A.kozachuk в 14:53, 4 грудня 2016

2016-12-04T14:53:00Z

Oimykolaienko.if16 в 18:02, 25 листопада 2016

2016-11-25T18:02:26Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Лихоманка, -ки, '''''ж. ''Лихорадка. ''Сама як у лихоманці, так і труситься. ''Кв. І. 15. [[Категор...

2012-09-07T21:32:12Z

Створена сторінка: '''Лихоманка, -ки, '''''ж. ''Лихорадка. ''Сама як у лихоманці, так і труситься. ''Кв. І. 15. [[Категор...

Нова сторінка

'''Лихоманка, -ки, '''''ж. ''Лихорадка. ''Сама як у лихоманці, так і труситься. ''Кв. І. 15.
[[Категорія:Ли]]

← Попередня версія		Версія за 14:53, 4 грудня 2016
Рядок 51:		Рядок 51:
	*МЕДИЧНИЙ Латинсько-Український Словник. Д-р.мед. М. Галин Вид. «Спілки Українських Лікарів в Чехо-Словаччині» під ред. проф. д-ра мед. Б.І Матюшенка і д-ра В. Наливайка. Прага, 1926 р.;		*МЕДИЧНИЙ Латинсько-Український Словник. Д-р.мед. М. Галин Вид. «Спілки Українських Лікарів в Чехо-Словаччині» під ред. проф. д-ра мед. Б.І Матюшенка і д-ра В. Наливайка. Прага, 1926 р.;
	*Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 498.		*Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 498.
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
		+	[[Категорія:Слова 2017 року]]

← Попередня версія		Версія за 18:02, 25 листопада 2016
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Лихоманка, -ки, '''''ж. ''Лихорадка. ''Сама як у лихоманці, так і труситься. ''Кв. І. 15.		'''Лихоманка, -ки, '''''ж. ''Лихорадка. ''Сама як у лихоманці, так і труситься. ''Кв. І. 15.
		+	[[Файл:Лихоманка.JPG\|міні\|Термометр, що показує температуру 38.7 °C]]
	[[Категорія:Ли]]		[[Категорія:Ли]]
		+	==Визначення в інших словниках==
		+	===Тлумачення слова у сучасних словниках===
		+	Гаря́чка (також лихома́нка, пропасни́ця, англ. fever, лат. febris) (жар) — стан організму, що характеризується високою температурою (>38 °C) при проведенні термометрії ртутним термометром у пахвовій ділянці, але відрізняється від гіпертермії принципово іншим механізмом розвитку. З погляду сучасної української мови — термін «Лихома́нка» не можна використовувати у професійній медичній термінології. В медицині доцільно використовувати термін «Гаря́чка».
		+
		+	===Академічний тлумачний словник (1970—1980)===
		+	ЛИХОМА́НКА, и, жін., розм.
		+	1. Хворобливий стан, при якому людину кидає то в жар, то в холод; гарячка. Нетривалість лихоманки (від 2 до 4—5 днів) і швидке поширення інфекції — характерні ознаки грипу (Наука і життя, 3, 1959, 33); Яринка сиділа на невисокій скрині з інструментами і дивилася на сонце. Нервова лихоманка струшувала все її тіло (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 126);
		+	// Інфекційне захворювання людини, при якому періодично то підвищується, то знижується температура; малярія. Гонсало ще лежав на м'яких подушках, увесь розбитий приступом лихоманки, злий і підозрілий (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 38); * Образно. Трясеться в лихоманці кулемет (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 371); * У порівняннях. Страйки, справді, трусили зараз Києвом, як лихоманка (Юрій Смолич, Мир хатам.., 1958, 50).
		+
		+	2. чого, перен. Метушливо гарячкова діяльність у якій-небудь галузі. Той, кому доводилось брати участь або хоч спостерігати велику лихоманку наступу, пам'ятає, як швидко летить час в останню ніч (Юрій Яновський, II, 1954, 8); Лихоманка іспитів і заліків почала спадати, і поступово порожніли кімнати гуртожитків (Натан Рибак, Час, 1960, 450).
		+
		+	==Типи лихоманки==
		+	При різних хворобах гарячкові реакції можуть протікати по-різному. Це знаходить відображення в температурних кривих – графічному зображенні коливань температури тіла, вимірюваної щодня вранці і ввечері (або в інший час доби). За видами температурних кривих виділяють наступні типи лихоманки:
		+	1) постійна лихоманка: температура тіла зазвичай висока, часто більш 39 ° С, тримається протягом декількох днів або тижнів з добовими коливаннями в межах 1 ° С; зустрічається при гострих інфекційних хворобах (висипному тифі, крупозній пневмонії та ін);
		+	2) попускає, або реміттірующая, лихоманка: значні добові коливання температури тіла – від 1 до 2 ° С і більше; зустрічається при гнійних захворюваннях;
		+	3) переміжна, або інтермітуюча, лихоманка: різкий підйом температури тіла до 39 – 40 ° С і вище із спадом її в короткий термін до нормальної або навіть субнормальной і з повторенням таких підйомів через 1-3 дні; характерна для малярії;
		+	4) виснажує, або гектіческая, лихоманка: значні добові або з інтервалами в кілька годин коливання температури тіла (понад 3 ° С) з різким падінням її від вищих до нормальних і субнормальних значень; спостеріга
		+	ється при септичних станах;
		+	5) поворотна лихоманка: підвищення температури тіла відразу до 39 – 40 ° С і вище, температура залишається високою кілька днів, потім знижується до нормальної або субнормальной, а через кілька днів лихоманка повертається і знову змінюється ремісією; зустрічається, наприклад, при поворотному тифі;
		+	6) хвилеподібна лихоманка: поступове день у день підвищення температури тіла, яка за кілька днів досягає максимуму, потім на відміну від поворотній лихоманки також поступово знижується і знову поступово підвищується, що виглядає на температурній кривій як чергування хвиль з періодом в декілька днів для кожної хвилі; спостерігається при бруцельозі, лімфогранулематозі та ін;
		+	7) неправильна лихоманка: не має певних закономірностей в добових коливаннях; зустрічається найбільш часто (при ревматизмі, пневмонії, дизентерії, грипі і багатьох, у тому числі онкологічних, захворюваннях);
		+	8) збочена лихоманка: ранкова температура вище вечірньої; відзначається при затяжному сепсисі, вірусних хворобах, порушеннях терморегуляції.
		+
		+	==Патогенез==
		+	Температура тіла людини - це баланс між утворенням тепла в організмі (як продукту усіх обмінних процесів в організмі) і віддачею тепла через поверхню тіла, особливо шкіру (до 90-95%), а також через легені, фекалії і сечу. Ці процесори регулюються гіпоталамусом, який діє як термостат. При станах, що викликають підвищення температури, гіпоталамус дає команду симпатичній нервовій системі на вазодилатацію кровоносних судин шкіри, підвищене потовиділення, що збільшує тепловіддачу. При зниженні температури гіпоталамус дає команду затримувати тепло за допомогою звуження кровоносних судин шкіри, м'язового тремтіння. Пусковими чинниками для гіпоталамуса є так звані пирогени (екзогенні і ендогенні). До екзогенних пірогенів відносяться: інфекційні збудники (бактерії, віруси, гриби, паразити) і їх токсини; продукти розпаду білків (наприклад, резорбціна лихоманка при некрозах, інфарктах, гематомах, гемолізі, опіках); алергени і імунні комплекси (колагенози, сироваткова хвороба); інші пірогенні субстанції. Екзогенні пірогени впливають на тепловий центр гіпоталамуса не прямо, а опосередковано через ендогенний піроген.
		+	Ендогенний піроген - низькомолекулярний білок, що виробляється моноцитами крові і макрофагами тканин печінки, селезінки, легенів, очеревини. При деяких пухлинних захворюваннях - лімфомі, моноцитарному лейкозі, раку нирки (гіпернефромі) - відбувається автономне продукування ендогенного пірогену і, отже, в клінічній картині є лихоманка. Ендогенний піроген після звільнення з клітин діє на термочутливі нейрони преоптичної області гіпоталамуса, де за участю серотоніна індукується синтез простагландину Е1, Е2 і цАМФ. Ці біологічно активні з'єднання, з одного боку, викликають інтенсифікацію теплопродукції шляхом перебудови гіпоталамуса на підтримку температури організму на більш високому рівні, а з іншої - впливають на судиноруховий центр, викликаючи звуження периферичних судин і зменшення тепловіддачі, що в цілому веде до лихоманки. Збільшення теплопродукції відбувається за рахунок збільшення інтенсивності метаболізму головним чином в м'язовій тканині.
		+	В деяких випадках стимуляція гіпоталамуса може бути обумовлена не пірогенами, а порушеннями функції ендокринної системи (тиреотоксикоз, феохромоцитома) або вегетативної нервової системи (нейроциркуляторна дистонія, неврози), впливом деяких медикаментів (лікарська лихоманка).
		+	Найчастіше причиною лікарської лихоманки виступають пеніциліни і цефалоспоріни, сульфаніламіди, нитрофурани, ізоніазід, саліцилати, метилурацил, новокаінамід, антигістамінні препарати, алопуринол, барбітурати, внутрішньовенні вливання хлористого кальцію або глюкози та ін.
		+	Лихоманка центрального походження обумовлена безпосереднім роздратуванням теплового центру гіпоталамуса в результаті гострого порушення мозкового кровообігу, пухлини, черепномозкової травми.
		+	Таким чином, підвищення температури тіла може бути обумовлене активацією системи екзопірогенів і ендопірогенів (інфекції, запалення, пірогенні субстанції пухлин) або іншими причинами взагалі без участі пірогенів.
		+	Оскільки міра підвищення температури тіла контролюється "гіпоталамічним термостатом", то навіть у дітей (з їх незрілою нервовою системою) лихоманка рідко перевищує 41°С. Крім того, міра підвищення температури значною мірою залежить від стану організму хворого: при одному і тому ж захворюванні у різних осіб вона може бути різною. Наприклад, при пневмонії у молодих людей температура досягає 40°С і вище, а в старечому віці і у виснажених осіб такого значного підйому температури не буває; іноді вона навіть не перевищує норми.
		+
		+	==Клінічна картина==
		+	Лихоманка вважається "гострою", якщо триває не більше 2 тижнів, лихоманка називається "хронічною" при її тривалості більше 2 тижнів.
		+	Крім того, в протіканні лихоманки розрізняють період наростання температури, період розпалу лихоманки і період зниження температури. Зниження температури відбувається по-різному. Поступове, сходинкоподібне зниження температури впродовж 2-4 діб з незначними вечірніми підйомами називають лізисом. Раптове, швидке закінчення лихоманки з падінням температури до норми протягом доби називають кризою. Як правило, швидке падіння температури супроводжується щедрим потом. Цьому феномену до початку ери антибіотиків надавали особливе значення, оскільки він символізував початок періоду одужання.
		+	Підвищена температура тіла від 37 до 38°С називається субфебрильною лихоманкою. Помірно підвищена температура тіла від 38 до 39°С називається фебрильною лихоманкою. Висока температура тіла від 39 до 41°С дістала назву піретичної лихоманки. Надмірно висока температура тіла (понад 41°С) - це гіперпіретична лихоманка. Така температура сама по собі може бути небезпечна для життя.
		+	Розрізняють 6 основних типів лихоманки і 2 форми лихоманки.
		+	Слід зауважити, що наші попередники надавали дуже велике значення температурним кривим при діагностиці захворювань, але у наш час усі ці класичні типи лихоманки мало допомагають в роботі, оскільки антибіотики, жарознижуючі засоби і стероїдні препарати змінюють не лише характер температурної кривої, але і усю клінічну картину захворювання.
		+
		+	==Лікування лихоманки==
		+	Лікування спрямоване насамперед на основне захворювання. При гіперпірексії та у хворих з високою температурою тіла на тлі наявних хвороб серця, дихальної недостатності, виснажують захворювань показано застосування жарознижуючих засобів (ацетилсаліцилової кислоти, амідопірину та ін.) Їх не слід призначати при помірній гарячці, яка добре переноситься хворим, так як при інфекційних захворюваннях температурні реакції носять захисно-пристосувальний характер.
		+
		+	Хворі з високою лихоманкою, особливо особи літнього віку і діти, вимагають підвищеної уваги і потребують догляду. Медсестра повинна стежити за станом свідомості, диханням, частотою пульсу і його ритмом, а при порушенні дихання або серцевого ритму негайно повідомити про це лікаря. Необхідно часто поїти хворого, своєчасно. здійснювати зміну білизни після рясного поту, протирати шкіру послідовно вологим і сухим рушниками. Приміщення, в якому знаходиться лихоманить хворих, повинно бути добре провітрено і мати постійний приплив свіжого повітря.
		+
		+	==Джерела та література==
		+	*Москаленко В. Ф., Сахарчук І. І., Дудка П. Ф., Тарченко І. П., Бодарецька О. І., Ільницький Р. І., Бондаренко Ю. М. Пропедевтика внутрішніх хвороб // За ред. В. Ф. Москаленка, І. І. Сахарчук. — К.: Книга плюс, 2007. — 632 с.
		+	* Я. Ю. Вакалюк. З ІСТОРІЇ НАРОДНОЇ МЕДИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ;
		+	*МЕДИЧНИЙ Латинсько-Український Словник. Д-р.мед. М. Галин Вид. «Спілки Українських Лікарів в Чехо-Словаччині» під ред. проф. д-ра мед. Б.І Матюшенка і д-ра В. Наливайка. Прага, 1926 р.;
		+	*Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 498.

Лихоманка - Історія редагувань

A.kozachuk в 14:53, 4 грудня 2016

Oimykolaienko.if16 в 18:02, 25 листопада 2016

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Лихоманка, -ки, '''''ж. ''Лихорадка. ''Сама як у лихоманці, так і труситься. ''Кв. І. 15. [[Категор...