Корінь - Історія редагувань

Юлія Коваль в 20:52, 19 грудня 2013

2013-12-19T20:52:15Z

Юлія Коваль в 20:51, 19 грудня 2013

2013-12-19T20:51:10Z

Юлія Коваль в 20:37, 19 грудня 2013

2013-12-19T20:37:44Z

Юлія Коваль в 20:32, 19 грудня 2013

2013-12-19T20:32:29Z

Юлія Коваль в 20:30, 19 грудня 2013

2013-12-19T20:30:36Z

Юлія Коваль в 20:14, 19 грудня 2013

2013-12-19T20:14:26Z

Юлія Коваль в 19:55, 19 грудня 2013

2013-12-19T19:55:43Z

Юлія Коваль в 19:48, 19 грудня 2013

2013-12-19T19:48:05Z

Юлія Коваль в 19:46, 19 грудня 2013

2013-12-19T19:46:10Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Ко́рінь, -ня, '''''м. ''Корень. ''Камінь росте без коріня. ''Ном. Ум. '''Корінець, корінчик. '''''Сх...

2012-09-06T21:48:39Z

Створена сторінка: '''Ко́рінь, -ня, '''''м. ''Корень. ''Камінь росте без коріня. ''Ном. Ум. '''Корінець, корінчик. '''''Сх...

Нова сторінка

'''Ко́рінь, -ня, '''''м. ''Корень. ''Камінь росте без коріня. ''Ном. Ум. '''Корінець, корінчик. '''''Схотілась буря і зломила деревце бідне з корінцем. ''Гліб. ''Хріну корінчик. ''Г. Барв. 66. Ув. '''Коріни́ще. '''''Істовк собі головище об дубове корінище. ''Нп.
[[Категорія:Ко]]

@@ Рядок 101: / Рядок 101: @@
 Квадратний корінь з числа x — це таке число (матриця, функція, оператор і т. п.), квадрат якого (результат множення на себе) дорівнює x. Квадратний корінь часто називають просто корінь.
 *[http://byology.ru/?cat=7 Морфологічна і анатомічна будова кореня і коренеплодів]
-*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%8C Корінь]
+*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%8C Корінь], матеріал з Вікіпедії
 Ко́рінь — вегетативний орган з необмеженим ростом, який забезпечує закріплення рослин у субстраті, поглинання і транспорт води та розчинених у ній мінеральних речовин та продуктів життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів і коренів інших рослин, первинний синтез органічних речовин, виділення в ґрунт продуктів обміну речовин і вегетативне розмноження.
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

← Попередня версія		Версія за 20:51, 19 грудня 2013
Рядок 94:		Рядок 94:
	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:корінь4.JPEG\|x140px]]		\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:корінь4.JPEG\|x140px]]
	\|}		\|}
		+
		+	==Див. також==
		+	*[http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%8C,_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D1%84%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8 Корінь, будова та функції]
		+	*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%8C_(%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE) Корінь (мовознавство)]
		+	*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%8C Квадратний корінь]
		+	Квадратний корінь з числа x — це таке число (матриця, функція, оператор і т. п.), квадрат якого (результат множення на себе) дорівнює x. Квадратний корінь часто називають просто корінь.
		+	*[http://byology.ru/?cat=7 Морфологічна і анатомічна будова кореня і коренеплодів]
		+	*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%8C Корінь]
		+	Ко́рінь — вегетативний орган з необмеженим ростом, який забезпечує закріплення рослин у субстраті, поглинання і транспорт води та розчинених у ній мінеральних речовин та продуктів життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів і коренів інших рослин, первинний синтез органічних речовин, виділення в ґрунт продуктів обміну речовин і вегетативне розмноження.
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

← Попередня версія		Версія за 20:37, 19 грудня 2013
Рядок 85:		Рядок 85:

	*'''руба́ти (рі́зати) під ко́рінь''' кого, що. Підривати основу існування кого-, чого-небудь. — Мене (Задніпровський) '''ріже під корінь''' (М. Стельмах); Міцно стояв на землі Степан Куреня. І раптом — земля з-під ніг! Караул, рятуйте, кревне однімають, рубають під корінь (В. Дрозд). руба́ти де́рево під са́мий ко́рінь. Ісус узявся до діла набагато рішучіше, заходившись '''рубати дерево під самий корінь'''. Щоправда, й він часом звертається до священного тексту, спростовуючи .. фарисейські приписи (З журналу).		*'''руба́ти (рі́зати) під ко́рінь''' кого, що. Підривати основу існування кого-, чого-небудь. — Мене (Задніпровський) '''ріже під корінь''' (М. Стельмах); Міцно стояв на землі Степан Куреня. І раптом — земля з-під ніг! Караул, рятуйте, кревне однімають, рубають під корінь (В. Дрозд). руба́ти де́рево під са́мий ко́рінь. Ісус узявся до діла набагато рішучіше, заходившись '''рубати дерево під самий корінь'''. Щоправда, й він часом звертається до священного тексту, спростовуючи .. фарисейські приписи (З журналу).
		+
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:корінь1.JPEG\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:корінь2.JPEG\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:корінь3.JPEG\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:корінь4.JPEG\|x140px]]
		+	\|}

@@ Рядок 68: / Рядок 68: @@
 [http://slovopedia.org.ua/49/53402/358313.html '''Корінь''']
-'''вирива́ти (викорчо́вувати) / ви́рвати (ви́корчувати) з ко́ренем (корі́нням)''' кого, що. Остаточно знищувати або ліквідовувати кого-, що-небудь. І твій батько, а мій вірний друг, сказав йому: “Зайду, Сафроне, до тебе. Небезпремінно зайду, коли твоє кодло буду '''із коренем виривати”''' (М. Стельмах); Нахвалявся прийти із сокирою та й '''викорчувати''' вас '''із корінням'''... (А. Дімаров); // тільки док. Покінчити з ким-, чим-небудь, позбутися когось, чогось. — Нема йому більше місця в Ольжинім серці! — пристукнула Ірина кулачком по Кочубеєвому столу. — '''З корінням''', каже, '''вирву''' з душі того проклятущого... (О. Гончар).
+*'''вирива́ти (викорчо́вувати) / ви́рвати (ви́корчувати) з ко́ренем (корі́нням)''' кого, що. Остаточно знищувати або ліквідовувати кого-, що-небудь. І твій батько, а мій вірний друг, сказав йому: “Зайду, Сафроне, до тебе. Небезпремінно зайду, коли твоє кодло буду '''із коренем виривати”''' (М. Стельмах); Нахвалявся прийти із сокирою та й '''викорчувати''' вас '''із корінням'''... (А. Дімаров); // тільки док. Покінчити з ким-, чим-небудь, позбутися когось, чогось. — Нема йому більше місця в Ольжинім серці! — пристукнула Ірина кулачком по Кочубеєвому столу. — '''З корінням''', каже, '''вирву''' з душі того проклятущого... (О. Гончар).
-'''в ко́рені'''. У самій основі, суті. Такі думки і погляди '''в корені''' чужі мені (З усн. мови).
+*'''в ко́рені'''. У самій основі, суті. Такі думки і погляди '''в корені''' чужі мені (З усн. мови).
-'''диви́тися / гля́нути в ко́рінь''' чого і без додатка. Глибоко вникати в суть чого-небудь, звертати увагу на головне, істотне, суттєве. (Назар:) Людям треба говорити правду, а не малювати ідилічні картинки .. Секретар парторганізації! Ти ж '''у корінь''' мусиш '''дивитись''', Якове (М. Зарудний); Ніхто з учених не зміг '''глянути в корінь''' поетового родоводу (Шевченкового походження) бодай на сторіччя (З газети).
+*'''диви́тися / гля́нути в ко́рінь''' чого і без додатка. Глибоко вникати в суть чого-небудь, звертати увагу на головне, істотне, суттєве. (Назар:) Людям треба говорити правду, а не малювати ідилічні картинки .. Секретар парторганізації! Ти ж '''у корінь''' мусиш '''дивитись''', Якове (М. Зарудний); Ніхто з учених не зміг '''глянути в корінь''' поетового родоводу (Шевченкового походження) бодай на сторіччя (З газети).
-'''доко́пуватися / докопа́тися до ко́реня (до корі́ння)'''. Глибоко, вдумливо аналізуючи що-небудь, з’ясовувати його суть. Він ніколи не буде ні письменником, ні інженером, бо не здатний серйозно вчитись і '''докопуватися до коріння''' (О. Донченко).
+*'''доко́пуватися / докопа́тися до ко́реня (до корі́ння)'''. Глибоко, вдумливо аналізуючи що-небудь, з’ясовувати його суть. Він ніколи не буде ні письменником, ні інженером, бо не здатний серйозно вчитись і '''докопуватися до коріння''' (О. Донченко).
-'''до ко́реня''', зі сл. зни́щити. Повністю, остаточно. Всі були згодні, що її (банду) якнайшвидше треба '''до кореня''' знищити (І. Головченко і О. Мусієнко).
+*'''до ко́реня''', зі сл. зни́щити. Повністю, остаточно. Всі були згодні, що її (банду) якнайшвидше треба '''до кореня''' знищити (І. Головченко і О. Мусієнко).
-'''ма́тері (бі́сові) його́ (їх, її́ і т. ін.) кові́нька (ко́рінь). 1'''. лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади і т. ін. з приводу чого-небудь. — Так не годиться голові (співати).— Овва! Люде почують, будуть тюкати. Ви ж голова,— здержував Чабанця десяцький. — А '''матері їх ковінька'''! А що мені до того? (І. Нечуй-Левицький); — Що, дядьку? — Орчики роблю '''мат-тері його ковінька'''! Я, Никодим Динька, роблю орчики (М. Зарудний). 2. Уживається для вираження захоплення з якого-небудь приводу. (Марко:) От я й був парубком повного калібру, '''бісові його ковінька'''. Ге, та що там згадувати! (З. Мороз).
+*'''ма́тері (бі́сові) його́ (їх, її́ і т. ін.) кові́нька (ко́рінь). 1'''. лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади і т. н. з приводу чого-небудь. — Так не годиться голові (співати).— Овва! Люде почують, будуть тюкати. Ви ж голова,— здержував Чабанця десяцький. — А '''матері їх ковінька'''! А що мені до того? (І. Нечуй-Левицький); — Що, дядьку? — Орчики роблю '''мат-тері його ковінька'''! Я, Никодим Динька, роблю орчики (М. Зарудний). 2. Уживається для вираження захоплення з якого-небудь приводу. (Марко:) От я й був парубком повного калібру, '''бісові його ковінька'''. Ге, та що там згадувати! (З. Мороз).
-'''переверта́ти / переверну́ти догори́ дном (нога́ми, ко́ренем''') кого, що. 1. Учиняти безладдя, хаос, розгардіяш. З Катею вони завжди регочуть, '''перевертаючи''' у хаті все '''догори дном''' (В. Козаченко); На копійку вип’є, а прийде додому — усе '''догори дном переверне''' (Панас Мирний). 2. Дуже старанно, ретельно перешукати десь що-небудь. У царському палаці рано шукають молоду — ходять, бігають. '''Перевернули догори ногами''' всі світлиці, а дівчини нема (Три золоті сл.). 3. Різко змінювати що-небудь, робити зовсім іншим, не таким, як було. Партецькому зараз дуже потрібні вірні люди. Здавалось, коли б він мав десяток вірних людей, то '''перевернув би догори ногами''' весь Галичин (М. Ю. Тарновський); Ота шепелява .. тютя якимсь чином перетворилась в силу, яка спроможна '''перевернути догори коренем''' все Зонине життя (Ірина Вільде). '''переверта́ти уго́ру нога́ми'''. Але щоб не здавалось, що ми якось парадоксально '''перевертаємо угору ногами''' у
+*'''переверта́ти / переверну́ти догори́ дном (нога́ми, ко́ренем''') кого, що. 1. Учиняти безладдя, хаос, розгардіяш. З Катею вони завжди регочуть, '''перевертаючи''' у хаті все '''догори дном''' (В. Козаченко); На копійку вип’є, а прийде додому — усе '''догори дном переверне''' (Панас Мирний). 2. Дуже старанно, ретельно перешукати десь що-небудь. У царському палаці рано шукають молоду — ходять, бігають. '''Перевернули догори ногами''' всі світлиці, а дівчини нема (Три золоті сл.). 3. Різко змінювати що-небудь, робити зовсім іншим, не таким, як було. Партецькому зараз дуже потрібні вірні люди. Здавалось, коли б він мав десяток вірних людей, то '''перевернув би догори ногами''' весь Галичин (М. Ю. Тарновський); Ота шепелява .. тютя якимсь чином перетворилась в силу, яка спроможна '''перевернути догори коренем''' все Зонине життя (Ірина Вільде). '''переверта́ти уго́ру нога́ми'''. Але щоб не здавалось, що ми якось парадоксально '''перевертаємо угору ногами''' у
-'''пусти́ти''' / рідше '''пуска́ти корі́ння (ко́рінь''') в що, в чому. 1. Прижитися, закріпитися, обжитися де-небудь. Уявіть тих, хто залишив своє чисте, молоде, чудове місто, яким пишався, у якому вже '''пустив коріння''', народжував дітей (Ю. Щербак); Пристав до вдовиці у прийми: двоє дітей, батько старий, хазяйство не яке, зате млин оце. Якщо як, то, може, й зовсім '''коріння пущу''' отут (А. Головко); Там ви '''пустили корінь''', бо там ваша Василина .. до колиски клала та й співала вашим дітям (І. Чендей). 2. Стати постійним; надійно, міцно утвердитися. Розлад у Сніжковій сім’ї все глибше '''пускав коріння''' своє (К. Гордієнко); Ідея не задовольняється тим, що існує зараз, ні, вона прагне '''пустити коріння''' глибше, переконати вас, що вона вічна (В. Підмогильний). '''пуска́ти корінці́'''. Писар почув, що в йому запалюється злість, що вона пускає в його душі корінці (І. Нечуй-Левицький).
+*'''пусти́ти''' / рідше '''пуска́ти корі́ння (ко́рінь''') в що, в чому. 1. Прижитися, закріпитися, обжитися де-небудь. Уявіть тих, хто залишив своє чисте, молоде, чудове місто, яким пишався, у якому вже '''пустив коріння''', народжував дітей (Ю. Щербак); Пристав до вдовиці у прийми: двоє дітей, батько старий, хазяйство не яке, зате млин оце. Якщо як, то, може, й зовсім '''коріння пущу''' отут (А. Головко); Там ви '''пустили корінь''', бо там ваша Василина .. до колиски клала та й співала вашим дітям (І. Чендей). 2. Стати постійним; надійно, міцно утвердитися. Розлад у Сніжковій сім’ї все глибше '''пускав коріння''' своє (К. Гордієнко); Ідея не задовольняється тим, що існує зараз, ні, вона прагне '''пустити коріння''' глибше, переконати вас, що вона вічна (В. Підмогильний). '''пуска́ти корінці́'''. Писар почув, що в йому запалюється злість, що вона пускає в його душі корінці (І. Нечуй-Левицький).
-'''руба́ти (рі́зати) під ко́рінь''' кого, що. Підривати основу існування кого-, чого-небудь. — Мене (Задніпровський) '''ріже під корінь''' (М. Стельмах); Міцно стояв на землі Степан Куреня. І раптом — земля з-під ніг! Караул, рятуйте, кревне однімають, рубають під корінь (В. Дрозд). руба́ти де́рево під са́мий ко́рінь. Ісус узявся до діла набагато рішучіше, заходившись '''рубати дерево під самий корінь'''. Щоправда, й він часом звертається до священного тексту, спростовуючи .. фарисейські приписи (З журналу).
+*'''руба́ти (рі́зати) під ко́рінь''' кого, що. Підривати основу існування кого-, чого-небудь. — Мене (Задніпровський) '''ріже під корінь''' (М. Стельмах); Міцно стояв на землі Степан Куреня. І раптом — земля з-під ніг! Караул, рятуйте, кревне однімають, рубають під корінь (В. Дрозд). руба́ти де́рево під са́мий ко́рінь. Ісус узявся до діла набагато рішучіше, заходившись '''рубати дерево під самий корінь'''. Щоправда, й він часом звертається до священного тексту, спростовуючи .. фарисейські приписи (З журналу).

@@ Рядок 53: / Рядок 53: @@
 ▲ '''Добування кореня''' див. добування; '''Добувати (добути) корінь''' див. добувати.
 ♦ '''Запрягати (запрягти) в корінь''' — запрягати коня корінним (у 5 знач.). І, загнуздавши раз коня, Він [пан] став питати в його: — Чи вас у корінь запрягти, Чи з боку — і з якого? (Володимир Самійленко, I, 1958, 235).
 [http://slovopedia.org.ua/29/53402/13746.html '''Корінь''']
@@ Рядок 66: / Рядок 65: @@
 (рослин) зб. коріння; (зуба) пень; П. початок, походження; (зла) джерело, основа, причина.

← Попередня версія		Версія за 20:14, 19 грудня 2013
Рядок 53:		Рядок 53:
	▲ '''Добування кореня''' див. добування; '''Добувати (добути) корінь''' див. добувати.		▲ '''Добування кореня''' див. добування; '''Добувати (добути) корінь''' див. добувати.
	♦ '''Запрягати (запрягти) в корінь''' — запрягати коня корінним (у 5 знач.). І, загнуздавши раз коня, Він [пан] став питати в його: — Чи вас у корінь запрягти, Чи з боку — і з якого? (Володимир Самійленко, I, 1958, 235).		♦ '''Запрягати (запрягти) в корінь''' — запрягати коня корінним (у 5 знач.). І, загнуздавши раз коня, Він [пан] став питати в його: — Чи вас у корінь запрягти, Чи з боку — і з якого? (Володимир Самійленко, I, 1958, 235).
		+
		+
		+	[http://slovopedia.org.ua/29/53402/13746.html '''Корінь''']
		+
		+	I
		+	переважно підземний орган судинних рослин; засвоює з ґрунту воду разом з мінеральними солями та прикріплює рослину до субстрату; іноді виконує ін. функції, напр., накопичення (у моркви), прикріплення (у плюща), опори (у пандана), дихання (т.зв. пневматофори у кипарисових, манґрових); повітряні к. у деревних орхідей, філодендрона.
		+
		+	II
		+	корінь n-го ступеня числа a позначається n√a; для непарних n - число, n-ий ступінь якого дорівнює a (розв'язок рівняння xn = a, як-от: 3√-8 = -2); для парних n - невід'ємний розв'язок рівняння xn = a (як-от: 4√16 = 2), причому для парних n дійсний к. існує лише тоді, коли a ≥ 0; у випадку, коли n = 2, к. називається квадратним і позначається √а.
		+
		+	[http://slovopedia.org.ua/41/53402/266663.html '''Корінь''']
		+
		+	(рослин) зб. коріння; (зуба) пень; П. початок, походження; (зла) джерело, основа, причина.

← Попередня версія		Версія за 19:55, 19 грудня 2013
Рядок 33:		Рядок 33:

	5) ''мат''. Величина, яка з піднесенням її до певного ступеня дає дане число. Квадратний корінь.		5) ''мат''. Величина, яка з піднесенням її до певного ступеня дає дане число. Квадратний корінь.
		+
		+	[http://sum.in.ua/s/korinj '''Корінь'''], реня, ''чол''.
		+
		+	1. Частина рослини, що міститься в землі й за допомогою якої рослина всмоктує з ґрунту воду з поживними речовинами. Дніпро берег риє-риє, Яворові корінь мис (Тарас Шевченко, II, 1953, 342); Кожен раз, коли сокира рубнула по виноградному корені або тріснула галузка, Замфір відчував біль у голові та серці (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 216); Вбирання води та мінеральних речовин відбувається в молодих ростучих ділянках кореня (Практикум з анатомії рослин, 1955, 166); * ''У порівняннях''. Вона [вогнева позиція], розгалужуючись, як корінь, на всі боки, розкинулась попід насипом ячейками і ходами сполучень (Олесь Гончар, III, 1959, 24);
		+	// Деревина або речовина цієї частини рослини. Калган-корінь м'якшив гіркоту горілки (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 247);
		+	// Підземна частина деяких рослин (моркви, буряків, петрушки тощо), що її вживають у їжу. На буряках вона застала Христю Кавунову, що дочищала останні накопані корені (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 53).
		+	▲ '''Солодкий корінь''' (Glycyrrhiza, L.) — те саме, що солодець; локриця.
		+	♦ '''Виривати (вирвати) з коренем кого''', що — знищувати, викорінювати, усувати кого-, що-небудь. — Отой Ілян — хороша квіточка... Добре, що вчасно вирвали з коренем (Михайло Чабанівський, Балкан. весна, 1960, 151); '''Дивитися в корінь''' — заглиблюватися в суть справи; Докопуватися (докопатися) до кореня — те саме, що '''Докопуватися (докопатися) до коріння''' (див. докопуватися); '''Корінь життя''' — те саме, що женьшень. Не одну тисячу кілометрів сходив він у російській тайзі в пошуках кореня життя — женьшеня (Олександр Довженко, I, 1958, 113); '''На корені''' — у незжатому, нескошеному або незрубаному вигляді (про хліб, траву, дерево). Так гниє деревина на корені: уже й віти її посохли, і середина випала, а вона все стоїть (Панас Мирний, III, 1954, 23); Був тут і.. хліб, куплений на корені (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 71); '''Пускати (пустити) корінь''' — надовго оселятися, міцно осідати де-небудь (про людину). Хочеш буть шахтарем — Глибше корінь пускай У прославлену землю Донеччини! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 199); '''Рубати під корінь''' кого, що — підривати основу існування кого-, чого-небудь. Самогонщиків треба рубать під корінь (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 497).
		+
		+	2. Частина зуба, волоса, нігтя тощо, яка міститься в тілі. Зуби складаються з коронки, шийки й кореня (Анатомія і фізіологія людини, 8 кл., 1957, 92); — Хоч сама тонкорука, а як вхопила [зуб] за корінь, то так скрутила, мов добрий дядько (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 67); * ''Образно''. Коли б його, Терентія, сила, він би за насмішку судив би, як за задавнені борги, сам язики з коренем вишарпував би (Михайло Стельмах, I, 1962, 111).
		+
		+	3. ''перен''. Початок, походження чого-небудь. Багато що в ній [статті] подобалося й Тарасові, особливо думки про єдиний корінь слов'янських народів (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 159);
		+	// Основа, джерело, головна причина чого-небудь. — Вони [єзуїти] всьому злу корінь! (Панас Мирний, I, 1954, 183); [Аркадій (до Ліди):] Старий більшовик сказав мені сьогодні: «Ти, Аркадій, відстав [від життя] і заплутався..» Чому я, молодий, відстав, а він ні — чому?.. Де корінь тут, де правда, скажи... (Олександр Корнійчук, I, 1955, 140); Ленін, досконало володіючи марксистським методом пізнання, вміло розкривав корені кожного суспільного явища, визначав тенденцію його розвитку (Комуніст України, 5, 1960, 37).
		+	♦ '''В (у) корені''' — у самій основі, цілком. Перше півстоліття свого існування.. марксизм боровся з теоріями, які були в корені ворожі йому (Ленін, 15, 1949, 17).
		+
		+	4. ''грам''. Головна частина слова (без афіксів), що виражає його основне (лексичне) значення й не поділяється на морфеми. Слово «маятник», я думаю, можна так залишить, бо корінь сього слова український (Леся Українка, V, 1956, 20); В основі слова в першу чергу виділяється так званий корінь, що містить у собі основний зміст лексичного значення слова (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 292); Видозміни кореня, що утворюються внаслідок чергувань звуків, називаються варіантами кореня (Словник лінгвістичних термінів, 1957, 84).
		+
		+	5. ''мат''. Величина, що при піднесенні її до певного ступеня дає дане число. Квадратний корінь.
		+	▲ '''Добування кореня''' див. добування; '''Добувати (добути) корінь''' див. добувати.
		+	♦ '''Запрягати (запрягти) в корінь''' — запрягати коня корінним (у 5 знач.). І, загнуздавши раз коня, Він [пан] став питати в його: — Чи вас у корінь запрягти, Чи з боку — і з якого? (Володимир Самійленко, I, 1958, 235).

@@ Рядок 17: / Рядок 17: @@
 ••
 Руба́ти під ко́рінь кого, що — підривати основу існування кого-, чого-небудь.
 ) Частина зуба, волоса, нігтя тощо, яка міститься в тілі.
 ••
@@ Рядок 24: / Рядок 25: @@
 ••
 Ко́рінь язика́ — задня частина язика, повернута до глотки.
 ) ''перен''. Початок, походження чого-небудь. || Основа, джерело, головна причина чого-небудь.
 ••
 В (у) ко́рені — у самій основі, цілком.
 ) ''грам''. Головна частина слова (без афіксів), що виражає його основне (лексичне) значення й не поділяється на морфеми.
 ) ''мат''. Величина, яка з піднесенням її до певного ступеня дає дане число. Квадратний корінь.

← Попередня версія		Версія за 19:46, 19 грудня 2013
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Ко́рінь, -ня, '''''м. ''Корень. ''Камінь росте без коріня. ''Ном. Ум. '''Корінець, корінчик. '''''Схотілась буря і зломила деревце бідне з корінцем. ''Гліб. ''Хріну корінчик. ''Г. Барв. 66. Ув. '''Коріни́ще. '''''Істовк собі головище об дубове корінище. ''Нп.		'''Ко́рінь, -ня, '''''м. ''Корень. ''Камінь росте без коріня. ''Ном. Ум. '''Корінець, корінчик. '''''Схотілась буря і зломила деревце бідне з корінцем. ''Гліб. ''Хріну корінчик. ''Г. Барв. 66. Ув. '''Коріни́ще. '''''Істовк собі головище об дубове корінище. ''Нп.
	[[Категорія:Ко]]		[[Категорія:Ко]]
		+
		+	==Сучасні словники==
		+	[http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%8C '''Корінь''']
		+	''-реня, ч''.
		+
		+	1) Частина рослини, що міститься в землі й за допомогою якої рослина всмоктує з ґрунту воду з поживними речовинами. \|\| Деревина або речовина цієї частини рослини. \|\| Підземна частина деяких рослин (моркви, буряків, петрушки тощо), що її вживають у їжу.
		+	••
		+	Соло́дкий ко́рінь — те саме, що солоде́ць. локриця.
		+	••
		+	Вирива́ти з корі́нням кого, що — знищувати, викорінювати, усувати кого-, що-небудь.
		+	••
		+	Диви́тися в ко́рінь — заглиблюватися в сутність справи.
		+	••
		+	Пуска́ти ко́рінь — надовго оселятися, міцно осідати де-небудь (про людину).
		+	••
		+	Руба́ти під ко́рінь кого, що — підривати основу існування кого-, чого-небудь.
		+	2) Частина зуба, волоса, нігтя тощо, яка міститься в тілі.
		+	••
		+	Ко́рінь зу́ба — частина зуба, розміщена в зубній альвеолі.
		+	••
		+	Ко́рінь леге́ні — сукупність анатомічних утворень, до яких належать головний бронх, легенева артерія, легеневі вени, бронхіальні артерії і вени та ін.
		+	••
		+	Ко́рінь язика́ — задня частина язика, повернута до глотки.
		+	3) ''перен''. Початок, походження чого-небудь. \|\| Основа, джерело, головна причина чого-небудь.
		+	••
		+	В (у) ко́рені — у самій основі, цілком.
		+	4) ''грам''. Головна частина слова (без афіксів), що виражає його основне (лексичне) значення й не поділяється на морфеми.
		+	5) ''мат''. Величина, яка з піднесенням її до певного ступеня дає дане число. Квадратний корінь.