Кісонька - Історія редагувань

Hskohut.if20 в 19:02, 2 жовтня 2021

2021-10-02T19:02:34Z

Hskohut.if20 в 19:01, 2 жовтня 2021

2021-10-02T19:01:59Z

Hskohut.if20 в 18:57, 2 жовтня 2021

2021-10-02T18:57:35Z

Hskohut.if20 в 18:51, 2 жовтня 2021

2021-10-02T18:51:41Z

Hskohut.if20 в 18:49, 2 жовтня 2021

2021-10-02T18:49:43Z

Hskohut.if20 в 18:48, 2 жовтня 2021

2021-10-02T18:48:15Z

Hskohut.if20 в 18:46, 2 жовтня 2021

2021-10-02T18:46:50Z

Hskohut.if20 в 18:45, 2 жовтня 2021

2021-10-02T18:45:37Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Кісонька и кісочка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''коса. ''' Категорія:Кі

2012-09-06T20:16:20Z

Створена сторінка: '''Кісонька и кісочка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''коса. ''' Категорія:Кі

Нова сторінка

'''Кісонька и кісочка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''коса. '''
[[Категорія:Кі]]

← Попередня версія		Версія за 19:02, 2 жовтня 2021
Рядок 1:		Рядок 1:
		+	[[Файл:Кісонька2.jpg\|міні]]
	'''Кісонька''', и, жін. Зменш.-пестл. до коса. [Маруся:] Ой, глянь, матінко, на мене, Чи не болить серденько у тебе, Що розплели кісоньку у мене? (Нечуй-Левицький, II, 1956, 432); А вона його вже ждала У долині, у гаю, Ніжним гребенем чесала Чорну кісоньку свою (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 381).		'''Кісонька''', и, жін. Зменш.-пестл. до коса. [Маруся:] Ой, глянь, матінко, на мене, Чи не болить серденько у тебе, Що розплели кісоньку у мене? (Нечуй-Левицький, II, 1956, 432); А вона його вже ждала У долині, у гаю, Ніжним гребенем чесала Чорну кісоньку свою (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 381).
	[[Категорія:Кі]]		[[Категорія:Кі]]

← Попередня версія		Версія за 19:01, 2 жовтня 2021
Рядок 32:		Рядок 32:
	==Ілюстрації==		==Ілюстрації==

		+	[[Файл:Кісонька1.jpg\|міні]]
		+
		+	[[Файл:Кісонька3.jpg\|міні]]

	==Див.також==		==Див.також==

@@ Рядок 16: / Рядок 16: @@
 ==Прислів'я, приказки==
-А то коси, як ковбаси
+-А то коси, як ковбаси
-У кого коса товста, у того доля пуста
+-У кого коса товста, у того доля пуста
-Руса коса нижче пояса
+-Руса коса нижче пояса
-Коса коротка, а доля солодка
+-Коса коротка, а доля солодка
-Посивіє їй коса, як кінський хвіст
+-Посивіє їй коса, як кінський хвіст
-До сивої коси — до старості
+-До сивої коси — до старості
-Зав'язати косу — вийти заміж чи взяти заміж
+-Зав'язати косу — вийти заміж чи взяти заміж
-==Ди.також==
+==Ілюстрації==

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 ==Сучасні словники==
 Коса́ (зменш.-пестл. кісонька, косичка, кіска, косиця) — зачіска, при якій кілька пасом волосся на голові людини сплітаються разом. При найрозповсюдженішій варіації коси волосся поділяють на три однакові пасма. Зовнішне пасмо (поперемінно ліве і праве) переплітається з середнім. Кінець заплетеної коси закріплють за допомогою гумки, шпильки, стрічки або іншого аксесуару. Має різні стилістичні варіанти плетіння. Стрічку, що вплітають у косу, називають кіснико́м (діал. заплі́тка). Косою також могли звати довге волосся.
 ==Історія==
 У традиційній українській культурі дівоча коса була ознакою краси, звідси приказки «Коса — дівоча краса», «Дівка без коси не має краси». Старовинний обряд першого заплітання волосся в дівчинки відомий як заплітини; на Гуцульщині його проводили вперше у віці п'ять років, виконувався він досвідченою жінкою, вона супроводжувала свої дії примовляннями.
@@ Рядок 12: / Рядок 14: @@
 Оскільки коса вважалася символом дівочої чистоти, то про дівчину, яка втратила цноту, казали: «Розчесав її косу до вінця», «Вже немає коси в Насті: Петро очіпком накрив». У разі, якщо дівчина втрачала незайманість до шлюбу, її косу відрізали, і це вважалося великою ганьбою. Навіть якщо дівчині косу зберігали, то вона не мала більше прав ходити з непокритою головою — звідси походження слова «покритка», яким називали дівчат, що народили позашлюбну дитину.
 ==Ди.також==

← Попередня версія		Версія за 18:49, 2 жовтня 2021
Рядок 11:		Рядок 11:

	Оскільки коса вважалася символом дівочої чистоти, то про дівчину, яка втратила цноту, казали: «Розчесав її косу до вінця», «Вже немає коси в Насті: Петро очіпком накрив». У разі, якщо дівчина втрачала незайманість до шлюбу, її косу відрізали, і це вважалося великою ганьбою. Навіть якщо дівчині косу зберігали, то вона не мала більше прав ходити з непокритою головою — звідси походження слова «покритка», яким називали дівчат, що народили позашлюбну дитину.		Оскільки коса вважалася символом дівочої чистоти, то про дівчину, яка втратила цноту, казали: «Розчесав її косу до вінця», «Вже немає коси в Насті: Петро очіпком накрив». У разі, якщо дівчина втрачала незайманість до шлюбу, її косу відрізали, і це вважалося великою ганьбою. Навіть якщо дівчині косу зберігали, то вона не мала більше прав ходити з непокритою головою — звідси походження слова «покритка», яким називали дівчат, що народили позашлюбну дитину.
		+
		+
		+	==Ди.також==

← Попередня версія		Версія за 18:48, 2 жовтня 2021
Рядок 4:		Рядок 4:
	==Сучасні словники==		==Сучасні словники==
	Коса́ (зменш.-пестл. кісонька, косичка, кіска, косиця) — зачіска, при якій кілька пасом волосся на голові людини сплітаються разом. При найрозповсюдженішій варіації коси волосся поділяють на три однакові пасма. Зовнішне пасмо (поперемінно ліве і праве) переплітається з середнім. Кінець заплетеної коси закріплють за допомогою гумки, шпильки, стрічки або іншого аксесуару. Має різні стилістичні варіанти плетіння. Стрічку, що вплітають у косу, називають кіснико́м (діал. заплі́тка). Косою також могли звати довге волосся.		Коса́ (зменш.-пестл. кісонька, косичка, кіска, косиця) — зачіска, при якій кілька пасом волосся на голові людини сплітаються разом. При найрозповсюдженішій варіації коси волосся поділяють на три однакові пасма. Зовнішне пасмо (поперемінно ліве і праве) переплітається з середнім. Кінець заплетеної коси закріплють за допомогою гумки, шпильки, стрічки або іншого аксесуару. Має різні стилістичні варіанти плетіння. Стрічку, що вплітають у косу, називають кіснико́м (діал. заплі́тка). Косою також могли звати довге волосся.
		+
		+	==Історія==
		+	У традиційній українській культурі дівоча коса була ознакою краси, звідси приказки «Коса — дівоча краса», «Дівка без коси не має краси». Старовинний обряд першого заплітання волосся в дівчинки відомий як заплітини; на Гуцульщині його проводили вперше у віці п'ять років, виконувався він досвідченою жінкою, вона супроводжувала свої дії примовляннями.
		+
		+	Здавна відомий весільний обряд розплітання коси молодої. Він відбувався в день шлюбу в супроводі весільних пісень: «Ой на горі жито, тоненькі покоси, А хто буде розплітати дівчиноньці коси? Козак буде розплітати, …до шлюбоньку вести».
		+
		+	Оскільки коса вважалася символом дівочої чистоти, то про дівчину, яка втратила цноту, казали: «Розчесав її косу до вінця», «Вже немає коси в Насті: Петро очіпком накрив». У разі, якщо дівчина втрачала незайманість до шлюбу, її косу відрізали, і це вважалося великою ганьбою. Навіть якщо дівчині косу зберігали, то вона не мала більше прав ходити з непокритою головою — звідси походження слова «покритка», яким називали дівчат, що народили позашлюбну дитину.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 '''Кісонька''', и, жін. Зменш.-пестл. до коса. [Маруся:] Ой, глянь, матінко, на мене, Чи не болить серденько у тебе, Що розплели кісоньку у мене? (Нечуй-Левицький, II, 1956, 432); А вона його вже ждала У долині, у гаю, Ніжним гребенем чесала Чорну кісоньку свою (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 381).
 [[Категорія:Кі]]
 ==Сучасні словники==

← Попередня версія		Версія за 18:45, 2 жовтня 2021
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Кісонька ~~и кісочка, -ки,~~ '''~~''ж~~. ~~''Ум~~. ~~отъ '''~~коса. ~~'''~~	+	'''Кісонька''', и, жін. Зменш.-пестл. до коса. [Маруся:] Ой, глянь, матінко, на мене, Чи не болить серденько у тебе, Що розплели кісоньку у мене? (Нечуй-Левицький, II, 1956, 432); А вона його вже ждала У долині, у гаю, Ніжним гребенем чесала Чорну кісоньку свою (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 381).
	[[Категорія:Кі]]		[[Категорія:Кі]]
		+	==Сучасні словники==