Кичка - Історія редагувань

Kimmn: /* Ілюстрації */

2014-11-30T19:41:30Z

‎Ілюстрації

Kimmn: /* Сучасні словники */

2014-11-30T19:38:49Z

‎Сучасні словники

Kimmn: /* Сучасні словники */

2014-11-30T19:37:39Z

‎Сучасні словники

Kimmn в 19:34, 30 листопада 2014

2014-11-30T19:34:29Z

Kimmn: /* Сучасні словники */

2014-11-30T19:33:38Z

‎Сучасні словники

Kimmn: /* Див. також */

2014-11-30T19:32:04Z

‎Див. також

Kimmn: /* Див. також */

2014-11-30T19:30:45Z

‎Див. також

Kimmn в 19:28, 30 листопада 2014

2014-11-30T19:28:33Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Ки́чка, -ки, '''''ж. ''1) Прядь льна, заплетенная въ косу новобрачной. ''Беруть трошки льону і ...

2012-09-06T20:11:00Z

Створена сторінка: '''Ки́чка, -ки, '''''ж. ''1) Прядь льна, заплетенная въ косу новобрачной. ''Беруть трошки льону і ...

Нова сторінка

'''Ки́чка, -ки, '''''ж. ''1) Прядь льна, заплетенная въ косу новобрачной. ''Беруть трошки льону і завивають їй ''(молодій) ''разом з косою, щоб більше було коси; хоть і великі коси, то завше треба той льон, і то називається зачіска та кичка. ''Метл. 208. 2) Кольцеобразный валикъ изъ пакли, шерсти или гарусу, иногда обшитый холстомъ, который носится замужними женщинами на головахъ подъ головнымъ уборомъ (очіпком, чепцем). Kolb. І. 38. 3) Хомутина, подушка валькомъ, кишкой, поджатая подъ клешни хомута. Вас. 159. ''Лимарь кичку зашиває. ''Шевч. 540. 4) Пучекъ соломы или камыша, употребляемый для крытья крыши. Желех. 5) Часть воротъ, дверей: кусокъ дерева съ вырѣзаннымъ въ немъ съ одной стороны углубленіемъ, — этой стороной онъ прибивается къ столбу или стѣнѣ, тогда углубленіе даетъ отверстіе, въ которое входитъ верхъ вертикальнаго столбика глухого конца воротъ пли шипъ дверей. Шух. I. 87, 93. 6) Оставшійся въ землѣ послѣ срубленнаго дерева его пень или корень. ''А наші кички викопують. ''
[[Категорія:Ки]]

@@ Рядок 38: / Рядок 38: @@
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кичка2.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кичка.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кичка3.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 |}
 ==Медіа==

← Попередня версія		Версія за 19:38, 30 листопада 2014
Рядок 30:		Рядок 30:

	\|}		\|}
		+
		+	Словник синонімів
		+
		+	ОЧІ́ПОК (старовинний головний убір заміжньої жінки), ЧЕПЕ́ЦЬ, ЧІПЕ́ЦЬ, ЧІПО́Крозм., КИ́ЧКА діал.;ЧУ́ШКА діал. (різновид цього убору); КОРА́БЛИК (з піднятою передньою і задньою частинами). - І мати моя носила очіпок на голові, і я зав’язуватимусь в чушку вже й до смерті (І. Нечуй-Левицький); Чужій жінці чепець везу, а своїй забув-єм (коломийка); Підстаркувата пані.. у рожевому чіпці, з скельцями на очах, що блиснули на сонці, підійшла до вікна (Л. Юхвід); Вийшла матушка, ще молода на взір, чорнява, в білому простенькому чіпкові (І. Нечуй-Левицький); З-під кички пробивалося два пасма волосся (М. Стельмах); Поважно виходили молодиці з корабликом на голові,.. взявшись у боки, виступали поодинці й вибивали гопака (О. Полторацький).

	==Ілюстрації==		==Ілюстрації==

← Попередня версія		Версія за 19:37, 30 листопада 2014
Рядок 10:		Рядок 10:

	Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 156.		Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 156.
		+
		+	{\| class="wikitable"
		+	\|-
		+	! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
		+	\|-
		+	\| Називний \|\| ки́чка \|\|ки́чки
		+	\|-
		+	\| Родовий \|\| ки́чки \|\|ки́чок
		+	\|-
		+	\| Давальний \|\| ки́чці \|\|ки́чкам
		+	\|-
		+	\| Знахідний \|\| ки́чку \|\|ки́чки
		+	\|-
		+	\| Орудний \|\| ки́чкою \|\|ки́чками
		+	\|-
		+	\| Місцевий \|\| на/у ки́чці \|\|на/у ки́чках
		+	\|-
		+	\| Кличний \|\| ки́чко \|\|ки́чки
		+
		+	\|}

	==Ілюстрації==		==Ілюстрації==

@@ Рядок 30: / Рядок 30: @@
 ==Зовнішні посилання==
-[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
+[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 [[Категорія:Слова 2014 року]]
 [[Категорія:Ки]]

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 ==Сучасні словники==
-Тлумачення слова у сучасних словниках
+'''КИ́ЧКА, и''', жін.
 ==Ілюстрації==
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"

@@ Рядок 16: / Рядок 16: @@
 ==Див. також==
 [http://uk.wiktionary.org/wiki/%D0%BA%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B0 Кичка] Вікісловник
 ==Джерела та література==

← Попередня версія		Версія за 19:30, 30 листопада 2014
Рядок 15:		Рядок 15:

	==Див. також==		==Див. також==
		+	[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D0%BA%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B0 Кичка] Вікісловник

	==Джерела та література==		==Джерела та література==

← Попередня версія		Версія за 19:28, 30 листопада 2014
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Ки́чка, -ки, '''''ж. ''1) Прядь льна, заплетенная въ косу новобрачной. ''Беруть трошки льону і завивають їй ''(молодій) ''разом з косою, щоб більше було коси; хоть і великі коси, то завше треба той льон, і то називається зачіска та кичка. ''Метл. 208. 2) Кольцеобразный валикъ изъ пакли, шерсти или гарусу, иногда обшитый холстомъ, который носится замужними женщинами на головахъ подъ головнымъ уборомъ (очіпком, чепцем). Kolb. І. 38. 3) Хомутина, подушка валькомъ, кишкой, поджатая подъ клешни хомута. Вас. 159. ''Лимарь кичку зашиває. ''Шевч. 540. 4) Пучекъ соломы или камыша, употребляемый для крытья крыши. Желех. 5) Часть воротъ, дверей: кусокъ дерева съ вырѣзаннымъ въ немъ съ одной стороны углубленіемъ, — этой стороной онъ прибивается къ столбу или стѣнѣ, тогда углубленіе даетъ отверстіе, въ которое входитъ верхъ вертикальнаго столбика глухого конца воротъ пли шипъ дверей. Шух. I. 87, 93. 6) Оставшійся въ землѣ послѣ срубленнаго дерева его пень или корень. ''А наші кички викопують. ''		'''Ки́чка, -ки, '''''ж. ''1) Прядь льна, заплетенная въ косу новобрачной. ''Беруть трошки льону і завивають їй ''(молодій) ''разом з косою, щоб більше було коси; хоть і великі коси, то завше треба той льон, і то називається зачіска та кичка. ''Метл. 208. 2) Кольцеобразный валикъ изъ пакли, шерсти или гарусу, иногда обшитый холстомъ, который носится замужними женщинами на головахъ подъ головнымъ уборомъ (очіпком, чепцем). Kolb. І. 38. 3) Хомутина, подушка валькомъ, кишкой, поджатая подъ клешни хомута. Вас. 159. ''Лимарь кичку зашиває. ''Шевч. 540. 4) Пучекъ соломы или камыша, употребляемый для крытья крыши. Желех. 5) Часть воротъ, дверей: кусокъ дерева съ вырѣзаннымъ въ немъ съ одной стороны углубленіемъ, — этой стороной онъ прибивается къ столбу или стѣнѣ, тогда углубленіе даетъ отверстіе, въ которое входитъ верхъ вертикальнаго столбика глухого конца воротъ пли шипъ дверей. Шух. I. 87, 93. 6) Оставшійся въ землѣ послѣ срубленнаго дерева его пень или корень. ''А наші кички викопують. ''
		+
		+
		+	==Сучасні словники==
		+	Тлумачення слова у сучасних словниках
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|}
		+	==Медіа==
		+
		+	==Див. також==
		+
		+	==Джерела та література==
		+
		+	==Зовнішні посилання==
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
		+	[[Категорія:Слова 2014 року]]
	[[Категорія:Ки]]		[[Категорія:Ки]]