Apkundik.fpmv19 в 07:42, 29 листопада 2019

2019-11-29T07:42:15Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Костя́к, -ка́, '''''м. ''= '''Кістяк. ''' Категорія:Ко

2012-09-06T21:58:29Z

Створена сторінка: '''Костя́к, -ка́, '''''м. ''= '''Кістяк. ''' Категорія:Ко

Нова сторінка

'''Костя́к, -ка́, '''''м. ''= '''Кістяк. '''
[[Категорія:Ко]]

← Попередня версія		Версія за 07:42, 29 листопада 2019
Рядок 1:		Рядок 1:
		+	[[Файл:Human_skeleton_front_uk.svg.png\|200px\|thumb\|right\|Схематичне зображення скелета людини]]
		+
		+	=="Словарь української мови"==
		+	[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23022-kistjak.html Кістяк]
	'''Костя́к, -ка́, '''''м. ''= '''Кістяк. '''		'''Костя́к, -ка́, '''''м. ''= '''Кістяк. '''
		+	1) Скелетъ или часть его.<br>
		+	''Кістяки тлітимуть собі в домовині до страшного суду.'' Г. Барв.
		+	''Вирветься злющий з домовини та й задушить живу людину руками-кістяками.'' Г. Барв.
		+	''Кінську голову, костяк на порозі положить.'' ЗОЮР.<br>
		+	2) Греческій орѣхъ.<br>
		+	3) Сѣрый рѣчной ракъ съ широкими клешнями.<br>
		+
		+
		+	== Сучасні словники ==
		+	<h3><center>Словник української мови: в 11 томах</center></h3>
		+	[http://sum.in.ua/s/kistjak Кістяк]
		+	<i>а, ч.</i><br>
		+
		+	1. Сукупність кісток, що становить тверду основу тіла людини та хребетних тварин; скелет.<br>
		+	''Шкільна кімната в Род-Айленді.. Більша частина кімнати зайнята шкільними лавами, кафедрою, дошкою тощо, ..тут же стоїть і кістяк для навчання анатомії та для скульпторських студій'' (Леся Українка, III, 1952, 86);<br>
		+	'''* У порівняннях.''' ''Швидко писав щось у пергаментних згортках худий, як кістяк, засмаглий писар'' (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 162).<br>
		+
		+	2. спец. Основа, каркас чого-небудь.<br>
		+	''Здавалось, якби не те тремтливе синювате марево, то всю країну їм було б видно звідси, як на долоні: і широкі зеленіючі поля, ..і розбиті нескінченні шляхи, захаращені кістяками обгорілих машин'' (Олесь Гончар, III, 1959, 10);<br>
		+	''Позад них чорнів обгорілий кістяк будинку'' (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 372).<br>
		+
		+	3. чого та з означ., перен. Те, що є основою, опорою чого-небудь.<br>
		+	''Зникали в дворах сани з майном, кухні, спеціальні підрозділи й окремі особи — зв'язкові, старшини, командири, але кістяк колони — піхота — лишався на місці'' (Іван Багмут, Опов., 1959, 68).<br>
		+
		+
		+	<h3><center>Вікіпедія — вільна енциклопедія</center></h3>
		+	[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%82 Скелет]
		+
		+	Скеле́т або кістя́к, також скеле́тна систе́ма (грец. σκελετός — висохлий) — сукупність твердих тканин у тваринному організмі, які слугують опорою тіла або окремих його частин і (або) захищають його від механічних ушкоджень.
		+
		+	== Функція ==
		+	# Система скелета виконує функцію опори, має механічне значення.
		+	# Кістки є міцним захистом для головного і спинного мозку (череп, хребет), а також значною мірою для органів грудної порожнини і малого таза.
		+	# Кісткова тканина є основним субстратом, де відкладаються мінеральні солі та здіснюється мінеральний обмін.
		+	# У внутрішньокісткових порожнинах міститься червоний і жовтий кістковий мозок.
		+
		+	== Типи ==
		+	===== Екзоскилет =====
		+	Зовнішні тверді структури у деяких безхребетних (наприклад комах) називаються зовнішнім скелетом (екзоскелетом). Внутрішні тверді структури, які є у більшості хребетних, називаються внутрішнім скелетом (ендоскелетом).
		+
		+	У безхребетних скелетом є ригідні структури, що мають різноманітну будову і поділяються на ендоскелет і екзоскелет[1]. У більшості безхребетних скелет зовнішній, зазвичай у вигляді мушлі, черепашки або кутикули. Кутикулярний скелет характерний для багатьох червів і, особливо, для членистоногих, в яких він представлений хітиновим панциром, який іноді просочено вапном. Колонії гідроїдних вдягнені загальною кістяковою оболонкою — перисарком. Масивний вапняний кістяк мадрепорових коралів, що утворюють основу коралових рифів тропічних морів, також зовнішній, хоча ектодерма, що його утворює складки, які глибоко вдаються в тіло. Внутрішній скелет безхребетних у простих випадках (у губок) являє собою вапняні або кремінні голки — спікули. Вапняний скелет голкошкірих залягає в з'єднувальнотканинному шарі шкіри й утворюється мезодермою.
		+
		+	===== Ендоскилет =====
		+	[[Файл:BlueWhaleSkeleton.jpg\|thumb\|праворуч\|250px\|Скелет синього кита]]
		+	У головоногих молюсків є внутрішній хрящовий кістяк, що захищає мозок і очі. У мечохвостів є ендостерніт — справжній внутрішній скелет. У нижчих хордових (безчерепних) внутрішній скелет представлений хордою. Кістки і хрящі можуть з'єднуватися один з одним рухливо (суглоби) або нерухомо (шви і зрощення).
		+
		+	У хребетних внутрішній скелет дуже складний і поділяється на скелет голови (череп), осьовий скелет тулуба (хорда, хребці і ребра) і скелет кінцівок, у круглоротих і деяких риб хорда зберігається довічно, але в більшості хребетних вона під час онтогенезу витісняється тілами хребців. Внутрішній скелет круглоротих і хрящових риб залишається хрящовим довічно, у кісткових же риб і наземних хребетних хрящ в онтогенезі майже повністю заміщається кісткою, що утворює майже весь скелет у кісткових риб, плазунів, птахів і ссавців. У хрящових риб внутрішній скелет доповнюється зовнішнім, що складається з плакоїдних лусок. У кісткових риб і наземних хребетних луски голови і передньої частини тулуба перетворюються на шкірні, або накладні, кістки черепа і плечового пояса. Шкірні кістки черепа зростаються із внутрішнім черепом і у вищих хребетних частково заміщують його. Залишки лускатого покриву зберігаються на тілі безногих земноводних, а у вигляді так званих черевних ребер — у гатерій і крокодилів. Кісткові луски, або пластини, виникають у шкірі наземних хребетних і вторинно; вони добре розвинуті в крокодилів і декотрих ящірок, а в черепах і броненосців утворюють зовнішній кістковий панцир, який у черепах зростається з хребцями і ребрами.
		+
		+	Основна будова кістяка хребетних досить консервативна, хоча адаптація організмів до існування в різноманітних умовах може супроводжуватися значною мінливістю скелету. Особливо це стосується скелетних кінцівок, які пристосовані до різних способів пересування (ходіння, бігу, стрибання, риття, лазіння, плавання, польоту і т. д.). При цьому кінцівки можуть зникнути зовсім (наприклад, у безногих земноводних, змій, передні — у китів), окремі їх кістки можуть зникати або зливатися із сусідніми і, навпаки, кількість їх може збільшуватися, утворюючи фаланги.
		+
		+	===== Скелет людини =====
		+	Система скелета людини нараховує 203—206 кісток (36-40 непарних і 164—166 парних). За будовою він близький до скелета людиноподібних мавп, відрізняючись головним чином будовою і більшим розміром черепа, формою кісток кінцівок, хребта і таза, що зумовлено інтенсивним розвитком головного мозку і прямоходінням. У порівнянні з жінками для скелета чоловіків характерні масивніші кістки кінцівок, ширша грудна клітка і вужчий таз. У дорослих скелет складає приблизно 14 % маси тіла[2] і половина з цієї маси — вода.
		+
		+	== Значення у палеоантропології ==
		+	Кістяк у палеоантропології — основне джерело для вивчення морфологічної еволюції людини і реконструкції фізичного вигляду його предків. Найранніші і найважливіші перетворення кістяка в процесі антропогенезу позв'язані з розвитком прямоходіння. Зміни в скелеті нижньої кінцівки, які дозволили перейти до пересування на двох ногах, оформилися не пізніше 3-4 млн років тому (австралопітеки, ранні представники роду Homo). Еволюція руки представлена в палеоантропології більш скупо, але на підставі наявних даних можна припускати, що сучасний тип людської кисті склався на пізніх етапах антропогенезу; те ж, очевидно, справедливо і для черепа.
		+
		+	Своєрідні морфологічні особливості скелета, пов'язані насамперед зі збільшенням його масивності, мають багато палеоантропів (неандертальців). Великий інтерес вивчення кістяка становить також для висвітлення деяких сторін життєдіяльності викопних попередників теперішньої людини.
		+
		+	Так, за даними остеології можлива:
		+
		+	непряма оцінка стану деяких функцінальних систем організму, наприклад, його гормонального статусу (палеоендокринологія),
		+	судження про особливості вікової динаміки (темпи розвитку кістяка, прорізування зубів, передчасне і фізіологічне старіння) і репродуктивної функції («палеоакушерскі» дослідження),
		+	уявлення про дієту (білкова недостатність, наявність деяких мікроелементів, рослинних пігментів і т. д.),
		+	інформація про деякі хвороби.
		+
		+	==Медіа==
		+	{{#ev:youtube\|kgNivE-ui8U}}
		+	{{#ev:youtube\|vtSpc6HVhw0}}
		+
		+
	[[Категорія:Ко]]		[[Категорія:Ко]]
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
		+	[[Категорія:Слова 2019 року]]

Костяк - Історія редагувань

Apkundik.fpmv19 в 07:42, 29 листопада 2019

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Костя́к, -ка́, '''''м. ''= '''Кістяк. ''' Категорія:Ко