Любити - Історія редагувань

S.horbatiuk в 13:44, 26 листопада 2015

2015-11-26T13:44:01Z

Nomoravetska.il15 в 17:32, 24 листопада 2015

2015-11-24T17:32:13Z

Nomoravetska.il15 в 17:29, 24 листопада 2015

2015-11-24T17:29:55Z

Nomoravetska.il15 в 17:08, 24 листопада 2015

2015-11-24T17:08:22Z

Nomoravetska.il15 в 17:06, 24 листопада 2015

2015-11-24T17:06:45Z

Nomoravetska.il15 в 16:58, 24 листопада 2015

2015-11-24T16:58:10Z

Nomoravetska.il15 в 16:40, 24 листопада 2015

2015-11-24T16:40:57Z

Nomoravetska.il15 в 16:35, 24 листопада 2015

2015-11-24T16:35:03Z

Nomoravetska.il15 в 15:57, 24 листопада 2015

2015-11-24T15:57:23Z

Nomoravetska.il15 в 07:53, 19 листопада 2015

2015-11-19T07:53:24Z

← Попередня версія		Версія за 13:44, 26 листопада 2015
Рядок 31:		Рядок 31:
	Люблячий слухає тебе, навіть якщо ти не говориш чогось важливого. Він просто слухає. У нього немає готових рішень і він не знає всіх відповідей. Але у нього є терпіння і бажання слухати.		Люблячий слухає тебе, навіть якщо ти не говориш чогось важливого. Він просто слухає. У нього немає готових рішень і він не знає всіх відповідей. Але у нього є терпіння і бажання слухати.
	10. Любов - це НІКОЛИ не бути жорстоким.		10. Любов - це НІКОЛИ не бути жорстоким.
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]]
		+	[[Категорія:Слова 2015 року]]

← Попередня версія		Версія за 17:32, 24 листопада 2015
Рядок 7:		Рядок 7:

	[[Файл:Любити.. 19.11.2015.jpg\|обрамити\|Любити.. 19.11.2015.jpg]]		[[Файл:Любити.. 19.11.2015.jpg\|обрамити\|Любити.. 19.11.2015.jpg]]
		+

	'''ЛЮБИТИ''', люблю, любиш; мн. люблять; недок., перех.		'''ЛЮБИТИ''', люблю, любиш; мн. люблять; недок., перех.

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 '''Любити, -блю́, -биш, '''''гл. ''Любить. ''Кого Бог любить, того й карає. ''Ном. № 42. ''Козак дівку вірно любить, заняти не сміє. ''Мет. 105. ''Любіть її, думу правди, козацькую славу, любіть її. ''Шевч. 128.
 [[Категорія:Лю]]
-   в означеннях
 Тлумачення, значення слова «любити»:

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 [[Файл:Любити.19.11.2015.jpg|обрамити|Любити.19.11.2015.jpg]]
 '''Любити, -блю́, -биш, '''''гл. ''Любить. ''Кого Бог любить, того й карає. ''Ном. № 42. ''Козак дівку вірно любить, заняти не сміє. ''Мет. 105. ''Любіть її, думу правди, козацькую славу, любіть її. ''Шевч. 128.
 [[Категорія:Лю]]
     в означеннях
 Тлумачення, значення слова «любити»:
 	'''ЛЮБИТИ''', люблю, любиш; мн. люблять; недок., перех.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 [[Файл:Любити 19.11.2015.jpg|обрамити|Любити 19.11.2015.jpg]]
 '''Любити, -блю́, -биш, '''''гл. ''Любить. ''Кого Бог любить, того й карає. ''Ном. № 42. ''Козак дівку вірно любить, заняти не сміє. ''Мет. 105. ''Любіть її, думу правди, козацькую славу, любіть її. ''Шевч. 128.
 [[Категорія:Лю]]

@@ Рядок 7: / Рядок 7: @@
 	'''ЛЮБИТИ''', люблю, любиш; мн. люблять; недок., перех.
-. Відчувати глибоку відданість, прив'язаність до кого-, чого-небудь. Як я люблю тебе, мій рідний краю, Як я люблю красу твою, твій люд (Іван Франко, XIII, 1954, 324); Шевченко палко любив свій народ, він любив усе краще, що є в народах світу (Олександр Корнійчук, Разом із життям, 1950, 104); Люблять свою ланкову жінки за слово тверде, за веселу вдачу й надійну дружбу (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 209);  * Образно. Мати повивала Мене малого і вночі На свічку богу заробляла; ..Пречистій ставила, молила, Щоб доля добрая любила її дитину... (Тарас Шевченко, II, 1953, 110);
+   Любити - це...
-//  Відчувати сердечну прихильність до родинно близьких осіб (дітей, матері тощо). — Мати любила мене — душі не чула (Панас Мирний, III, 1954, 162); Зразу ж після весілля і виїхали б з Людмилою у Київ до її старезної бабуні.., що дуже любила єдину свою онуку (Андрій Головко, II, 1957, 487);  * Образно. Сонце тут світить, не вам кажучи, як мачушине серце любить (Марко Вовчок, I, 1955, 386).
+. Любити - це не заважати тобі рости.
+Люблячий не запропонує тобі шматочок торта, якщо ти на дієті. Він не додасть цукор в твій чай, якщо у тебе підвищений цукор у крові. І не запропонує випити, якщо ти вирішив жити тверезим. Так само як він не зажадає від тебе відповідати його картині світу: не пити, якщо він вирішив не пити, і жити так, як хоче він.
-. Почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність до особи іншої статі; кохати (у 1 знач.). Енея так вона любила, Що аж сама себе спалила (Іван Котляревський, I, 1952, 86); Мокрина довго любила його та все давала гарбузи своїм женихам (Нечуй-Левицький, II, 1956, 249); Я почуваю, що люблю її, як і тоді, дванадцять років тому (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 74);
+. Любити - це не грати в "ігри розуму".
-//  звичайно без додатка. Бути закоханим. Сиділа [дівчина] до самої ночі перед вікном і втирала Заплакані очі, Бо й вона таки любила; І страх як любила! (Тарас Шевченко, II, 1953, 157); Вміє розставатись той, хто вмів любить (Максим Рильський, I, 1960, 129);
+Люблячий не винить тебе і не маніпулює тобою. Він не говорить: "Цього не було", якщо ти ясно бачив, що, так, це було. Він не називає тебе божевільним, якщо ти відмовляєшся погоджуватися з його брехнею.
-//  розм. Бути в інтимних стосунках з особою іншої статі. Буржуа і кардинал Справляють свій останній бал.. їм тільки б жити в пишних залах, Жінок любити, пить, гулять (Володимир Сосюра, І, 1957, 461).
+. Любити - це не воювати.
+Люблячий не підкріплює свої аргументи особистими випадами. Він не б'є "під дих". Не наступає тобі на горло і не веде тебе до загибелі. Він шукає рішення і готовий на компроміс. Він не прагне до перемоги будь-якою ціною.
-. також з інфін. Мати інтерес, потяг до чого-небудь. Всі вони позвикали робить влітку на полі, на вольному повітрі; всі любили хліборобство (Нечуй-Левицький, II, 1956, 214); Терентій любить пісню і сам уміє з душею співати (Михайло Стельмах, I, 1962, 48); Він любив завод і знав його досконало, до найменших деталей (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 100); — Я страшенно люблю читати, — казав я, — різні книжки (Юрій Яновський, II, 1958, 70);
+. Любити - це не бути егоїстом.
-//  Високо цінувати що-небудь, надавати перевагу чомусь. Добре жить Тому, чия душа і дума Добро навчилася любить! (Тарас Шевченко, II, 1953, 199); Світлий народе, в блакить ти прокладаєш путі... Як же мені не любить руки твої золоті! (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 7); Я поспішаю на роботу... Я день люблю, бо день — це труд (Микола Руденко, Поезії, 1949, 106);
+Люблячий не думає, що світ крутиться навколо нього. Він бере і дає, а не тільки бере, бере і бере. Він не завжди може розпізнати, але, принаймні, чує, що ти втомився, хворий, засмучений чи незадоволений. Люблячий здатний співпереживати і співчувати. Він вміє простягнути руку і підставити плече. З ним комфортно. Люблячий не робить все, що захоче, не рахуючись з іншими. Він поважає твій час і енергію. Він вміє ділитися.
-//  з інфін., з додатком і без нього. Відчувати задоволення від чого-небудь. — Не кажіть мені про те [найми], не люблю. Я й в мислі не мав такого (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 17); [Платон:] Я люблю складні операції. Хірург мусить бути озброєним (Олександр Корнійчук, I, 1955, 98); Люблю, коли в вікно розкрите шумлять безжурно дерева (Володимир Сосюра, II, 1958, 143); Він не любив, щоб хтось був свідком його хвилювань (Яків Баш, Вибр., 1948, 121);
+. Любити - це не контролювати.
-//  з інфін. із додатком. Мати нахил, пристрасть до чого-небудь. Горпина не їла — вона змалку не любила молочної каші (Панас Мирний, I, 1954, 291); Сагайда .. любить — заради розваги — всією п'ятірнею проводити Маковейчикові од лоба до підборіддя (Олесь Гончар, III, 1959, 55).
+Однією з перших ознак потенційного домашнього насильства є прагнення партнера контролювати кожен твій крок: кому ти дзвониш, куди ти йдеш, на кого ти дивишся, що ти робиш. Люблячий не робить цього. Він не перевіряє твій телефон,не дивиться на спідометр, прикидаючи, де ти був. Він не говорить тобі, що ти повинен думати, носити або говорити. Він не говорить тобі, що ти повинен відчувати.
+. Любити - це поважати.
-. також із спол. щоб. Потребувати якихось умов як найсприятливіших для існування, росту тощо (про рослини, тварин). Виноград любить, щоб коло нього ходити (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 191); Колгоспна пшениця машину любить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 365); Крім добрив, картопля любить, щоб земля була пухка, без бур'янів (Радянська Україна, 4.I 1963, 2)
+Люблячий не навішує на тебе ярлики і не принижує перед іншими. Він не руйнує тебе й не соромить прилюдно. Люблячий поважає твої кодони, поважає твій час, поважає твої ідеї, поважає твої емоції, поважає тебе.

← Попередня версія		Версія за 15:57, 24 листопада 2015
Рядок 1:		Рядок 1:
		+	[[Файл:Любити 19.11.2015\|обрамити\|Любити 19.11.2015]]
	'''Любити, -блю́, -биш, '''''гл. ''Любить. ''Кого Бог любить, того й карає. ''Ном. № 42. ''Козак дівку вірно любить, заняти не сміє. ''Мет. 105. ''Любіть її, думу правди, козацькую славу, любіть її. ''Шевч. 128.		'''Любити, -блю́, -биш, '''''гл. ''Любить. ''Кого Бог любить, того й карає. ''Ном. № 42. ''Козак дівку вірно любить, заняти не сміє. ''Мет. 105. ''Любіть її, думу правди, козацькую славу, любіть її. ''Шевч. 128.
	[[Категорія:Лю]]		[[Категорія:Лю]]

← Попередня версія		Версія за 07:53, 19 листопада 2015
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Любити, -блю́, -биш, '''''гл. ''Любить. ''Кого Бог любить, того й карає. ''Ном. № 42. ''Козак дівку вірно любить, заняти не сміє. ''Мет. 105. ''Любіть її, думу правди, козацькую славу, любіть її. ''Шевч. 128.		'''Любити, -блю́, -биш, '''''гл. ''Любить. ''Кого Бог любить, того й карає. ''Ном. № 42. ''Козак дівку вірно любить, заняти не сміє. ''Мет. 105. ''Любіть її, думу правди, козацькую славу, любіть її. ''Шевч. 128.
	[[Категорія:Лю]]		[[Категорія:Лю]]
		+	в означеннях
		+	Тлумачення, значення слова «любити»:
		+
		+	'''ЛЮБИТИ''', люблю, любиш; мн. люблять; недок., перех.
		+
		+	1. Відчувати глибоку відданість, прив'язаність до кого-, чого-небудь. Як я люблю тебе, мій рідний краю, Як я люблю красу твою, твій люд (Іван Франко, XIII, 1954, 324); Шевченко палко любив свій народ, він любив усе краще, що є в народах світу (Олександр Корнійчук, Разом із життям, 1950, 104); Люблять свою ланкову жінки за слово тверде, за веселу вдачу й надійну дружбу (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 209); * Образно. Мати повивала Мене малого і вночі На свічку богу заробляла; ..Пречистій ставила, молила, Щоб доля добрая любила її дитину... (Тарас Шевченко, II, 1953, 110);
		+	// Відчувати сердечну прихильність до родинно близьких осіб (дітей, матері тощо). — Мати любила мене — душі не чула (Панас Мирний, III, 1954, 162); Зразу ж після весілля і виїхали б з Людмилою у Київ до її старезної бабуні.., що дуже любила єдину свою онуку (Андрій Головко, II, 1957, 487); * Образно. Сонце тут світить, не вам кажучи, як мачушине серце любить (Марко Вовчок, I, 1955, 386).
		+
		+	2. Почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність до особи іншої статі; кохати (у 1 знач.). Енея так вона любила, Що аж сама себе спалила (Іван Котляревський, I, 1952, 86); Мокрина довго любила його та все давала гарбузи своїм женихам (Нечуй-Левицький, II, 1956, 249); Я почуваю, що люблю її, як і тоді, дванадцять років тому (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 74);
		+	// звичайно без додатка. Бути закоханим. Сиділа [дівчина] до самої ночі перед вікном і втирала Заплакані очі, Бо й вона таки любила; І страх як любила! (Тарас Шевченко, II, 1953, 157); Вміє розставатись той, хто вмів любить (Максим Рильський, I, 1960, 129);
		+	// розм. Бути в інтимних стосунках з особою іншої статі. Буржуа і кардинал Справляють свій останній бал.. їм тільки б жити в пишних залах, Жінок любити, пить, гулять (Володимир Сосюра, І, 1957, 461).
		+
		+	3. також з інфін. Мати інтерес, потяг до чого-небудь. Всі вони позвикали робить влітку на полі, на вольному повітрі; всі любили хліборобство (Нечуй-Левицький, II, 1956, 214); Терентій любить пісню і сам уміє з душею співати (Михайло Стельмах, I, 1962, 48); Він любив завод і знав його досконало, до найменших деталей (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 100); — Я страшенно люблю читати, — казав я, — різні книжки (Юрій Яновський, II, 1958, 70);
		+	// Високо цінувати що-небудь, надавати перевагу чомусь. Добре жить Тому, чия душа і дума Добро навчилася любить! (Тарас Шевченко, II, 1953, 199); Світлий народе, в блакить ти прокладаєш путі... Як же мені не любить руки твої золоті! (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 7); Я поспішаю на роботу... Я день люблю, бо день — це труд (Микола Руденко, Поезії, 1949, 106);
		+	// з інфін., з додатком і без нього. Відчувати задоволення від чого-небудь. — Не кажіть мені про те [найми], не люблю. Я й в мислі не мав такого (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 17); [Платон:] Я люблю складні операції. Хірург мусить бути озброєним (Олександр Корнійчук, I, 1955, 98); Люблю, коли в вікно розкрите шумлять безжурно дерева (Володимир Сосюра, II, 1958, 143); Він не любив, щоб хтось був свідком його хвилювань (Яків Баш, Вибр., 1948, 121);
		+	// з інфін. із додатком. Мати нахил, пристрасть до чого-небудь. Горпина не їла — вона змалку не любила молочної каші (Панас Мирний, I, 1954, 291); Сагайда .. любить — заради розваги — всією п'ятірнею проводити Маковейчикові од лоба до підборіддя (Олесь Гончар, III, 1959, 55).
		+
		+	4. також із спол. щоб. Потребувати якихось умов як найсприятливіших для існування, росту тощо (про рослини, тварин). Виноград любить, щоб коло нього ходити (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 191); Колгоспна пшениця машину любить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 365); Крім добрив, картопля любить, щоб земля була пухка, без бур'янів (Радянська Україна, 4.I 1963, 2)