Конюший - Історія редагувань

D.buchynska: Замінено вміст на «'''Конюший, -шого, '''''м. ''Конюшій. ''Служив у Потоцького конюшим. ''Стор. Категорія:Ко»

2017-11-23T12:01:22Z

Замінено вміст на «'''Конюший, -шого, '''''м. ''Конюшій. ''Служив у Потоцького конюшим. ''Стор. Категорія:Ко»

Mmkorchovnyi.if16 в 20:09, 21 листопада 2017

2017-11-21T20:09:41Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Конюший, -шого, '''''м. ''Конюшій. ''Служив у Потоцького конюшим. ''Стор. Категорія:Ко

2012-09-06T21:41:51Z

Створена сторінка: '''Конюший, -шого, '''''м. ''Конюшій. ''Служив у Потоцького конюшим. ''Стор. Категорія:Ко

Нова сторінка

'''Конюший, -шого, '''''м. ''Конюшій. ''Служив у Потоцького конюшим. ''Стор.
[[Категорія:Ко]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-'''Конюший''' ({{lang-la|praefectus stabuli)}})&nbsp;— [[придворний чин]] і посада в середньовічних монархіях. У [[Римська імперія|Римській імперії]] звався [[Начальник кінноти|Magister equitum]]. [[Київська Русь|Київській Русі]] княжий [[тіун]] (конюшний) згадувався у [[Руська Правда|"Руській Правді"]], при полоні [[Ігор Святославич|князя Ігоря]] ([[1185]]).
+'''Конюший, -шого, '''''м. ''Конюшій. ''Служив у Потоцького конюшим. ''Стор.
+[[Категорія:Ко]]
-Конюшний дбав про стадо коней, конюшні короля, великого князя, підготовці коней до війни. Відповідала лорду-констеблю у [[Велика Британія|Великій Британії]], [[Франція|французькому]] коннетаблю ({{lang-fr|Grand écuyer de France}} - з 1290). На теренах України, що належали до [[Королівство Польське|Корони]] і [[ВКЛ]] спочатку урядовець володаря, що займався конюшнями, згодом почесний земський уряд. У Короні уряд конюшого відомий з ХІ ст., у ВКЛ з XV ст. Посада монаршого урядовця почала втрачати значення на початку XV ст. Ліквідована 1768 року.
-−
-У [[Московське царство|Московському царстві]] в XV&nbsp;— початку [[XVII ст.]]. Веде своє походження від княжого [[тіун]]а&nbsp;— конюшого XI&nbsp;— [[XII ст.]]. З кінця [[XV ст.]] конюший&nbsp;— начальник [[Конюшенного наказ | конюшенного наказу]].
-−
-Спочатку конюші призначалися з бояр, тому чин називався ''Боярин і конюший''. Першим боярином і конюшим в [[1496]] став [[Чилядник Андрій Федорович | Андрій Федорович Чилядник]]. Останнім боярином і конюшим був [[Романов Олександр Микитович | Олександр Микитович Романов]]. Після нього чин став називатися просто ''конюший''.
-−
-Боярином і конюшим був [[Борис Годунов]], тому іноземні письменники помилково вважали посаду боярин і конюший вищою посадою для бояр. У віданні боярина і конюшого перебували всі царські [[стайня | стайні]] і заводи. До деяких кінних заводів були приписані волості. За відомостями англійської посланника Флетчера річний дохід Бориса Годунова на посаді конюшого становив 12 тисяч рублів на рік, хоча дохід звичайного [[боярин]]а становив не більше 700 рублів на рік.
-−
-На допомогу конюшому надавався [[ясельничий]].
-−
-== Див. також ==
-* [[Конюший великий коронний]]
-* [[Придворні чини]]
-* [[Шталмейстер]]
-−
-== Джерела та література ==
-* ''Т.&nbsp;Л.&nbsp;Вілкул''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Konyushii Конюший] // {{ЕІУ|5|120}}
-−
-=== Література ===
-* Успенский Г. П. «Опыт повествования о древностях Русских». Харьков, 1818. стр. 280
-* [http://chtyvo.org.ua/authors/Chubina_Tetiana/Pototskykh_v_Ukraini_tulchynska_liniia_suspilno-politychni_ta_kulturolohichni_aspekty/ Чубіна Т.&nbsp;Д.&nbsp;Рід Потоцьких в Україні (тульчинська лінія): суспільно-політичні та культурологічні аспекти]
-* Zbigniew Góralski, Urzędy i godności w dawnej Polsce, Warszawa 1988
-−
-−
-−
-[[Категорія:Придворні чини]]
-[[Категорія:Урядники Великого князівства Литовського]]
-{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
-сучасність|підрозділ=Інститут філології}}

← Попередня версія		Версія за 20:09, 21 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Конюший, -~~шого~~, '''''м. ''~~Конюшій.~~ ''~~Служив у Потоцького~~ конюшим. ''~~Стор~~.	+	'''Конюший''' ({{lang-la\|praefectus stabuli)}}) — [[придворний чин]] і посада в середньовічних монархіях. У [[Римська імперія\|Римській імперії]] звався [[Начальник кінноти\|Magister equitum]]. [[Київська Русь\|Київській Русі]] княжий [[тіун]] (конюшний) згадувався у [[Руська Правда\|"Руській Правді"]], при полоні [[Ігор Святославич\|князя Ігоря]] ([[1185]]).
−	[[Категорія:Ко]]	+
		+	Конюшний дбав про стадо коней, конюшні короля, великого князя, підготовці коней до війни. Відповідала лорду-констеблю у [[Велика Британія\|Великій Британії]], [[Франція\|французькому]] коннетаблю ({{lang-fr\|Grand écuyer de France}} - з 1290). На теренах України, що належали до [[Королівство Польське\|Корони]] і [[ВКЛ]] спочатку урядовець володаря, що займався конюшнями, згодом почесний земський уряд. У Короні уряд конюшого відомий з ХІ ст., у ВКЛ з XV ст. Посада монаршого урядовця почала втрачати значення на початку XV ст. Ліквідована 1768 року.
		+
		+	У [[Московське царство\|Московському царстві]] в XV — початку [[XVII ст.]]. Веде своє походження від княжого [[тіун]]а — конюшого XI — [[XII ст.]]. З кінця [[XV ст.]] конюший — начальник [[Конюшенного наказ \| конюшенного наказу]].
		+
		+	Спочатку конюші призначалися з бояр, тому чин називався ''Боярин і конюший''. Першим боярином і конюшим в [[1496]] став [[Чилядник Андрій Федорович \| Андрій Федорович Чилядник]]. Останнім боярином і конюшим був [[Романов Олександр Микитович \| Олександр Микитович Романов]]. Після нього чин став називатися просто ''конюший''.
		+
		+	Боярином і конюшим був [[Борис Годунов]], тому іноземні письменники помилково вважали посаду боярин і конюший вищою посадою для бояр. У віданні боярина і конюшого перебували всі царські [[стайня \| стайні]] і заводи. До деяких кінних заводів були приписані волості. За відомостями англійської посланника Флетчера річний дохід Бориса Годунова на посаді конюшого становив 12 тисяч рублів на рік, хоча дохід звичайного [[боярин]]а становив не більше 700 рублів на рік.
		+
		+	На допомогу конюшому надавався [[ясельничий]].
		+
		+	== Див. також ==
		+	* [[Конюший великий коронний]]
		+	* [[Придворні чини]]
		+	* [[Шталмейстер]]
		+
		+	== Джерела та література ==
		+	* ''Т. Л. Вілкул''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Konyushii Конюший] // {{ЕІУ\|5\|120}}
		+
		+	=== Література ===
		+	* Успенский Г. П. «Опыт повествования о древностях Русских». Харьков, 1818. стр. 280
		+	* [http://chtyvo.org.ua/authors/Chubina_Tetiana/Pototskykh_v_Ukraini_tulchynska_liniia_suspilno-politychni_ta_kulturolohichni_aspekty/ Чубіна Т. Д. Рід Потоцьких в Україні (тульчинська лінія): суспільно-політичні та культурологічні аспекти]
		+	* Zbigniew Góralski, Urzędy i godności w dawnej Polsce, Warszawa 1988
		+
		+
		+
		+	[[Категорія:Придворні чини]]
		+	[[Категорія:Урядники Великого князівства Литовського]]
		+	{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
		+	сучасність\|підрозділ=Інститут філології}}