Людоїдство - Історія редагувань

D.buchynska в 19:59, 25 листопада 2017

2017-11-25T19:59:03Z

D.buchynska в 19:58, 25 листопада 2017

2017-11-25T19:58:20Z

Afpoliakova.im17 в 13:41, 25 листопада 2017

2017-11-25T13:41:09Z

Afpoliakova.im17 в 13:37, 25 листопада 2017

2017-11-25T13:37:24Z

Afpoliakova.im17: /* Медіа */

2017-11-24T20:52:31Z

‎Медіа

Afpoliakova.im17: /* Ілюстрації */

2017-11-24T20:46:39Z

‎Ілюстрації

Afpoliakova.im17 в 20:39, 24 листопада 2017

2017-11-24T20:39:41Z

Afpoliakova.im17 в 20:31, 24 листопада 2017

2017-11-24T20:31:13Z

Afpoliakova.im17 в 20:29, 24 листопада 2017

2017-11-24T20:29:51Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Людоїдство, -ва, '''''с. ''Людоѣдство. К. Досв. 112. Переносно: жестокое, безжалостное отношені...

2012-09-07T22:03:06Z

Створена сторінка: '''Людоїдство, -ва, '''''с. ''Людоѣдство. К. Досв. 112. Переносно: жестокое, безжалостное отношені...

Нова сторінка

'''Людоїдство, -ва, '''''с. ''Людоѣдство. К. Досв. 112. Переносно: жестокое, безжалостное отношеніе къ людямъ. ''Що далі, то неначе лучче стає... розбійства того менше... людоїдства того нема. ''КС. 1883. IV. 773.
[[Категорія:Лю]]

@@ Рядок 30: / Рядок 30: @@
 ==Зовнішні посилання==
-[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут Мистецтв]]
+[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
 [[Категорія:Слова 2017 року]]

@@ Рядок 30: / Рядок 30: @@
 ==Зовнішні посилання==
-{{Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ=Інститут Мистецтв}}
+[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут Мистецтв]]
 [[Категорія:Слова 2017 року]]

@@ Рядок 30: / Рядок 30: @@
 ==Зовнішні посилання==
-[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Інститут Мистецтв}}}]]
+{{Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ=Інститут Мистецтв}}
 [[Категорія:Слова 2017 року]]

@@ Рядок 30: / Рядок 30: @@
 ==Зовнішні посилання==
-[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
+[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Інститут Мистецтв}}}]]
 [[Категорія:Слова 2017 року]]

← Попередня версія		Версія за 20:52, 24 листопада 2017
Рядок 22:		Рядок 22:

	==Медіа==		==Медіа==
		+	https://www.youtube.com/watch?v=Tf31tkqshu0

	==Див. також==		==Див. також==

@@ Рядок 15: / Рядок 15: @@
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:45487.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:231663_image_large.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1822108_dc02ba0f.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Golodomor3.jpg|x140px]]
 |}

@@ Рядок 4: / Рядок 4: @@
 ЛЮДОЇ́ДСТВО, а, с. Споживання людського м’яса деякими племенами, які перебували на первісній стадії розвитку. Іноді війська набиралися з тубільних племен, у яких ще існувало людоїдство (Нова іст., 1957, 137); // Вживання людського м’яса окремими особами в період великих нестатків. Під час голоду в Туруханському краї на початку XIX ст. було багато випадків людоїдства (Іст. СРСР, II, 1957, 133).
 * *
 ЛЮДОЇ́Д, а, ч.
@@ Рядок 9: / Рядок 12: @@
 . Персонаж казок, що поїдає людей (частіше дітей). Далі старший людоїд і каже: — Ну, сідай, хлопче, та повечеряй з нами, бо після вечері ми тебе самого з’їмо (Вас., II, 1959, 437).
 ==Ілюстрації==
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"

← Попередня версія		Версія за 20:31, 24 листопада 2017
Рядок 9:		Рядок 9:

	2. Персонаж казок, що поїдає людей (частіше дітей). Далі старший людоїд і каже: — Ну, сідай, хлопче, та повечеряй з нами, бо після вечері ми тебе самого з’їмо (Вас., II, 1959, 437).		2. Персонаж казок, що поїдає людей (частіше дітей). Далі старший людоїд і каже: — Ну, сідай, хлопче, та повечеряй з нами, бо після вечері ми тебе самого з’їмо (Вас., II, 1959, 437).
		+
		+	==Сучасні словники==
		+	Тлумачення слова у сучасних словниках
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|}
		+
		+	==Медіа==
		+
		+	==Див. також==
		+
		+	==Джерела та література==
		+
		+	==Зовнішні посилання==
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
		+	[[Категорія:Слова 2017 року]]

← Попередня версія		Версія за 20:29, 24 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Людоїдство, -ва, '''''с. ''Людоѣдство. К. Досв. 112. Переносно: жестокое, безжалостное отношеніе къ людямъ. ''Що далі, то неначе лучче стає... розбійства того менше... людоїдства того нема. ''КС. 1883. IV. 773.		'''Людоїдство, -ва, '''''с. ''Людоѣдство. К. Досв. 112. Переносно: жестокое, безжалостное отношеніе къ людямъ. ''Що далі, то неначе лучче стає... розбійства того менше... людоїдства того нема. ''КС. 1883. IV. 773.
	[[Категорія:Лю]]		[[Категорія:Лю]]
		+	* *
		+	ЛЮДОЇ́ДСТВО, а, с. Споживання людського м’яса деякими племенами, які перебували на первісній стадії розвитку. Іноді війська набиралися з тубільних племен, у яких ще існувало людоїдство (Нова іст., 1957, 137); // Вживання людського м’яса окремими особами в період великих нестатків. Під час голоду в Туруханському краї на початку XIX ст. було багато випадків людоїдства (Іст. СРСР, II, 1957, 133).
		+	* *
		+	ЛЮДОЇ́Д, а, ч.
		+
		+	1. Дикун, що їсть людське м’ясо. Для мене, здається, готувався до свята справжній бенкет, так наче я мав апетит людоїда, або приїхав з голодного краю (Коцюб., II, 1955, 358); Я читав колись про диких людоїдів, що живуть на австралійських островах, про те, які вони люті (Сам., II, 1958, 305); * Образно. Мор, голод і війна — то страшні людоїди (Бор., Тв., 1957, 195); * У порівн. Різким ривком відкинув [Солод] геть шинель і голий, мов дикун-людоїд, накинувся на Безкобиліна (Руд., Вітер.., 1958, 103); // перен. Про надзвичайно жорстоку людину, схильну до насильства, вбивства. Кати! кати! людоїди! Наїлись обоє, Накралися; а що взяли На той світ з собою? (Шевч., І, 1951, 249); В тій Німеччині рейвах: метушаться людоїди, в дзвони дзвонять, бога просять свого фашистського (Ю. Янов., І, 1954, 81); // Уживається як лайливе слово. Дяк потріпує навіть старих і благочестивих дідів.. усякими непотрібними словами: анциболами, харцизниками, людоїдами, шибениками і усякими безумними словами (Н.-Лев., IV, 1956, 168).
		+
		+	2. Персонаж казок, що поїдає людей (частіше дітей). Далі старший людоїд і каже: — Ну, сідай, хлопче, та повечеряй з нами, бо після вечері ми тебе самого з’їмо (Вас., II, 1959, 437).