Користувач:Антон Шкурко - Історія редагувань

Антон Шкурко в 12:05, 3 грудня 2013

2013-12-03T12:05:00Z

Антон Шкурко в 21:48, 2 грудня 2013

2013-12-02T21:48:14Z

Антон Шкурко в 21:40, 2 грудня 2013

2013-12-02T21:40:24Z

Антон Шкурко в 21:35, 2 грудня 2013

2013-12-02T21:35:15Z

Антон Шкурко в 21:29, 2 грудня 2013

2013-12-02T21:29:50Z

Антон Шкурко в 21:27, 2 грудня 2013

2013-12-02T21:27:40Z

Антон Шкурко в 21:23, 2 грудня 2013

2013-12-02T21:23:54Z

Антон Шкурко в 21:19, 2 грудня 2013

2013-12-02T21:19:23Z

Антон Шкурко в 21:16, 2 грудня 2013

2013-12-02T21:16:36Z

Антон Шкурко в 21:11, 2 грудня 2013

2013-12-02T21:11:06Z

← Попередня версія		Версія за 12:05, 3 грудня 2013
Рядок 457:		Рядок 457:

	[[Файл:Gospod_4.jpg]]		[[Файл:Gospod_4.jpg]]
		+
		+
		+
		+	===Див. Також===
		+	Теологічна теорія походження держави.
		+	Теологічна теорія виникла за часів глибокої давнини. Відповідно до неї державний устрій було даровано людям вищими силами на виконання божественного задуму влаштування світу. Усяка влада, таким чином, походить від бога. Верховний правитель є або уособленням божества, або його представником на землі. Згідно з ученням одного з яскравих представників цього напряму — середньовічного католицького філософа Фоми Аквінського (ХІІІ століття) будь-яке посягання на владу правителя є посяганням на самого Бога і заздалегідь приречене на невдачу. Поняття «держава» і «влада правителя» ототожнюються, і ні в якому разі не можуть розглядатися окремо одне від одного. Лише свята церква, як пряме представництво Бога на Землі, може критикувати правителя або позбавляти його влади під приводом того, що дії правителя не відповідають божественній волі.
		+
		+	Біблійне розуміння й визначення Господь Бога
		+
		+	Християнство стверджує, що єдиним правдивим визначенням Бога є біблійне визначення, та посилаються на Святе Письмо для з'ясування найістотніших ознак Бога, Його властивостей, атрибутів та діяльності.
		+
		+	Важливимим проривом у християнстві стало вчення про Св. Трійцю, про те, що Бог — єдиний, але люди можуть його бачити і сприймати у вигляді різних проявів (іпостасей) у матеріальному(видимому) і духовному (невидимому) світі, серед яких найважливіші Бог-Отець (Господь і Володар Всесвіту), Бог-Син (Істина-Софія, Любов і Знання-Слово, які воплотилися в Ісусі Христі) і Бог-Дух Святий. Завдання кожної людини вірити і розуміти, що за всіма проявами дійсності є лише один Бог.
		+
		+	Іоанн Дамаскін для розуміння вчення про прояви (іпостасі) наводить порівняння з Сонцем, яке є сонцем; яке людина бачить як світло і яке людина сприймає як тепло.
		+
		+	В християнстві твердиться, що людські органи чуття не можуть повністю й абсолютно збагнути Самого Бога, есхатологічних правд та майбутнього, потойбічного, вічного життя. Цю неспроможність і природоневідповідність людського розуму повністю охопити трансцендентність Бога та Його діл апостол Павло ствердив такими словами: «Чого око не бачило, і ухо не чуло, і що на серце людині не впало, — те Бог приготував був тим, хто любить Його!» (1 Коринтян 2:9). Тому вже з глибокої давнини Божі мужі уподібнювали Бога до людини, приписували Йому фізичні та психічні ознаки, властиві людям, і на основі аналогії, схожості або порівняння пояснювали Божу природу, Його діяльність, властивості й атрибути. Представлення Бога в образі людини, в уособленні різних функцій і явищ та в переносному вживанні різних слів і виразів прийнято в теології називати антропоморфічним поглядом людей на Бога.
		+
		+	Господь Ісус Христос навчає, що Бог — це Дух (Ів. 4:24); і Святе Письмо виразно стверджує, що Бог, як Духовна Істота (Духовне Єство), не є людиною (Ос. 11:9), не має очей, як людина (Йов 10:4), не палає гнівом і не роздратовується (Ос. 11:9), ніколи не кається й не жалкує (1 Самуїла 15:29; 4 М. 23:19), не дрімає й не спить (Псальми 120:4), ніколи не змучується, не слабне, не втомлюється й не виснажується (Іс. 40:28).
		+
		+	Тобто, для християн, антропоморфний спосіб мовлення про Бога зумовлюється передусім неспроможністю й неприродовідповідністю людського розуму та п'ятьох органів чуття (зору, слуху, дотику, нюху та смаку) в інший спосіб пізнати Бога та, по-друге, обмеженістю словника стародавніх євреїв на абстрактні слова, вирази й поняття в ті часи, коли писалось Святе Письмо. Мова праотців конкретна. Євреї вже в глибоку давнину залюбки вживали притаманні їм вислови: «Боже рам'я» замість «Божа сила» чи «потуга»; «Боже обличчя звернене до когось» або «відвернене від когось» замість «Божої симпатії» чи «антипатії» до певної особи; «піднесене обличчя» або «похилене» замість «прощення» чи «непрощення».

← Попередня версія		Версія за 21:48, 2 грудня 2013
Рядок 440:		Рядок 440:
	http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10117-ghornostaj.html#show_point		http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10117-ghornostaj.html#show_point
	http://sum.in.ua/s/ghornostaj		http://sum.in.ua/s/ghornostaj
		+
		+	==Слово "Господь"==
		+	===Визначення за Борисом Грінченком===
		+	Господь, Господа, м. Богъ, Господь. Прихиляйся, дівчинонько, а до Господа Бога. Мет. 106. Господи, помилуй, або дай що! Ном. Хай Господь милує. Боже сохрани! Ном. № 5138. Так їй схотілось пить, що Господи! — сильно захотѣлось пить. Рудч. Ск. II. 57. Ум. Господенько, господонько. Ей, змилуйся, Господеньку! Чуб. І. 156. Крий, Господоньку! Гн. II. 68.
		+	===Визначення у сучасному словнику===
		+	ГОСПОДЬ, господа, чол. Одна з назв бога у християн. Вкраїно! Мій любий краю неповинний! За що тебе господь кара, Карає тяжко? (Тарас Шевченко, II, 1953, 327);
		+	// у знач. виг. [о] господи — уживається для вираження подиву, нетерпіння, досади. — Нащо то одному чоловікові так багато хліба? Господи! Чи вже ж він поїсть оце все? (Нечуй-Левицький, II, 1956, 184); Господи, як не хочеться лишати нагрітого місця, як тяжко розлучатись з солодким ранішнім сном! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 21).
		+	♦ Господь [його] з нас, заст. — те саме, що Бог [його] знає (див. бог). — За що його взяли, що зробила мала дитина — господь його знає (Панас Мирний, I, 1954, 277); Господь з тобою (з ним, з вами і т. ін.), заст. — те саме, що Бог з тобою (з вами, з ним і т. ін.) (див. бог). — Господь із вами, — жахнулась Маланка. — Мій так само був на гуральні, як і ваш (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 99); І де в господа, заст. — уживається при вираженні здивування. 1 де ті в господа взялися Усякі штучнії їства? (Тарас Шевченко, II, 1953, 107); Може б (хоч би) господь послав, заст. — уживається для вираження сподівання на що-небудь. Може б нам господь послав талап та добрий урожай на полі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 189); — Хоч би господь дощику післав! — чую я початок розмови (Леся Українка, III, 1952, 476); Не дай (не доведи) господи, заст. — те саме, що Не дай боже (див. давати). [Олімпіада Іванівна:] О, що ви, не дай господи! (Леся Українка, II, 1951, 66); — Та й погані тут села! Не доведи господи жить в такому селі! — казали бурлаки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 218); Прости господи (у знач. вставн. сл.), заст. — указує на різкість висловлювання, судження і т. ін. — Якби вмер, прости господи, краще б було (Андрій Головко, II, 1957, 148); Слава господові; Слава тобі господи, заст. — те саме, що Слава богові (богу) (див. бог). Я радію: — Слава господові, що і в нас, як і в людей, благодатно! (Марко Вовчок, I, 1955, 4); — Слава тобі господи, й ти вже немалий... Другі твоїх літ дітей мають... (Панас Мирний, II, 1954, 67); Хай господь милує, заст. — уживається у знач. заперечення, небажаності чого-небудь. — Хай господь милує, щоб я його [дитя] впустила! — жахається Марина й знов щебече (Панас Мирний, IV, 1955, 232); Чи далеко господь несе кого?, заст. — куди йде хто? Їде чорноморець. От, спинивши його, й питаю, чи давно з коша і чи далеко господь несе? (Тарас Шевченко, VI, 1957, 82); Як дасть (пошле) господь, заст. — уживається для вираження сподівання на здійснення чого-небудь. Як дасть господь милосердний, приїду сам на Січ (Тарас Шевченко, VI, 1957, 130).
		+
		+	===Ілюстрації===
		+	[[Файл:Gospod.jpg]]
		+
		+	[[Файл:Gospod_2.jpg]]
		+
		+	[[Файл:Gospod_3_'.jpg]]
		+
		+	[[Файл:Gospod_4.jpg]]

@@ Рядок 409: / Рядок 409: @@
 http://narconon.kiev.ua/vredalkogolya_uk
-===Слово "Горностай"===
+==Слово "Горностай"==
 ===Визначення за Грінченком===
 Горностай, -тая, м. 1) Горностай. Гаєм маєм, лебедем Дунаєм, а степами бистрим горностаєм. Федьк. І. 8. 2) Родъ птицы? Летів горностай через сад, роспустив пір’ячко на ввесь сад. КС. 1883. II. 382. Та же пѣсня. О. 1861. XI. Кух. 38. Вѣрнѣе, однако, что здѣсь просто забыто значеніе слова горностай, и въ пѣснѣ оно подставлено вмѣсто какого-либо иного, но схожаго, слова, названія птицы.
@@ Рядок 420: / Рядок 420: @@
 [[Файл:Gornostai.jpg]]
 [[Файл:Gornostaj5.jpg]]

← Попередня версія		Версія за 21:35, 2 грудня 2013
Рядок 408:		Рядок 408:
	http://sum.in.ua/s/ghorilka		http://sum.in.ua/s/ghorilka
	http://narconon.kiev.ua/vredalkogolya_uk		http://narconon.kiev.ua/vredalkogolya_uk
		+
		+	===Слово "Горностай"===
		+	===Визначення за Грінченком===
		+	Горностай, -тая, м. 1) Горностай. Гаєм маєм, лебедем Дунаєм, а степами бистрим горностаєм. Федьк. І. 8. 2) Родъ птицы? Летів горностай через сад, роспустив пір’ячко на ввесь сад. КС. 1883. II. 382. Та же пѣсня. О. 1861. XI. Кух. 38. Вѣрнѣе, однако, что здѣсь просто забыто значеніе слова горностай, и въ пѣснѣ оно подставлено вмѣсто какого-либо иного, но схожаго, слова, названія птицы.
		+
		+	===Визначення у сучасному словнику===
		+	ГОРНОСТАЙ, я, чол. Цінний хутровий звір родини куницевих. В минулому горностай (Mustela erminea) був об'єктом інтенсивного промислу (Звірі.. Карпат.., 1952, 33); Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць, — у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра (Іван Багмут, Опов., 1959, 28); * У порівняннях. Ігор очеретом, як горностай той, скакає, Гоголем білим на чисту воду випливає (Панас Мирний, V, 1955, 276);
		+	// Хутро цього звіра. Сама [Олена] попросить Аркадія справити їй чорне, підбите білим атласом манто, облямоване горностаями (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 449).
		+
		+	===Ілюстрації===
		+	[[Файл:Gornostai.jpg]]
		+	[[Файл:Gornostaj5.jpg]]

← Попередня версія		Версія за 21:29, 2 грудня 2013
Рядок 403:		Рядок 403:
	Переваги організму людини полягають в основному в тому, що її органи утворюють клітинні колонії, здатні відновлювати за допомогою поділу частину своїх клітин, завдяки чому сам організм виживає. Тіло дорослої здорової людини здатне витримувати певну концентрацію алкоголю в крові, перевищення якої неминуче призводить до інтоксикації (тобто загального внутрішнього отруєння) й загибелі. Гранично допустима концентрація різниться від людини до людини, але в середньому становить 5.5 г на 1 кг тіла. Тобто для смертельного отруєння людині вагою 70 кг досить вжити за короткий час всього 385 г чистого алкоголю, щоб видільна система організму не змогла впоратися з надлишком отрути й організм загинув. Для дитини шкода від алкоголю починається з набагато меншої цифри, тому п'яні батьки, які пригощали дітей алкоголем, ризикують їхнім життям.		Переваги організму людини полягають в основному в тому, що її органи утворюють клітинні колонії, здатні відновлювати за допомогою поділу частину своїх клітин, завдяки чому сам організм виживає. Тіло дорослої здорової людини здатне витримувати певну концентрацію алкоголю в крові, перевищення якої неминуче призводить до інтоксикації (тобто загального внутрішнього отруєння) й загибелі. Гранично допустима концентрація різниться від людини до людини, але в середньому становить 5.5 г на 1 кг тіла. Тобто для смертельного отруєння людині вагою 70 кг досить вжити за короткий час всього 385 г чистого алкоголю, щоб видільна система організму не змогла впоратися з надлишком отрути й організм загинув. Для дитини шкода від алкоголю починається з набагато меншої цифри, тому п'яні батьки, які пригощали дітей алкоголем, ризикують їхнім життям.
	Причина, з якої алкоголь, потрапляючи в організм, не призводить відразу до смерті, як це буває в разі отруєння, наприклад, чадним газом або грибними отрутами, полягає в тому, що більшість спиртних напоїв містять відносно низьку концентрацію отрути і їх вживають поступово. Ця обставина в купі з повним невіглаством людей щодо природи алкоголю, призводить до того, що спиртне набирає популярності у нових поколінь людей, які не усвідомлюють шкоди алкоголю.		Причина, з якої алкоголь, потрапляючи в організм, не призводить відразу до смерті, як це буває в разі отруєння, наприклад, чадним газом або грибними отрутами, полягає в тому, що більшість спиртних напоїв містять відносно низьку концентрацію отрути і їх вживають поступово. Ця обставина в купі з повним невіглаством людей щодо природи алкоголю, призводить до того, що спиртне набирає популярності у нових поколінь людей, які не усвідомлюють шкоди алкоголю.
		+
		+	===Посилання===
		+	http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10074-ghorilka.html#show_point
		+	http://sum.in.ua/s/ghorilka
		+	http://narconon.kiev.ua/vredalkogolya_uk

← Попередня версія		Версія за 21:27, 2 грудня 2013
Рядок 391:		Рядок 391:

	[[Файл:Gorilka5.jpg]]		[[Файл:Gorilka5.jpg]]
		+
		+	===Медіа===
		+	http://www.youtube.com/watch?v=t66ItkM8msk Відео про огидну звичку,таке як "П'янство".
		+
		+	===Див.також===
		+	Шкода від алкоголю.
		+
		+	У сучасному суспільстві шкоду від алкоголю традиційно визнають як доконаний факт. Але не викривають по-справжньому. Це одне з масових відхилень суспільства від розумності - визнавати очевидну шкоду від наркотиків і майже ігнорувати шкоду від алкоголю, який, буцімто, має менш руйнівний вплив на організм.
		+	Алкоголь по суті є отрутою, тобто речовиною, якої нема в організмі і яка завдає шкоди живим клітинам, тканинам і самому організму в цілому, послаблюює його функції, або вбиває його. 96% чистий спирт, що містить найбільшу концентрацію алкоголю, надійно знищує все живе при стерилізації голок, або хірургічних інструментів. З таким самим ефектом алкоголь, введений всередину організму, знищує живі клітини печінки, нейрони головного мозку, або судини. Різниця лише в тому, що бактерії на скальпелі шкідливі для людини, а без кліток органів її здоров'я погіршується. Користь алкоголю при зовнішній дезінфекції аж ніяк не компенсує шкоди алкоголю при внутрішньому вжитку.
		+	Треба розрізняти поняття шкоди від алкоголю й шкоди від алкоголізму. Шкода алкоголю, як отрути, стосується виключно фізіологічної сфери й поширюється тільки на клітини й органи людини, якщо говорити про вплив на організм. Подібно молекулам будь-якого токсину, молекули алкоголю атакують клітини й частина їх просто гине, як гине будь-який одноклітинний організм, поміщений, наприклад в хімічний розчинник.
		+	Переваги організму людини полягають в основному в тому, що її органи утворюють клітинні колонії, здатні відновлювати за допомогою поділу частину своїх клітин, завдяки чому сам організм виживає. Тіло дорослої здорової людини здатне витримувати певну концентрацію алкоголю в крові, перевищення якої неминуче призводить до інтоксикації (тобто загального внутрішнього отруєння) й загибелі. Гранично допустима концентрація різниться від людини до людини, але в середньому становить 5.5 г на 1 кг тіла. Тобто для смертельного отруєння людині вагою 70 кг досить вжити за короткий час всього 385 г чистого алкоголю, щоб видільна система організму не змогла впоратися з надлишком отрути й організм загинув. Для дитини шкода від алкоголю починається з набагато меншої цифри, тому п'яні батьки, які пригощали дітей алкоголем, ризикують їхнім життям.
		+	Причина, з якої алкоголь, потрапляючи в організм, не призводить відразу до смерті, як це буває в разі отруєння, наприклад, чадним газом або грибними отрутами, полягає в тому, що більшість спиртних напоїв містять відносно низьку концентрацію отрути і їх вживають поступово. Ця обставина в купі з повним невіглаством людей щодо природи алкоголю, призводить до того, що спиртне набирає популярності у нових поколінь людей, які не усвідомлюють шкоди алкоголю.

← Попередня версія		Версія за 21:23, 2 грудня 2013
Рядок 382:		Рядок 382:

	ГОРІЛКА 2, и, жін. Прилад для спалювання рідини або газу з певною метою. Вона, ця безполум'яна горілка з керамічною насадкою, яка дає 100-процентне спалювання газу, повинна забезпечити просушування і обігрівання приміщень по-новому (Вечірній Київ, 8.I 1960, 2).		ГОРІЛКА 2, и, жін. Прилад для спалювання рідини або газу з певною метою. Вона, ця безполум'яна горілка з керамічною насадкою, яка дає 100-процентне спалювання газу, повинна забезпечити просушування і обігрівання приміщень по-новому (Вечірній Київ, 8.I 1960, 2).
		+
		+	===Ілюстрації===
		+	[[Файл:Gorilka 2.jpg]]
		+
		+	[[Файл:Gorilka.jpg]]
		+
		+	[[Файл:Gorilka4.jpg]]
		+
		+	[[Файл:Gorilka5.jpg]]

← Попередня версія		Версія за 21:19, 2 грудня 2013
Рядок 370:		Рядок 370:
	http://sum.in.ua/s/gholos		http://sum.in.ua/s/gholos
	http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/9845-gholos.html#show_point		http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/9845-gholos.html#show_point
		+
		+
		+	==Слово "Горілка"==
		+	===Тлумачення за Грінченком===
		+	Горілка, -ки, ж. Водка, хлѣбное вино. Як горілку п’ють, то мене минають, а як ся б’ють, то від мене починають. Ном. № 2093. Без горілки нема говірки. Чуб. І. 282. Ум. Горілонька, горилочка. Грин. ІІІ. 681.
		+	===Тлумачення за сучасними словниками===
		+	ГОРІЛКА 1, и, жін. Міцний алкогольний напій, що є сумішшю винного спирту і води у певній пропорції. Гнат не пив навіть горілки, котру приніс тесть (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 34); Задушливо тхнуло горілкою, гостро пахла живицею підлога (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 105).
		+	▲ Царська горілка — суміш азотної і соляної кислоти, яка розчиняє золото.
		+
		+	Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 130.
		+
		+	ГОРІЛКА 2, и, жін. Прилад для спалювання рідини або газу з певною метою. Вона, ця безполум'яна горілка з керамічною насадкою, яка дає 100-процентне спалювання газу, повинна забезпечити просушування і обігрівання приміщень по-новому (Вечірній Київ, 8.I 1960, 2).

← Попередня версія		Версія за 21:16, 2 грудня 2013
Рядок 363:		Рядок 363:
	[[Файл:Golos.jpg]]		[[Файл:Golos.jpg]]
	[[Файл:Golos 2.jpg]]		[[Файл:Golos 2.jpg]]
		+
		+	===Медіа===
		+	http://www.youtube.com/watch?v=PvmlTTXWNos Фрагмент передачі "Голос".
		+
		+	===Посилання===
		+	http://sum.in.ua/s/gholos
		+	http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/9845-gholos.html#show_point

← Попередня версія		Версія за 21:11, 2 грудня 2013
Рядок 359:		Рядок 359:

	4. Одна з кількох мелодій музичного твору; партія у вокальному ансамблі. [Карпо:] Мугикаючи, іноді й пісню складу, і голоса до неї виведу, і слова підладнаю .		4. Одна з кількох мелодій музичного твору; партія у вокальному ансамблі. [Карпо:] Мугикаючи, іноді й пісню складу, і голоса до неї виведу, і слова підладнаю .
		+
		+	===Ілюстрації===
		+	[[Файл:Golos.jpg]]
		+	[[Файл:Golos 2.jpg]]