Лоскотуха - Історія редагувань

Ybyeresko.im17 в 21:53, 23 листопада 2017

2017-11-23T21:53:10Z

Ybyeresko.im17 в 21:52, 23 листопада 2017

2017-11-23T21:52:09Z

Ybyeresko.im17 в 21:50, 23 листопада 2017

2017-11-23T21:50:39Z

Ybyeresko.im17: вставляла картинку ,давала визначення

2017-11-23T21:48:58Z

вставляла картинку ,давала визначення

Ybyeresko.im17 в 21:33, 23 листопада 2017

2017-11-23T21:33:09Z

D.buchynska: Замінено вміст на «'''Лоскотуха, -хи, '''''ж. ''= '''Лоскотарка. '''Чуб. III. 187. Категорія:Ло»

2017-11-23T12:02:35Z

Замінено вміст на «'''Лоскотуха, -хи, '''''ж. ''= '''Лоскотарка. '''Чуб. III. 187. Категорія:Ло»

Ybyeresko.im17 в 20:53, 21 листопада 2017

2017-11-21T20:53:03Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Лоскотуха, -хи, '''''ж. ''= '''Лоскотарка. '''Чуб. III. 187. Категорія:Ло

2012-09-07T21:50:04Z

Створена сторінка: '''Лоскотуха, -хи, '''''ж. ''= '''Лоскотарка. '''Чуб. III. 187. Категорія:Ло

Нова сторінка

'''Лоскотуха, -хи, '''''ж. ''= '''Лоскотарка. '''Чуб. III. 187.
[[Категорія:Ло]]

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 ==Сучасні словники==
- лоскотуха  — казкова лісова істота в образі гарної оголеної дівчини з довгим розпущеним волоссям; лісова німфа. Згідно з народними повір'ями,       на мавок перетворюються душі утоплениць та дівчинок, померлих без хрещення. На це вказує й етимологія слова «навка»: від праслов. *navь      («мрець»); з того ж кореня походять українські слова нав і нава («домовина», «труна»), а також навк («мрець»). Варіанти «мавка» і «нявка»       виникли пізніше внаслідок зближення з мавкати («нявкати»). «Нава», одне з ключових понять слов'янського неоязичництва (рідновір'я), має            таке ж походження
+" лоскотуха  — казкова лісова істота в образі гарної оголеної дівчини з довгим розпущеним волоссям; лісова німфа. Згідно з народними повір'ями,       на мавок перетворюються душі утоплениць та дівчинок, померлих без хрещення. На це вказує й етимологія слова «навка»: від праслов. *navь      («мрець»); з того ж кореня походять українські слова нав і нава («домовина», «труна»), а також навк («мрець»). Варіанти «мавка» і «нявка»       виникли пізніше внаслідок зближення з мавкати («нявкати»). «Нава», одне з ключових понять слов'янського неоязичництва (рідновір'я), має            таке ж походження"
 ==Ілюстрації==
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 ==Сучасні словники==
-  лоскотуха  — казкова лісова істота в образі гарної оголеної дівчини з довгим розпущеним волоссям; лісова німфа. Згідно з народними повір'ями, на мавок перетворюються душі утоплениць та дівчинок, померлих без хрещення. На це вказує й етимологія слова «навка»: від праслов. *navь («мрець»); з того ж кореня походять українські слова нав і нава («домовина», «труна»), а також навк («мрець»). Варіанти «мавка» і «нявка» виникли пізніше внаслідок зближення з мавкати («нявкати»). «Нава», одне з ключових понять слов'янського неоязичництва (рідновір'я), має таке ж походження
+  лоскотуха  — казкова лісова істота в образі гарної оголеної дівчини з довгим розпущеним волоссям; лісова німфа. Згідно з народними повір'ями,       на мавок перетворюються душі утоплениць та дівчинок, померлих без хрещення. На це вказує й етимологія слова «навка»: від праслов. *navь      («мрець»); з того ж кореня походять українські слова нав і нава («домовина», «труна»), а також навк («мрець»). Варіанти «мавка» і «нявка»       виникли пізніше внаслідок зближення з мавкати («нявкати»). «Нава», одне з ключових понять слов'янського неоязичництва (рідновір'я), має            таке ж походження
 ==Ілюстрації==
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 ==Сучасні словники==
-  — казкова лісова істота в образі гарної оголеної дівчини з довгим розпущеним волоссям; лісова німфа. Згідно з народними повір'ями, на мавок перетворюються душі утоплениць та дівчинок, померлих без хрещення. На це вказує й етимологія слова «навка»: від праслов. *navь («мрець»); з того ж кореня походять українські слова нав і нава («домовина», «труна»), а також навк («мрець»). Варіанти «мавка» і «нявка» виникли пізніше внаслідок зближення з мавкати («нявкати»). «Нава», одне з ключових понять слов'янського неоязичництва (рідновір'я), має таке ж походження
+ лоскотуха  — казкова лісова істота в образі гарної оголеної дівчини з довгим розпущеним волоссям; лісова німфа. Згідно з народними повір'ями, на мавок перетворюються душі утоплениць та дівчинок, померлих без хрещення. На це вказує й етимологія слова «навка»: від праслов. *navь («мрець»); з того ж кореня походять українські слова нав і нава («домовина», «труна»), а також навк («мрець»). Варіанти «мавка» і «нявка» виникли пізніше внаслідок зближення з мавкати («нявкати»). «Нава», одне з ключових понять слов'янського неоязичництва (рідновір'я), має таке ж походження
 ==Ілюстрації==
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 ==Сучасні словники==
-Тлумачення слова у сучасних словниках
+  — казкова лісова істота в образі гарної оголеної дівчини з довгим розпущеним волоссям; лісова німфа. Згідно з народними повір'ями, на мавок перетворюються душі утоплениць та дівчинок, померлих без хрещення. На це вказує й етимологія слова «навка»: від праслов. *navь («мрець»); з того ж кореня походять українські слова нав і нава («домовина», «труна»), а також навк («мрець»). Варіанти «мавка» і «нявка» виникли пізніше внаслідок зближення з мавкати («нявкати»). «Нава», одне з ключових понять слов'янського неоязичництва (рідновір'я), має таке ж походження
 ==Ілюстрації==
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lockotyha231117.jpg|x548px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Loskotyha231117.jpg|x604px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 |}
 ==Медіа==
+{{#ev:youtube|effkoBQqm7g}}
 ==Див. також==
 ==Джерела та література==
 ==Зовнішні посилання==
+http://myfhology.info/monsters/loskotuha.html
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
 [[Категорія:Слова 2017 року]]

← Попередня версія		Версія за 21:33, 23 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Лоскотуха, -хи, '''''ж. ''= '''Лоскотарка. '''Чуб. III. 187.		'''Лоскотуха, -хи, '''''ж. ''= '''Лоскотарка. '''Чуб. III. 187.
	[[Категорія:Ло]]		[[Категорія:Ло]]
		+
		+	==Сучасні словники==
		+	Тлумачення слова у сучасних словниках
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|}
		+
		+	==Медіа==
		+
		+	==Див. також==
		+
		+	==Джерела та література==
		+
		+	==Зовнішні посилання==
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
		+	[[Категорія:Слова 2017 року]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-Лоскотуха( по іншому  на́вка, ня́вка)- казкова лісова істота в образі гарної оголеної дівчини з довгим розпущеним волоссям; лісова німфа. Згідно з народними повір'ями, на мавок перетворюються душі утопленицьта дівчинок, померлих без хрещення. На це вказує й етимологія слова «навка»: від праслов.  («мрець»); з того ж кореня походять українські слова нав і нава («домовина», «труна»), а також навк («мрець»). Варіанти «мавка» і «нявка» виникли пізніше внаслідок зближення з мавкати («нявкати»). «Нава», одне з ключових понять слов'янського неоязичництва (рідновір'я), має таке ж походження.
+'''Лоскотуха, -хи, '''''ж. ''= '''Лоскотарка. '''Чуб. III. 187.
+[[Категорія:Ло]]
-−
-Традиційно вважають, що мавки живуть у лісах. У Галичині місцем поселення мавок вважають Карпати. Вони часто постають у вигляді молодих красивих дівчат, що танцями і співом заманюють хлопців у ліс. В гуцулів мавки мають миловидне кругле лице, довгі коси, завжди затикані квітами. Одяг тонкий та прозорий, спереду мають вигляд дівчат, а насправді немає в них ні тіла, ані душі. Через те немає в них і тіні, а коли бігають по траві, то вона під їхніми ногами не хитається. Залишають сліди босих дитячих ніг, люблять ігри, танці, особливо «на молодику». Місця, де вони справляють забави, — витоптані галявини серед лісу («ігровища»).
-−
-Нерідко мавки допомагають людям, доглядають худобу на полонині, охороняють її від дикого звіра тощо. В загальній характеристиці цих істот гуцульської міфології, трактуванні їх взаємин з людьми переважають позитивні риси. На основі матеріалу давнішого походження простежується певна відмінність уявлень про мавок («нявок») і «лісних» («лісовок»). Перші представлені в особливо опоетизованому світлі. Це стрункі, круглолиці, веселої і лагідної вдачі лісові красуні з довгими кучерями. І. Вагилевич порівнював їх з українськими русалками і татрянськими «дивожонами», відзначаючи при цьому, що, на відміну від них, гуцульські мавки не є небезпечними для людей, а, навпаки, служать їм, доглядають і охороняють стадо, садять дерева, засівають різноманітні рослини в горах. Очевидно, що мавки вважалися добрими, і на основі вірувань у цих лісових богинь в давнину склався їх окремий культ, залишки якого дійшли до нового часу в формі відзначення на Гуцульщині спеціального свята «нявок» — «розигри» (6 липня). Але в деяких регіонах є і інша думка стосовно мавок. Там вони є в якійсь мірі навіть підступними істотами. Людей, особливо молодих хлопців, чоловіків, приваблюють до себе співом, покликами, прибраним виглядом коханих. Таких, що пішли за ними, можуть завести у безвість або висушити любощами.

← Попередня версія		Версія за 20:53, 21 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
−	~~'''~~Лоскотуха, -~~хи, ''''~~'ж. ~~''= '''Лоскотарка~~. ''~~'Чуб~~. ~~III~~. ~~187~~.	+	Лоскотуха( по іншому на́вка, ня́вка)- казкова лісова істота в образі гарної оголеної дівчини з довгим розпущеним волоссям; лісова німфа. Згідно з народними повір'ями, на мавок перетворюються душі утопленицьта дівчинок, померлих без хрещення. На це вказує й етимологія слова «навка»: від праслов. («мрець»); з того ж кореня походять українські слова нав і нава («домовина», «труна»), а також навк («мрець»). Варіанти «мавка» і «нявка» виникли пізніше внаслідок зближення з мавкати («нявкати»). «Нава», одне з ключових понять слов'янського неоязичництва (рідновір'я), має таке ж походження.
−	~~[[Категорія:Ло]]~~	+
		+
		+	Традиційно вважають, що мавки живуть у лісах. У Галичині місцем поселення мавок вважають Карпати. Вони часто постають у вигляді молодих красивих дівчат, що танцями і співом заманюють хлопців у ліс. В гуцулів мавки мають миловидне кругле лице, довгі коси, завжди затикані квітами. Одяг тонкий та прозорий, спереду мають вигляд дівчат, а насправді немає в них ні тіла, ані душі. Через те немає в них і тіні, а коли бігають по траві, то вона під їхніми ногами не хитається. Залишають сліди босих дитячих ніг, люблять ігри, танці, особливо «на молодику». Місця, де вони справляють забави, — витоптані галявини серед лісу («ігровища»).
		+
		+	Нерідко мавки допомагають людям, доглядають худобу на полонині, охороняють її від дикого звіра тощо. В загальній характеристиці цих істот гуцульської міфології, трактуванні їх взаємин з людьми переважають позитивні риси. На основі матеріалу давнішого походження простежується певна відмінність уявлень про мавок («нявок») і «лісних» («лісовок»). Перші представлені в особливо опоетизованому світлі. Це стрункі, круглолиці, веселої і лагідної вдачі лісові красуні з довгими кучерями. І. Вагилевич порівнював їх з українськими русалками і татрянськими «дивожонами», відзначаючи при цьому, що, на відміну від них, гуцульські мавки не є небезпечними для людей, а, навпаки, служать їм, доглядають і охороняють стадо, садять дерева, засівають різноманітні рослини в горах. Очевидно, що мавки вважалися добрими, і на основі вірувань у цих лісових богинь в давнину склався їх окремий культ, залишки якого дійшли до нового часу в формі відзначення на Гуцульщині спеціального свята «нявок» — «розигри» (6 липня). Але в деяких регіонах є і інша думка стосовно мавок. Там вони є в якійсь мірі навіть підступними істотами. Людей, особливо молодих хлопців, чоловіків, приваблюють до себе співом, покликами, прибраним виглядом коханих. Таких, що пішли за ними, можуть завести у безвість або висушити любощами.