Копер - Історія редагувань

N.pylypchenko: /* Сучасні словники */

2018-10-29T12:36:22Z

‎Сучасні словники

N.pylypchenko: /* Сучасні словники */

2018-10-29T12:35:55Z

‎Сучасні словники

N.pylypchenko в 12:33, 29 жовтня 2018

2018-10-29T12:33:36Z

N.pylypchenko в 12:33, 29 жовтня 2018

2018-10-29T12:33:14Z

Avpryputa.fzfvs18 в 18:32, 9 жовтня 2018

2018-10-09T18:32:10Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Копер, -пра, '''''м. ''= '''Кріп. '''Вх. Лем. 426. Категорія:Ко

2012-09-06T21:43:04Z

Створена сторінка: '''Копер, -пра, '''''м. ''= '''Кріп. '''Вх. Лем. 426. Категорія:Ко

Нова сторінка

'''Копер, -пра, '''''м. ''= '''Кріп. '''Вх. Лем. 426.
[[Категорія:Ко]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 '''Копер, -пра, '''''м. ''= '''Кріп. '''Вх. Лем. 426.
 [[Категорія:Ко]]
-==Сучасні словники==
+==Словник української мови: в 11 тт.==
 '''КРІП''', кро́пу, ч. Однорічна городня рослина родини зонтичних, що її використовують як ароматичну приправу для страв, а також для соління огірків і помідорів. У казармах подали бурлакам на вечерю куліш з одним кропом без сала (Н.-Лев., II, 1956, 101); Зелений кріп вихапувався з-поміж повзучих огірків (Фр., IV, 1950, 201); У нас там, на городах, пахне кропом У сизі ранки (Рильський, III, 1961, 294).

@@ Рядок 2: / Рядок 2: @@
 [[Категорія:Ко]]
 ==Сучасні словники==
-Кріп, також горо́дній чи паху́чий кріп (лат. Anethum graveolens L.) — однорічна трав'яниста рослина родини окружкових.
+'''КРІП''', кро́пу, ч. Однорічна городня рослина родини зонтичних, що її використовують як ароматичну приправу для страв, а також для соління огірків і помідорів. У казармах подали бурлакам на вечерю куліш з одним кропом без сала (Н.-Лев., II, 1956, 101); Зелений кріп вихапувався з-поміж повзучих огірків (Фр., IV, 1950, 201); У нас там, на городах, пахне кропом У сизі ранки (Рильський, III, 1961, 294).
 ==Етимологія==
 Українське кріп (розм. укрі́п, окрі́п[1][2], давньорус. кропъ), очевидно, походить від прасл. *koprъ (пор. укр. і рос. копер, пол. kорr); метатеза пояснюється впливом слова «кропити» — стебла рослини використовувались для кропил[3]. Праслов'янська форма в первісному значенні тлумачиться як «духмяна рослина» і порівнюється з лит. kvẽpia («добре пахне», «благоухає»), kvė̃pė, kvė̃pti, kvepė́ti, kvãpas («дух», «дихання», «запах»), а також з *kopъtь («кіпоть»)[4].

@@ Рядок 51: / Рядок 51: @@
 {{#ev:youtube|tUPDtLDyHNs}}
+==Див. також==
 ==Джерела та література==

@@ Рядок 54: / Рядок 54: @@
 ==Джерела та література==
- Укріп // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
+.М. Р. Фасмер. Копер // Этимологический словарь русского языка. — М. : Прогресс, 1964—1973.
- Окріп // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
- М. Р. Фасмер. Копер // Этимологический словарь русского языка. — М. : Прогресс, 1964—1973.
- Товстуха Є. С. Фітотерапія. — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. Тир. 75 000 прим. ISBN 5-311-00418-5
- (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.
- Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича. — Киев: Урожай, 1985.— с.664, ил.
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
 [[Категорія:Слова 2018 року]]

← Попередня версія		Версія за 18:32, 9 жовтня 2018
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Копер, -пра, '''''м. ''= '''Кріп. '''Вх. Лем. 426.		'''Копер, -пра, '''''м. ''= '''Кріп. '''Вх. Лем. 426.
	[[Категорія:Ко]]		[[Категорія:Ко]]
		+	==Сучасні словники==
		+	Кріп, також горо́дній чи паху́чий кріп (лат. Anethum graveolens L.) — однорічна трав'яниста рослина родини окружкових.
		+
		+	Синоніми латиною : Anethum graveolens L., Anethum graveolens, Anethum sowa Roxburgh, Ferula marathrophylla W. G. Walpers, Peucedanum anethum Baillon, Peucedanum graveolens L., Peucedanum sowa (Roxburgh) Kurz.
		+	Кріп є поширеною городньою культурою, яка широко використовується як їстівна рослина для виготовлення приправ, соління огірків, помідорів та іншої городини.
		+
		+	У дикому стані росте в Південно-західній та Центральній Азії.
		+	==Етимологія==
		+	Українське кріп (розм. укрі́п, окрі́п[1][2], давньорус. кропъ), очевидно, походить від прасл. koprъ (пор. укр. і рос. копер, пол. kорr); метатеза пояснюється впливом слова «кропити» — стебла рослини використовувались для кропил[3]. Праслов'янська форма в первісному значенні тлумачиться як «духмяна рослина» і порівнюється з лит. kvẽpia («добре пахне», «благоухає»), kvė̃pė, kvė̃pti, kvepė́ti, kvãpas («дух», «дихання», «запах»), а також з kopъtь («кіпоть»)[4].
		+
		+	==Опис рослини==
		+	Виростає у висоту до 40—60 см, має тонкі майже голі та добре розгалужені стебла, рідкі, тонкі та мякі листки 10-20 см в довжину. Відростки листя мають в ширину 1-2 мм, листки ниткоподібні шириною менше 1 мм. Квіти мають забарвлення від білого до жовтого, зібрані в невеликі зонтики (парасольки) діаметром 2-9 см. Цвіте рослина в червні-липні, плоди достигають у кінці серпня.
		+
		+	Насіння 4—5 мм в довжину та 1 мм в товщину, злегка викривлені, з поздовжніми боріздками. Плоди мають приємний специфічний запах, пряний смак.
		+
		+	==Хімічний склад==
		+	Рослина містить тіамін, рибофлавін, нікотинову кислоту, біфлавоноїди, аскорбінову кислоту, кверцетин, фолієву кислоту, солі заліза, калію, кальцію, фосфору, летку олію, каротин, флавоноїди, ізорамнестин, камферол[5].
		+
		+	==Застосування==
		+	Кріп з давніх часів використовується людьми в їжу. Перші згадування про кріп зустрічаються в працях стародавніх греків і римлян. Батьківщиною кропу є Азія.
		+
		+	Запах кропу в Стародавній Греції «змагався» з ароматом троянд[6]. Гілки кропу з перисто-розсіченими листями вплітали у вінки[6].
		+
		+
		+	У кулінарії використовують зелень та насіння як ароматичну приправу, додаючи до страв з м'яса, риби, овочів, салатів та маринадів, а в цвітучому стані при солінні і маринуванні овочів.
		+
		+	Зелень кропу містить багато вітамінів (до 132 мг/% аскорбінової кислоти і до 7 мт/% каротину[7]) та мікроелементів, які благотворно впливають на стан всіх органів і систем організму. Змолоте насіння кропу додають у чай, що робить його ароматним.
		+
		+	У дієтичному харчуванні зелень кропу застосовується при ожирінні, захворюваннях печінки та жовчного міхура, дискинезії жовчних шляхів, гастритах, метеоризмі.
		+
		+	Кріп дуже багатий мінеральними солями, кальцієм, залізом і фосфором, містить провітамін А, вітаміни D, E, До, B1, B2, B6, B12, H, велику кількість вітаміну С, а також інші активні сполуки, флавоноїди, ефірні олії, тому він незамінний в безсольових дієтах. Його благотворний вплив на травлення був відомий на Близькому Сході ще в біблійські часи. Рекомендується як ліки проти колік, здуття, проблем з травленням (включаючи важке нетравлення шлунку). Кріп стимулює роботу печінки і нирок, зменшує завзятий кашель. Його рекомендують використовувати для боротьби з безсонням, для усунення неприємного запаху з рота і як засіб, що підсилює утворення молока у жінок, що годують грудьми.
		+
		+	Протягом сторіч наші предки використовували кріп для засолювання капусти, огірків, перцю, грибів, помідорів. Кріп надавав аромат засоленим продуктам, ще й охороняючи їх від плісняви та псування.
		+
		+	Ефірна олія з кропу широко застосовується як ароматичний засіб у харчовій і лікеро-горілчаній промисловості.
		+
		+	На зелень кріп збирають, коли він досягне висоти 10-12 см, а для технічних цілей після цвітіння, висмикуючи з корінням[7].
		+
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:кріп.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:кріп1.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:кріп2.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:кріп3.jpg\|x140px]]
		+	\|}
		+
		+	==Медіа==
		+	{{#ev:youtube\|tUPDtLDyHNs}}
		+
		+
		+
		+	==Джерела та література==
		+
		+
		+
		+	Укріп // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
		+	Окріп // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
		+	Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
		+	М. Р. Фасмер. Копер // Этимологический словарь русского языка. — М. : Прогресс, 1964—1973.
		+	Товстуха Є. С. Фітотерапія. — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. Тир. 75 000 прим. ISBN 5-311-00418-5
		+	(рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.
		+	Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича. — Киев: Урожай, 1985.— с.664, ил.
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
		+	[[Категорія:Слова 2018 року]]