Користувач:Basarab - Історія редагувань

Basarab: /* Посилання */

2013-11-28T20:04:06Z

‎Посилання

Basarab: /* Орфографічний словник */

2013-11-28T20:03:33Z

‎Орфографічний словник

Basarab: /* Гора */

2013-11-28T20:02:55Z

‎Гора

Basarab в 19:59, 28 листопада 2013

2013-11-28T19:59:33Z

Basarab: /* Газ */

2013-11-28T19:55:32Z

‎Газ

Basarab: /* Газ */

2013-11-28T19:50:37Z

‎Газ

Basarab: /* Газ */

2013-11-28T19:48:33Z

‎Газ

Basarab: /* Орфографічний словник */

2013-11-28T19:47:35Z

‎Орфографічний словник

Basarab: /* Орфографічний словник */

2013-11-28T19:46:49Z

‎Орфографічний словник

Basarab: /* Фразеологічний словник */

2013-11-28T19:44:47Z

‎Фразеологічний словник

← Попередня версія		Версія за 20:04, 28 листопада 2013
Рядок 169:		Рядок 169:
	http://slovopedia.org.ua/49/53395/357054.html		http://slovopedia.org.ua/49/53395/357054.html

		+	http://sum.in.ua/s/ghora

	===Список використаної літератури===		===Список використаної літератури===

← Попередня версія		Версія за 20:03, 28 листопада 2013
Рядок 154:		Рядок 154:

	===Орфографічний словник===		===Орфографічний словник===
		+	ГОРА, и, жін.

		+	1. Значне підвищення над навколишньою місцевістю або серед інших підвищень. Зоре моя вечірняя, Зійди над горою, Поговорим тихесенько В неволі з тобою (Тарас Шевченко, II, 1953, 8); Хвилею зеленою здіймається Навесні Батиєва гора (Максим Рильський, I, 1956, 85);
		+	// тільки мн. Гориста місцевість, країна. Не знаю, як в Англії, але куди-небудь за границю в гори я таки, може, зберусь (Леся Українка, V, 1956, 138); — У нас в горах.. весело (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 397); * Образно. Наше покоління зійшло на високу гору — гору соціалізму, і ми бачимо далеко назад й далеко вперед (Юрій Смолич, VI, 1959, 132); * У порівняннях. Понад обрієм, коло кордону, Наче гори, окреслився бір (Іван Вирган, В рози. літа, 1959, 15).
		+	♦ Гору брати (взяти): а) вибиратися, сходити, виїжджати і т. ін. на гору. Паровоз із важким хвостом вагонів з розгону бере гору (Василь Еллан, II, 1958, 10); б) перемагати кого-, що-небудь; добиватися переваги; переборювати, долати. Прохірин проект однак взяв гору (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 275); Політика дружби і миру між народами завойовує все більше визнання і підтримку, бере гору над імперіалістичною політикою агресії і війни (Резол. XXII з.., 1961, 5); Гори зрушити (перевернути і т. ін.) — зробити дуже багато. [Трохим:] Рівні і парні [воли], як соколи: чи в плузі, чи в возі — ідуть, як вода, тільки покеруй ними, то й гори перевернеш (Марко Кропивницький, V, 1959, 119); [Прокіп:] Колгосп така сила в наших руках, що можна гори зрушити (Олександр Корнійчук, II, 1955, 94); Горою стояти (стати) — відстоювати, захищати всіма силами кого-, що-небудь. — За народ горою стоїть [Тарас Дніпровець]. І видно не простий собі чоловік (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 25); Золоті гори обіцяти — надто багато обіцяти. Твою [народу] хотіли душу полонити і князь, і гетьман, а ще й пан підгінний, що обіцяли гори золоті (Павло Тичина, II, 1957, 127); Надіятися, як на кам'яну гору — цілком покладатися, розраховувати на кого-, що-небудь. [Антон:] Ніхто вам так не потрапить догодити, як я: надійтеся на мене, як на кам'яну гору (Марко Кропивницький, I, 1958, 167); — Оце ті «тигри» і «фердинанди»! Оце на них офіцери.. надіються, як на кам'яну гору! (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 277); [Наче (неначе, мов і т. ін.)] гора з плечей (з пліч) впала (звалилася і т. ін.) — відпали турботи, не стало важких обов'язків, полегшився важкий душевний стан. — Ху, — полегшено зітхнув Кисіль і посміхнувся: — Прямо гора звалилася я моїх плечей. А я вже все передумав про тебе:., чи не загітував тебе якийсь елемент... (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 226); В хлопця наче гора звалилася з плечей, бо його мучила несправедливо одержана, на його думку, п'ятірка (Олесь Донченко, VI, 1957, 601); [Герцог:] О, наче впала з пліч у нас гора! Ха-ха!.. Так, значить, наша верх взяла! (Євген Кротевич, Вибр., 1959, 575); Не за горами — про що-небудь близьке, таке, що скоро настане; швидко, недалеко. Не за горами наша перемога (Олександр Довженко, III, 1960, 26).
		+
		+	2. чого. Велика кількість чого-небудь складеного в купу; багато чогось. В саду в бригаді — тут же між яблунями — гори яблук (Андрій Головко, I, 1957, 443); Наклавши на плече гору прання, пішла [Орися] розвішувати його на тину (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 130).
		+
		+	3. у знач. присл. горою (горами). У вигляді гори. Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма (Тарас Шевченко, 1, 1951, 3); От Іван устає, Скарб із скринь достає, Насипає дукатів горою (Павло Грабовський, I, 1959, 297).
		+
		+	4. діал. Горище. Купив чоботи, надів у неділю, а ті узяв да на гору закинув (Словник Грінченка).

	===Посилання===		===Посилання===

@@ Рядок 141: / Рядок 141: @@
 ==Гора==
+[[Файл:0b1eec59d3811e6a616ce1f04aa4a88d.jpg|thumb|Фото]]
 ===Фразеологічний словник===
 ГОРА
@@ Рядок 150: / Рядок 152: @@
 як (мов, ні́би і т. ін.) за кам’яно́ю горо́ю (рідше стіно́ю), зі сл. бу́ти, жи́ти і т. ін. Під чиїмсь надійним захистом, без клопотів і т. ін.; позбавлений турбот, захищений. — Та ти сам не турбуйся, бо ти за мною, як за кам’яною горою (Марко Вовчок); — Тому-то й я позичила тебе в Мартохи, щоб бути за тобою, мов за кам’яною горою (Є. Гуцало); — Я за нею (Софією), можна сказати, як за кам’яною стіною живу (В. Собко). як за горо́ю. — Гарна ви жінка в Петра,— знову похвалив гість .. — Має шанувати своє щастя. Він за вами — як за горою! (Є. Гуцало).

← Попередня версія		Версія за 19:59, 28 листопада 2013
Рядок 139:		Рядок 139:

	Правописний словник української мови. За ред. Яр. Рудницького і К. Церкевича. Нью-Йорк — Монтреаль: Українська Могилянсько-Мазепинська Академія Наук і Науково-дослідне товариство української термінології, 1979.		Правописний словник української мови. За ред. Яр. Рудницького і К. Церкевича. Нью-Йорк — Монтреаль: Українська Могилянсько-Мазепинська Академія Наук і Науково-дослідне товариство української термінології, 1979.
		+
		+	==Гора==
		+
		+	===Фразеологічний словник===
		+	ГОРА
		+
		+	не за гора́ми. 1. У найближчому майбутньому, незабаром, скоро. Вже й зима не за горами… (Панас Мирний); Ще й не нажився, здається, а вже шістдесят не за горами (М. Зарудний); Хліба вже скоро заколосяться. Не за горами — ось вже й косовиця (М. Понеділок). 2. На невеликій відстані; недалеко, близько. — Дзвеняче (село) хоч і не за горами, та все-таки за надцять кілометрів од Закриниччя (Є. Гуцало); Вже не за горами були передові сили німецької інтервенції (Л. Дмитерко). не за горо́ю. Питаю: — “Як ви доскочили такого огира?” — “Нам теє знати, батьку. Сідай да їдь собі з Богом: ляхи не за горою” (П. Куліш).
		+
		+	стоя́ти / ста́ти горо́ю за кого—що. Невідступно, всіма силами захищати, відстоювати кого-, що-небудь. — За народ горою стоїть (Тарас Дніпровець). І, видно, не простий собі чоловік (Д. Бедзик); — Вислужується,— буркнув Ґалаґан,— а ми за нього горою стояли (А. Крижанівський); — Євгене Панасовичу! — полум’яніючи, стиха озвалася вона.— Не журіться! Все буде гаразд. От побачите! Ми всі за вас горою станемо… (В. Речмедін).
		+
		+	як (мов, ні́би і т. ін.) за кам’яно́ю горо́ю (рідше стіно́ю), зі сл. бу́ти, жи́ти і т. ін. Під чиїмсь надійним захистом, без клопотів і т. ін.; позбавлений турбот, захищений. — Та ти сам не турбуйся, бо ти за мною, як за кам’яною горою (Марко Вовчок); — Тому-то й я позичила тебе в Мартохи, щоб бути за тобою, мов за кам’яною горою (Є. Гуцало); — Я за нею (Софією), можна сказати, як за кам’яною стіною живу (В. Собко). як за горо́ю. — Гарна ви жінка в Петра,— знову похвалив гість .. — Має шанувати своє щастя. Він за вами — як за горою! (Є. Гуцало).

← Попередня версія		Версія за 19:55, 28 листопада 2013
Рядок 130:		Рядок 130:

	http://slovopedia.org.ua/49/53395/356938.html		http://slovopedia.org.ua/49/53395/356938.html
		+
		+	===Список використаної літератури===
		+	Український орфографічний словник: понад 175 тис. слів / уклали: В. В. Чумак [та ін.]; за ред. В. Г. Скляренка. — Вид. 9-е, переробл. і доповн. — Київ: Дніпро, 2009. — 1011 с. — (Словники України). — ISBN 978-966-507-260-7
		+
		+	Тлумачний словник // Українська мова: Енциклопедія. Редкол.: Русанівський В. М. (співголова), Тараненко О. О. (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К.: Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с.: іл. ISBN 966-7492-19-2
		+
		+	Український правописний словник : 10 тис. слів / ред. Нитченко Д. — Мельборн-Аделаїда, вид-во «Ластівка» 1968, перевидано як Український ортографічний словник — Мельборн, вид-во «Ластівка» 1985 ISBN 0949617075
		+
		+	Правописний словник української мови. За ред. Яр. Рудницького і К. Церкевича. Нью-Йорк — Монтреаль: Українська Могилянсько-Мазепинська Академія Наук і Науково-дослідне товариство української термінології, 1979.

@@ Рядок 127: / Рядок 127: @@
 ===Посилання===
-http://sum.in.ua/s/baba
+http://sum.in.ua/s/ghaz
-http://slovopedia.org.ua/49/53393/356001.html
+http://slovopedia.org.ua/49/53395/356938.html

← Попередня версія		Версія за 19:48, 28 листопада 2013
Рядок 125:		Рядок 125:

	ГАЗ 3, а, чол., розм., рідко. Те саме, що газик. Здіймаючи вітер і куряви хмарки, 3 райцентру, немов на пожар, Мчить «газ», як і вчора... у ланку Одарки, На поле в артіль «Комунар» (Степан Олійник, Вибр., 1959, 309),		ГАЗ 3, а, чол., розм., рідко. Те саме, що газик. Здіймаючи вітер і куряви хмарки, 3 райцентру, немов на пожар, Мчить «газ», як і вчора... у ланку Одарки, На поле в артіль «Комунар» (Степан Олійник, Вибр., 1959, 309),
		+
		+	===Посилання===
		+	http://sum.in.ua/s/baba
		+
		+	http://slovopedia.org.ua/49/53393/356001.html

@@ Рядок 112: / Рядок 112: @@
 //  Загальна назва газоподібних або пароподібних речовин, які використовуються для опалення, освітлення та як рушійна сила. Газ — це дешеве паливо і дуже цінна сировина для хімічної промисловості (Колгоспник України, 12, 1958, 47); Дрібне дерев'яне сміття на площадках. Певне, печі тут опалюються не газом, а дровами (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 33);
 //  Про нагрівальні, освітлювальні та інші прилади, які діють з допомогою цих речовин. Приходить контролер до нас. — Ну, як у вас працює газ? (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 26).
- Надавати (надати, дати) газ (газу); Натискати (натиснути) на газ — посиленням подачі пального збільшувати швидкість руху машини, зрушувати машину з місця. На обстановку, радисте, зваж ти, газу надай, водій (Андрій Малишко, II, 1956, 226); Коли вона [дівчина] дала газ і машина рушила, матрос обережно спитав: — І ви самі ведете? (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 55); Степан подумав про це і ще дужче натиснув на газ (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 201); Повний газ — найбільша швидкість руху машини. Машина летіла на повнім газі, круто обминаючи глибокі вирви від бомб і снарядів (Василь Кучер, Голод, 1961, 114).
+Натискати (натиснути) на газ — посиленням подачі пального збільшувати швидкість руху машини, зрушувати машину з місця. На обстановку, радисте, зваж ти, газу надай, водій (Андрій Малишко, II, 1956, 226); Коли вона [дівчина] дала газ і машина рушила, матрос обережно спитав: — І ви самі ведете? (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 55); Степан подумав про це і ще дужче натиснув на газ (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 201); Повний газ — найбільша швидкість руху машини. Машина летіла на повнім газі, круто обминаючи глибокі вирви від бомб і снарядів (Василь Кучер, Голод, 1961, 114).
 . тільки мн. Газоподібні виділення шлунка і кишок.

← Попередня версія		Версія за 19:46, 28 листопада 2013
Рядок 108:		Рядок 108:

	===Орфографічний словник===		===Орфографічний словник===
		+	1. Речовина, здатна поширюватися в усьому доступному для неї просторі, рівномірно заповнюючи його. Такі речовини, як повітря, ми називаємо газоподібними речовинами, або газами (Уроки діда — старого хіміка, 1956, 15);
		+	// Отруйна речовина з такими властивостями. З фронту приїхав Солдат рядовий Пилип. Таке собі просте лихо — На ліве око осліп. Якийсь там, казали, промінь Чи газ, — учитель казав (Максим Рильський, II, 1960, 58); По далеких підземних галереях раптом пронеслося страшне, найстрашніше за весь час боротьби їхнього загону: — Гази!!.' Люди бігли, задихаючись, прикладали до рота мокре ганчір'я (Олесь Гончар, II, 1959, 75);
		+	// Загальна назва газоподібних або пароподібних речовин, які використовуються для опалення, освітлення та як рушійна сила. Газ — це дешеве паливо і дуже цінна сировина для хімічної промисловості (Колгоспник України, 12, 1958, 47); Дрібне дерев'яне сміття на площадках. Певне, печі тут опалюються не газом, а дровами (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 33);
		+	// Про нагрівальні, освітлювальні та інші прилади, які діють з допомогою цих речовин. Приходить контролер до нас. — Ну, як у вас працює газ? (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 26).
		+	Надавати (надати, дати) газ (газу); Натискати (натиснути) на газ — посиленням подачі пального збільшувати швидкість руху машини, зрушувати машину з місця. На обстановку, радисте, зваж ти, газу надай, водій (Андрій Малишко, II, 1956, 226); Коли вона [дівчина] дала газ і машина рушила, матрос обережно спитав: — І ви самі ведете? (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 55); Степан подумав про це і ще дужче натиснув на газ (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 201); Повний газ — найбільша швидкість руху машини. Машина летіла на повнім газі, круто обминаючи глибокі вирви від бомб і снарядів (Василь Кучер, Голод, 1961, 114).
		+
		+	2. тільки мн. Газоподібні виділення шлунка і кишок.
		+
		+	Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 12.
		+
		+
		+
		+	ГАЗ 2, у, чол. Дуже тонка прозора шовкова тканина. Ще на початку нашого століття була модною прозора шовкова тканина — «газ» (Наука і життя, 3, 1967, 50); Якось уранці Сафар приніс Насті саєтові шаровари, прозоре з .. газу фередже й сукню-бешмет (Зінаїда Тулуб, Людолови, І, 1957, 222).
		+
		+	Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 12.
		+
		+	ГАЗ 3, а, чол., розм., рідко. Те саме, що газик. Здіймаючи вітер і куряви хмарки, 3 райцентру, немов на пожар, Мчить «газ», як і вчора... у ланку Одарки, На поле в артіль «Комунар» (Степан Олійник, Вибр., 1959, 309),

← Попередня версія		Версія за 19:44, 28 листопада 2013
Рядок 99:		Рядок 99:

	===Фразеологічний словник===		===Фразеологічний словник===
		+	ГАЗ
		+
		+	на газу́. Їхати або бути готовим їхати (машиною). Васьков .. аж до азарту веселий висунувся з кабіни.— Зубченко! Одчиняй ворота, роззява! Не бачиш — Васьков на газу! (Л. Первомайський).
		+
		+	на по́вному (на по́внім) газу́ (га́зі), зі сл. ї́хати, підво́зити і под. З великою швидкістю. Шофер .. дав право руля і на повному газі підвів машину просто під вхід до замка (замку) (Л. Первомайський); Машина летіла на повнім газі, круто обминаючи глибокі вирви від бомб і снарядів (В. Кучер); // З найбільшою кількістю обертів (про мотор). Мотори (літака) ревуть на повному газу (М. Бажан).
		+
		+	під га́зом, ірон. У нетверезому стані. З машини вивалила весела компанія. Усі голосно говорили, не звертаючи уваги на перехожих. Видно було, що всі під газом (З усн. мови). під газко́м. — Де ж це він ходить?.. Десь, може, до компанії пристав ..— А що? Потім схаменеться, прибіжить під хмельком, під газком (Є. Гуцало).

	===Орфографічний словник===		===Орфографічний словник===