Кукурічка - Історія редагувань

Avdmytrenko.fpmv19: /* Зовнішні посилання */

2019-11-17T16:25:14Z

‎Зовнішні посилання

Avdmytrenko.fpmv19 в 16:24, 17 листопада 2019

2019-11-17T16:24:41Z

Avdmytrenko.fpmv19: /* Опис */

2019-11-17T16:22:47Z

‎Опис

Avdmytrenko.fpmv19: /* Сучасні словники */

2019-11-17T16:21:53Z

‎Сучасні словники

Avdmytrenko.fpmv19 в 16:21, 17 листопада 2019

2019-11-17T16:21:06Z

Avdmytrenko.fpmv19: /* Поширення */

2019-11-17T16:18:36Z

‎Поширення

Avdmytrenko.fpmv19 в 16:18, 17 листопада 2019

2019-11-17T16:18:13Z

Avdmytrenko.fpmv19 в 16:16, 17 листопада 2019

2019-11-17T16:16:59Z

Avdmytrenko.fpmv19 в 16:15, 17 листопада 2019

2019-11-17T16:15:46Z

Avdmytrenko.fpmv19: /* Сучасні словники */

2019-11-17T16:15:18Z

‎Сучасні словники

@@ Рядок 82: / Рядок 82: @@
 ==Зовнішні посилання==
+https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 [[Категорія:Слова 2019 року]]

← Попередня версія		Версія за 16:24, 17 листопада 2019
Рядок 68:		Рядок 68:

	Товсті кореневища багаті на крохмаль і цукор. У Вірменії їх відварюють в солоній воді і їдять. На Кавказі молоді пагони, які напровесні ростуть від кореневища, споживають урівні з пагінням дикої спаржі. [4]		Товсті кореневища багаті на крохмаль і цукор. У Вірменії їх відварюють в солоній воді і їдять. На Кавказі молоді пагони, які напровесні ростуть від кореневища, споживають урівні з пагінням дикої спаржі. [4]
		+
		+	У медицині:
		+
		+	Відвар кореневищ вживають усередину при кашлі, гострому бронхіті й запаленні легень, водянці, цукровому діабеті, при статевому безсиллі та як глистогінний засіб. Ефективність дії Купини багатоквіткової при діабеті болгарські вчені ставлять під сумнів. У тібетській медицині кореневища Купини багатоквіткової використовують при шлунково-кишкових захворюваннях (очевидно, у зв'язку з наявністю в них значної кількості слизистих речовин).
		+
		+	Зовнішньо відвар кореневищ використовують як знеболюючий засіб при люмбаго, радикуліті, ревматизмі, подагрі, геморої та як засіб, що сприяє розсмоктуванню синців. Як болетамувальний засіб використовують і настойку кореневищ. Відваром кореневищ умивають обличчя для зменшення загару, а свіжим соком виводять на обличчі плями і веснянки (сильне натирання може спричинити виразки!).

	==Медіа==		==Медіа==

← Попередня версія		Версія за 16:22, 17 листопада 2019
Рядок 13:		Рядок 13:

	==Опис==		==Опис==
		+
		+	Купина багатоквіткова, купёна многоцветковая, Polygonatum multiflorum
		+
		+	Кунжут східнийЦе — багаторічна трав'яниста рослина родини лілійних. Має потовщене м'ясисте кореневище. Стебло голе, округле, 30—70 см заввишки, облистнене, поникле. Листки чергові, розміщені в 2 ряди, обернені в один бік, довгасті або еліптичні, тупуваті, голі, сидячі або короткочерешкові, зверху зелені, зісподу — сірувато-зелені, 8 — 12 см завдовжки, 3—7 см зав ширшки. Квітки двостатеві, правильні, білуваті, по 3—5 у пазухах листків; квітконіжки голі. Плід - синювато-чорна ягода. Цвіте у травні — червні.

	Рослина 30-60 см заввишки. У ґрунті розташовується горизонтальне кореневище, яке нагадує чотки.		Рослина 30-60 см заввишки. У ґрунті розташовується горизонтальне кореневище, яке нагадує чотки.

@@ Рядок 10: / Рядок 10: @@
 ==Сучасні словники==
-Купина́ багатокві́ткова[1][2], купина́ рясноцві́та, купина́ многоцві́тна (Polygonatum multiflorum) — багаторічна трав'яниста рослина родини Холодкових. Народні назви: адамів корінь, бесікір, воняк, гребінь, зілля від задишки, зілля від ряботиння, зубник, колокольчики, кукурічка, кукурудзка, кукурудза дика, куп, купека, купена, купина, ландиш, лупена, масло сорокиче, огіроч(ш)ник, півники лісові, ребро, ребро Боже, серпувник, скупія, спирт, чистотіл.[1]
+Купина́ багатокві́ткова[1][2](Convallaria multiflora), купина́ рясноцві́та, купина́ многоцві́тна (Polygonatum multiflorum) — багаторічна трав'яниста рослина родини Холодкових. Народні назви: адамів корінь, бесікір, воняк, гребінь, зілля від задишки, зілля від ряботиння, зубник, колокольчики, кукурічка, кукурудзка, кукурудза дика, куп, купека, купена, купина, ландиш, лупена, масло сорокиче, огіроч(ш)ник, півники лісові, ребро, ребро Боже, серпувник, скупія, спирт, чистотіл.[1]
 ==Опис==

← Попередня версія		Версія за 16:21, 17 листопада 2019
Рядок 50:		Рядок 50:

	В Україні зустрічається в Карпатах, Поліссі, Лісостепу, зрідка в Степу і гірському Криму.		В Україні зустрічається в Карпатах, Поліссі, Лісостепу, зрідка в Степу і гірському Криму.
		+
		+	==Охорона в природі==
		+
		+	В Росії цей вид занесений до Червоних книг Вологодської, Костромської, Ростовської, Смоленської, Ярославської областей та Москви.
		+
		+	==Використання==
		+
		+	У культурі як лікарська і декоративна рослина з середини XV століття. В лікарських цілях використовують як і купину лікарську. Має гібридні форми: махрові, з рожевими квітками, смугастими листям і зеленими приквітками.
		+
		+	Polygonatum multiflorum 'variegatum' — штучно виведена форма, по листку якої проходять біло-кремові смуги.
		+
		+	У харчуванні:
		+
		+	Товсті кореневища багаті на крохмаль і цукор. У Вірменії їх відварюють в солоній воді і їдять. На Кавказі молоді пагони, які напровесні ростуть від кореневища, споживають урівні з пагінням дикої спаржі. [4]

	==Медіа==		==Медіа==

← Попередня версія		Версія за 16:18, 17 листопада 2019
Рядок 47:		Рядок 47:


−	Поширення в Україні	+	Поширення в Україні:
		+
	В Україні зустрічається в Карпатах, Поліссі, Лісостепу, зрідка в Степу і гірському Криму.		В Україні зустрічається в Карпатах, Поліссі, Лісостепу, зрідка в Степу і гірському Криму.

← Попередня версія		Версія за 16:18, 17 листопада 2019
Рядок 21:		Рядок 21:

	Навесні з верхівкової бруньки розвивається зелене стебло з черговими листками завдовжки 10-12 см, овальної форми, розташованими двома рядами та оберненими в один бік. Після цвітіння утворюється плід — зелена ягода, яка під час дозрівання забарвлюється в синювато-зелений колір.[3]		Навесні з верхівкової бруньки розвивається зелене стебло з черговими листками завдовжки 10-12 см, овальної форми, розташованими двома рядами та оберненими в один бік. Після цвітіння утворюється плід — зелена ягода, яка під час дозрівання забарвлюється в синювато-зелений колір.[3]
		+
		+	==Поширення==
		+
		+	Азія
		+
		+	Західна Азія: Туреччина
		+
		+	Кавказ: Росія — Передкавказзя
		+
		+	Індійський субконтинент: Непал
		+
		+	Європа
		+
		+	Північна Європа: Данія; Фінляндія; Норвегія; Велика Британія
		+
		+	Середня Європа: Австрія; Бельгія; Чехословаччина; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Польща; Швейцарія
		+
		+	Східна Європа: Білорусь; Російська Федерація — європейська частина; Україна
		+
		+	Південно-Східна Європа: Албанія; Болгарія; колишня Югославія; Греція; Італія; Румунія
		+
		+	Південно-Західна Європа: Франція; Іспанія
		+
		+	Іноді помилково вказується для Північної Америки.
		+
		+
		+	Поширення в Україні
		+	В Україні зустрічається в Карпатах, Поліссі, Лісостепу, зрідка в Степу і гірському Криму.

	==Медіа==		==Медіа==

← Попередня версія		Версія за 16:16, 17 листопада 2019
Рядок 17:		Рядок 17:

	На кореневищі видно рубці-смужечки від недорозвинених лускоподібних листків і круглі рубці від стебел, що відмерли. Стебло голе, округле, листки довгасті або еліптичні, біля основи трохи звужені, голі, з короткими черешками, зверху зелені, знизу сірувато-зеленуваті, 10-11 см завдовжки, 4-4,5 см завширшки. Квітконіжки у піхвах листя з трьома — п'ятьма квітками, голі, оцвітина біла, звужена над зівом, вгорі трохи розширена, з шістьма зеленуватими, відігнутими на кінцях зубцями, які вгорі з внутрішньої сторони короткоопушені, плід — синьо-чорна ягода близько 1 см завширшки. Цвіте у травні — червні протягом місяця.		На кореневищі видно рубці-смужечки від недорозвинених лускоподібних листків і круглі рубці від стебел, що відмерли. Стебло голе, округле, листки довгасті або еліптичні, біля основи трохи звужені, голі, з короткими черешками, зверху зелені, знизу сірувато-зеленуваті, 10-11 см завдовжки, 4-4,5 см завширшки. Квітконіжки у піхвах листя з трьома — п'ятьма квітками, голі, оцвітина біла, звужена над зівом, вгорі трохи розширена, з шістьма зеленуватими, відігнутими на кінцях зубцями, які вгорі з внутрішньої сторони короткоопушені, плід — синьо-чорна ягода близько 1 см завширшки. Цвіте у травні — червні протягом місяця.
		+
		+	==Життєвий цикл==
		+
		+	Навесні з верхівкової бруньки розвивається зелене стебло з черговими листками завдовжки 10-12 см, овальної форми, розташованими двома рядами та оберненими в один бік. Після цвітіння утворюється плід — зелена ягода, яка під час дозрівання забарвлюється в синювато-зелений колір.[3]

	==Медіа==		==Медіа==