Наташа Валова в 17:55, 18 січня 2014

2014-01-18T17:55:57Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Кріпак, -ка и пр. '''См. '''Крепак и пр. ''' Категорія:Кр

2012-09-06T22:20:19Z

Створена сторінка: '''Кріпак, -ка и пр. '''См. '''Крепак и пр. ''' Категорія:Кр

Нова сторінка

'''Кріпак, -ка и пр. '''См. '''Крепак и пр. '''
[[Категорія:Кр]]

← Попередня версія		Версія за 17:55, 18 січня 2014
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Кріпак, -ка и пр. '''См. '''Крепак и пр. '''		'''Кріпак, -ка и пр. '''См. '''Крепак и пр. '''
		+	==Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)==
		+	===[http://sum.in.ua/s/kripak]===
		+	КРІПАК 1, а, чол., іст. Особисто залежний від поміщика й прикріплений до земельного наділу селянин. Бжозовський задумав другого дня з сільською поліцією половить своїх кріпаків і вернути додому (Нечуй-Левицький, II, 1956, 202); Між кріпаками ходила таємна чутка про жадану волю (Панас Мирний, III, 1954, 185); Колись поміщик феодал Потоцький даровими кріпаками вергав оці камінні брили (Іван Ле, Право.., 1957, 99).
		+	Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 356.
		+	КРІПАК 2, а, чол., розм., рідко. Міцний тютюн. Закурили дядькового кріпака (Андрій Головко, II, 1957, 30).
		+	Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 357.
		+
		+	==Український тлумачний словник==
		+	===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/74892/%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BF%D0%B0%D0%BA]===
		+	кріпак
		+	I -а/, ч., іст.
		+	Особисто залежний від поміщика й прикріплений до земельного наділу селянин.
		+	II -а/, ч., розм., рідко.
		+	Міцний тютюн.
		+
		+	==Орфоепічний словник української мови==
		+	===[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/3643/%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BF%D0%B0%D0%BA]===
		+	кріпак
		+	[кр'іпа/к]
		+	-ака/, м. (на) -ако/в'і/-аку/, мн. -аки/, -ак'і/ў
		+
		+	==Орфографічний словник української мови==
		+	===[http://slovopedia.org.ua/35/53402/105796.html]===
		+	кріпа́к 1
		+	іменник чоловічого роду, істота
		+	селянин
		+
		+	кріпа́к 2
		+	іменник чоловічого роду
		+	тютюн
		+	рідко
		+
		+
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Кріпак1.jpg\|x140px]] [http://tambovodb.ru/oblast/data/images/krasnov4.jpg]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Кріпак2.jpg\|x140px]] [http://ord-ua.com/media/uploads/krest_volnenia_1861.jpg]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Кріпак3.jpg\|x140px]] [http://tainy.net/wp-content/uploads/2010/09/261.jpg]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Кріпак4.jpg\|x140px]] [http://tainy.net/wp-content/uploads/2010/06/1861_1_big.jpg]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Кріпак5.jpg\|x140px]] [http://lib.rus.ec/i/90/126790/i_022.jpg]
		+	\|}
		+
		+	==Цікаві факти==
		+	===Українські народні пісні===
		+	====Кріпацькі пісні====
		+	Глибокою реалістичністю у змалюванні нестерпного становища поневоленого селянства відзначаються кріпацькі пісні. Тяжка панщина, знущання поміщика і його посіпак, безправність і зубожіння кріпаків, протест проти поневолення — основні теми цих пісень, пройнятих класовою непримиренністю і ненавистю до гнобителів. У них з такою нещадністю викривалося кріпацтво, що сам собою напрошувався висновок про необхідність його знищення.
		+	Простими й економними художніми засобами змальовуються картини, що вражають своєю страшною правдою. Характерні для поетики козацьких та чумацьких пісень розгорнуті метафори, образна символіка, щедрі зіставлення відступають у кріпацьких піснях перед конкретним, точним відтворенням реальних життєвих фактів. Ось звичайний, ніби протокольний перелік панських робіт, що їх треба відбути, а як виразно він дає відчути безпросвітність життя кріпаків:
		+	Женуть батька в степ косити,
		+	Сина молотити,
		+	Третю дочку-паняночку -
		+	Тютюну садити,
		+	А невістку з свекрухою
		+	У лан жита жати.
		+	У кріпацьких піснях початку XVIII ст. відобразилось посилення феодального гніту. Поміщики відбирали у селян навіть неділю — святковий день, працювати в який вважалося за гріх. Так з’являється образ панщини в неділю:
		+	Ой у неділю ранесенько до церкви дзвони дзвонять,
		+	А нашого вельможного пана десятчики на панщину гонять.
		+	Майже в кожній пісні говориться про підневільність, безправ’я кріпаків, приниження їхньої людської гідності, про знущання: «з нагаями на панщину гонять», пан чи його прислужник «канчук розпускає», «нагайку виймає», «дав нагаїв сорок», «б’є києм», «кладуть бити» і т. д.
		+	Контрастним зіставленням панських розкошів і зубожіння та бідування селян викривається паразитизм кріпосників. У пана-нероби «білії онучі», у його дочок і жінки дорогі прикраси й убори, а кріпаки ходять «голі, без сорочки», «мало не безштанні», у них «нема в хаті й кішки». Народ дав чітке визначення панщини одним словом: панщина-даремщина.
		+	Представники панівного класу боялися революційної сили таких пісень, переслідували їх виконавців. Лірник, від якого у 1815 р. була записана пісня «Ой у неділю ранесенько до церкви дзвони дзвонять» (а надрукована була тільки в 1879 р.), казав збирачеві: «Божому чоловікові добре за сю пісню досталось: знав і я, і голова моя, і спина моя».
		+	Є пісні (їх збереглося небагато) про роботу на панських ґуральнях, цукроварнях, смолокурнях. Життя робітників-кріпаків таке ж гірке, як і селян: майданники (смолокури) «ходять без сорочки», гуральмани — «голі й босі», наглядач хапає «за чуприну».
		+	Протест проти кріпосництва виявлявся у різних формах, зокрема у втечі на Запорожжя, на вільні південні степи, в Бессарабію. Оспівав народ і збройні виступи проти поневолювачів. Крім історичних пісень на цю тему (про Довбуша, Кармалюка, повстання в селі Турбаях тощо), є й пісні про безіменних народних героїв — опришків, левенців, гайдамак, що були захисниками трудящих, борцями за соціальну справедливість. Заклично звучали слова пісні «Крейсамт з панами тримає», записаної в 60-х роках вісімнадцятого століття: «Хапайте се до сокири, остріть коси, остріть вила...»
		+	Своєрідно відобразилося в піснях скасування кріпацтва. Як випливає з їхнього змісту, виникали вони невдовзі після реформи, коли селянин ще наївно вірив, що позбудеться визиску і гніту. Реалістичні викривальні картини панщини поєднуються в них з уявними, що втілюють віковічну мрію селянина побачити пана в становищі мужика («озути пана в постоли»). Саркастично змальовується безпорадність панів, які, опинившись без кріпаків, змушені самі працювати, заробляти на хліб: пані пішла «снопики в’язати» і погубила черевички, паничі носять снопи, пан косить, пани плачуть за панщиною, уклінно благають людей іти до них жати... Народна фантазія невичерпна у вислові зневаги до ненависних панів.
		+
		+	[http://proridne.com/content/%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%96/%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BF%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%96/]
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
		+
	[[Категорія:Кр]]		[[Категорія:Кр]]

Кріпак - Історія редагувань

Наташа Валова в 17:55, 18 січня 2014

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Кріпак, -ка и пр. '''См. '''Крепак и пр. ''' Категорія:Кр