Ковбатка - Історія редагувань

Imkarbainov.fzfvs20: /* Медіа */

2021-06-02T09:02:43Z

‎Медіа

Imkarbainov.fzfvs20: /* Ілюстрації */

2021-06-02T09:00:45Z

‎Ілюстрації

Imkarbainov.fzfvs20 в 08:57, 2 червня 2021

2021-06-02T08:57:10Z

Imkarbainov.fzfvs20: /* Сучасні словники */

2021-06-02T08:56:38Z

‎Сучасні словники

Показати зміни

Imkarbainov.fzfvs20: /* Сучасні словники */

2021-06-02T08:55:21Z

‎Сучасні словники

Imkarbainov.fzfvs20: /* Сучасні словники */

2021-06-02T08:54:36Z

‎Сучасні словники

Imkarbainov.fzfvs20 в 08:53, 2 червня 2021

2021-06-02T08:53:44Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Ковбатка, -ки, '''''ж. ''Кусокъ. ''Дали ковбатку свинини, що була в борщі. ''Алв. 50. ''Чоловік каб...

2012-09-06T20:33:24Z

Створена сторінка: '''Ковбатка, -ки, '''''ж. ''Кусокъ. ''Дали ковбатку свинини, що була в борщі. ''Алв. 50. ''Чоловік каб...

Нова сторінка

'''Ковбатка, -ки, '''''ж. ''Кусокъ. ''Дали ковбатку свинини, що була в борщі. ''Алв. 50. ''Чоловік кабана смалив, циган і нарипився: дай та й дай йому м’яса. Той дав йому ковбатку. ''Ном. № 938.
[[Категорія:Ко]]

← Попередня версія		Версія за 09:02, 2 червня 2021
Рядок 31:		Рядок 31:

	==Медіа==		==Медіа==
		+	{{#ev:youtube\|lQWCVqk0l18}}

	==Див. також==		==Див. також==

@@ Рядок 25: / Рядок 25: @@
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Shmatok1.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Shmatok2.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Shmatok3.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 |}

@@ Рядок 39: / Рядок 39: @@
 ==Зовнішні посилання==
-[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
+[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
-[[Категорія:Слова 2018 року]]
+[[Категорія:Слова 2021 року]]

@@ Рядок 7: / Рядок 7: @@
 '''ШМАТОК''', тка, чол.
-. Частина відділена, відбита, відрізана і т. ін. від чогось; кусок. Поламані шматки мотовила випали з його рук і вдарились об грубу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 299); З-під ніг з грюком сунуться чималі шматки глини... (Панас Мирний, III, 1954, 298); Парад іде своїм порядком. Швед непомітним рухом відкидає з дороги гострий шматок пляшки (Юрій Яновський, II, 1958, 195); Крига ламалась тут на дрібніші шматки, і ті уламки, холодні, синюваті й блискучі, пропливали під мостом, не завдаючи вже йому ніякої шкоди (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 61); Танків, що заклякли на полях, у вибалках, було так багато, що [зварники].. їх розпилювали на шматки навіть у 1950 році й грузовиками одвозили на металургійний завод (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 86);  * У порівняннях. Галки на деревах замерзали і, як шматки льоду, падали додолу (Панас Мирний, III, 1954, 10);
+. Частина відділена, відбита, відрізана і т. ін. від чогось; кусок. ''Поламані шматки мотовила випали з його рук і вдарились об грубу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 299); З-під ніг з грюком сунуться чималі шматки глини... (Панас Мирний, III, 1954, 298); Парад іде своїм порядком. Швед непомітним рухом відкидає з дороги гострий шматок пляшки (Юрій Яновський, II, 1958, 195); Крига ламалась тут на дрібніші шматки, і ті уламки, холодні, синюваті й блискучі, пропливали під мостом, не завдаючи вже йому ніякої шкоди (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 61); Танків, що заклякли на полях, у вибалках, було так багато, що [зварники].. їх розпилювали на шматки навіть у 1950 році й грузовиками одвозили на металургійний завод (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 86);  * У порівняннях. Галки на деревах замерзали і, як шматки льоду, падали додолу (Панас Мирний, III, 1954, 10);''
-//  Частина чогось їстівного. — Ну, а я кінчаю, — кидаючи останній шматок у рот, одказав Попенко (Панас Мирний, I, 1954, 331); Засвітила я світло, дивлюсь, а він приніс п'ять шматків сала ще й клунок пшениці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 282); Вони вечеряли мовчки. Механічно Марта присувала до чоловіка печеню і вибирала кращий шматок (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 296); Вона вийняла банку тушонки й шматок цукру (Юрій Яновський, II, 1954, 69); Тимко мовчки сів до столу і заходився вечеряти. Пісний з квасолею гарячий борщ і добрий шматок баранини ум'яв швидко (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 474); Я незчувся, як з'їв покладений мені шматок, а на столі ще половина пирога-(Іван Багмут, Опов., 1959, 7);  * Образно. Морозенчиха стулює уста, щоб не закричати, щоб не розплакатись, і відвертає голову від управителя. Скільки злоби натоптано в цьому шматку чорного жиру. Що йому горе людське, що йому невинні діти і скорбота матерів?! (Михайло Стельмах, I, 1962, 393);
+//  Частина чогось їстівного. — ''Ну, а я кінчаю, — кидаючи останній шматок у рот, одказав Попенко (Панас Мирний, I, 1954, 331); Засвітила я світло, дивлюсь, а він приніс п'ять шматків сала ще й клунок пшениці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 282); Вони вечеряли мовчки. Механічно Марта присувала до чоловіка печеню і вибирала кращий шматок (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 296); Вона вийняла банку тушонки й шматок цукру (Юрій Яновський, II, 1954, 69); Тимко мовчки сів до столу і заходився вечеряти. Пісний з квасолею гарячий борщ і добрий шматок баранини ум'яв швидко (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 474); Я незчувся, як з'їв покладений мені шматок, а на столі ще половина пирога-(Іван Багмут, Опов., 1959, 7);  * Образно. Морозенчиха стулює уста, щоб не закричати, щоб не розплакатись, і відвертає голову від управителя. Скільки злоби натоптано в цьому шматку чорного жиру. Що йому горе людське, що йому невинні діти і скорбота матерів?! (Михайло Стельмах, I, 1962, 393);
-//  також у сполуч. із сл. хліб, перен., розм. Їжа як засіб існування. — Нелегко, видать, і вам тут шматок хліба діставався (Олесь Гончар, II, 1959, 414); Дід не виявив радості від того, що вони приїхали, але й шматком не дорікав (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 51);
+//  також у сполуч. із сл. хліб, перен., розм. Їжа як засіб існування. — Нелегко, видать, і вам тут шматок хліба діставався (Олесь Гончар, II, 1959, 414); Дід не виявив радості від того, що вони приїхали, але й шматком не дорікав (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 51);''
-//  Одна одиниця чого-небудь виготовленого штучно. Шматок мила.
+//  Одна одиниця чого-небудь виготовленого штучно. ''Шматок мила.''
-♦ Відривати шматок від рота — те саме, що Відривати кусок від рота (див. кусок). Вона од рота одриватиме кожен шматок, кожен шеляг складатиме на викуп (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 383); Ділитися (поділитись) шматком хліба — віддавати кому-небудь частину своїх їстівних припасів, харчів. Гостинні гуцули завжди ладні поділитися шматком хліба і кухлем квасного молока (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 266); Ми з чоловіком.. зважилися взяти в сім'ю чужу дитину, поділитись шматком хліба (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 56); Душа (серце) рветься на шматки див. рватися; Заробляти [на] шматок хліба див. хліб; Лисий шматок див. лисий; Проханий шматок див. проханий; Розривати (розірвати) на шматки див. розривати 1; Серце (душа) розривається (розірветься і т. ін.) на шматки див. розриватися 1; Серце (душу) на шматки рвати (розривати, краяти і т. ін.) — те саме, що Рвати душу (серце) (див. рвати). Бодай не діждати своє серце на шматки рвати (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 186); Кімнату огортала зловісна тиша, туга безжально краяла на шматки серце (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 136); Уривати (урвати) такий (лисий) шматок — добувати щось краще чи більше, ніж в інших. [Острожин:] Один же цілий вік клацає зубами даремно, а ви одразу такий шматок урвали… (Леся Українка, II, 1951, 85); Підступні сусіди наші, користуючись послабленням сили Руської держави, ..з усіх боків сунули, щоб і собі урвати ласий шматок (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 17); Черствий (важкий) шматок — про тяжку працю заради існування. Де воно [паненя] знатиме, що то за доленька — Відшук [шукання] черствого шматка (Павло Грабовський, I, 1959, 52); Шматок у горло не йде (не йшов, не піде, не лізе) кому; Поперек горла (руба в горлі) стає (стане) шматок хліба кому — у кого-небудь зовсім не було, немає, не буде бажання їсти. Їй шматок не йшов у горло, та силувала себе їсти (Борис Грінченко, II, 1963, 287); [Гапка:] Пообідала б. [Домаха:] Не піде шматок у горло (Марко Кропивницький, II, 1958, 176); Віктор настороживсь. Але щоб приховати від Людмили свою настороженість, продовжує мовби ще з більшим апетитом їсти. Хоч і не лізе вже шматок у горло (Андрій Головко, I, 1957, 459); Стає руба шматок хліба в горлі, як вона згадає про це [докори], сідаючи їсти (Панас Мирний, I, 1949, 282); Шматок хліба [насущного]; Насущний шматок — те саме, що Хліб насущний (див. насущний). Лекціями я мусив кілька літ заробляти шматок хліба (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 233); Життя Олени, як і кожної сільської жінки, проходило в щоденних клопотах по господарству, боротьбі за шматок хліба, турботі про дітей (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 26); Років зо два тому вона лишилась удовою і заробляла шматок хліба пранням білизни (Спиридон Добровольський, Олов'яні солдатики, 1961, 11); Тяжко стогнуть хлібороби: Брак насущного шматка, Люта смертність та хвороби Підтинають мужика (Павло Грабовський, I, 1959, 396).
+♦ Відривати шматок від рота — те саме, що Відривати кусок від рота (див. кусок). ''Вона од рота одриватиме кожен шматок, кожен шеляг складатиме на викуп (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 383); Ділитися (поділитись) шматком хліба — віддавати кому-небудь частину своїх їстівних припасів, харчів. Гостинні гуцули завжди ладні поділитися шматком хліба і кухлем квасного молока (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 266); Ми з чоловіком.. зважилися взяти в сім'ю чужу дитину, поділитись шматком хліба (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 56); Душа (серце) рветься на шматки див. рватися; Заробляти [на] шматок хліба див. хліб; Лисий шматок див. лисий; Проханий шматок див. проханий; Розривати (розірвати) на шматки див. розривати 1; Серце (душа) розривається (розірветься і т. ін.) на шматки див. розриватися 1; Серце (душу) на шматки рвати (розривати, краяти і т. ін.) — те саме, що Рвати душу (серце) (див. рвати). Бодай не діждати своє серце на шматки рвати (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 186); Кімнату огортала зловісна тиша, туга безжально краяла на шматки серце (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 136); Уривати (урвати) такий (лисий) шматок — добувати щось краще чи більше, ніж в інших. [Острожин:] Один же цілий вік клацає зубами даремно, а ви одразу такий шматок урвали… (Леся Українка, II, 1951, 85); Підступні сусіди наші, користуючись послабленням сили Руської держави, ..з усіх боків сунули, щоб і собі урвати ласий шматок (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 17); Черствий (важкий) шматок — про тяжку працю заради існування. Де воно [паненя] знатиме, що то за доленька — Відшук [шукання] черствого шматка (Павло Грабовський, I, 1959, 52); Шматок у горло не йде (не йшов, не піде, не лізе) кому; Поперек горла (руба в горлі) стає (стане) шматок хліба кому — у кого-небудь зовсім не було, немає, не буде бажання їсти. Їй шматок не йшов у горло, та силувала себе їсти (Борис Грінченко, II, 1963, 287); [Гапка:] Пообідала б. [Домаха:] Не піде шматок у горло (Марко Кропивницький, II, 1958, 176); Віктор настороживсь. Але щоб приховати від Людмили свою настороженість, продовжує мовби ще з більшим апетитом їсти. Хоч і не лізе вже шматок у горло (Андрій Головко, I, 1957, 459); Стає руба шматок хліба в горлі, як вона згадає про це [докори], сідаючи їсти (Панас Мирний, I, 1949, 282); Шматок хліба [насущного]; Насущний шматок — те саме, що Хліб насущний (див. насущний). Лекціями я мусив кілька літ заробляти шматок хліба (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 233); Життя Олени, як і кожної сільської жінки, проходило в щоденних клопотах по господарству, боротьбі за шматок хліба, турботі про дітей (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 26); Років зо два тому вона лишилась удовою і заробляла шматок хліба пранням білизни (Спиридон Добровольський, Олов'яні солдатики, 1961, 11); Тяжко стогнуть хлібороби: Брак насущного шматка, Люта смертність та хвороби Підтинають мужика (Павло Грабовський, I, 1959, 396).
+''
 . Взагалі окрема частина чого-небудь (ділянка якоїсь поверхні, простору і т. ін.). На доброму шматкові виноградника, оголеному від зрубаних кущів, стирчали невисокі пні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 216); Щоб віддати Кулину за хазяйського сина, батько готував добре віно — важку скриню і шматок поля (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 16); Дим над висотою поступово розходився, і крізь руді хмари почали знову випливати окремі шматки висоти (Олесь Гончар, III, 1959, 44); Дорош теж не зачіпав його на розмову, і так вони проїхали добрий шматок дороги (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 141); За голими деревами побільшали сизі димчасті шматки неба (Михайло Стельмах, II, 1962, 269); Не слід скаржитися на природу, треба дорожити кожним шматком землі (Хлібороб України, 6, 1966, 31);  * Образно. Півень в далекій садибі Вирвав шматок з тишини (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 83);  * У порівняннях. Людина, чорна, мов шматок ночі, що відірвався від масиву неба, стає на дверях (Вадим Собко, Любов, 1935, 7);
 //  Клубок диму, пасмо хмари, туману тощо. По небу шматками розіслалися хмари темно-зелені, аж чорні (Панас Мирний, III, 1954, 51); Лізуть вгору довгі, подерті шматки туману (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 396); Він [тютюновий дим] поволі то звивається спіралями, то розривається на шматки і довгими рваними джгутами пливе в повітрі до розчинених кватирок (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 134);

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 ==Сучасні словники==
-Тлумачення слова у сучасних словниках
+===[http://sum.in.ua/s/shmatok Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 ==Ілюстрації==
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"

← Попередня версія		Версія за 08:53, 2 червня 2021
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Ковбатка, -ки, '''''ж. ''Кусокъ. ''Дали ковбатку свинини, що була в борщі. ''Алв. 50. ''Чоловік кабана смалив, циган і нарипився: дай та й дай йому м’яса. Той дав йому ковбатку. ''Ном. № 938.		'''Ковбатка, -ки, '''''ж. ''Кусокъ. ''Дали ковбатку свинини, що була в борщі. ''Алв. 50. ''Чоловік кабана смалив, циган і нарипився: дай та й дай йому м’яса. Той дав йому ковбатку. ''Ном. № 938.
	[[Категорія:Ко]]		[[Категорія:Ко]]
		+
		+	==Сучасні словники==
		+	Тлумачення слова у сучасних словниках
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|}
		+
		+	==Медіа==
		+
		+	==Див. також==
		+
		+	==Джерела та література==
		+
		+	==Зовнішні посилання==
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
		+	[[Категорія:Слова 2018 року]]