Легкий - Історія редагувань

Лілія: /* Ілюстрації */

2015-11-19T09:58:08Z

‎Ілюстрації

Лілія в 09:57, 19 листопада 2015

2015-11-19T09:57:52Z

Dapoltoratskyi.is15 в 09:15, 19 листопада 2015

2015-11-19T09:15:51Z

Dapoltoratskyi.is15 в 09:12, 19 листопада 2015

2015-11-19T09:12:35Z

Dapoltoratskyi.is15 в 09:01, 19 листопада 2015

2015-11-19T09:01:59Z

Dapoltoratskyi.is15 в 08:56, 19 листопада 2015

2015-11-19T08:56:31Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Легки́й, -а́, -е́. '''Легкій, легковѣсный; нетрудный. ''Нехай йому земля легка ''(о покойникѣ)...

2012-09-07T21:14:02Z

Створена сторінка: '''Легки́й, -а́, -е́. '''Легкій, легковѣсный; нетрудный. ''Нехай йому земля легка ''(о покойникѣ)...

Нова сторінка

'''Легки́й, -а́, -е́. '''Легкій, легковѣсный; нетрудный. ''Нехай йому земля легка ''(о покойникѣ). Ном. № 351. ''Хліб глевкий, на зуби легкий. ''Ном. № 12288. ''Іде вовк та й думає: «Який я дурень єсть! Чи я пан, чи що, шо ще захотів легкого хліба»? ''Рудч. Ск. І. 7. Ум. '''Леге́нький, леге́сенький. '''''Легеньке суденечко, срібне веселечко. ''Чуб. V. 976. ''Над широкими сіножатями, над зеленими ярами повстав легесенький туман. ''Левиц.
[[Категорія:Ле]]

← Попередня версія		Версія за 09:58, 19 листопада 2015
Рядок 44:		Рядок 44:
	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]		[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
	[[Категорія:Слова 2015 року]]		[[Категорія:Слова 2015 року]]
−	~~'''<nowiki>{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність\|'''<nowiki>~~

@@ Рядок 42: / Рядок 42: @@
 |}
 </noinclude>
-[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Інститут суспільства}}}]]
+[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
 [[Категорія:Слова 2015 року]]
-'''<nowiki>{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|'''<nowiki>{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=підрозділ}}</nowiki>'''<br />}}
+'''<nowiki>{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|'''<nowiki>

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 '''Легки́й, -а́, -е́. '''Легкій, легковѣсный; нетрудный. ''Нехай йому земля легка ''(о покойникѣ). Ном. № 351. ''Хліб глевкий, на зуби легкий. ''Ном. № 12288. ''Іде вовк та й думає: «Який я дурень єсть! Чи я пан, чи що, шо ще захотів легкого хліба»? ''Рудч. Ск. І. 7. Ум. '''Леге́нький, леге́сенький. '''''Легеньке суденечко, срібне веселечко. ''Чуб. V. 976. ''Над широкими сіножатями, над зеленими ярами повстав легесенький туман. ''Левиц.
 [[Категорія:Ле]]
-== Сучасні словники ==ї
+|}
 . Який має невелику, незначну вагу; протилежне важкий. Чи баба з воза, — що ж? велика дуже вада!.. Кобилі легший віз, сьому кобила й рада (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 53); Птахи знову поверталися з-за моря: схудлі, легкі, бистрі (Олесь Гончар, Дорога.., 1953, 3);  * Образно. О життя! Я злився піснею з тобою, лиш тобою може моя пісня жить і летіть над гаєм хмаркою легкою (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 83);
 //  Тонкий, ефірний (звичайно про тканини і т. ін.). — Одягаються [пани] у легкі дорогі шовки у літі, а як зима — беруть на себе м'якенькі оксамити (Марко Вовчок, I, 1955, 380); Легка чадра на плечі і червоні капці доповняли її туалету (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 290);
@@ Рядок 39: / Рядок 41: @@
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Qwtswo.jpg|x140px]]
 |}

← Попередня версія		Версія за 09:12, 19 листопада 2015
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Легки́й, -а́, -е́. '''Легкій, легковѣсный; нетрудный. ''Нехай йому земля легка ''(о покойникѣ). Ном. № 351. ''Хліб глевкий, на зуби легкий. ''Ном. № 12288. ''Іде вовк та й думає: «Який я дурень єсть! Чи я пан, чи що, шо ще захотів легкого хліба»? ''Рудч. Ск. І. 7. Ум. '''Леге́нький, леге́сенький. '''''Легеньке суденечко, срібне веселечко. ''Чуб. V. 976. ''Над широкими сіножатями, над зеленими ярами повстав легесенький туман. ''Левиц.		'''Легки́й, -а́, -е́. '''Легкій, легковѣсный; нетрудный. ''Нехай йому земля легка ''(о покойникѣ). Ном. № 351. ''Хліб глевкий, на зуби легкий. ''Ном. № 12288. ''Іде вовк та й думає: «Який я дурень єсть! Чи я пан, чи що, шо ще захотів легкого хліба»? ''Рудч. Ск. І. 7. Ум. '''Леге́нький, леге́сенький. '''''Легеньке суденечко, срібне веселечко. ''Чуб. V. 976. ''Над широкими сіножатями, над зеленими ярами повстав легесенький туман. ''Левиц.
	[[Категорія:Ле]]		[[Категорія:Ле]]
		+	== Сучасні словники ==ї
		+	1. Який має невелику, незначну вагу; протилежне важкий. Чи баба з воза, — що ж? велика дуже вада!.. Кобилі легший віз, сьому кобила й рада (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 53); Птахи знову поверталися з-за моря: схудлі, легкі, бистрі (Олесь Гончар, Дорога.., 1953, 3); * Образно. О життя! Я злився піснею з тобою, лиш тобою може моя пісня жить і летіть над гаєм хмаркою легкою (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 83);
		+	// Тонкий, ефірний (звичайно про тканини і т. ін.). — Одягаються [пани] у легкі дорогі шовки у літі, а як зима — беруть на себе м'якенькі оксамити (Марко Вовчок, I, 1955, 380); Легка чадра на плечі і червоні капці доповняли її туалету (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 290);
		+	// Який погано, мало гріє; нетеплий. Входить Ольга. В руках у неї невеличкий чемоданчик і легкий жакет (Іван Кочерга, II, 1956, 314); Огей.. побачив перед собою засмалене обличчя жінки в короткій робітничій курточці, темній коротенькій спідничці і не по теплу легкий сандаліях (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 374);
		+	// Який здається невагомим; негроміздкий, витончений (про будівлі, споруди і т. ін.). Там, на тій кручі, і досі височить легка, ажурна альтанка (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 15); Легка колонада підтримувала покрівлю (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 14);
		+	// Який не обтяжує шлунка, добре перетравлюється, невеликий за кількістю (про їжу, обід і т. ін.). Незабаром, по легкому й короткому сніданку, рушили в похід (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 81);
		+	// спец. Який має відносно невелику питому вагу. Учитель повинен також розповісти про поділ промислових металів на чорні і кольорові, а сплавів — на легкі і важкі (Методика викладання фрезерної справи, 1958, 37).
		+	Легке повітря, розм. — чисте, свіже повітря, яким вільно дихати. Їй зробилося весело: вона завважила, що сьогодні було і гаряче і разом з тим легке повітря (Леся Українка, III, 1952, 660); Я відчув би її [Батьківщину] навіть по цьому легкому весняному повітрю, що тече на мене звідти, мов з високих вічно чистих гір (Олесь Гончар, III, 1959, 339); Легкий ґрунт; Ґрунт легкого складу — піщаний або супіщаний ґрунт. Бульби, вирощені на легких ґрунтах, містять значно більшу кількість цих елементів [попелу і калію] (Картопля, 1957, 26); На Поліссі переважають кислі.. ґрунти легкого механічного складу (Колгоспник України, 9, 1956, 22).
		+	▲ Легка атлетика див. атлетика; Легка індустрія — сукупність галузей промисловості, що виробляє переважно предмети широкого вжитку.
		+	♦ З легкими руками — без вантажу, без ноші. — Давай пристанемо кудись до села і звільнимо свої руки, підемо далі з легкими руками (Юрій Яновський, I, 1954, 283); З легким серцем; З легкою душею — без тривоги, болю, жалю. Не з легким серцем ішов Каргат до Русевича (Юрій Шовкопляс , Інженери, 1948, 240); Пашке вже, певне, з легкою душею пострілював з парабелума по «живих мішенях» (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 11); З легким черевом — не попоївши; надголодь. Як лірик ти, то знай, що з черевом легким літати легше в високості (Володимир Самійленко, I, 1958, 184); З легкої руки чиєї — про чиє-небудь звичайно вдале починання. Старі баби ойкають, головами хитають, дивлячись на Марійчину роботу, бо з її легкої руки всі наші дівчата повбиралися по міському фасону (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 140); Легка рука чия, у кого — комусь що-небудь добре вдається. Хто ж скує той меч замовний?.. І народ, надії повний, Знов звернувсь до юнака: — По тобі, ковалю, справа, бо легка твоя рука! (Наталя Забіла, Малим.., 1958, 32); Легкий на гроші — про того, кому дістаються гроші без важкої праці. — Вчені, вони теж, бачиш, різні. Одні вчені на гроші легкі, інші — на мозолі (Олександр Довженко, I, 1958, 463).
		+	2. Плавний, граціозний (про ходу, рухи і т. ін.). Здавалося, що вона не йшла, а неначе точилася, така дрібна й легка була у неї похода (Леся Українка, III, 1952, 712); Остап скочив на берег, легким рухом закинув на плечі сакви й незабаром зник у чагарнику (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 338); От дорогами-шляхами, невідомими стежками йде красуня молода, і легка її хода (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 137); * Образно. Темніша небо... — і небавом В садочок зірка дорога Увійде легкою ходою... (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 25);
		+	// Стрункий, здатний швидко й плавно рухатися (про людину, живу істоту, постать). Легка, граціозна постать дівчини вирізувалася пластично над водою (Ольга Кобилянська, III, 1956, 254); Полетів турчин легкими кіньми на козаків (Марко Вовчок, I, 1955, 333); Заходить Лена, як сніжинка біла, нечутно йде, струнка вона й легка (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 376).
		+	3. Приступний для розуміння, простий для засвоєння. Легка задачка;
		+	// Який не являє собою складності, не викликає напруження при виконанні; нескладний. Обличчя здавалося вирізьбленим скупою на легкі ефекти рукою вдумливого артиста (Леся Українка, III, 1952, 664); Вербівці стали на роботу в сихарні. Ця робота була для них легша од роботи на полі, але зате нудніша (Нечуй-Левицький, II, 1956, 209); — Скинути їх [куркулів], переобрати комітет. Трудна це справа.. — Не легка, — згодився господар (Андрій Головко, II, 1957, 497);
		+	// Який дістається без напруження, великої, важкої праці, зусиль. Легкий заробіток Вам на всіх дорогах (Павло Грабовський, І, 1959, 138); Обіцянками легких завоювань принадила їх [греків] і погнала на Вкраїну Антанта (Олесь Гончар, II, 1959, 64);
		+	// Нічим не ускладнений, без труднощів і клопоту. — Кажуть, що льотчики та підводники рано лисіють, не від легкого то, певне, життя (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 12); Перехрестила [баба Секлета].. — Хай тобі легка путь постелеться (Юрій Яновський, І, 1954, 71); [Костомаров:] Х-ху! Стомився як... Ну просто ж сил немає! Цей вечір, мені здається, буде не із легких. Гостей багато! (Павло Тичина, I, 1957, 289); * Образно. Бездумні роси на траві поблідлій Живуть життям ритмічним і легким (Максим Рильський, I, 1960, 315).
		+	♦ Легкий хліб; Легкі хліба див. хліб.
		+	4. Який має жартівливий, пустотливий характер; протилежне серйозний. Не легка веселість грала в Панасовім серці, а давня мужича зненависть, що знайшла своє слово (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 45); Дівчатам далеко було легше і сміятись, і стрічати місячні ночі з Юрієм Дзвонарем, хоч той безсовісно дурив їх своїми легкими і веселими словами (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 128); — Звичайно, коли б тут закрутився якийсь легкий роман, то мені було б прикро за Юрія (Олесь Гончар, III, 1959, 336);
		+	// Просто, зрозуміло побудований. Це такі легкі, ніжні вірші [«Зів'яле листя» І. Франка] (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 41); Журнал явно віддавав перевагу простому сатиричному віршеві, легкій байці перед напищеною, заквітчаною словесними орнаментами одою (Матеріали з історії української журналістики, 1959, 29);
		+	// Який має розважальний характер. Вони підходили до ресторану «Рів'єра». Назустріч їм лилися солодкі звуки легкої музики (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 155);
		+	// Не обтяжений переживаннями, роздумами (про настрій, самопочуття). Чи згадаєш ти в нових краях Поржавілий і старосвітський дах, Де огнище твоє колись палало? І чи промовиш з почуттям легким: Там цілиною йдуть леміш і рало (Микола Зеров, Вибр., 1966, 27).
		+	♦ Легкий на слово — який любить багато говорити; говіркий. Легкий на слово, веселий, він любить, зібравши гурт цікавих, брехонути їм з свого вояцького ж минулого що-небудь приголомшливе, розгонисто-неймовірне (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 131).
		+	5. Не дуже сильний, ледве помітний, незначний (силою, розмірами, ступенем вияву). Бурлаки почули легкий шелест в оситнягу недалеко од багаття: щось ішло і прямувало до їх (Нечуй-Левицький, II, 1956, 216); Легкий вітер доносить з луків запах свіжого сіна (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 95); Он, бач, на сосні затаїлась білка. Он слід легкий: то перебіг русак! (Максим Рильський, III, 1961, 207); Вона ні сердилася, ні дивувалася. Легка посмішка ледь-ледь світилася на її губах (Іван Сенченко, На Бат. горі, 1960, 23);
		+	// Несуворий (про покарання). Це був молодий дезертир.., що не раз сидів у тюрмі, відбуваючи мізерно легкі покарання за свої злочини (Олександр Довженко, I, 1958, 297);
		+	// Неміцний, неглибокий (про сон, дрімоту і т. ін.). Чув він крізь легкий сон, що якась дівчина співає тонким голосом пісню (Нечуй-Левицький, II, 1956, 169);
		+	// Незагрозливий, швидко, без ускладнень виліковний (про рану, хворобу і т. ін.). Дівчині обмито рану, що показалася зовсім легкою (Іван Франко, VI, 1951, 164); Нуля влучила в стегно, не зачепивши кістки. Поранення було легке (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 201); Людям з легкими катарами шлунка [мінеральна] вода помагає (Нечуй-Левицький, II, 1956, 394); Кожен кашель, навіть дуже легкий, викликав докори в необережності... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 329).
		+	6. Не обтяжений великою кількістю знарядь, деталей і т. ін.; рухливий, маневрений (у 2 знач.). На легких і важких літаках стоять прилади і апарати, що дають можливість розв'язувати бойові завдання вдень і вночі (Радянська Україна, 11.VII 1961, 2); Полковник поставив легку охорону біля лісу (Іван Ле, Наливайко, 1957, 56);
		+	// З невеликою силою дії. Залежно від їх сили слонів і коней прийнято називати «легкими фігурами», а тури і ферзі — «важкими фігурами» (Перша книга шахіста, 1952, 46).
		+	▲ Легка кавалерія див. кавалерія.
		+	Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 461.
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Dapolt12.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Dapolt123.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Dapolt1234.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Qwtswo.jpg\|x140px]]
		+	\|}

← Попередня версія		Версія за 09:01, 19 листопада 2015
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Легки́й, -а́, -е́. '''Легкій, легковѣсный; нетрудный. ''Нехай йому земля легка ''(о покойникѣ). Ном. № 351. ''Хліб глевкий, на зуби легкий. ''Ном. № 12288. ''Іде вовк та й думає: «Який я дурень єсть! Чи я пан, чи що, шо ще захотів легкого хліба»? ''Рудч. Ск. І. 7. Ум. '''Леге́нький, леге́сенький. '''''Легеньке суденечко, срібне веселечко. ''Чуб. V. 976. ''Над широкими сіножатями, над зеленими ярами повстав легесенький туман. ''Левиц.		'''Легки́й, -а́, -е́. '''Легкій, легковѣсный; нетрудный. ''Нехай йому земля легка ''(о покойникѣ). Ном. № 351. ''Хліб глевкий, на зуби легкий. ''Ном. № 12288. ''Іде вовк та й думає: «Який я дурень єсть! Чи я пан, чи що, шо ще захотів легкого хліба»? ''Рудч. Ск. І. 7. Ум. '''Леге́нький, леге́сенький. '''''Легеньке суденечко, срібне веселечко. ''Чуб. V. 976. ''Над широкими сіножатями, над зеленими ярами повстав легесенький туман. ''Левиц.
	[[Категорія:Ле]]		[[Категорія:Ле]]
−	~~<ref>Сучасні словники</ref>~~
−	~~ЛЕГКИ́Й, а, е.~~
−	1. Який має невелику, незначну вагу; протилежне важкий. Чи баба з воза, — що ж? велика дуже вада!.. Кобилі легший віз, сьому кобила й рада (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 53); Птахи знову поверталися з-за моря: схудлі, легкі, бистрі (Олесь Гончар, Дорога.., 1953, 3); * Образно. О життя! Я злився піснею з тобою, лиш тобою може моя пісня жить і летіть над гаєм хмаркою легкою (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 83);
−	// Тонкий, ефірний (звичайно про тканини і т. ін.). — Одягаються [пани] у легкі дорогі шовки у літі, а як зима — беруть на себе м'якенькі оксамити (Марко Вовчок, I, 1955, 380); Легка чадра на плечі і червоні капці доповняли її туалету (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 290);
−	// Який погано, мало гріє; нетеплий. Входить Ольга. В руках у неї невеличкий чемоданчик і легкий жакет (Іван Кочерга, II, 1956, 314); Огей.. побачив перед собою засмалене обличчя жінки в короткій робітничій курточці, темній коротенькій спідничці і не по теплу легкий сандаліях (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 374);
−	// Який здається невагомим; негроміздкий, витончений (про будівлі, споруди і т. ін.). Там, на тій кручі, і досі височить легка, ажурна альтанка (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 15); Легка колонада підтримувала покрівлю (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 14);
−	// Який не обтяжує шлунка, добре перетравлюється, невеликий за кількістю (про їжу, обід і т. ін.). Незабаром, по легкому й короткому сніданку, рушили в похід (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 81);
−	// спец. Який має відносно невелику питому вагу. Учитель повинен також розповісти про поділ промислових металів на чорні і кольорові, а сплавів — на легкі і важкі (Методика викладання фрезерної справи, 1958, 37).
−	Легке повітря, розм. — чисте, свіже повітря, яким вільно дихати. Їй зробилося весело: вона завважила, що сьогодні було і гаряче і разом з тим легке повітря (Леся Українка, III, 1952, 660); Я відчув би її [Батьківщину] навіть по цьому легкому весняному повітрю, що тече на мене звідти, мов з високих вічно чистих гір (Олесь Гончар, III, 1959, 339); Легкий ґрунт; Ґрунт легкого складу — піщаний або супіщаний ґрунт. Бульби, вирощені на легких ґрунтах, містять значно більшу кількість цих елементів [попелу і калію] (Картопля, 1957, 26); На Поліссі переважають кислі.. ґрунти легкого механічного складу (Колгоспник України, 9, 1956, 22).
−	▲ Легка атлетика див. атлетика; Легка індустрія — сукупність галузей промисловості, що виробляє переважно предмети широкого вжитку.
−	♦ З легкими руками — без вантажу, без ноші. — Давай пристанемо кудись до села і звільнимо свої руки, підемо далі з легкими руками (Юрій Яновський, I, 1954, 283); З легким серцем; З легкою душею — без тривоги, болю, жалю. Не з легким серцем ішов Каргат до Русевича (Юрій Шовкопляс , Інженери, 1948, 240); Пашке вже, певне, з легкою душею пострілював з парабелума по «живих мішенях» (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 11); З легким черевом — не попоївши; надголодь. Як лірик ти, то знай, що з черевом легким літати легше в високості (Володимир Самійленко, I, 1958, 184); З легкої руки чиєї — про чиє-небудь звичайно вдале починання. Старі баби ойкають, головами хитають, дивлячись на Марійчину роботу, бо з її легкої руки всі наші дівчата повбиралися по міському фасону (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 140); Легка рука чия, у кого — комусь що-небудь добре вдається. Хто ж скує той меч замовний?.. І народ, надії повний, Знов звернувсь до юнака: — По тобі, ковалю, справа, бо легка твоя рука! (Наталя Забіла, Малим.., 1958, 32); Легкий на гроші — про того, кому дістаються гроші без важкої праці. — Вчені, вони теж, бачиш, різні. Одні вчені на гроші легкі, інші — на мозолі (Олександр Довженко, I, 1958, 463).
−	2. Плавний, граціозний (про ходу, рухи і т. ін.). Здавалося, що вона не йшла, а неначе точилася, така дрібна й легка була у неї похода (Леся Українка, III, 1952, 712); Остап скочив на берег, легким рухом закинув на плечі сакви й незабаром зник у чагарнику (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 338); От дорогами-шляхами, невідомими стежками йде красуня молода, і легка її хода (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 137); * Образно. Темніша небо... — і небавом В садочок зірка дорога Увійде легкою ходою... (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 25);
−	// Стрункий, здатний швидко й плавно рухатися (про людину, живу істоту, постать). Легка, граціозна постать дівчини вирізувалася пластично над водою (Ольга Кобилянська, III, 1956, 254); Полетів турчин легкими кіньми на козаків (Марко Вовчок, I, 1955, 333); Заходить Лена, як сніжинка біла, нечутно йде, струнка вона й легка (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 376).
−	~~3. Приступний для розуміння, простий для засвоєння. Легка задачка;~~
−	// Який не являє собою складності, не викликає напруження при виконанні; нескладний. Обличчя здавалося вирізьбленим скупою на легкі ефекти рукою вдумливого артиста (Леся Українка, III, 1952, 664); Вербівці стали на роботу в сихарні. Ця робота була для них легша од роботи на полі, але зате нудніша (Нечуй-Левицький, II, 1956, 209); — Скинути їх [куркулів], переобрати комітет. Трудна це справа.. — Не легка, — згодився господар (Андрій Головко, II, 1957, 497);
−	// Який дістається без напруження, великої, важкої праці, зусиль. Легкий заробіток Вам на всіх дорогах (Павло Грабовський, І, 1959, 138); Обіцянками легких завоювань принадила їх [греків] і погнала на Вкраїну Антанта (Олесь Гончар, II, 1959, 64);
−	// Нічим не ускладнений, без труднощів і клопоту. — Кажуть, що льотчики та підводники рано лисіють, не від легкого то, певне, життя (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 12); Перехрестила [баба Секлета].. — Хай тобі легка путь постелеться (Юрій Яновський, І, 1954, 71); [Костомаров:] Х-ху! Стомився як... Ну просто ж сил немає! Цей вечір, мені здається, буде не із легких. Гостей багато! (Павло Тичина, I, 1957, 289); * Образно. Бездумні роси на траві поблідлій Живуть життям ритмічним і легким (Максим Рильський, I, 1960, 315).
−	~~♦ Легкий хліб; Легкі хліба див. хліб.~~
−	4. Який має жартівливий, пустотливий характер; протилежне серйозний. Не легка веселість грала в Панасовім серці, а давня мужича зненависть, що знайшла своє слово (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 45); Дівчатам далеко було легше і сміятись, і стрічати місячні ночі з Юрієм Дзвонарем, хоч той безсовісно дурив їх своїми легкими і веселими словами (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 128); — Звичайно, коли б тут закрутився якийсь легкий роман, то мені було б прикро за Юрія (Олесь Гончар, III, 1959, 336);
−	// Просто, зрозуміло побудований. Це такі легкі, ніжні вірші [«Зів'яле листя» І. Франка] (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 41); Журнал явно віддавав перевагу простому сатиричному віршеві, легкій байці перед напищеною, заквітчаною словесними орнаментами одою (Матеріали з історії української журналістики, 1959, 29);
−	// Який має розважальний характер. Вони підходили до ресторану «Рів'єра». Назустріч їм лилися солодкі звуки легкої музики (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 155);
−	// Не обтяжений переживаннями, роздумами (про настрій, самопочуття). Чи згадаєш ти в нових краях Поржавілий і старосвітський дах, Де огнище твоє колись палало? І чи промовиш з почуттям легким: Там цілиною йдуть леміш і рало (Микола Зеров, Вибр., 1966, 27).
−	♦ Легкий на слово — який любить багато говорити; говіркий. Легкий на слово, веселий, він любить, зібравши гурт цікавих, брехонути їм з свого вояцького ж минулого що-небудь приголомшливе, розгонисто-неймовірне (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 131).
−	5. Не дуже сильний, ледве помітний, незначний (силою, розмірами, ступенем вияву). Бурлаки почули легкий шелест в оситнягу недалеко од багаття: щось ішло і прямувало до їх (Нечуй-Левицький, II, 1956, 216); Легкий вітер доносить з луків запах свіжого сіна (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 95); Он, бач, на сосні затаїлась білка. Он слід легкий: то перебіг русак! (Максим Рильський, III, 1961, 207); Вона ні сердилася, ні дивувалася. Легка посмішка ледь-ледь світилася на її губах (Іван Сенченко, На Бат. горі, 1960, 23);
−	// Несуворий (про покарання). Це був молодий дезертир.., що не раз сидів у тюрмі, відбуваючи мізерно легкі покарання за свої злочини (Олександр Довженко, I, 1958, 297);
−	// Неміцний, неглибокий (про сон, дрімоту і т. ін.). Чув він крізь легкий сон, що якась дівчина співає тонким голосом пісню (Нечуй-Левицький, II, 1956, 169);
−	// Незагрозливий, швидко, без ускладнень виліковний (про рану, хворобу і т. ін.). Дівчині обмито рану, що показалася зовсім легкою (Іван Франко, VI, 1951, 164); Нуля влучила в стегно, не зачепивши кістки. Поранення було легке (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 201); Людям з легкими катарами шлунка [мінеральна] вода помагає (Нечуй-Левицький, II, 1956, 394); Кожен кашель, навіть дуже легкий, викликав докори в необережності... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 329).
−	6. Не обтяжений великою кількістю знарядь, деталей і т. ін.; рухливий, маневрений (у 2 знач.). На легких і важких літаках стоять прилади і апарати, що дають можливість розв'язувати бойові завдання вдень і вночі (Радянська Україна, 11.VII 1961, 2); Полковник поставив легку охорону біля лісу (Іван Ле, Наливайко, 1957, 56);
−	// З невеликою силою дії. Залежно від їх сили слонів і коней прийнято називати «легкими фігурами», а тури і ферзі — «важкими фігурами» (Перша книга шахіста, 1952, 46).
−	~~▲ Легка кавалерія див. кавалерія.~~
−	Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 461.[[Файл:dapolt1234.jpg\|C:\Documents and Settings\User\Мои документы\Downloads[[Файл:dapolt12.jpg\|C:\Documents and Settings\User\Мои документы\Downloads[[Файл:dapolt12.jpg[[Файл:dapolt123.jpg\|C:\Documents and Settings\User\Мои документы\Downloads]]\|C:\Documents and Settings\User\Мои документы\Downloads]]]]]]

← Попередня версія		Версія за 08:56, 19 листопада 2015
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Легки́й, -а́, -е́. '''Легкій, легковѣсный; нетрудный. ''Нехай йому земля легка ''(о покойникѣ). Ном. № 351. ''Хліб глевкий, на зуби легкий. ''Ном. № 12288. ''Іде вовк та й думає: «Який я дурень єсть! Чи я пан, чи що, шо ще захотів легкого хліба»? ''Рудч. Ск. І. 7. Ум. '''Леге́нький, леге́сенький. '''''Легеньке суденечко, срібне веселечко. ''Чуб. V. 976. ''Над широкими сіножатями, над зеленими ярами повстав легесенький туман. ''Левиц.		'''Легки́й, -а́, -е́. '''Легкій, легковѣсный; нетрудный. ''Нехай йому земля легка ''(о покойникѣ). Ном. № 351. ''Хліб глевкий, на зуби легкий. ''Ном. № 12288. ''Іде вовк та й думає: «Який я дурень єсть! Чи я пан, чи що, шо ще захотів легкого хліба»? ''Рудч. Ск. І. 7. Ум. '''Леге́нький, леге́сенький. '''''Легеньке суденечко, срібне веселечко. ''Чуб. V. 976. ''Над широкими сіножатями, над зеленими ярами повстав легесенький туман. ''Левиц.
	[[Категорія:Ле]]		[[Категорія:Ле]]
		+	<ref>Сучасні словники</ref>
		+	ЛЕГКИ́Й, а, е.
		+	1. Який має невелику, незначну вагу; протилежне важкий. Чи баба з воза, — що ж? велика дуже вада!.. Кобилі легший віз, сьому кобила й рада (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 53); Птахи знову поверталися з-за моря: схудлі, легкі, бистрі (Олесь Гончар, Дорога.., 1953, 3); * Образно. О життя! Я злився піснею з тобою, лиш тобою може моя пісня жить і летіть над гаєм хмаркою легкою (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 83);
		+	// Тонкий, ефірний (звичайно про тканини і т. ін.). — Одягаються [пани] у легкі дорогі шовки у літі, а як зима — беруть на себе м'якенькі оксамити (Марко Вовчок, I, 1955, 380); Легка чадра на плечі і червоні капці доповняли її туалету (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 290);
		+	// Який погано, мало гріє; нетеплий. Входить Ольга. В руках у неї невеличкий чемоданчик і легкий жакет (Іван Кочерга, II, 1956, 314); Огей.. побачив перед собою засмалене обличчя жінки в короткій робітничій курточці, темній коротенькій спідничці і не по теплу легкий сандаліях (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 374);
		+	// Який здається невагомим; негроміздкий, витончений (про будівлі, споруди і т. ін.). Там, на тій кручі, і досі височить легка, ажурна альтанка (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 15); Легка колонада підтримувала покрівлю (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 14);
		+	// Який не обтяжує шлунка, добре перетравлюється, невеликий за кількістю (про їжу, обід і т. ін.). Незабаром, по легкому й короткому сніданку, рушили в похід (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 81);
		+	// спец. Який має відносно невелику питому вагу. Учитель повинен також розповісти про поділ промислових металів на чорні і кольорові, а сплавів — на легкі і важкі (Методика викладання фрезерної справи, 1958, 37).
		+	Легке повітря, розм. — чисте, свіже повітря, яким вільно дихати. Їй зробилося весело: вона завважила, що сьогодні було і гаряче і разом з тим легке повітря (Леся Українка, III, 1952, 660); Я відчув би її [Батьківщину] навіть по цьому легкому весняному повітрю, що тече на мене звідти, мов з високих вічно чистих гір (Олесь Гончар, III, 1959, 339); Легкий ґрунт; Ґрунт легкого складу — піщаний або супіщаний ґрунт. Бульби, вирощені на легких ґрунтах, містять значно більшу кількість цих елементів [попелу і калію] (Картопля, 1957, 26); На Поліссі переважають кислі.. ґрунти легкого механічного складу (Колгоспник України, 9, 1956, 22).
		+	▲ Легка атлетика див. атлетика; Легка індустрія — сукупність галузей промисловості, що виробляє переважно предмети широкого вжитку.
		+	♦ З легкими руками — без вантажу, без ноші. — Давай пристанемо кудись до села і звільнимо свої руки, підемо далі з легкими руками (Юрій Яновський, I, 1954, 283); З легким серцем; З легкою душею — без тривоги, болю, жалю. Не з легким серцем ішов Каргат до Русевича (Юрій Шовкопляс , Інженери, 1948, 240); Пашке вже, певне, з легкою душею пострілював з парабелума по «живих мішенях» (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 11); З легким черевом — не попоївши; надголодь. Як лірик ти, то знай, що з черевом легким літати легше в високості (Володимир Самійленко, I, 1958, 184); З легкої руки чиєї — про чиє-небудь звичайно вдале починання. Старі баби ойкають, головами хитають, дивлячись на Марійчину роботу, бо з її легкої руки всі наші дівчата повбиралися по міському фасону (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 140); Легка рука чия, у кого — комусь що-небудь добре вдається. Хто ж скує той меч замовний?.. І народ, надії повний, Знов звернувсь до юнака: — По тобі, ковалю, справа, бо легка твоя рука! (Наталя Забіла, Малим.., 1958, 32); Легкий на гроші — про того, кому дістаються гроші без важкої праці. — Вчені, вони теж, бачиш, різні. Одні вчені на гроші легкі, інші — на мозолі (Олександр Довженко, I, 1958, 463).
		+	2. Плавний, граціозний (про ходу, рухи і т. ін.). Здавалося, що вона не йшла, а неначе точилася, така дрібна й легка була у неї похода (Леся Українка, III, 1952, 712); Остап скочив на берег, легким рухом закинув на плечі сакви й незабаром зник у чагарнику (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 338); От дорогами-шляхами, невідомими стежками йде красуня молода, і легка її хода (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 137); * Образно. Темніша небо... — і небавом В садочок зірка дорога Увійде легкою ходою... (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 25);
		+	// Стрункий, здатний швидко й плавно рухатися (про людину, живу істоту, постать). Легка, граціозна постать дівчини вирізувалася пластично над водою (Ольга Кобилянська, III, 1956, 254); Полетів турчин легкими кіньми на козаків (Марко Вовчок, I, 1955, 333); Заходить Лена, як сніжинка біла, нечутно йде, струнка вона й легка (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 376).
		+	3. Приступний для розуміння, простий для засвоєння. Легка задачка;
		+	// Який не являє собою складності, не викликає напруження при виконанні; нескладний. Обличчя здавалося вирізьбленим скупою на легкі ефекти рукою вдумливого артиста (Леся Українка, III, 1952, 664); Вербівці стали на роботу в сихарні. Ця робота була для них легша од роботи на полі, але зате нудніша (Нечуй-Левицький, II, 1956, 209); — Скинути їх [куркулів], переобрати комітет. Трудна це справа.. — Не легка, — згодився господар (Андрій Головко, II, 1957, 497);
		+	// Який дістається без напруження, великої, важкої праці, зусиль. Легкий заробіток Вам на всіх дорогах (Павло Грабовський, І, 1959, 138); Обіцянками легких завоювань принадила їх [греків] і погнала на Вкраїну Антанта (Олесь Гончар, II, 1959, 64);
		+	// Нічим не ускладнений, без труднощів і клопоту. — Кажуть, що льотчики та підводники рано лисіють, не від легкого то, певне, життя (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 12); Перехрестила [баба Секлета].. — Хай тобі легка путь постелеться (Юрій Яновський, І, 1954, 71); [Костомаров:] Х-ху! Стомився як... Ну просто ж сил немає! Цей вечір, мені здається, буде не із легких. Гостей багато! (Павло Тичина, I, 1957, 289); * Образно. Бездумні роси на траві поблідлій Живуть життям ритмічним і легким (Максим Рильський, I, 1960, 315).
		+	♦ Легкий хліб; Легкі хліба див. хліб.
		+	4. Який має жартівливий, пустотливий характер; протилежне серйозний. Не легка веселість грала в Панасовім серці, а давня мужича зненависть, що знайшла своє слово (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 45); Дівчатам далеко було легше і сміятись, і стрічати місячні ночі з Юрієм Дзвонарем, хоч той безсовісно дурив їх своїми легкими і веселими словами (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 128); — Звичайно, коли б тут закрутився якийсь легкий роман, то мені було б прикро за Юрія (Олесь Гончар, III, 1959, 336);
		+	// Просто, зрозуміло побудований. Це такі легкі, ніжні вірші [«Зів'яле листя» І. Франка] (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 41); Журнал явно віддавав перевагу простому сатиричному віршеві, легкій байці перед напищеною, заквітчаною словесними орнаментами одою (Матеріали з історії української журналістики, 1959, 29);
		+	// Який має розважальний характер. Вони підходили до ресторану «Рів'єра». Назустріч їм лилися солодкі звуки легкої музики (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 155);
		+	// Не обтяжений переживаннями, роздумами (про настрій, самопочуття). Чи згадаєш ти в нових краях Поржавілий і старосвітський дах, Де огнище твоє колись палало? І чи промовиш з почуттям легким: Там цілиною йдуть леміш і рало (Микола Зеров, Вибр., 1966, 27).
		+	♦ Легкий на слово — який любить багато говорити; говіркий. Легкий на слово, веселий, він любить, зібравши гурт цікавих, брехонути їм з свого вояцького ж минулого що-небудь приголомшливе, розгонисто-неймовірне (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 131).
		+	5. Не дуже сильний, ледве помітний, незначний (силою, розмірами, ступенем вияву). Бурлаки почули легкий шелест в оситнягу недалеко од багаття: щось ішло і прямувало до їх (Нечуй-Левицький, II, 1956, 216); Легкий вітер доносить з луків запах свіжого сіна (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 95); Он, бач, на сосні затаїлась білка. Он слід легкий: то перебіг русак! (Максим Рильський, III, 1961, 207); Вона ні сердилася, ні дивувалася. Легка посмішка ледь-ледь світилася на її губах (Іван Сенченко, На Бат. горі, 1960, 23);
		+	// Несуворий (про покарання). Це був молодий дезертир.., що не раз сидів у тюрмі, відбуваючи мізерно легкі покарання за свої злочини (Олександр Довженко, I, 1958, 297);
		+	// Неміцний, неглибокий (про сон, дрімоту і т. ін.). Чув він крізь легкий сон, що якась дівчина співає тонким голосом пісню (Нечуй-Левицький, II, 1956, 169);
		+	// Незагрозливий, швидко, без ускладнень виліковний (про рану, хворобу і т. ін.). Дівчині обмито рану, що показалася зовсім легкою (Іван Франко, VI, 1951, 164); Нуля влучила в стегно, не зачепивши кістки. Поранення було легке (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 201); Людям з легкими катарами шлунка [мінеральна] вода помагає (Нечуй-Левицький, II, 1956, 394); Кожен кашель, навіть дуже легкий, викликав докори в необережності... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 329).
		+	6. Не обтяжений великою кількістю знарядь, деталей і т. ін.; рухливий, маневрений (у 2 знач.). На легких і важких літаках стоять прилади і апарати, що дають можливість розв'язувати бойові завдання вдень і вночі (Радянська Україна, 11.VII 1961, 2); Полковник поставив легку охорону біля лісу (Іван Ле, Наливайко, 1957, 56);
		+	// З невеликою силою дії. Залежно від їх сили слонів і коней прийнято називати «легкими фігурами», а тури і ферзі — «важкими фігурами» (Перша книга шахіста, 1952, 46).
		+	▲ Легка кавалерія див. кавалерія.
		+	Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 461.[[Файл:dapolt1234.jpg\|C:\Documents and Settings\User\Мои документы\Downloads[[Файл:dapolt12.jpg\|C:\Documents and Settings\User\Мои документы\Downloads[[Файл:dapolt12.jpg[[Файл:dapolt123.jpg\|C:\Documents and Settings\User\Мои документы\Downloads]]\|C:\Documents and Settings\User\Мои документы\Downloads]]]]]]