Комети - Історія редагувань

Марченко: /* Посилання */

2015-11-24T08:01:59Z

‎Посилання

Kvzavrazhena.uk14 в 21:07, 23 листопада 2015

2015-11-23T21:07:17Z

Kvzavrazhena.uk14 в 21:03, 23 листопада 2015

2015-11-23T21:03:33Z

Kvzavrazhena.uk14 в 20:59, 23 листопада 2015

2015-11-23T20:59:53Z

Kvzavrazhena.uk14 в 20:56, 23 листопада 2015

2015-11-23T20:56:30Z

Kvzavrazhena.uk14 в 20:55, 23 листопада 2015

2015-11-23T20:55:34Z

Kvzavrazhena.uk14 в 20:52, 23 листопада 2015

2015-11-23T20:52:41Z

Kvzavrazhena.uk14 в 20:51, 23 листопада 2015

2015-11-23T20:51:35Z

Kvzavrazhena.uk14 в 20:50, 23 листопада 2015

2015-11-23T20:50:47Z

Kvzavrazhena.uk14 в 20:49, 23 листопада 2015

2015-11-23T20:49:49Z

← Попередня версія		Версія за 08:01, 24 листопада 2015
Рядок 39:		Рядок 39:

	== Посилання ==		== Посилання ==
−	https://uk.wikipedia.org/	+	[https://uk.wikipedia.org/]
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
		+	[[Категорія:Слова 2015 року]]

@@ Рядок 39: / Рядок 39: @@
 == Посилання ==
-{{commonscat|Comets}}
+https://uk.wikipedia.org/
-* [http://space.vn.ua/son_sys/Comet.html Комети.]
-* {{ref-uk}} [http://www.youtube.com/watch?v=6mVMUT-FxBg&list=PLsFoEbPGCGQGRtBcAu_3PGHxdVv5pdB_r&index=15 Сюжет про рух комети]&nbsp;— французький науково-популярний серіал [[Всі на орбіту!|«Всі на орбіту!»]] ({{lang-fr|Tous sur orbite !}}).
-[[Категорія:Ко]]

@@ Рядок 25: / Рядок 25: @@
 == Будова комет ==
-[[Файл:17pHolmes 071104 eder vga.jpg|thumb|[[Комета Голмса]] (17P/Holmes) у 2007 році, праворуч блакитним видно іонізований газ.]]
+[[Файл:Comet tails.gif|thumb|200px|[[Анімація]] [[рух]]у комети по [[еліпс|еліптичній]] [[орбіта|орбіті]] навколо [[зорі|зірки]]. Голубим кольором позначено [[газ]]овий хвіст, сірим&nbsp;— твердотілий хвіст.]]
-[[Файл:Comet Parts.jpg|thumb|Видимий хвіст може складатися з двох частин: газового і пилового]]
 Як правило, комети складаються з «голови»&nbsp;— невеликого яскравого згустку-ядра, що оточена світлою туманною оболонкою (комою), яка складається з газу та пилу.

@@ Рядок 5: / Рядок 5: @@
 ==Ілюстрації==
-  [[Зображення:комета.jpg|x140px]]     [[Зображення: комета2.jpg|x140px]]     [[Зображення:комета3.jpg|x140px]]
+  [[Зображення:комета.jpg|x140px]]     [[Зображення: комета2.jpg|x140px]]     [[Зображення:комета3.jpg|x140px]]     [[Зображення: Комета (1).jpg|x140px]]
 ==Загальні відомості==

@@ Рядок 5: / Рядок 5: @@
 ==Ілюстрації==
-  [[Зображення:комета.jpg|x140px]]
+  [[Зображення:комета.jpg|x140px]]     [[Зображення: комета2.jpg|x140px]]     [[Зображення:комета3.jpg|x140px]]
-−
- [[Зображення: комета2.jpg|x140px]]
-−
- [[Зображення:комета3.jpg|x140px]]
 ==Загальні відомості==

@@ Рядок 2: / Рядок 2: @@
 Комети з'являються з периферії Сонячної системи і їхні орбіти постійно змінюються під впливом гравітації основних планет. Унаслідок цього деякі з комет переходять на близько-сонячні орбіти і Сонце знищує їх, коли вони наближаються до нього, інші крижані брили назавжди лишають Сонячну систему. Яскрава комета — одне з найцікавіших космічних явищ і завжди привертає увагу.
 Уважають, що комети походять із Хмари Оорта, розташованої на великій відстані від Сонця; вона складається із «решток», що залишилось після конденсації сонячної туманності. Зовнішні краї цієї хмари досить холодні для того, щоб вода існувала там у твердому (а не газоподібному) стані. Тіла, розташовані на закраїнах Сонячної системи, з правила, складаються з летючих речовин (водяних, метанових та інших льодів), що випаровуються при підлітанні до Сонця.
-Усього виявлено понад 400 короткоперіодичних комет.<ref>http://ssd.jpl.nasa.gov/dat/ELEMENTS.COMET</ref> Із них близько 200 спостерігалося в більш ніж одному проходженні перигелію. Багато з них входить в так звані сімейства. Наприклад, приблизно 50 найбільш короткоперіодичних комет (їхній повний оберт навколо Сонця триває 3—10 років) утворюють сімейство Юпітера. Дещо менші сімейства Сатурна, Урана та Нептуна (до останнього, зокрема, належить знаменита комета Галлея).
+Усього виявлено понад 400 короткоперіодичних комет.Із них близько 200 спостерігалося в більш ніж одному проходженні перигелію. Багато з них входить в так звані сімейства. Наприклад, приблизно 50 найбільш короткоперіодичних комет (їхній повний оберт навколо Сонця триває 3—10 років) утворюють сімейство Юпітера. Дещо менші сімейства Сатурна, Урана та Нептуна (до останнього, зокрема, належить знаменита комета Галлея).
 Комети, що виринають із глибини космосу, виглядають як туманні об'єкти, за якими тягнеться хвіст, що його довжина іноді сягає мільйонів кілометрів. Ядро комети — це тіло з твердих частинок і льоду, оповите туманною оболонкою, яка називається комою. Ядро діаметром у кілька кілометрів може мати навколо себе кому в 80 тис. км у поперечнику. Потоки сонячних променів вибивають частинки газу з коми і відкидають їх назад, витягаючи в довгий димчастий хвіст, який тягнеться за нею в просторі.
@@ Рядок 17: / Рядок 27: @@
 Астероїди походять з іншого джерела, але дуже старі комети, які втратили весь матеріал для випаровування, можуть дуже нагадувати астероїди.
 == Будова комет ==

@@ Рядок 5: / Рядок 5: @@
 ==Ілюстрації==
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:комета.jpg|x140px]]
+ [[Зображення:комета.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: комета2.jpg|x140px]]
+ [[Зображення: комета2.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[:комета3.jpg|x140px]]
+ [[:комета3.jpg|x140px]]
-−
-−
-Комети з'являються з периферії [[Сонячна система|Сонячної системи]] і їхні орбіти постійно змінюються під впливом [[гравітація|гравітації]] основних планет. Унаслідок цього деякі з комет переходять на близько-сонячні орбіти і [[Сонце]] знищує їх, коли вони наближаються до нього, інші крижані брили назавжди лишають Сонячну систему. Яскрава комета&nbsp;— одне з найцікавіших космічних явищ і завжди привертає увагу.
-−
-Уважають, що комети походять із [[хмара Оорта|Хмари Оорта]], розташованої на великій відстані від Сонця; вона складається із «решток», що залишилось після конденсації сонячної туманності. Зовнішні краї цієї хмари досить холодні для того, щоб вода існувала там у твердому (а не газоподібному) стані. Тіла, розташовані на закраїнах Сонячної системи, з правила, складаються з летючих речовин (водяних, метанових та інших льодів), що випаровуються при підлітанні до Сонця.
-−
-Усього виявлено понад 400 короткоперіодичних комет.<ref>http://ssd.jpl.nasa.gov/dat/ELEMENTS.COMET</ref> Із них близько 200 спостерігалося в більш ніж одному проходженні [[перигелій|перигелію]]. Багато з них входить в так звані сімейства. Наприклад, приблизно 50 найбільш короткоперіодичних комет (їхній повний оберт навколо Сонця триває 3—10 років) утворюють сімейство Юпітера. Дещо менші сімейства Сатурна, Урана та Нептуна (до останнього, зокрема, належить знаменита [[комета Галлея]]).
-−
-Комети, що виринають із глибини космосу, виглядають як туманні об'єкти, за якими тягнеться хвіст, що його довжина іноді сягає мільйонів кілометрів. Ядро комети&nbsp;— це тіло з твердих частинок і льоду, оповите туманною оболонкою, яка називається комою. Ядро діаметром у кілька кілометрів може мати навколо себе кому в 80 тис. км у поперечнику. Потоки сонячних променів вибивають частинки газу з коми і відкидають їх назад, витягаючи в довгий димчастий хвіст, який тягнеться за нею в просторі.
-−
-Яскравість комет дуже сильно залежить від їхньої відстані до Сонця. Лише дещиця з усіх наявних комет наближається до Сонця і Землі настільки, щоб їх можна було побачити неозброєним оком. Найпомітніші з них іноді називають «Великими кометами».
-−
-Астрономи пояснюють настільки різні форми кометних хвостів у такий спосіб. Матеріал, з якого складаються комети, має неоднаковий склад та властивості, тому й по-різному реагує на сонячне випромінювання. Таким чином, хвости космічних мандрівниць набувають різної форми.
-−
-Хвости комет різняться за довжиною та формою. У деяких комет вони тягнуться через усе небо. Наприклад, хвіст комети, що з'явилася в 1944 році, був завдовжки 20&nbsp;млн км. А комета C/1680 V1 мала хвіст, що протягнувся на 240&nbsp;млн км. Також були зафіксовані випадки відділення хвоста від комети.
-−
-Теорію хвостів і форм комет розробив наприкінці [[XIX століття]] [[росіяни|російський]] [[астроном]] [[Бредіхін Федір Олександрович|Федір Бредіхін]] ([[1831]]—[[1904]]). Йому ж належить і класифікація кометних хвостів, що використовувалася в тогочасній астрономії. Бредіхін запропонував відносити хвости комет до трьох основних типів: прямі та вузькі, направлені прямо від Сонця; широкі і трохи викривлені, що ухиляються від Сонця; короткі, сильно відхилені від центрального світила.
-−
-[[Астероїд]]и походять з іншого джерела, але дуже старі комети, які втратили весь матеріал для випаровування, можуть дуже нагадувати астероїди.
 == Будова комет ==

← Попередня версія		Версія за 20:49, 23 листопада 2015
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Комети, '''~~''нар~~. ''= '''~~Коміть'''~~. '~~'Голуб~~ в ~~лету~~ комети ~~паде~~. '~~'Вх~~. Зн. 27.	+	'''Комети- '''тіла Сонячної системи, яке обертається навколо Сонця і має так звану кому (атмосферу) і/або хвіст. Кома і хвіст комети — це наслідки випаровування ядра комети під дією сонячного випромінювання. Ядро являє собою малу планету, що складається з каменю, пилу та криги.
		+	== Загальні відомості ==
		+	[[Файл:Comet tails.gif\|thumb\|200px\|[[Анімація]] [[рух]]у комети по [[еліпс\|еліптичній]] [[орбіта\|орбіті]] навколо [[зорі\|зірки]]. Голубим кольором позначено [[газ]]овий хвіст, сірим — твердотілий хвіст.]]
		+
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:комета.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: комета2.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[:комета3.jpg\|x140px]]
		+
		+
		+	Комети з'являються з периферії [[Сонячна система\|Сонячної системи]] і їхні орбіти постійно змінюються під впливом [[гравітація\|гравітації]] основних планет. Унаслідок цього деякі з комет переходять на близько-сонячні орбіти і [[Сонце]] знищує їх, коли вони наближаються до нього, інші крижані брили назавжди лишають Сонячну систему. Яскрава комета — одне з найцікавіших космічних явищ і завжди привертає увагу.
		+
		+	Уважають, що комети походять із [[хмара Оорта\|Хмари Оорта]], розташованої на великій відстані від Сонця; вона складається із «решток», що залишилось після конденсації сонячної туманності. Зовнішні краї цієї хмари досить холодні для того, щоб вода існувала там у твердому (а не газоподібному) стані. Тіла, розташовані на закраїнах Сонячної системи, з правила, складаються з летючих речовин (водяних, метанових та інших льодів), що випаровуються при підлітанні до Сонця.
		+
		+	Усього виявлено понад 400 короткоперіодичних комет.<ref>http://ssd.jpl.nasa.gov/dat/ELEMENTS.COMET</ref> Із них близько 200 спостерігалося в більш ніж одному проходженні [[перигелій\|перигелію]]. Багато з них входить в так звані сімейства. Наприклад, приблизно 50 найбільш короткоперіодичних комет (їхній повний оберт навколо Сонця триває 3—10 років) утворюють сімейство Юпітера. Дещо менші сімейства Сатурна, Урана та Нептуна (до останнього, зокрема, належить знаменита [[комета Галлея]]).
		+
		+	Комети, що виринають із глибини космосу, виглядають як туманні об'єкти, за якими тягнеться хвіст, що його довжина іноді сягає мільйонів кілометрів. Ядро комети — це тіло з твердих частинок і льоду, оповите туманною оболонкою, яка називається комою. Ядро діаметром у кілька кілометрів може мати навколо себе кому в 80 тис. км у поперечнику. Потоки сонячних променів вибивають частинки газу з коми і відкидають їх назад, витягаючи в довгий димчастий хвіст, який тягнеться за нею в просторі.
		+
		+	Яскравість комет дуже сильно залежить від їхньої відстані до Сонця. Лише дещиця з усіх наявних комет наближається до Сонця і Землі настільки, щоб їх можна було побачити неозброєним оком. Найпомітніші з них іноді називають «Великими кометами».
		+
		+	Астрономи пояснюють настільки різні форми кометних хвостів у такий спосіб. Матеріал, з якого складаються комети, має неоднаковий склад та властивості, тому й по-різному реагує на сонячне випромінювання. Таким чином, хвости космічних мандрівниць набувають різної форми.
		+
		+	Хвости комет різняться за довжиною та формою. У деяких комет вони тягнуться через усе небо. Наприклад, хвіст комети, що з'явилася в 1944 році, був завдовжки 20 млн км. А комета C/1680 V1 мала хвіст, що протягнувся на 240 млн км. Також були зафіксовані випадки відділення хвоста від комети.
		+
		+	Теорію хвостів і форм комет розробив наприкінці [[XIX століття]] [[росіяни\|російський]] [[астроном]] [[Бредіхін Федір Олександрович\|Федір Бредіхін]] ([[1831]]—[[1904]]). Йому ж належить і класифікація кометних хвостів, що використовувалася в тогочасній астрономії. Бредіхін запропонував відносити хвости комет до трьох основних типів: прямі та вузькі, направлені прямо від Сонця; широкі і трохи викривлені, що ухиляються від Сонця; короткі, сильно відхилені від центрального світила.
		+
		+	[[Астероїд]]и походять з іншого джерела, але дуже старі комети, які втратили весь матеріал для випаровування, можуть дуже нагадувати астероїди.
		+	== Будова комет ==
		+	[[Файл:17pHolmes 071104 eder vga.jpg\|thumb\|[[Комета Голмса]] (17P/Holmes) у 2007 році, праворуч блакитним видно іонізований газ.]]
		+	[[Файл:Comet Parts.jpg\|thumb\|Видимий хвіст може складатися з двох частин: газового і пилового]]
		+
		+	Як правило, комети складаються з «голови» — невеликого яскравого згустку-ядра, що оточена світлою туманною оболонкою (комою), яка складається з газу та пилу.
		+
		+	Тривале існування низки періодичних комет, що багаторазово пролітали поблизу Сонця, пояснюється незначною втратою речовини при кожному прольоті (через утворення пористого теплоізоляційного шару на поверхні ядер або наявності в ядрах тугоплавких речовин).
		+
		+	У комет із наближенням до Сонця утворюється «хвіст» — слабка світна смуга, що у результаті дії [[сонячний вітер\|сонячного вітру]] найчастіше спрямована у протилежну від Сонця сторону.
		+
		+	Хвости комет розрізняються довжиною й формою, не мають різких обрисів і практично прозорі — крізь них добре видні [[зорі\|зірки]], — тому що утворені з надзвичайно розрідженої речовини. Склад її різноманітний: газ чи дрібний пил, або ж суміш того й того. Цей пил схожий з астероїдним матеріалом сонячної системи, що з'ясувалося в результаті дослідження комети Вільда (2) космічним апаратом «[[Стардаст]]» («Зоряний пил»). По суті, це «видиме ніщо»: людина може спостерігати хвости комет тільки тому, що газ і пил світяться. При цьому світіння газу пов'язане з його [[йонізація\|йонізацією]] [[ультрафіолетові промені\|ультрафіолетовими променями]] й потоками часток, що викидаються із сонячної поверхні, а пил просто розсіює сонячне світло.
		+
		+	==Медіа==
		+	{{#ev:youtube\|_0IwjXjZrEs }}
		+
		+	== Посилання ==
		+	{{commonscat\|Comets}}
		+	* [http://space.vn.ua/son_sys/Comet.html Комети.]
		+	* {{ref-uk}} [http://www.youtube.com/watch?v=6mVMUT-FxBg&list=PLsFoEbPGCGQGRtBcAu_3PGHxdVv5pdB_r&index=15 Сюжет про рух комети] — французький науково-популярний серіал [[Всі на орбіту!\|«Всі на орбіту!»]] ({{lang-fr\|Tous sur orbite !}}).
	[[Категорія:Ко]]		[[Категорія:Ко]]