Кут - Історія редагувань

Марченко: /* Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) */

2016-04-10T18:35:56Z

‎Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Askrasnozhon.uk14 в 20:35, 23 березня 2016

2016-03-23T20:35:56Z

Askrasnozhon.uk14 в 20:33, 23 березня 2016

2016-03-23T20:33:36Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Кут, -та, '''''м. ''1) Уголъ. ''Запалю я крайню хату на всі штирі кути. ''Гол. IV. 448. ''Мого Василя п...

2012-09-06T22:47:38Z

Створена сторінка: '''Кут, -та, '''''м. ''1) Уголъ. ''Запалю я крайню хату на всі штирі кути. ''Гол. IV. 448. ''Мого Василя п...

Нова сторінка

'''Кут, -та, '''''м. ''1) Уголъ. ''Запалю я крайню хату на всі штирі кути. ''Гол. IV. 448. ''Мого Василя поховали за цвинтарем у куті. ''Федьк. ''Язичок мельне та й у кут, а губу натовчуть. ''Ном. № 1122. 2) Пространство земли въ углѣ, образованномъ двумя сливающимися рѣками. ''Зробила той кут якась річка самотека, павши у річку Остер. ''К. ЧР. 257. 3) Свиной хлѣвъ. Вх. Лем. 430. См. '''Кутець. '''4) Родъ дѣтской игры. Ив. 46. См. '''Куток. '''Ум. '''Кутик, куток.'''
[[Категорія:Ку]]

@@ Рядок 7: / Рядок 7: @@
 . Геометрична фігура, утворена двома лініями, що виходять із однієї точки;
 //  Така фігура, утворена лініями яких-небудь предметів, знаків і т. ін. В небі пролітали журавлі, спрямовуючи вістря кутів на південь, Закарпаття, Дунай... (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 155).
   Кут зору див. зір; Під кутом — утворюючи по відношенню до чого-небудь таку фігуру. Дорога враз повернула, зламавшись майже під прямим кутом (Юрій Смолич, I, 1958, 44); — Дивіться, під яким кутом ця траншея стояла до нас... (Олесь Гончар, III, 1959, 62); Дві сірувато-зелені скелі стояли під кутом одна до одної (Володимир Владко, Аргон. Всесв., 1947, 136).
 ♦ Згладжувати (згладити) гострі кути — не братися за розв'язання складних питань. Партія вчить нас не згладжувати гострих кутів, не тікати від питань, які вважаються нібито дрібними (Радянська Україна, 9.II 1957, 1); Обминати гострі кути— уникати принципової постановки питання. — Ти цупко тримаєшся за рятівне коло, на якому начертано: «Не псувати стосунки, дотримуватись зі всіма згоди, не псувати настрій начальству, обминати гострі кути...» (Натан Рибак, Час, 1960, 764).
 . Те саме, що куток 1. З тяжким стогоном кинулася [Марина] в кут хати й затулила вуха(Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 168); Мати задержала зошит у руках і, усівши спокійно в кут старенької софи, гляділа мовчки на.. обличчя сина (Ольга Кобилянська, II, 1956, 304).
   Із кута в кут ходити (тинятися і т. ін.) — те саме, що Із кутка в куток ходити (тинятися і т. ін.) (див. куток). Він ходив по кімнаті із кута в кут, про щось пильно думаючи (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 218).
 . розм. Те саме, що куток 2. [Предслава:] Ми жебраки, Нещасні, без кута, без кусня хліба! (Іван Франко, IX, 1952, 206);
 //  Частина житлового приміщення (будинку, квартири чи кімнати), призначена для кого-, чого-небудь. Пан Адам молотив на току, пані Констанція не вилазила з свого кута(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 248); Його донька була за куховарку в господаря, і старий мав із нею кут у кухні (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 15); Кут меншої кімнати, відокремлений перегородкою з дикту й матового скла, мав служити завідувачеві лабораторій кабінетом (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1948, 13).
@@ Рядок 16: / Рядок 18: @@
 ♦ Загнати (завести) в [тісний, глухий] кут — поставити в безвихідне становище. І няньчину всю рать розбили, — Скалічили, розпотрошили І всіх в тісний загнали кут(Іван Котляревський, I, 1952, 183); Розкладається буржуазне суспільство, вичерпавши свої творчі сили, завівши культуру, цивілізацію в глухий кут (Василь Еллан, II, 1958, 122); Інтерпеляція білогвардійців була, очевидно, колективна і розрахована на те, щоб загнати нас у глухий кут (Іван Кулик, Записки консула, 1958, 174); Заходити (зайти) в [глухий] кут — потрапляти в безвихідне становище. — Чим більше я розмірковувала про своє становище, тим більше заходила в кут, не знаходячи виходу (Петро Колесник, Терен.., 1959, 339).
 Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 417.
 ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html  Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===

@@ Рядок 56: / Рядок 56: @@
 Поняття кута узагальнюється також на різні об'єкти, що розглядаються в стереометрії.
-===[адреса посилання]===
+===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D1%82]===
   [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 [[Категорія:Слова 2016 року]]

← Попередня версія		Версія за 20:33, 23 березня 2016
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Кут, -та, '''''м. ''1) Уголъ. ''Запалю я крайню хату на всі штирі кути. ''Гол. IV. 448. ''Мого Василя поховали за цвинтарем у куті. ''Федьк. ''Язичок мельне та й у кут, а губу натовчуть. ''Ном. № 1122. 2) Пространство земли въ углѣ, образованномъ двумя сливающимися рѣками. ''Зробила той кут якась річка самотека, павши у річку Остер. ''К. ЧР. 257. 3) Свиной хлѣвъ. Вх. Лем. 430. См. '''Кутець. '''4) Родъ дѣтской игры. Ив. 46. См. '''Куток. '''Ум. '''Кутик, куток.'''		'''Кут, -та, '''''м. ''1) Уголъ. ''Запалю я крайню хату на всі штирі кути. ''Гол. IV. 448. ''Мого Василя поховали за цвинтарем у куті. ''Федьк. ''Язичок мельне та й у кут, а губу натовчуть. ''Ном. № 1122. 2) Пространство земли въ углѣ, образованномъ двумя сливающимися рѣками. ''Зробила той кут якась річка самотека, павши у річку Остер. ''К. ЧР. 257. 3) Свиной хлѣвъ. Вх. Лем. 430. См. '''Кутець. '''4) Родъ дѣтской игры. Ив. 46. См. '''Куток. '''Ум. '''Кутик, куток.'''
	[[Категорія:Ку]]		[[Категорія:Ку]]
		+
		+	==Сучасні словники==
		+	===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
		+	КУТ, а, чол.
		+	1. Геометрична фігура, утворена двома лініями, що виходять із однієї точки;
		+	// Така фігура, утворена лініями яких-небудь предметів, знаків і т. ін. В небі пролітали журавлі, спрямовуючи вістря кутів на південь, Закарпаття, Дунай... (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 155).
		+	Кут зору див. зір; Під кутом — утворюючи по відношенню до чого-небудь таку фігуру. Дорога враз повернула, зламавшись майже під прямим кутом (Юрій Смолич, I, 1958, 44); — Дивіться, під яким кутом ця траншея стояла до нас... (Олесь Гончар, III, 1959, 62); Дві сірувато-зелені скелі стояли під кутом одна до одної (Володимир Владко, Аргон. Всесв., 1947, 136).
		+	♦ Згладжувати (згладити) гострі кути — не братися за розв'язання складних питань. Партія вчить нас не згладжувати гострих кутів, не тікати від питань, які вважаються нібито дрібними (Радянська Україна, 9.II 1957, 1); Обминати гострі кути— уникати принципової постановки питання. — Ти цупко тримаєшся за рятівне коло, на якому начертано: «Не псувати стосунки, дотримуватись зі всіма згоди, не псувати настрій начальству, обминати гострі кути...» (Натан Рибак, Час, 1960, 764).
		+	2. Те саме, що куток 1. З тяжким стогоном кинулася [Марина] в кут хати й затулила вуха(Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 168); Мати задержала зошит у руках і, усівши спокійно в кут старенької софи, гляділа мовчки на.. обличчя сина (Ольга Кобилянська, II, 1956, 304).
		+	Із кута в кут ходити (тинятися і т. ін.) — те саме, що Із кутка в куток ходити (тинятися і т. ін.) (див. куток). Він ходив по кімнаті із кута в кут, про щось пильно думаючи (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 218).
		+	3. розм. Те саме, що куток 2. [Предслава:] Ми жебраки, Нещасні, без кута, без кусня хліба! (Іван Франко, IX, 1952, 206);
		+	// Частина житлового приміщення (будинку, квартири чи кімнати), призначена для кого-, чого-небудь. Пан Адам молотив на току, пані Констанція не вилазила з свого кута(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 248); Його донька була за куховарку в господаря, і старий мав із нею кут у кухні (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 15); Кут меншої кімнати, відокремлений перегородкою з дикту й матового скла, мав служити завідувачеві лабораторій кабінетом (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1948, 13).
		+	4. чого, який. Частина якої-небудь території, місцевості. В найдальшім куті острова висока гора шпилем подралась до неба (Олекса Стороженко, I, 1957, 398); Як тільки з далекого кута села.. розлягалось його глухе дудніння, вона вискакувала надвір (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 30); Сходяться надвечір дівчата з верхнього кута по воду(Степан Тудор, Народження, 1941, 4).
		+	♦ Загнати (завести) в [тісний, глухий] кут — поставити в безвихідне становище. І няньчину всю рать розбили, — Скалічили, розпотрошили І всіх в тісний загнали кут(Іван Котляревський, I, 1952, 183); Розкладається буржуазне суспільство, вичерпавши свої творчі сили, завівши культуру, цивілізацію в глухий кут (Василь Еллан, II, 1958, 122); Інтерпеляція білогвардійців була, очевидно, колективна і розрахована на те, щоб загнати нас у глухий кут (Іван Кулик, Записки консула, 1958, 174); Заходити (зайти) в [глухий] кут — потрапляти в безвихідне становище. — Чим більше я розмірковувала про своє становище, тим більше заходила в кут, не знаходячи виходу (Петро Колесник, Терен.., 1959, 339).
		+	Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 417.
		+
		+
		+	===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
		+	Кут, -та, м. 1) Уголъ. Запалю я крайню хату на всі штирі кути. Гол. IV. 448. Мого Василя поховали за цвинтарем у куті. Федьк. Язичок мельне та й у кут, а губу натовчуть. Ном. № 1122. 2) Пространство земли въ углѣ, образованномъ двумя сливающимися рѣками. Зробила той кут якась річка самотека, павши у річку Остер. К. ЧР. 257. 3) Свиной хлѣвъ.Вх. Лем. 430. Cм. кутець. 4) Родъ дѣтской игры. Ив. 46. Cм. куток. Ум.кутик, куток.
		+
		+	==Іноземні словники==
		+	===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
		+	кут
		+	-а́, ч.
		+	1) Геометрична фігура, утворена двома лініями, що виходять з однієї точки. \|\| Така фігура, утворена лініямияких-небудь предметів, знаків і т. ін.
		+	2) Те саме, що куток 1).
		+	3) розм. Те саме, що куток 2). \|\| Частина житлового приміщення (будинку, квартири чи кімнати), призначенадля кого-, чого-небудь.
		+	4) чого, який. Частина якої-небудь території, місцевості.
		+	••
		+	Загна́ти в глухи́й кут — поставити в безвихідне становище.
		+
		+	===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]===
		+	кут
		+	Существительное
		+
		+	1. диал. (угол в избе) куток, -тка
		+
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Кут_1.jpg \|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Кут_2.png \|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Кут_3.jpg \|x140px]]
		+	\|}
		+
		+	==Медіа==
		+	{{#ev:youtube\| NjUAmEEMc4Q}}
		+	===[https://www.youtube.com/watch?v=NjUAmEEMc4Q]===
		+
		+	==Цікаві факти==
		+	===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
		+	Кут плоский — геометрична фігура, утворена двома променями (сторонами кута), які виходять з одної точки, що називаєтьсявершиною кута.
		+	Ряд практичних задач приводить до доцільності розглядати кут як фігуру, що утворюється при обертанні фіксованого променя навколо точки О (з якої виходить промінь) до заданого положення. У цьому випадку кут є мірою повороту променя. Таке визначення дозволяє узагальнити поняття кута: залежно від напрямку обертання розрізняють додатні й від'ємні кути, розглядають кути, більші від розгорнутого і повного, кути, рівні нулю тощо. В тригонометрії це дозволяє вивчати тригонометричні функції для будь-якого значення аргументу.
		+	Поняття кута узагальнюється також на різні об'єкти, що розглядаються в стереометрії.
		+
		+	===[адреса посилання]===
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
		+	[[Категорія:Слова 2016 року]]