Лагодити - Історія редагувань

Єлизавета Мусієнко в 19:15, 29 листопада 2014

2014-11-29T19:15:36Z

Єлизавета Мусієнко в 19:12, 29 листопада 2014

2014-11-29T19:12:43Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Ла́годити, -джу, -диш, '''''гл. ''1) Готовить, приготовлять. ''Іди лишень полуднувать лагодь. ''...

2012-09-06T22:54:12Z

Створена сторінка: '''Ла́годити, -джу, -диш, '''''гл. ''1) Готовить, приготовлять. ''Іди лишень полуднувать лагодь. ''...

Нова сторінка

'''Ла́годити, -джу, -диш, '''''гл. ''1) Готовить, приготовлять. ''Іди лишень полуднувать лагодь. ''Шевч. 241. ''За панича лагодила, за немила дала. ''Гол. 2) Починять, исправлять, приводить въ надлежащій видъ. ''Лагодили самопали, ратища стругали. ''Шевч. ''Шо ви лагодите чересла та лемеші? Лагодьте лучче батьківські списи, бо буде хутко усім робота. ''К. ЧР. 194. ''Я її чоловікові колись і чоботи лагодив. ''Г. Барв. 301. 3) Снаряжать. ''По вашій оборі сам Господь ходить, ой ходить, ходить та все лагодить: лагодить воли й по три плуги, бичкитретячки та й по чотирі. ''Чуб. III. 346. 4) Улаживать миролюбиво, уговаривать; укрощать, смягчать. ''Лагодить сварку. Ліки трохи лагодять біль. ''
[[Категорія:Ла]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 '''Ла́годити, -джу, -диш, '''''гл. ''1) Готовить, приготовлять. ''Іди лишень полуднувать лагодь. ''Шевч. 241. ''За панича лагодила, за немила дала. ''Гол. 2) Починять, исправлять, приводить въ надлежащій видъ. ''Лагодили самопали, ратища стругали. ''Шевч. ''Шо ви лагодите чересла та лемеші? Лагодьте лучче батьківські списи, бо буде хутко усім робота. ''К. ЧР. 194. ''Я її чоловікові колись і чоботи лагодив. ''Г. Барв. 301. 3) Снаряжать. ''По вашій оборі сам Господь ходить, ой ходить, ходить та все лагодить: лагодить воли й по три плуги, бичкитретячки та й по чотирі. ''Чуб. III. 346. 4) Улаживать миролюбиво, уговаривать; укрощать, смягчать. ''Лагодить сварку. Ліки трохи лагодять біль. ''
 ===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 ЛАГОДИТИ, джу, диш, недок., перех.
 . Усуваючи пошкодження, робити придатним для користування; ладнати (у 2 знач.). В Яру колись гайдамаки Табором стояли, Лагодили самопали, Ратища стругали (Тарас Шевченко, I, 1951, 337); Коло столу сидів Улас і лагодив старого синього жупана (Нечуй-Левицький, III, 1956, 298); Полагодити місточок, звісно, можна, так невідомо, кому його лагодити, бо він якраз на межі (Остап Вишня, I, 1956, 383).
@@ Рядок 13: / Рядок 13: @@
 . розм. Те саме, що робити 2; виготовляти. Лиш де-де в кошарах цюкали теслі, лагодячи нові цямрини для ям (Іван Франко, VIII, 1952, 400); Лице в нього було поважне, скуплене, немов лагодив домовину (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 430); Ми якраз з Сашком лагодили шпаківню в його дворі, коли побачили тачанку (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 49).
 . розм., рідко. Те саме, що установлювати. Метушилася [господиня] поміж гостей, кожному намагалась щось сказати чи запитати, поспішала назустріч новим, лагодила на столі квіти (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 254).
 ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
 лагодити

← Попередня версія		Версія за 19:12, 29 листопада 2014
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Ла́годити, -джу, -диш, '''''гл. ''1) Готовить, приготовлять. ''Іди лишень полуднувать лагодь. ''Шевч. 241. ''За панича лагодила, за немила дала. ''Гол. 2) Починять, исправлять, приводить въ надлежащій видъ. ''Лагодили самопали, ратища стругали. ''Шевч. ''Шо ви лагодите чересла та лемеші? Лагодьте лучче батьківські списи, бо буде хутко усім робота. ''К. ЧР. 194. ''Я її чоловікові колись і чоботи лагодив. ''Г. Барв. 301. 3) Снаряжать. ''По вашій оборі сам Господь ходить, ой ходить, ходить та все лагодить: лагодить воли й по три плуги, бичкитретячки та й по чотирі. ''Чуб. III. 346. 4) Улаживать миролюбиво, уговаривать; укрощать, смягчать. ''Лагодить сварку. Ліки трохи лагодять біль. ''		'''Ла́годити, -джу, -диш, '''''гл. ''1) Готовить, приготовлять. ''Іди лишень полуднувать лагодь. ''Шевч. 241. ''За панича лагодила, за немила дала. ''Гол. 2) Починять, исправлять, приводить въ надлежащій видъ. ''Лагодили самопали, ратища стругали. ''Шевч. ''Шо ви лагодите чересла та лемеші? Лагодьте лучче батьківські списи, бо буде хутко усім робота. ''К. ЧР. 194. ''Я її чоловікові колись і чоботи лагодив. ''Г. Барв. 301. 3) Снаряжать. ''По вашій оборі сам Господь ходить, ой ходить, ходить та все лагодить: лагодить воли й по три плуги, бичкитретячки та й по чотирі. ''Чуб. III. 346. 4) Улаживать миролюбиво, уговаривать; укрощать, смягчать. ''Лагодить сварку. Ліки трохи лагодять біль. ''
		+	===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
		+
		+	ЛАГОДИТИ, джу, диш, недок., перех.
		+	1. Усуваючи пошкодження, робити придатним для користування; ладнати (у 2 знач.). В Яру колись гайдамаки Табором стояли, Лагодили самопали, Ратища стругали (Тарас Шевченко, I, 1951, 337); Коло столу сидів Улас і лагодив старого синього жупана (Нечуй-Левицький, III, 1956, 298); Полагодити місточок, звісно, можна, так невідомо, кому його лагодити, бо він якраз на межі (Остап Вишня, I, 1956, 383).
		+	2. перен. Усувати, ліквідувати непорозуміння, припиняти сварки тощо. Це був його улюблений дотеп, яким він звичайно лагодив більш серйозні балачки між нами (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 91);
		+	// Уладнувати, виправляти (у 2 знач.). Негарно Мирону стало, що його зять такий: закручувати чужі гроші вмів, а віддавати не вміє.. Він почав лагодити діло (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 231);
		+	// Робити менш відчутним; угамовувати. Сльози лагодили її жаль, розливали всякі думки (Іван Франко, V, 1951, 283); Слова учителя лагодили біль його душі (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 156).
		+	3. Робити щось готовим, придатним для вжитку, користування. — Лагодь, сину, сани, відвезеш ялинку (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 80); Василина подала йому вечерю та й пішла лагодити постіль (Лесь Мартович, Тв., 1954, 61); Він, до бою лагодячи гармату, ..пестив рукою її мідне жерло (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 403);
		+	// Заздалегідь робити все необхідне для здійснення, проведення чогось. — Дружечки прийшли, нехай убирають до вінця нашу молоду, ..а я піду лагодити весілля! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 87); Я лагоджу дві книжки до друку (Василь Стефаник, III, 1954, 219);
		+	// Збирати, лаштувати когось у дорогу тощо. Лагодила [мати] їх [синів] цілу ніч у дорогу (Василь Стефаник, I, 1949, 193);
		+	// Готувати, приготовляти (їжу тощо). Мати замовкла, стала лагодити обід для батька (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 38).
		+	4. розм. Те саме, що робити 2; виготовляти. Лиш де-де в кошарах цюкали теслі, лагодячи нові цямрини для ям (Іван Франко, VIII, 1952, 400); Лице в нього було поважне, скуплене, немов лагодив домовину (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 430); Ми якраз з Сашком лагодили шпаківню в його дворі, коли побачили тачанку (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 49).
		+	5. розм., рідко. Те саме, що установлювати. Метушилася [господиня] поміж гостей, кожному намагалась щось сказати чи запитати, поспішала назустріч новим, лагодила на столі квіти (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 254).
		+	===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
		+	лагодити
		+	-джу, -диш, недок., перех.
		+	1) Усуваючи пошкодження, робити придатним для користування; ладнати (у 2 знач.).
		+	2) перен. Усувати, ліквідувати непорозуміння, припиняти сварки тощо. \|\| Уладнувати, виправляти (у 2 знач.). \|\| Робити менш відчутним; угамовувати.
		+	3) Робити щось готовим, придатним для вжитку, користування. \|\| Заздалегідь робити все необхідне для здійснення, проведення чогось. \|\| Збирати, лаштувати когось у дорогу тощо. \|\| Готувати, приготовляти (їжу тощо).
		+	4) розм. Те саме, що робити 2); виготовляти.
		+	5) розм., рідко. Те саме, що установлювати.
		+	Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
		+	[[Категорія:Слова 2014 року]]
	[[Категорія:Ла]]		[[Категорія:Ла]]