11:21:49Z

Lylisova.fitu21 в 11:20, 25 травня 2023

2023-05-25T11:20:22Z

Lylisova.fitu21 в 08:42, 25 травня 2023

2023-05-25T08:42:28Z

Lylisova.fitu21 в 08:00, 25 травня 2023

2023-05-25T08:00:20Z

Lylisova.fitu21 в 07:58, 25 травня 2023

2023-05-25T07:58:00Z

Lylisova.fitu21 в 07:53, 25 травня 2023

2023-05-25T07:53:00Z

Lylisova.fitu21 в 07:50, 25 травня 2023

2023-05-25T07:50:46Z

@@ Рядок 29: / Рядок 29: @@
 Зрозуміло, що не існує універсальної методики підготовки до ЗНО з математики, яка б гарантувала високий бал кожному учаснику тестування. Дійсно, це суттєво залежить від студентської аудиторії та індивідуальних особливостей викладача чи репетитора, який його здійснює. Перш за все, слід говорити про комплекс методів, які дозволять сучасному вчителю математики досягти бажаного результату, який, у свою чергу, залежить від мети підготовки до ЗНО. Зупинимося на цьому питанні докладніше.
-На мою думку, незалежне оцінювання є лише інструментом адекватного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів, своєрідною «лінійкою», яка призначена лише для «вимірювання» і не більше того. Для мене також очевидно, що ЗНО з математики чи будь-якого іншого предмету не має бути метою шкільного навчання. Головною метою навчання в школі є розвиток дитини, виявлення і розкриття її здібностей, а також формування тих життєвих компетентностей, які дозволять їй у майбутньому знайти своє місце в житті, реалізуватися як особистості. І незалежне тестування, хоч і є класичним «високим тестуванням» (детальніше про цей вид тестування див. у [11], саме по собі не може стати кінцевою метою чи викладання кожної дисципліни, чи навіть вказівка до створення методики навчання.
+На мою думку, незалежне оцінювання є лише інструментом адекватного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів, своєрідною «лінійкою», яка призначена лише для «вимірювання» і не більше того. Для мене також очевидно, що ЗНО з математики чи будь-якого іншого предмету не має бути метою шкільного навчання. Головною метою навчання в школі є розвиток дитини, виявлення і розкриття її здібностей, а також формування тих життєвих компетентностей, які дозволять їй у майбутньому знайти своє місце в житті, реалізуватися як особистості. І незалежне тестування, хоч і є класичним «високим тестуванням» [11], саме по собі не може стати кінцевою метою чи викладання кожної дисципліни, чи навіть вказівка до створення методики навчання.
 Тому я вважаю, що основною метою вчителя при підготовці до ЗНО з математики є повторення та систематизація даних зі шкільного курсу математики, а не формальне привчання учнів до цілком конкретних класів тестових завдань. Звичайно, необхідно адаптувати випускників до особливостей розв’язування тестових завдань різної форми (з альтернативою, з короткою відповіддю, на встановлення відповідності, з повним поясненням), але ця мета є другорядною і не може витіснити чи замінити основну.

@@ Рядок 52: / Рядок 52: @@
 Зазначу, що 98% респондентів вважають використання ЕНК доцільним під час підготовки до ЗНО з математики. Так званим «лідером використання» новітніх технологій є онлайн-платформи для тестування (близько 80% респондентів). Причому цей показник приблизно однаковий як серед тих, хто вважає ефективнішим комбінований підхід у навчанні, так і серед тих, хто вважає більш ефективним лише аудиторне навчання. Тобто онлайн-тестування активно використовується і під час роботи на уроці. Також 45% прихильників аудиторного формату навчання та 54% тих, хто обирає комбінований підхід, вважають за доцільне використовувати ІКТ під час підготовки до уроків.
-Цікаво відзначити, що відсоток тих, хто використовує ІКТ для спілкування зі студентами, більш ніж утричі вищий серед тих, хто використовує комбінований підхід, ніж серед тих, хто надає перевагу суто аудиторній роботі. При цьому відсоток тих, хто не має технічної можливості правильно використовувати можливості ЕНК, також втричі вищий серед тих, хто вважає навчання в аудиторному форматі ефективнішим. Таким чином, на прихильність до включення онлайн-формату в процес підготовки до ЗНО з математики значною мірою впливає технічне забезпечення викладача, зокрема, в контексті можливості спілкування зі студентом без живих зустрічей.
+Цікаво відзначити, що відсоток тих, хто використовує ЕНК для спілкування зі студентами, більш ніж утричі вищий серед тих, хто використовує комбінований підхід, ніж серед тих, хто надає перевагу суто аудиторній роботі. При цьому відсоток тих, хто не має технічної можливості правильно використовувати можливості ЕНК, також втричі вищий серед тих, хто вважає навчання в аудиторному форматі ефективнішим. Таким чином, на прихильність до включення онлайн-формату в процес підготовки до ЗНО з математики значною мірою впливає технічне забезпечення викладача, зокрема, в контексті можливості спілкування зі студентом без живих зустрічей.
 Як видно з рисунку 2, серед усіх сучасних технологій, які використовують вчителі математики під час підготовки до ЗНО з математики, лідирують платформи онлайн-тестів (їми користуються майже 80% респондентів). Однак найбільшою проблемою цих платформ є низький рівень рецензування та перевірки їхніх матеріалів, оскільки переважну більшість тестів на цих платформах пишуть самі викладачі. Ми не обговорюємо тут їхню професійну кваліфікацію, але написання якісного тесту – завдання не з легких, яке потребує спеціальної підготовки. Тому змушена констатувати, що, на жаль, не всі матеріали, представлені на популярних українських онлайн-платформах тестування, мають належну якість, а тому вчителі повинні критично та педагогічно виважено використовувати кожну таку платформу.

@@ Рядок 9: / Рядок 9: @@
 Сильним стимулом для розвитку ІКТ у навчанні математики також стала нинішня воєнна та попередня пандемічна ситуація, коли запровадження карантину та тривалі періоди онлайн-навчання вже сприймаються і учнями, і вчителями як цілком нормальні навчальні ситуації. За цих обставин вчителі та репетитори математики часто просто змушені використовувати ІКТ, створювати та розвивати нові форми організації навчального процесу, удосконалювати та відповідно адаптувати методики та технології навчання.
-'''Мета статті:''' з’ясувати доцільність використання ІКТ, а також як місце і роль технологій у підготовці до ЗНО з математики з позиції тих, хто цю підготовку здійснює (вчителів, репетиторів тощо); визначити, наскільки сучасні технології сприяють чи перешкоджають пошуку оптимальних методів підготовки до незалежного тестування з математики; окреслити шляхи розробки методичних рекомендацій щодо використання ІКТ при підготовці до ЗНО з математики.
+'''Мета статті:''' з’ясувати доцільність використання ЕНК, а також як місце і роль технологій у підготовці до ЗНО з математики з позиції тих, хто цю підготовку здійснює (вчителів, репетиторів тощо); визначити, наскільки сучасні технології сприяють чи перешкоджають пошуку оптимальних методів підготовки до незалежного тестування з математики; окреслити шляхи розробки методичних рекомендацій щодо використання ЕНК при підготовці до ЗНО з математики.
 '''Матеріали та методи дослідження''' Для досягнення поставленої мети використано теоретичний метод аналізу методичної літератури з досліджуваного питання. Також я використовую деякі емпіричні методи: власне опитування за допомогою електронного інструменту Google form, спостереження за навчальним процесом у загальноосвітніх школах та на курсах підготовки до спеціальних іспитів, а також аналіз досягнень учнів. У цій статті я також використовую комплекс методів наукового пізнання: порівняльний аналіз для з’ясування різних поглядів на проблему та визначення напрямків дослідження; систематизація та узагальнення з метою висновків і формулювання рекомендацій щодо підготовки до загальнодержавного стандартизованого оцінювання навчальних досягнень з математики; узагальнення педагогічного досвіду та спостережень.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 =='''Використання ЕНК на уроках математики як засобу підготовки до ЗНО'''==
-'''Постановка проблеми.''' Не викликає сумнівів актуальність удосконалення методики підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) навчальних досягнень українських випускників. Цей тип національного стандартизованого оцінювання в Україні постійно перебуває у центрі уваги як фундаментальних досліджень (див. (Дворецька, 2015), (Ляшенко та Раков, 2008), (Іяковлєва та Каплун, 2019) та ін.), так і публікацій у ЗМІ (див. (Рейтинг Груп Україна, 2018), (НаУрок, 2021), (Швадчак, 2021) тощо).Водночас ставлення до ЗНО загалом і до ЗНО з математики зокрема в українському суспільстві в цілому позитивне.
+'''Постановка проблеми.''' Організація дистанційного навчання для здобувачів освіти в Україні набула особливого значення у зв’язку з викликами, що поставили перед українським суспільством спочатку пандемія Сovid-19, а останні півроку російсько-українська війна. Вже три роки навчання в Україні, а отже, значна частина життя перейшла в цифровий світ. ІКТ, ЕНК, сучасні е-ресурси, інтернет мережа надають можливість проводити навчальний процес, зокрема допомагати у підготовці до ЗНО, при цьому не втрачаючи якості навчання.
 Наприклад, опитування понад 700 користувачів (учнів, їхніх батьків та вчителів математики) освітньої платформи GIOS [2] показує, що середній бал якості ЗНО з математики в Україні за 10-бальною шкалою (1 – найнижчий рівень задоволеності, 10 – найвищий) дорівнює 7, а найпопулярніше значення цієї якості – 8. Серед найбільших переваг незалежного оцінювання часто називають: зменшення корупції під час вступу до університетів (42% респондентів), можливість об’єктивно оцінити рівень навчальних досягнень учнів з математики (28%), можливість ширшого вибору навчальних закладів під час вступної кампанії (26%) та підвищення престижу вивчення математики в школі (18). %).

@@ Рядок 43: / Рядок 43: @@
 <gallery>
 Файл:2023-05-25 10-35-27.png|Рисунок 1
-Файл:2023-05-25 10-56-45.png|Рисунок 2
+Файл:2023-05-25 11-41-13.png|Рисунок 2
 </gallery>

← Попередня версія		Версія за 08:00, 25 травня 2023
Рядок 51:		Рядок 51:

	Цікаво відзначити, що відсоток тих, хто використовує ІКТ для спілкування зі студентами, більш ніж утричі вищий серед тих, хто використовує комбінований підхід, ніж серед тих, хто надає перевагу суто аудиторній роботі. При цьому відсоток тих, хто не має технічної можливості правильно використовувати можливості ІКТ, також втричі вищий серед тих, хто вважає навчання в аудиторному форматі ефективнішим. Таким чином, на прихильність до включення онлайн-формату в процес підготовки до ЗНО з математики значною мірою впливає технічне забезпечення викладача, зокрема, в контексті можливості спілкування зі студентом без живих зустрічей.		Цікаво відзначити, що відсоток тих, хто використовує ІКТ для спілкування зі студентами, більш ніж утричі вищий серед тих, хто використовує комбінований підхід, ніж серед тих, хто надає перевагу суто аудиторній роботі. При цьому відсоток тих, хто не має технічної можливості правильно використовувати можливості ІКТ, також втричі вищий серед тих, хто вважає навчання в аудиторному форматі ефективнішим. Таким чином, на прихильність до включення онлайн-формату в процес підготовки до ЗНО з математики значною мірою впливає технічне забезпечення викладача, зокрема, в контексті можливості спілкування зі студентом без живих зустрічей.
		+
		+	Як видно з рисунку 2, серед усіх сучасних технологій, які використовують вчителі математики під час підготовки до ЗНО з математики, лідирують платформи онлайн-тестів (їми користуються майже 80% респондентів). Однак найбільшою проблемою цих платформ є низький рівень рецензування та перевірки їхніх матеріалів, оскільки переважну більшість тестів на цих платформах пишуть самі викладачі. Ми не обговорюємо тут їхню професійну кваліфікацію, але написання якісного тесту – завдання не з легких, яке потребує спеціальної підготовки. Тому змушена констатувати, що, на жаль, не всі матеріали, представлені на популярних українських онлайн-платформах тестування, мають належну якість, а тому вчителі повинні критично та педагогічно виважено використовувати кожну таку платформу.

	Після тестових платформ великою популярністю користуються також електронні підручники та відеоуроки (понад 60% респондентів), а також різноманітне прикладне програмне забезпечення (трохи менше 50% респондентів). Цікаво відзначити, що математичні програми на уроці використовують переважно ті, хто обирає комбінований підхід або працює онлайн (64% тих, хто обрав цей пункт). Тому можна вважати, що використання цього типу програмного забезпечення зручніше на онлайн-заняттях.		Після тестових платформ великою популярністю користуються також електронні підручники та відеоуроки (понад 60% респондентів), а також різноманітне прикладне програмне забезпечення (трохи менше 50% респондентів). Цікаво відзначити, що математичні програми на уроці використовують переважно ті, хто обирає комбінований підхід або працює онлайн (64% тих, хто обрав цей пункт). Тому можна вважати, що використання цього типу програмного забезпечення зручніше на онлайн-заняттях.

← Попередня версія		Версія за 07:50, 25 травня 2023
Рядок 40:		Рядок 40:

	Описана ситуація призвела до суттєвих змін у сприйнятті ІКТ як студентами, так і викладачами та викладачами. Це підтверджують результати вищезгаданого опитування користувачів освітньої платформи GIOS [2], серед яких 49% респондентів обрали найбільш оптимальним способом підготовки до ЗНО з математики спосіб занять з репетитором за друкованими посібниками. та онлайн-платформи. Проте це опитування не заглиблювалося в деталі та особливості використання вчителями та репетиторами новітніх технологій під час підготовки до ЗНО з математики. Тому я провела власне опитування вчителів математики щодо використання ними ІКТ під час підготовки учнів до незалежного оцінювання.		Описана ситуація призвела до суттєвих змін у сприйнятті ІКТ як студентами, так і викладачами та викладачами. Це підтверджують результати вищезгаданого опитування користувачів освітньої платформи GIOS [2], серед яких 49% респондентів обрали найбільш оптимальним способом підготовки до ЗНО з математики спосіб занять з репетитором за друкованими посібниками. та онлайн-платформи. Проте це опитування не заглиблювалося в деталі та особливості використання вчителями та репетиторами новітніх технологій під час підготовки до ЗНО з математики. Тому я провела власне опитування вчителів математики щодо використання ними ІКТ під час підготовки учнів до незалежного оцінювання.
		+
		+	<gallery>
		+	Файл:2023-05-25 10-35-27.png\|Опис1
		+	</gallery>

	Згідно результатів досліження, серед респондентів більше 80% беруть безпосередню участь у підготовці учнів до ЗНО з математики, решта – опосередковано. Дві третини респондентів вважають, що найкращим способом підготовки до ЗНО сьогодні є поєднання аудиторних занять та онлайн-формату. Водночас майже третина вважає, що таке навчання має здійснюватися виключно в аудиторії. Виключно онлайн-формат підготовки до тестування не є популярним з точки зору його ефективності та ефективності. Можна припустити, що перевага на користь комбінованого підходу (аудиторний формат та онлайн-заняття) є наслідком вимушеного активного розвитку та практичного застосування змішаного навчання протягом останнього року. Відповідно, якщо за таких умов роботи та навчання студенти будуть показувати не нижчі результати, ніж за класичних форм роботи, то, швидше за все, ми побачимо ще більший відсоток прихильників комбінованого підходу. Однак можлива й зворотна ситуація, коли перехід від аудиторної роботи до онлайн не виправдає своєї ефективності в очах її нинішніх прихильників		Згідно результатів досліження, серед респондентів більше 80% беруть безпосередню участь у підготовці учнів до ЗНО з математики, решта – опосередковано. Дві третини респондентів вважають, що найкращим способом підготовки до ЗНО сьогодні є поєднання аудиторних занять та онлайн-формату. Водночас майже третина вважає, що таке навчання має здійснюватися виключно в аудиторії. Виключно онлайн-формат підготовки до тестування не є популярним з точки зору його ефективності та ефективності. Можна припустити, що перевага на користь комбінованого підходу (аудиторний формат та онлайн-заняття) є наслідком вимушеного активного розвитку та практичного застосування змішаного навчання протягом останнього року. Відповідно, якщо за таких умов роботи та навчання студенти будуть показувати не нижчі результати, ніж за класичних форм роботи, то, швидше за все, ми побачимо ще більший відсоток прихильників комбінованого підходу. Однак можлива й зворотна ситуація, коли перехід від аудиторної роботи до онлайн не виправдає своєї ефективності в очах її нинішніх прихильників