Люля - Історія редагувань

N.pylypchenko: /* Джерела та література */

2018-10-10T09:46:56Z

‎Джерела та література

N.pylypchenko: /* Джерела та література */

2018-10-10T09:46:18Z

‎Джерела та література

N.pylypchenko: /* Словник української мови в 11 т. */

2018-10-10T09:45:35Z

‎Словник української мови в 11 т.

N.pylypchenko: /* Сучасні словники */

2018-10-10T09:44:48Z

‎Сучасні словники

N.pylypchenko: /* Ілюстрації */

2018-10-10T09:43:19Z

‎Ілюстрації

N.pylypchenko: /* Джерела та література */

2018-10-10T09:43:04Z

‎Джерела та література

Omkolesnyk.fzfvs18 в 11:06, 9 жовтня 2018

2018-10-09T11:06:26Z

Koyakymenko.fpmv17 в 00:26, 16 листопада 2017

2017-11-16T00:26:32Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Лю́ля, -лі, '''''ж. ''= '''Колиска. '''''Вже твоя дитиночка у люлі кричить. ''Грин. III. 302. Ум. '''Люлеч...

2012-09-07T22:04:21Z

Створена сторінка: '''Лю́ля, -лі, '''''ж. ''= '''Колиска. '''''Вже твоя дитиночка у люлі кричить. ''Грин. III. 302. Ум. '''Люлеч...

Нова сторінка

'''Лю́ля, -лі, '''''ж. ''= '''Колиска. '''''Вже твоя дитиночка у люлі кричить. ''Грин. III. 302. Ум. '''Люлечка. '''
[[Категорія:Лю]]

@@ Рядок 59: / Рядок 59: @@
 Почіпка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
-Богомолець. О. «Замок-музей Радомисль на Шляху Королів Via Regia». — Київ, 2013
+Колиска // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
 ==Зовнішні посилання==
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
 [[Категорія:Слова 2018 року]]

@@ Рядок 52: / Рядок 52: @@
 {{#ev:youtube|Yf_NbOsNep4}}
 ==Джерела та література==
@@ Рядок 63: / Рядок 64: @@
 Колиска // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
+==Зовнішні посилання==
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
 [[Категорія:Слова 2018 року]]

@@ Рядок 5: / Рядок 5: @@
 ==Словник української мови в 11 т.==
 '''ЛЮ́ЛЯ''', і, ж.; дит., розм. Те саме, що лю́лька2 1. Скрипне люля, на вервечках висячи. Мати посміхнеться, позира (Дор., Літа.., 1957, 71).
 ==Опис==

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 '''Лю́ля, і, '''''ж.; дит., розм. Те саме, що лю́лька 1. Скрипне люля, на вервечках висячи. Мати посміхнеться, позира (Дор., Літа.., 1957, 71).
 [[Категорія:Лю]]
-==Сучасні словники==
+==Словник української мови в 11 т.==
-Коли́ска[1], рідше люлька,[2] діал. колиса́нка[3] — ліжко для малюка, як правило підвісне або опорне. Гойдання дитини в колисці називається «колисанням» («колиханням»), а співана при цьому пісня — колисковою чи колисанкою[3].
+'''ЛЮ́ЛЯ''', і, ж.; дит., розм. Те саме, що лю́лька2 1. Скрипне люля, на вервечках висячи. Мати посміхнеться, позира (Дор., Літа.., 1957, 71).
 ==Опис==

@@ Рядок 37: / Рядок 37: @@
 |- valign="top"
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:кл1.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:кл2.jpg|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:кл2.jpeg|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:кл3.jpg|x140px]]
 |}

← Попередня версія		Версія за 11:06, 9 жовтня 2018
Рядок 3:		Рядок 3:
	'''Лю́ля, і, '''''ж.; дит., розм. Те саме, що лю́лька 1. Скрипне люля, на вервечках висячи. Мати посміхнеться, позира (Дор., Літа.., 1957, 71).		'''Лю́ля, і, '''''ж.; дит., розм. Те саме, що лю́лька 1. Скрипне люля, на вервечках висячи. Мати посміхнеться, позира (Дор., Літа.., 1957, 71).
	[[Категорія:Лю]]		[[Категорія:Лю]]
		+	==Сучасні словники==
		+	Коли́ска[1], рідше люлька,[2] діал. колиса́нка[3] — ліжко для малюка, як правило підвісне або опорне. Гойдання дитини в колисці називається «колисанням» («колиханням»), а співана при цьому пісня — колисковою чи колисанкою[3].
		+
		+	==Опис==
		+
		+	В Україні колиску виготовляють тільки з чистих порід дерева — клен, калина, ясен, горіх, ліщина тощо. Розрізняють колиску опорну і підвісну. Колиску підвішують до стелі або розташовують біля ліжка батьків. У родині — колиска завжди одна (змінюються тільки покоління новонароджених, для яких вона є першим домом). По суті колиска в українських сім'ях сприймалася як один з оберегів дитини.
		+
		+	Традиційна українська колиска мала вигляд коробки. Стінки (рама) називались бильцями[4][5]. По кутах підвісної колиски прив'язували чотири мотузки (верве́чки, рідко вірве́чки)[6][7], на яких вона підвішувалася до гака чи кільця, укріпленого на сволоку. До бильця прив'язували ще один мотузок — почіпку, петельку на вільному кінці якого мати надівала собі на ногу[8].
		+
		+
		+	Колиски на очепах у російській хаті
		+	Дещо інакше були влаштовані російські колиски. Для підвішування їх використовували довгу жердину, яка в російській мові називалася очеп (спор. з укр. очепа — «багор»). Колиска прив'язувалася мотузками до одного кінця жердини, яка проходила через кільце-вертлюг, закріплене на сволоку. Повертаючи очеп, мати переміщала колиску з немовлям у різні частини хати, залежно від того, де було місце її хатньої роботи — біля прядки, пічки та ін.
		+
		+	==Обрядовість==
		+	З колискою пов'язані багато народно-обрядових дій: насамперед, туди кладуть нагрудний хрестик дитини, який вона отримала при хрещенні; обрядові речі — освячене зілля, лозу, часник тощо.
		+
		+	Забороняється колисати порожню колиску, щоб не накликати біди на дитину, а також не можна було гойдати її удвох, бо це могло спричинити сварку у сім'ї. Дорослим не можна в колиску сідати, повертатись до неї спиною чи залишати у дворі після заходу Сонця тощо — бо все це послаблювало оберегову силу колиски.
		+
		+	Колекція дитячих колисок і люльок ХІХ-ХХ ст. експонується в Історико-культурному комплексі «Замок Радомисль»[9].
		+
		+	У народів Середньої Азії
		+
		+	Казахський бешик
		+	Традиційна колиска народів Середньої Азії (азерб. beşik, каз. бесік, узб. beshik, тадж. гаҳвора) має конструкцію, максимально пристосовану для кочового побуту. Це вузька тісна скринька, споряджена зверху поздовжньою ручкою. У дні пророблено отвір для стоку сечі і фекалій, у ньому розміщується горщик. Незважаючи на зручність бешика для догляду за немовлям, сучасні медики виступають проти його використовування, оскільки стісненість і брак руху негативно відзначаються на розвитку дитини[10].
		+
		+	==Інше==
		+	На початку XX ст. «колискою» могли називати й гойдалку: «Хочете… гуляти, ідіть до колиски, та тілько сами не колишіться»[11]
		+	У переносному значенні «колиска» — «місце зародження», «прабатьківщина».
		+	Берсо — садово-паркова споруда, назва якої походить від фр. berceau, що буквально значить «колиска».
		+
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:кл1.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:кл2.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:кл3.jpg\|x140px]]
		+	\|}
		+
		+	==Медіа==
		+	{{#ev:youtube\|Yf_NbOsNep4}}
		+
		+	==Джерела та література==
		+
		+	Вервечка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
		+
		+	Почіпка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
		+
		+	Богомолець. О. «Замок-музей Радомисль на Шляху Королів Via Regia». — Київ, 2013
		+
		+	Нужен ли бешик в современных условиях — плюсы и минусы кыргызской люльки. ru.sputnik.kg. Sputnik Кыргызстан. Процитовано 24 травня 2018.
		+
		+	Колиска // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
		+	[[Категорія:Слова 2018 року]]

← Попередня версія		Версія за 00:26, 16 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Лю́ля, -лі, '''''ж. ''= '''Колиска. '''''Вже твоя дитиночка у люлі кричить. ''Грин. III. 302. Ум. '''Люлечка. '''		'''Лю́ля, -лі, '''''ж. ''= '''Колиска. '''''Вже твоя дитиночка у люлі кричить. ''Грин. III. 302. Ум. '''Люлечка. '''
		+
		+	'''Лю́ля, і, '''''ж.; дит., розм. Те саме, що лю́лька 1. Скрипне люля, на вервечках висячи. Мати посміхнеться, позира (Дор., Літа.., 1957, 71).
	[[Категорія:Лю]]		[[Категорія:Лю]]