Кужілець - Історія редагувань

Tvsydorenko.pi14 в 07:11, 19 жовтня 2018

2018-10-19T07:11:06Z

Tvsydorenko.pi14 в 07:10, 19 жовтня 2018

2018-10-19T07:10:06Z

Tvsydorenko.pi14 в 07:09, 19 жовтня 2018

2018-10-19T07:09:32Z

Tvsydorenko.pi14: /* Ілюстрації */

2018-10-18T20:47:21Z

‎Ілюстрації

Tvsydorenko.pi14: /* Ілюстрації */

2018-10-18T20:46:47Z

‎Ілюстрації

Tvsydorenko.pi14: /* Ілюстрації */

2018-10-18T10:10:37Z

‎Ілюстрації

Tvsydorenko.pi14: /* Ілюстрації */

2018-10-18T10:08:54Z

‎Ілюстрації

Tvsydorenko.pi14 в 10:00, 18 жовтня 2018

2018-10-18T10:00:37Z

Tvsydorenko.pi14: /* Ілюстрації */

2018-10-18T08:12:40Z

‎Ілюстрації

Tvsydorenko.pi14: /* Сучасні словники */

2018-10-18T08:06:53Z

‎Сучасні словники

@@ Рядок 40: / Рядок 40: @@
 ==Ілюстрації==
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кужівка вилка.JPG|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:214785.jpg|x140px]]

← Попередня версія		Версія за 07:10, 19 жовтня 2018
Рядок 20:		Рядок 20:

	'''Словник синонімів'''		'''Словник синонімів'''
		+
	'''КУЖІ́ВКА'''[КУЖІ́ЛКА] (кілок, на який намотують прядиво, вовну), КУ́ЖІЛЬ[КУЖІ́ЛЬ], КУЖЕ́ЛИНАрозм.,КУЖЕ́ЛИЦЯрозм., КРУЖІ́ВКАдіал.Буде мати бити щіткою, гребінкою і веретеном, кужівкою (Словник Б. Грінченка); Гелена сидить на низькому різьбленому стільці і пряде пурпурну вовну на золотій кужілці (Леся Українка).		'''КУЖІ́ВКА'''[КУЖІ́ЛКА] (кілок, на який намотують прядиво, вовну), КУ́ЖІЛЬ[КУЖІ́ЛЬ], КУЖЕ́ЛИНАрозм.,КУЖЕ́ЛИЦЯрозм., КРУЖІ́ВКАдіал.Буде мати бити щіткою, гребінкою і веретеном, кужівкою (Словник Б. Грінченка); Гелена сидить на низькому різьбленому стільці і пряде пурпурну вовну на золотій кужілці (Леся Українка).

@@ Рядок 4: / Рядок 4: @@
 ==Сучасні словники==
 Тлумачення слова у сучасних словниках
-У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Куделя.
+===[http://sum.in.ua/s/bdzhilka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
-У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мичка.
-Кужі́ль і ку́жіль[1], куде́ля[2], куде́лиця[3] (від праслов. *kǫdělь), іноді ми́чка[4], пові́смо[5] — сировина для прядіння. Може являти собою очищене від костриці і вичісане волокно льону чи конопель або розчісану вовну.
+'''Кужі́ль''' і ку́жіль[1], куде́ля[2], куде́лиця[3] (від праслов. *kǫdělь), іноді ми́чка[4], пові́смо[5] — сировина для прядіння. Може являти собою очищене від костриці і вичісане волокно льону чи конопель або розчісану вовну.
 Слово «кужіль» може бути як жіночого (кужі́ль, род. відм. куже́лі), так і чоловічого роду (ку́жіль, род. відм. ку́желя)[1].
-Академічний тлумачний словник (1970-1980)
+'''КУ́ЖІЛЬ''', желя, чол., КУЖІ́ЛЬ, желі, жін.
-КУ́ЖІЛЬ, желя, чол., КУЖІ́ЛЬ, желі, жін.
+. '''Прядиво або вовна, намотані на кужівку.''' Ой піду я за ворота білу кужіль прясти, Там мій милий, чорнобривий жене воли пасти (Павло Чубинський, V, 1874, 76); А в зимі, то мами прядуть кужіль та й співають свої дівоцькі співанки (Василь Стефаник, I, 1949, 99); Порожньою бічною вуличкою пробігли дівчата з пухнастими кужелями (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 129);  * Образно. Кужелі золотавого пилу Піднімав суховій на соші [шосе]... (Терень Масенко, Степ, 1938, 53).
 . Прядиво або вовна, намотані на кужівку. Ой піду я за ворота білу кужіль прясти, Там мій милий, чорнобривий жене воли пасти (Павло Чубинський, V, 1874, 76); А в зимі, то мами прядуть кужіль та й співають свої дівоцькі співанки (Василь Стефаник, I, 1949, 99); Порожньою бічною вуличкою пробігли дівчата з пухнастими кужелями (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 129);  * Образно. Кужелі золотавого пилу Піднімав суховій на соші [шосе]... (Терень Масенко, Степ, 1938, 53).
 . рідко. Те саме, що кужівка, кужілка. А мати Сидить на призьбі коло хати Та вовну з кужеля пряде (Тарас Шевченко, II, 1953, 316).
-Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 386.
+'''Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 386.'''
-Коментарі (0)
-КУЖІ́ЛЬ див. ку́жіль.
-Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 386.
-. Прядиво або вовна, намотані на кужівку. Ой піду я за ворота білу кужіль прясти, Там мій милий, чорнобривий жене воли пасти (Павло Чубинський, V, 1874, 76); А в зимі, то мами прядуть кужіль та й співають свої дівоцькі співанки (Василь Стефаник, I, 1949, 99); Порожньою бічною вуличкою пробігли дівчата з пухнастими кужелями (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 129);  * Образно. Кужелі золотавого пилу Піднімав суховій на соші [шосе]... (Терень Масенко, Степ, 1938, 53).
+'''Кужіль''', ля, м. и кужіль, желі, ж. Чесанный день, приготовленный для пряденія. Кужіль м’якого льону на жердці. МВ. (О. 1862. III. 57). Дали кужелю прясти. ЗОЮР. II. 23. Ой піду я за ворота білу кужіль прясти. Чуб. V. 76. Дим кужілем. Дымъ клубами. Желех.
-. рідко. Те саме, що кужівка, кужілка. А мати Сидить на призьбі коло хати Та вовну з кужеля пряде (Тарас Шевченко, II, 1953, 316).
-Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 386.
-Коментарі (0)
-КУЖІ́ЛЬ див. ку́жіль.
-Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 386.
-−
 Кужіль, ля, м. и кужіль, желі, ж. Чесанный день, приготовленный для пряденія. Кужіль м’якого льону на жердці. МВ. (О. 1862. III. 57). Дали кужелю прясти. ЗОЮР. II. 23. Ой піду я за ворота білу кужіль прясти. Чуб. V. 76. Дим кужілем. Дымъ клубами. Желех.
 Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 320.
 кужіль «прядиво, або вовна, намо• тані на кужівку; кужівка; вихор, клуб (пилу); [худа людина Я]», [кужелаJ «веретено» ВеУг, кужелИна «кужіль» СУМ, Г, кужелиця «те.», [кужель] <
-Словник синонімів
+'''Словник синонімів'''
-КУЖІ́ВКА[КУЖІ́ЛКА] (кілок, на який намотують прядиво, вовну), КУ́ЖІЛЬ[КУЖІ́ЛЬ], КУЖЕ́ЛИНАрозм.,КУЖЕ́ЛИЦЯрозм., КРУЖІ́ВКАдіал.Буде мати бити щіткою, гребінкою і веретеном, кужівкою (Словник Б. Грінченка); Гелена сидить на низькому різьбленому стільці і пряде пурпурну вовну на золотій кужілці (Леся Українка).
+'''КУЖІ́ВКА'''[КУЖІ́ЛКА] (кілок, на який намотують прядиво, вовну), КУ́ЖІЛЬ[КУЖІ́ЛЬ], КУЖЕ́ЛИНАрозм.,КУЖЕ́ЛИЦЯрозм., КРУЖІ́ВКАдіал.Буде мати бити щіткою, гребінкою і веретеном, кужівкою (Словник Б. Грінченка); Гелена сидить на низькому різьбленому стільці і пряде пурпурну вовну на золотій кужілці (Леся Українка).
-КУ́ЖІЛЬч. (прядиво або вовна, намотані на кужівку), КУЖІ́ЛЬж., КУДЕ́ЛЯ, КУДЕ́ЛИЦЯ, КУЖЕ́ЛИНАрозм.,КУЖЕ́ЛИЦЯрозм.На припічку мати пряде кужіль (М. Стельмах); Як погнала бабусенька куріпочку пасти, Сама сіла під тиночком куделицю прясти (пісня).
+'''КУ́ЖІЛЬч.''' (прядиво або вовна, намотані на кужівку), КУЖІ́ЛЬж., КУДЕ́ЛЯ, КУДЕ́ЛИЦЯ, КУЖЕ́ЛИНАрозм.,КУЖЕ́ЛИЦЯрозм.На припічку мати пряде кужіль (М. Стельмах); Як погнала бабусенька куріпочку пасти, Сама сіла під тиночком куделицю прясти (пісня).
 Отримання[ред. | ред. код]
@@ Рядок 50: / Рядок 39: @@
 ==Ілюстрації==
-{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кужівка вилка.JPG|x140px]]
-|- valign="top"
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:214785.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Кужівка_вилка.JPG]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:36251478.JPG|x140px]]
 ==Медіа==
+{{#ev:youtube|70nY2qkBqZE}}
 ==Див. також==
-•	Веретено
+* •	Веретено
-•	Костриця
+* •	Костриця
-•	Прядка
+* •	Прядка
-•	Рівниця
+* •	Рівниця
-•	Тіпання
+* •	Тіпання
-•	Треста
+* •	Треста
 ==Джерела та література==
-.	↑ Перейти до:а б Кужіль // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
+* '''1.	↑ Перейти до:а б Кужіль // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
-.	Вгору↑ Куделя // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
+* 2.	Вгору↑ Куделя // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
-.	Вгору↑ Куделиця // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
+* 3.	Вгору↑ Куделиця // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
-.	↑ Перейти до:а б Мичка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
+* 4.	↑ Перейти до:а б Мичка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
-.	Вгору↑ Повісмо // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
+* 5.	Вгору↑ Повісмо // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
-.	Вгору↑ Кудель / Большая советская энциклопедия. Главн. ред. А. М. Прохоров, 3-е изд. Тома 1-30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.)
+* 6.	Вгору↑ Кудель / Большая советская энциклопедия. Главн. ред. А. М. Прохоров, 3-е изд. Тома 1-30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.)
-.	Вгору↑ Сельскохозяйственный словарь-справочник. — Москва — Ленинград: Государстенное издательство колхозной и совхозной литературы «Сельхозгиз». Главный редактор: А. И. Гайстер. 1934.
+* 7.	Вгору↑ Сельскохозяйственный словарь-справочник. — Москва — Ленинград: Государстенное издательство колхозной и совхозной литературы «Сельхозгиз». Главный редактор: А. И. Гайстер. 1934.
-.	Вгору↑ Микати // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
+* 8.	Вгору↑ Микати // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
-.	Вгору↑ Чухрати // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
+* 9.	Вгору↑ Чухрати // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
-.	↑ Перейти до:а б «Сукнарство на Гуцульщині»
+* 10.	↑ Перейти до:а б «Сукнарство на Гуцульщині»
-.	Вгору↑ Переріб льону конопель і вовни
+* 11.	Вгору↑ Переріб льону конопель і вовни
-.	Вгору↑ Гобелен в сучасному інтер'єрі
+* 12.	Вгору↑ Гобелен в сучасному інтер'єрі
-.	Вгору↑ Іванна Люта. Звичаєво-обрядовий супровід народження дитини у волинян
+* 13.	Вгору↑ Іванна Люта. Звичаєво-обрядовий супровід народження дитини у волинян
-.	Вгору↑ Андрій Забловський. Програмування гендерних ролей в родильній обрядовості українців
+* 14.	Вгору↑ Андрій Забловський. Програмування гендерних ролей в родильній обрядовості українців'''
 Категорії:
 •	Прядіння

@@ Рядок 52: / Рядок 52: @@
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Кужівка_вилка.JPG]] [[Зображення: Кужівка_з_кужіллю_на_картині_В._А._Тропініна_«Дівчина_з_веретеном».jpg]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Кужівка_вилка.JPG]]
 ==Медіа==

@@ Рядок 52: / Рядок 52: @@
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Кужівка_вилка.JPG]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Кужівка_вилка.JPG]] [[Зображення: Кужівка_з_кужіллю_на_картині_В._А._Тропініна_«Дівчина_з_веретеном».jpg]]
 ==Медіа==

@@ Рядок 88: / Рядок 88: @@
 ==Зовнішні посилання==
-[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ДОб3-14-4.6з]]
+[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 [[Категорія:Слова 2018 року]]

← Попередня версія		Версія за 08:06, 18 жовтня 2018
Рядок 34:		Рядок 34:

	КУ́ЖІЛЬч. (прядиво або вовна, намотані на кужівку), КУЖІ́ЛЬж., КУДЕ́ЛЯ, КУДЕ́ЛИЦЯ, КУЖЕ́ЛИНАрозм.,КУЖЕ́ЛИЦЯрозм.На припічку мати пряде кужіль (М. Стельмах); Як погнала бабусенька куріпочку пасти, Сама сіла під тиночком куделицю прясти (пісня).		КУ́ЖІЛЬч. (прядиво або вовна, намотані на кужівку), КУЖІ́ЛЬж., КУДЕ́ЛЯ, КУДЕ́ЛИЦЯ, КУЖЕ́ЛИНАрозм.,КУЖЕ́ЛИЦЯрозм.На припічку мати пряде кужіль (М. Стельмах); Як погнала бабусенька куріпочку пасти, Сама сіла під тиночком куделицю прясти (пісня).
		+
		+	Отримання[ред. \| ред. код]
		+	Лляний і конопляний кужіль отримують переробленням трести на волокно на тіпальних машинах з подальшимчесанням — очищенням волокон від відходів (суміші переплутаних волокон і костриці).
		+	Для отримання вовняної кужелі зістрижену овечу вовну промивають і розчісують, щоб відділити довгі волокна від коротких висічок. Після короткі волокна чешуть і розпушують[6].
		+	Залежно від якості початкової сировини кужіль підрозділяють на перший, другий і третій ґатунки[7].
		+
		+	У традиційному господарстві[ред. \| ред. код
		+
		+	До поширення прядильних машин кужіль готували вручну — волокно льону і конопель м'яли і тіпали примітивними знаряддями — терлицею або ручною м'ялкою у вигляді тригранної призми, потім чесали («микали»)[8] металевими гребінками і щітками. Шерсть для вовняної кужелі ретельно промивали (іноді парили у теплій воді з лугом), висушену вовну скубли руками або розчісували («чухрали»)[9] за допомогою дерев'яного гребеня чи металевих щіток, відділяючи довгі волокна (волос) від коротких висічок («штиму»). Після цього штим чесали на залізних щітках («граблях», «щітях») і розпушували[10].
		+	Традиційно стрижку старих овець проводили в день Літнього Миколи (22 травня), річних овець стригли після Трійці, а ягнят — у Петрівку[10].
		+	Готовий кужіль намотували на спеціальний кілок — кужівку («кужілку», «кужіль», «гребінь»), часто у вигляді вилки або дошки із зубцями. Кужівка могла бути верхньою частиною ручної прядки (з'єдуватися з дошкою-«присідкою» або вставлятися в отвір на лаві)[11][12], а могла використовуватися і самостійно — як тримач кужелі на самопрядці.
		+	У традиційній культурі[ред. \| ред. код]
		+	Кужіль традиційно пов'язували з волоссям — «мичкою» називали також пасмо жіночого волосся, що вибивається з коси, а також волосся, зав'язане на потилиці, на зразок шиньйону[4].
		+	На Бойківщині повитуха відрізала пуповину дівчинці на гребені-кужівці[13]. Це могли робити і в разі народження хлопчика — щоб наступною дитиною була дівчинка. Схожий звичай побутував і на Гуцульщині[14].

	==Ілюстрації==		==Ілюстрації==