Користувач:Oabaranovska.fpmv16 - Історія редагувань

Oabaranovska.fpmv16: safdg

2016-10-18T22:45:24Z

safdg

Oabaranovska.fpmv16: уапра

2016-10-18T22:06:23Z

уапра

Oabaranovska.fpmv16: sdfghj

2016-10-18T22:04:48Z

sdfghj

Oabaranovska.fpmv16: adfghj

2016-10-18T21:46:03Z

adfghj

Oabaranovska.fpmv16: фффф

2016-10-18T21:36:20Z

фффф

Oabaranovska.fpmv16: Перша версія

2016-10-18T21:26:19Z

Перша версія

Нова сторінка

==Крайка==
'''Крайка''' (''оправка'', ''попружка'') — досить вузький пояс, за допомогою якого утримувався стегновий незшитий, а пізніше зшитий одяг. Ширина її дорівнювала 3-15 см, довжина — до 3 м.

<gallery>
krayka1.jpg|thumb|right|Крайка
Krayka.jpg|thumb|right|Крайка
</gallery>

===Значення пояса===
[[Зображення:krayka1.jpg|thumb|right|Крайка]]
Від найдавніших часів у багатьох народів пояс, підперізування мали сакральне значення, пов'язане з ідеєю досконалості, безкінечності й водночас цілісності. Тобто магічні властивості, якими володіло коло, мав і пояс. Пояс відзначає середину або центр всесвіту, уподібнюється до пуповини як життєвого потенціалу, й це окреслює його сутність як могутнього оберега.
===Пояс в історії===

Ці вироби здавна слугували обов'язковими елементами і водночас прикрасами одягу. В XIII–XV ст. дорогоцінні пояси були важливою соціальною ознакою, символом феодальної гідності можновладців. Золоті та золочені, прикрашені перлами, сердоліком пояси передавали у спадок як особливо цінну частку майна. У XVI–XVII ст. зміни в костюмі знаті зменшили соціальну функцію поясів, однак їхня декоративна роль зберігалася.

У XVIII ст. серед багатих верств українського населення, в тому числі серед козацької старшини, набули поширення пояси з дорогих тканин. Шовкові, заткані золотом і сріблом пояси привозили в Україну з Китаю, Туреччини та Персії. Особливо цінувалися перські пояси з тонкого кашеміру, з однобічним орнаментом, вишуканих кольорів і малюнків.
У народному костюмі кінця XIX — початку XX ст. пояси виконували різноманітні функції. За їхньою допомогою закріплювався поясний та охоплювався розпашний верхній одяг; вони захищали та стягували м'язи живота під час тяжкої фізичної праці; на них тримали різні предмети повсякденного вжитку; нарешті, вони були своєрідними талісманами та прикрасами. Як витвори народного мистецтва, пояси часто були художньо неповторними.
Локальну своєрідність традиційних поясів створювали матеріал, розмір, техніка виготовлення, орнаментація і колорит, а також способи пов'язування. Пояси робили з вовни, льону, конопель, тканини, шкіри. Заможне населення використовувало шовк-сирець різних кольорів, срібну та золоту нитки.

Наприкінці XIX ст. найпоширенішими були вовняні саморобні пояси, по-фарбовані домашнім способом у яскраві червоний, зелений та інші кольори. Бідніше населення носило нефарбовані білі пояси або ж просто лико чи мотуззя.

Крім саморобних, поширені були й пояси, зроблені міськими ремісниками. Починаючи з другої половини XIX ст. саморобні пояси поступово замінюються фабричними. За розміром (особливо шириною) і призначенням можна виділити дві групи жіночих поясів. По-перше, це досить вузькі пояси — крайки (окрайки, по-пружки), за допомогою яких тримався на стані стегновий незшитий, а пізніше і зшитий одяг. По-друге, це пояси широкі (до 30 см), якими здебільшого підперізували різні види верхнього вбрання, а в деяких випадках керсетки.

===Різновиди поясів, способи зав'язування===

За технікою виготовлення пояси були ткані та плетені. Пояси, ткані без допомоги ткацького верстата — на дощечках, на нитку, на бердечці,— могли бути однотонними, без малюнка, або ж пофарбованими в червоний чи зелений колір, а також поліхромними, з виразним орнаментальним малюнком геометричного або рослинного характеру. Викінчувалися пояси різнокольоровими торочками або великими кулястими китицями — кутасами. Одночасно побутували пояси, плетені особливим способом — по стіні. Іноді у плетених поясах чергувалися різні техніки плетіння з елементами в'язання, що створювало цікавий зоровий ефект. Можна навести приклади різних способів пов'язування поясів, які надають певну локальну специфіку комплексам народного одягу. На більшій частині України пояси пов'язували поверх сорочки та розпашного, а потім і зшитого стегнового одягу, зав'язуючи на вузол ззаду. На правобережній Черкащині їх часто пов'язували і поверх керсетки, зав'язуючи спереду великим бантом. Підперізуючи верхній одяг, пояси часом закладали в такий спосіб, що їхні кінці підтикалися по боках і вільно звисали додолу. Пояси відігравали велику роль у загальному композиційному вирішенні костюма, істотно впливали на силует усього комплексу.

===Відеозаписи===
[https://www.youtube.com/watch?v=DpMvFfZizBA Ткацтво набірної крайки на качалці (свороку)] <br>
[https://vk.com/video20715099_171446071?list=a7b51fb49b5a088670 Ткацтво набірної крайки на бердечку]

@@ Рядок 11: / Рядок 11: @@
 [[Красень]]<br>
 [[Пакунок]]<br>
-[[Паламарь]]<br>
+[[Паламар]]<br>
 [[Шашка]]<br>
 [[Череп]]<br>
 [[Черепаха]]<br>
 [[Чесність]]<br>
-[[Чечевиця]]<br>
+[[Сочевиця]]<br>
 [[Кресаня]]<br>
 [[Крик]]<br>
 [[Шерсть]]<br>
 [[Кізонька]]<br>

@@ Рядок 7: / Рядок 7: @@
 ===Статті===
 [[Крайка]]<br>
-[[Черевик]]<br>
+[[Черевики]]<br>
 [[Черга]]<br>
 [[Красень]]<br>

@@ Рядок 7: / Рядок 7: @@
 ===Статті===
 [[Крайка]]<br>
-[[Черевики]]
+[[Черевик]]<br>

@@ Рядок 6: / Рядок 6: @@
 ''Крб 1-16-4Од''
 ===Статті===
-[[Крайка]]
+[[Крайка]]<br>

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-==Крайка==
+==Профіль студента==
-'''Крайка''' (''оправка'', ''попружка'') — досить вузький пояс, за допомогою якого утримувався стегновий незшитий, а пізніше зшитий одяг. Ширина її дорівнювала 3-15 см, довжина — до 3 м.
+===П.І.Б.===
+'''Барановська Олена Андріївна'''
-<gallery>
+===Група===
-krayka1.jpg|thumb|right|Крайка
+Країнознавство
-Krayka.jpg|thumb|right|Крайка
+''Крб 1-16-4Од''
-</gallery>
+===Статті===
+[[Крайка]]
-===Значення пояса===
-[[Зображення:krayka1.jpg|thumb|right|Крайка]]
-Від найдавніших часів у багатьох народів пояс, підперізування мали сакральне значення, пов'язане з ідеєю досконалості, безкінечності й водночас цілісності. Тобто магічні властивості, якими володіло коло, мав і пояс. Пояс відзначає середину або центр всесвіту, уподібнюється до пуповини як життєвого потенціалу, й це окреслює його сутність як могутнього оберега.
-===Пояс в історії===
-−
-Ці вироби здавна слугували обов'язковими елементами і водночас прикрасами одягу. В XIII–XV ст. дорогоцінні пояси були важливою соціальною ознакою, символом феодальної гідності можновладців. Золоті та золочені, прикрашені перлами, сердоліком пояси передавали у спадок як особливо цінну частку майна. У XVI–XVII ст. зміни в костюмі знаті зменшили соціальну функцію поясів, однак їхня декоративна роль зберігалася.
-−
-У XVIII ст. серед багатих верств українського населення, в тому числі серед козацької старшини, набули поширення пояси з дорогих тканин. Шовкові, заткані золотом і сріблом пояси привозили в Україну з Китаю, Туреччини та Персії. Особливо цінувалися перські пояси з тонкого кашеміру, з однобічним орнаментом, вишуканих кольорів і малюнків.
-У народному костюмі кінця XIX — початку XX ст. пояси виконували різноманітні функції. За їхньою допомогою закріплювався поясний та охоплювався розпашний верхній одяг; вони захищали та стягували м'язи живота під час тяжкої фізичної праці; на них тримали різні предмети повсякденного вжитку; нарешті, вони були своєрідними талісманами та прикрасами. Як витвори народного мистецтва, пояси часто були художньо неповторними.
-Локальну своєрідність традиційних поясів створювали матеріал, розмір, техніка виготовлення, орнаментація і колорит, а також способи пов'язування. Пояси робили з вовни, льону, конопель, тканини, шкіри. Заможне населення використовувало шовк-сирець різних кольорів, срібну та золоту нитки.
-−
-Наприкінці XIX ст. найпоширенішими були вовняні саморобні пояси, по-фарбовані домашнім способом у яскраві червоний, зелений та інші кольори. Бідніше населення носило нефарбовані білі пояси або ж просто лико чи мотуззя.
-−
-Крім саморобних, поширені були й пояси, зроблені міськими ремісниками. Починаючи з другої половини XIX ст. саморобні пояси поступово замінюються фабричними. За розміром (особливо шириною) і призначенням можна виділити дві групи жіночих поясів. По-перше, це досить вузькі пояси — крайки (окрайки, по-пружки), за допомогою яких тримався на стані стегновий незшитий, а пізніше і зшитий одяг. По-друге, це пояси широкі (до 30 см), якими здебільшого підперізували різні види верхнього вбрання, а в деяких випадках керсетки.
-−
-===Різновиди поясів, способи зав'язування===
-−
-За технікою виготовлення пояси були ткані та плетені. Пояси, ткані без допомоги ткацького верстата — на дощечках, на нитку, на бердечці,— могли бути однотонними, без малюнка, або ж пофарбованими в червоний чи зелений колір, а також поліхромними, з виразним орнаментальним малюнком геометричного або рослинного характеру. Викінчувалися пояси різнокольоровими торочками або великими кулястими китицями — кутасами. Одночасно побутували пояси, плетені особливим способом — по стіні. Іноді у плетених поясах чергувалися різні техніки плетіння з елементами в'язання, що створювало цікавий зоровий ефект. Можна навести приклади різних способів пов'язування поясів, які надають певну локальну специфіку комплексам народного одягу. На більшій частині України пояси пов'язували поверх сорочки та розпашного, а потім і зшитого стегнового одягу, зав'язуючи на вузол ззаду. На правобережній Черкащині їх часто пов'язували і поверх керсетки, зав'язуючи спереду великим бантом. Підперізуючи верхній одяг, пояси часом закладали в такий спосіб, що їхні кінці підтикалися по боках і вільно звисали додолу. Пояси відігравали велику роль у загальному композиційному вирішенні костюма, істотно впливали на силует усього комплексу.
-−
-===Відеозаписи===
-[https://www.youtube.com/watch?v=DpMvFfZizBA Ткацтво набірної крайки на качалці (свороку)] <br>
-[https://vk.com/video20715099_171446071?list=a7b51fb49b5a088670 Ткацтво набірної крайки на бердечку]