Лежати - Історія редагувань

Vvyalova.il17 в 21:51, 25 листопада 2017

2017-11-25T21:51:55Z

Vvyalova.il17 в 21:48, 25 листопада 2017

2017-11-25T21:48:56Z

Vvyalova.il17 в 21:48, 25 листопада 2017

2017-11-25T21:48:03Z

Vvyalova.il17 в 21:47, 25 листопада 2017

2017-11-25T21:47:11Z

Vvyalova.il17 в 21:43, 25 листопада 2017

2017-11-25T21:43:47Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Лежати, -жу, -жи́ш, '''''гл. ''1) Лежать. ''Боже поможи, а сам не лежи. ''Ном. № 70. '''Легенько лежат...

2012-09-07T21:16:46Z

Створена сторінка: '''Лежати, -жу, -жи́ш, '''''гл. ''1) Лежать. ''Боже поможи, а сам не лежи. ''Ном. № 70. '''Легенько лежат...

Нова сторінка

'''Лежати, -жу, -жи́ш, '''''гл. ''1) Лежать. ''Боже поможи, а сам не лежи. ''Ном. № 70. '''Легенько лежати'''. (Благожеланіе покойнику). 2) Болѣть. ''Теща Симонова лежала в пропасниці. ''Єв. Мр. І. 30. ''Дай, Боже, з який час лежати, а не нагло помірати. ''Ном. № 8003. ''Кріпко лежали в піст, а ні одна не вмерла, всі повичунювали. ''Черниг. у. '''Лежати на смертній постелі'''. Умирать. Харьк. 3) '''Лежати в обозі'''. Стоять въ лагерѣ. ''Годі, годі, козаченьки, в обозі лежати, ой ходімо під Гусятин жиди рабувати. ''Гол. І. 13.
[[Категорія:Ле]]

@@ Рядок 28: / Рядок 28: @@
-==Сучасні словники==
-Тлумачення слова у сучасних словниках
 ==Ілюстрації==
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
@@ Рядок 38: / Рядок 37: @@
 |}
 ==Джерела та література==
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]]
 [[Категорія:Слова 2017 року]]

@@ Рядок 35: / Рядок 35: @@
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lejaty251117.jpg|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lejaty2 251117.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lejaty3 251117.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 |}

@@ Рядок 34: / Рядок 34: @@
 |- valign="top"
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lejaty251117.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lejaty2 251117.jpg|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]

@@ Рядок 33: / Рядок 33: @@
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lejaty251117.jpg|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]

← Попередня версія		Версія за 21:43, 25 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Лежати, -жу, -жи́ш, '''''гл. ''1) Лежать. ''Боже поможи, а сам не лежи. ''Ном. № 70. '''Легенько лежати'''. (Благожеланіе покойнику). 2) Болѣть. ''Теща Симонова лежала в пропасниці. ''Єв. Мр. І. 30. ''Дай, Боже, з який час лежати, а не нагло помірати. ''Ном. № 8003. ''Кріпко лежали в піст, а ні одна не вмерла, всі повичунювали. ''Черниг. у. '''Лежати на смертній постелі'''. Умирать. Харьк. 3) '''Лежати в обозі'''. Стоять въ лагерѣ. ''Годі, годі, козаченьки, в обозі лежати, ой ходімо під Гусятин жиди рабувати. ''Гол. І. 13.		'''Лежати, -жу, -жи́ш, '''''гл. ''1) Лежать. ''Боже поможи, а сам не лежи. ''Ном. № 70. '''Легенько лежати'''. (Благожеланіе покойнику). 2) Болѣть. ''Теща Симонова лежала в пропасниці. ''Єв. Мр. І. 30. ''Дай, Боже, з який час лежати, а не нагло помірати. ''Ном. № 8003. ''Кріпко лежали в піст, а ні одна не вмерла, всі повичунювали. ''Черниг. у. '''Лежати на смертній постелі'''. Умирать. Харьк. 3) '''Лежати в обозі'''. Стоять въ лагерѣ. ''Годі, годі, козаченьки, в обозі лежати, ой ходімо під Гусятин жиди рабувати. ''Гол. І. 13.
	[[Категорія:Ле]]		[[Категорія:Ле]]
		+	ЛЕЖАТИ, жу, жиш, недок.
		+	1. без додатка, на чому, в чому. Перебувати в горизонтальному положенні, бути розпластаним усім тілом на чому-небудь (про людей та деяких тварин). Одного вечора, втомившися, лежав Михайло на траві у пасіці і дививсь у небо (Марко Вовчок, I, 1955, 382); В гарячий літній день у полонині Рядами овечки лежали (Іван Франко, XIII, 1954, 170); Дебелі воли лежали, підгорнувши під себе ноги, великими білястими масами і здавалися здалека сірим камінням (Олександр Довженко, I, 1958, 242);
		+	// У сполуч. з словами, що вказують на особливості цього положення. Осавула лежав на спині і спав міцним сном (Нечуй-Левицький, II, 1956, 203); Обоє лежать уже горілиць на воді заспокоєні, Тоня бризкає водою вгору (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 231); Він лежав ниць, поклавши голову на зігнуті руки (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 161);
		+	// Бути хворим, це вставати з постелі. Вона.. На сонці дуже запеклась, Та й занедужала. Лежала недовго щось (Тарас Шевченко, II, 1953, 18); — Вона [мати] не буде ходити кало мого товариства, коли воно зляже, як отой лежить (Панас Мирний, I, 1954, 350);
		+	// У сполуч. з словами, що вказують на стан хворого або причину, що викликала такий стан. Іван лежав перед ним непритомний, але його могутня воля до життя й боротьба передались хірургові й заполонили його (Олександр Довженко, I, 1958, 321);
		+	// перев. з словами в землі, в могилі і т. ін. Бути похованим. Хрест високий на кладовищі трохи збоку Златомальований стоїть. Не вбогий, мабуть, хтось лежить? (Тарас Шевченко, II, 1963, 280); Усе просив: — Живі люди! Ходіть на мої гробки! ..на мою могилку! Гомоніть, як я лежатиму! (Марко Вовчок, I, 1955, 179); Перед її очима в круговороті виринали рідні обличчя, і поруч з живими воскресали й ті, що вже давно лежали в землі (Михайло Стельмах, I, 1962, 32); Під Ленінградом, у могилі чесній Лежить мій друг, що вмер за Ленінград (Максим Рильський, Мости, 1948, 13).
		+	♦ Лежати в ліжку (ліжкові) — бути хворим, хворіти. Пишу до Вас, лежачи в ліжку (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 159); Заніс [син] з гімназії кір, то й тепер ще лежить у ліжкові (Панас Мирний, V, 1955, 401); Лежати в лікарні (госпіталі і т. ін.) — бути на лікуванні; лікуватися (у 1 знач.). Майстер мартенівського цеху Василь Якович Становий у день приходу німців до міста лежав у лікарні (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 384); Вони разом лежали в госпіталі, разом повернулися в полк (Олесь Гончар, III, 1959, 231); Не довелось навіть лежати в санаторії, як я сподівався (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 270); Лежати в недузі — тяжко хворіти. — Де ж то він, Голубчик мій? Серед чужих долин Лежить в недузі, може, плаче? (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 75); Трістан у недузі лежить, ослаб мов дитина (Леся Українка, I, 1951, 414); Лежати в обороні, військ. — перебуваючи в окопах, на передньому краї. Лежали в обороні ми в кущах тут, У сорок другому було нелегко нам (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 78); Лежати в пропасниці (скарлатині і т. ін.) — хворіти на пропасницю (скарлатину і т. ін.). [Жінка:] Там вогко, як в льоху; моє найменше лежить в пропасниці (Леся Українка, III, 1952, 28); Лежати колодою — бути нерухомим, не рухатися. Він ще живий, він не лежатиме тут колодою, не ждатиме, як прийде смерть... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 367); Борис, що колодою лежав на дні тачанки, мусив слухати, як його переможець насвистував якусь веселеньку пісеньку (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 76); Лежати лежнем: а) не вставати з постелі, постійно перебувати в лежачому положенні; б) нічого не робити. Час такий, що нікому лежнем лежати не годиться!.. (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 260); Лежати при смерті — помирати. Ледве вблагала [Анна], щоб дочку взяти замість Оксеня. Куди йому — лежить при смерті (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 70).
		+	2. перен., розм. Нічого не робити; ледарювати. — Чоловік на те й уродився, щоб робити, а не лежати (Панас Мирний, I, 1949, 145); Немає боїв — це не значить — лежи, Чекай, поки ворог на штик твій полізе (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 223); [Савка:] А я думаю, що це — лежень лежить, а чорт для нього долю держить. От що! (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 205).
		+	♦ Робота лежить — не здійснюється, не виконується те, що потрібно комусь зробити. Робота лежить, а дівчата своє справляють... Реготи, співи (Панас Мирний, I, 1949, 204); Робота лежить, а я мучуся бездіяльністю і проклинаю життя (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 440).
		+	3. Бути покладеним або перебувати на якій-небудь горизонтальній поверхні (звичайно частиною, що має більшу протяжність). На стареньких санях лежала вже ялинка (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 80); На столі рівними стовпцями лежать книги, учнівські зошити (Михайло Стельмах, I, 1962, 351);
		+	// Бути на якій-небудь поверхні, вкриваючи її. Під деревом пшоно розсипане лежить (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 76); Сніг лежав на ріллі й на стернях (Юрій Яновський, I, 1958, 90);
		+	// Розташовуватися на фігурі певним чином (звичайно про одяг). — А накинь на себе оту синю [спідницю], нехай я подивлюсь, як вона лежить на тобі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 103); На ньому добре лежав елегантний сірий костюм (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 17);
		+	// Вкриваючи яку-небудь поверхню, надавати їй певного забарвлення (про сонячне проміння, тінь і т. ін.). Золотіють мандарини, тінь лежить на синій сливі (Микола Бажан, II, 1947, 167); * Образно. Було тихо, і сонце мирно лежало на водяних галявинах (Олесь Гончар, Новели, 1954, 15);
		+	// перен. Проявлятися, бути видимим, помітним (про думки, мрії, переживання і т. ін. на обличчі, чолі тощо). В суворім погляді похмурих очей, є непорушних обличчях лежала якась-то дума глибока (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 5); Думка лежить на чолі, пензлем покладена думка (Юрій Яновський, V, 1959, 121).
		+	♦ Легко лежить див. легко; Лежати на поверхні — про неглибокі, поверхові явища, події, риси тощо. Сприймання картини завдяки відсутності глибоких і тонких підтекстів та багатоплановості вичерпується незвичайно швидко, як і все, що лежить на поверхні (Олександр Довженко, III, 1960, 107); Лежати далеко від чого — бути несхожим на що-небудь. — Ото придумали машину — ручну кукурудзосаджалку! — продовжувала молода сіяльниця. — Чи далеко вона від сапи лежала? (Павло Автомонов, В. Кошик, 1954, 25); Лежати недалеко від чого — бути схожим на що-небудь.
		+	4. тільки 3 ос. Бути покладеним, захованим; зберігатися всередині чого-небудь. — Там такий [батько] скупий, що крий боже! ..від скрині своєї, де в нього гроші лежать, нікому-нікому [ключа] не дасть (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 258); На соснах тих — бляшанки з-під консервів Приладнані уміло. В них лежать Горіхи завжди: то задля гостей Із лісу (Максим Рильський, II, 1960, 91); Блокнот був пахучий, він лежав у сумці поруч з туалетним милом (Олесь Гончар, III, 1959, 276);
		+	// Бути на збереженні, зберігатися або тимчасово знаходитися де-небудь (про чиюсь власність, річ). — Забула і про гроші, що ще у панича зосталися. Нащо вони? Хай лежать до слушного часу (Панас Мирний, III, 1954, 169); Дивно, що всі листи збіглися разом. Десь, певно, лежали на пошті (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 429); Давно вже час хоча б пересипати божий дім. І гроші є — лежать в консисторії та громаді, але отець Миколай не дуже квапиться з цим (Михайло Стельмах, I, 1962, 412).
		+	♦ Лежати в банку (на книжці) — зберігатися в спеціальних закладах (про гроші, коштовності). [Федора:] Чого ж вам іще. Придане дадуть. Кажуть, що на неї тисяча у банкові лежить (Степан Васильченко, III, 1960, 140); Лежати в заставі — бути закладеним за позичені гроші (про речі, коштовності). Він .. забрав з скрині срібні ложки, котрі лежали в неї в заставі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 233); Лежати під замком — бути надійно захованим. Добула [Софія] свої персні та браслети, що вже давно лежали під замком (Леся Українка, III, 1952, 540).
		+	5. тільки 3 ос. Бути розташованим де-небудь, займати простір; простилатися. Ми без перешкод прибули до селища, що лежало на широчезній галявині між двома лісами (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 43); Обабіч шляху лежали незнайомі поля, перекраяні вузькими довгими нивками (Олесь Гончар, III, 1959, 12); Навколо лежали болота і чагарники (Хлібороб України, 6, 1965, 18);
		+	// Пролягати, проходити, мати певний напрям (про шлях, дорогу). Шлях у Гетьманське лежав повз його землю, мимо хутора (Панас Мирний, I, 1949, 242); Від Володимира шлях лежить лісом до Угровська (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 292).
		+	♦ Лежати в руїнах — бути зруйнованим. Січ лежить в руїнах, неначе давня Троя (Нечуй-Левицький, III, 1956, 306); Він полишив у себе за плечима Європу, яка ще лежала в руїнах, мертва, знетямлена, розгублена (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1961, 292).
		+	6. тільки 3 ос., на кому, перен. Бути чиїм-небудь обов'язком, заняттям. Як не гірко, а все то [домашні клопоти] на Пилипові лежало; його одного знали, його тягли... (Панас Мирний, III, 1954, 22); На Тасі лежали лише обов'язки продавця (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 171).
		+	7. тільки 3 ос., перен. Мати місце, бути в наявності. Теоретично не підлягає сумніву, що між капіталізмом і комунізмом лежить певний перехідний період (Ленін, 30, 1951, 87).
		+	♦ Лежати в основі — бути джерелом, вихідним положенням, опорою чого-небудь. В основі дружби народів СРСР лежить спільність їх життєвих інтересів (Вісник АН УРСР, 11, 1953, 19); Лежати на душі (на серці) — бути предметом постійної турботи, тяжких роздумів і т. ін. [Роман:] Серденько моє, світе мій!.. На душі моїй лежить тяжка провина, і я мушу її виявити перед тобою... (Марко Кропивницький, II, 1958, 53); На серці ж у Надії лежала печаль.. Юрій від одинокого пострілу недобитого фашиста назавжди залишився у чужій землі (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 46); Серце (душа) [не] лежить до кого — чого — про прихильність або неприхильність до кого-, чого-небудь. Вона любила обох синів, але серце її чомусь більше лежало до молодшого сина Уліба (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 32); — Ліда вміє [вишивати], — не без гордості сказав Солод. — А у Валентини до цього душа не лежить, — без найменшого жалю в голосі промовив Федір (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 141).
		+	Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 469.
		+
		+
		+	==Сучасні словники==
		+	Тлумачення слова у сучасних словниках
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|}
		+
		+	==Медіа==
		+
		+	==Див. також==
		+
		+	==Джерела та література==
		+
		+	==Зовнішні посилання==
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]]
		+	[[Категорія:Слова 2017 року]]