Ключ - Історія редагувань

Aivytiuk.uk16 в 11:17, 25 листопада 2017

2017-11-25T11:17:20Z

Aivytiuk.uk16 в 11:15, 25 листопада 2017

2017-11-25T11:15:58Z

Показати зміни

Vhshamchuk.fpmv17: З творчості Франка

2017-10-26T12:25:50Z

З творчості Франка

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Ключ, -ча, '''''м. ''1) Ключъ для запиранія и отпиранія замка — металлическій или деревянный....

2012-09-06T20:26:38Z

Створена сторінка: '''Ключ, -ча, '''''м. ''1) Ключъ для запиранія и отпиранія замка — металлическій или деревянный....

Нова сторінка

'''Ключ, -ча, '''''м. ''1) Ключъ для запиранія и отпиранія замка — металлическій или деревянный. Kolb. І. 57. ''Мати до церкви вихожає, срібними ключами хату замикає. ''Нп. 2) Брусокъ, вдѣланный въ ось '''колішні '''(плуга), посредствомъ котораго къ '''колішні '''прикрѣпляется дышло. Чуб. VII. 399. 3) Шестъ съ крючкомъ для опусканія въ колодезь и вытягиванія ведра. ''Чи це ж тая криниченька і ключ і відро? ''Чуб. V. 203. 4) Снарядъ для ношенія сѣна, то-же, что и '''цапар''', по съ четырьмя '''наріжниками '''— палками, придавливающими сѣно подъ '''роскопом'''. Шух. І. 171. 5) У гуцульскихъ пастуховъ въ '''полонинах''': столбъ, къ которому прикрѣпленъ приборъ, подобный половинѣ ярма, — въ него запирается шея теленка, пока пастухъ доитъ корову. Шух. І. 194. 6) Тупой стругъ, при помощи котораго мнуть и растираютъ овчину, — деревянный (Вас. 153) или желѣзный. Послѣдній у гуцуловъ состоитъ изъ слѣдующихъ частей: деревянная '''колодка '''(рукоятка), къ ней подъ угломъ прикрѣпленъ самый '''ключ''', имѣющій видъ плоскаго крюка, болѣе остраго съ наружнаго ребра, '''вістря '''(внутреннее, болѣе тупое, наз. '''ти́лє'''); отъ '''колодки '''внизъ идетъ желѣзный '''прут''', оканчивающійся '''ланцем '''(короткой цѣпью), имѣющимъ на концѣ '''стре́мє''', въ которое работающій вкладываетъ ногу въ то время, когда правой рукой держить '''колодку''', а лѣвую имѣетъ на кожѣ, лежащей подъ '''ключем'''. Шух. І. 253. 7) Стая птицъ, летящихъ другъ за другомъ, составляя фигуру, подобную острому углу, одна сторона котораго короче другой. ''А журавлі летять собі додому ключами. ''Шевч. ''Гусей... цілий ключ. ''Сим. 218. 8) Въ весеннихъ играхъ: рядъ дѣвушекъ, стоящихъ одна за другою и взявшихся за таліи; также называется и одна весенняя игра. КС. 1887. VI. 483. Мил. 52. 9) Нѣсколько деревень или хуторовъ, составляющихъ одну общину или одно имѣніе. 10) '''Кипіти у ключ'''. Кипѣть, волнуясь. ''Уже окріп у ключ кипить. ''Г. Барв. 502. ''Закипіли казани у ключ. ''Рудч. Ск. II. 59. ''Засичав окріп у печі, збігаючи ключем на черінь. ''Мир. ХРВ. 171. Ум. '''Ключенько, ключик. '''''Золотії ключеньки в коморі. ''Нп. ''Золотий ключик до кожних дверей придасться. ''Ном. № 7393.
[[Категорія:Кл]]

@@ Рядок 123: / Рядок 123: @@
 ==Зовнішні посилання==
 ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
-Ключ — знаряддя для замикання та відмикання замка, засува тощо
+Ключ — знаряддя для замикання та відмикання замка, засува тощо.
 Гайковий ключ — знаряддя для загвинчування або відгвинчування гайок, болтів, труб, штанг.
-Трубний ключ
+Ключ — інформація, яка використовується для шифрування і/або дешифрування повідомлення.
-Ключ — інформація, яка використовується для шифрування і/або дешифрування повідомлення
+Ключ — в музичній нотації знак на початку нотного рядку, що вказує розташування нот на нотному стані.
-Ключ — в музичній нотації знак на початку нотного рядку, що вказує розташування нот на нотному стані
+Ключ — ієрогліф в китайській ієрогліфіці, який є складовою частиною іншого ієрогліфа і який часто дозволяє пояснити його значення.
-Ключ — ієрогліф в китайській ієрогліфіці, який є складовою частиною іншого ієрогліфа і який часто дозволяє пояснити його значення
+Ключ — знаряддя для натягування струн музичних інструментів.
-Ключ — знаряддя для натягування струн музичних інструментів
+Ключ — горішній клиноподібний камінь, який завершує склепіння будинку або арку.
-Ключ — горішній клиноподібний камінь, який завершує склепіння будинку або арку
+Ключ — ряд однорідних предметів або живих істот, які рухаються один за одним, утворюючи кут (наприклад, журавлиний ключ).
-Ключ — ряд однорідних предметів або живих істот, які рухаються один за одним, утворюючи кут (наприклад, журавлиний ключ)
+Ключ — жердина на криничному журавлі, споряджена гачком, за який зачіплюють відро.
-Ключ — жердина на криничному журавлі, споряджена гачком, за який зачіплюють відро
+Ключ — рідковживане позначення джерела з сильним струменем води.
-Ключ — рідковживане позначення джерела з сильним струменем води
+Ключ — адміністративно-територіальна одиниця в Речі Посполитій у XVI—XVIII століттях. Об'єднував кілька населених пунктів навколо укріпленого містечка..
 Ключ — адміністративно-територіальна одиниця в Речі Посполитій у XVI—XVIII століттях. Об'єднував кілька населених пунктів навколо укріпленого містечка.
 «Ключ» — роман популярного українського письменника Василя Шкляра
   [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 [[Категорія:Слова 2017 року]]

← Попередня версія		Версія за 12:25, 26 жовтня 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Ключ, -ча, '''''м. ''1) Ключъ для запиранія и отпиранія замка — металлическій или деревянный. Kolb. І. 57. ''Мати до церкви вихожає, срібними ключами хату замикає. ''Нп. 2) Брусокъ, вдѣланный въ ось '''колішні '''(плуга), посредствомъ котораго къ '''колішні '''прикрѣпляется дышло. Чуб. VII. 399. 3) Шестъ съ крючкомъ для опусканія въ колодезь и вытягиванія ведра. ''Чи це ж тая криниченька і ключ і відро? ''Чуб. V. 203. 4) Снарядъ для ношенія сѣна, то-же, что и '''цапар''', по съ четырьмя '''наріжниками '''— палками, придавливающими сѣно подъ '''роскопом'''. Шух. І. 171. 5) У гуцульскихъ пастуховъ въ '''полонинах''': столбъ, къ которому прикрѣпленъ приборъ, подобный половинѣ ярма, — въ него запирается шея теленка, пока пастухъ доитъ корову. Шух. І. 194. 6) Тупой стругъ, при помощи котораго мнуть и растираютъ овчину, — деревянный (Вас. 153) или желѣзный. Послѣдній у гуцуловъ состоитъ изъ слѣдующихъ частей: деревянная '''колодка '''(рукоятка), къ ней подъ угломъ прикрѣпленъ самый '''ключ''', имѣющій видъ плоскаго крюка, болѣе остраго съ наружнаго ребра, '''вістря '''(внутреннее, болѣе тупое, наз. '''ти́лє'''); отъ '''колодки '''внизъ идетъ желѣзный '''прут''', оканчивающійся '''ланцем '''(короткой цѣпью), имѣющимъ на концѣ '''стре́мє''', въ которое работающій вкладываетъ ногу въ то время, когда правой рукой держить '''колодку''', а лѣвую имѣетъ на кожѣ, лежащей подъ '''ключем'''. Шух. І. 253. 7) Стая птицъ, летящихъ другъ за другомъ, составляя фигуру, подобную острому углу, одна сторона котораго короче другой. ''А журавлі летять собі додому ключами. ''Шевч. ''Гусей... цілий ключ. ''Сим. 218. 8) Въ весеннихъ играхъ: рядъ дѣвушекъ, стоящихъ одна за другою и взявшихся за таліи; также называется и одна весенняя игра. КС. 1887. VI. 483. Мил. 52. 9) Нѣсколько деревень или хуторовъ, составляющихъ одну общину или одно имѣніе. 10) '''Кипіти у ключ'''. Кипѣть, волнуясь. ''Уже окріп у ключ кипить. ''Г. Барв. 502. ''Закипіли казани у ключ. ''Рудч. Ск. II. 59. ''Засичав окріп у печі, збігаючи ключем на черінь. ''Мир. ХРВ. 171. Ум. '''Ключенько, ключик. '''''Золотії ключеньки в коморі. ''Нп. ''Золотий ключик до кожних дверей придасться. ''Ном. № 7393.		'''Ключ, -ча, '''''м. ''1) Ключъ для запиранія и отпиранія замка — металлическій или деревянный. Kolb. І. 57. ''Мати до церкви вихожає, срібними ключами хату замикає. ''Нп. 2) Брусокъ, вдѣланный въ ось '''колішні '''(плуга), посредствомъ котораго къ '''колішні '''прикрѣпляется дышло. Чуб. VII. 399. 3) Шестъ съ крючкомъ для опусканія въ колодезь и вытягиванія ведра. ''Чи це ж тая криниченька і ключ і відро? ''Чуб. V. 203. 4) Снарядъ для ношенія сѣна, то-же, что и '''цапар''', по съ четырьмя '''наріжниками '''— палками, придавливающими сѣно подъ '''роскопом'''. Шух. І. 171. 5) У гуцульскихъ пастуховъ въ '''полонинах''': столбъ, къ которому прикрѣпленъ приборъ, подобный половинѣ ярма, — въ него запирается шея теленка, пока пастухъ доитъ корову. Шух. І. 194. 6) Тупой стругъ, при помощи котораго мнуть и растираютъ овчину, — деревянный (Вас. 153) или желѣзный. Послѣдній у гуцуловъ состоитъ изъ слѣдующихъ частей: деревянная '''колодка '''(рукоятка), къ ней подъ угломъ прикрѣпленъ самый '''ключ''', имѣющій видъ плоскаго крюка, болѣе остраго съ наружнаго ребра, '''вістря '''(внутреннее, болѣе тупое, наз. '''ти́лє'''); отъ '''колодки '''внизъ идетъ желѣзный '''прут''', оканчивающійся '''ланцем '''(короткой цѣпью), имѣющимъ на концѣ '''стре́мє''', въ которое работающій вкладываетъ ногу въ то время, когда правой рукой держить '''колодку''', а лѣвую имѣетъ на кожѣ, лежащей подъ '''ключем'''. Шух. І. 253. 7) Стая птицъ, летящихъ другъ за другомъ, составляя фигуру, подобную острому углу, одна сторона котораго короче другой. ''А журавлі летять собі додому ключами. ''Шевч. ''Гусей... цілий ключ. ''Сим. 218. 8) Въ весеннихъ играхъ: рядъ дѣвушекъ, стоящихъ одна за другою и взявшихся за таліи; также называется и одна весенняя игра. КС. 1887. VI. 483. Мил. 52. 9) Нѣсколько деревень или хуторовъ, составляющихъ одну общину или одно имѣніе. 10) '''Кипіти у ключ'''. Кипѣть, волнуясь. ''Уже окріп у ключ кипить. ''Г. Барв. 502. ''Закипіли казани у ключ. ''Рудч. Ск. II. 59. ''Засичав окріп у печі, збігаючи ключем на черінь. ''Мир. ХРВ. 171. Ум. '''Ключенько, ключик. '''''Золотії ключеньки в коморі. ''Нп. ''Золотий ключик до кожних дверей придасться. ''Ном. № 7393.
−	[[Категорія:Кл]]	+	[[Категорія:Кл]] 11)
		+	Ключ – територіально-господарська одиниця великого поміщицького володіння (латифундії), яка мала свою адміністрацію. До складу ключа входили декілька фільварків, сіл або хуторів, що становили один поміщицький маєток (І. Франко)