Келеф - Історія редагувань

Mvponomarova.fshn23 в 11:20, 15 квітня 2024

2024-04-15T11:20:02Z

Mvponomarova.fshn23 в 21:57, 14 квітня 2024

2024-04-14T21:57:51Z

Mvponomarova.fshn23 в 21:41, 14 квітня 2024

2024-04-14T21:41:16Z

Mvponomarova.fshn23 в 21:38, 14 квітня 2024

2024-04-14T21:38:01Z

D.buchynska в 12:41, 24 листопада 2017

2017-11-24T12:41:35Z

Vsmelnyk.im17 в 21:39, 22 листопада 2017

2017-11-22T21:39:27Z

Vsmelnyk.im17: {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}

2017-11-22T21:23:16Z

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Келеф, -фа, '''''м. ''= '''Келеп 2. '''Шух. I. 128, 274. Категорія:Ке

2012-09-06T20:02:31Z

Створена сторінка: '''Келеф, -фа, '''''м. ''= '''Келеп 2. '''Шух. I. 128, 274. Категорія:Ке

Нова сторінка

'''Келеф, -фа, '''''м. ''= '''Келеп 2. '''Шух. I. 128, 274.
[[Категорія:Ке]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-[[Файл:Kelef.JPG|міні|праворуч|Келеф]]
+[[Файл:Келеф1.JPG|міні|праворуч|Келеф]]
 '''Келеф, -фа, '''''м. ''= '''Келеп 2. '''Шух. I. 128, 274.
 [[Категорія:Ке]]

← Попередня версія		Версія за 21:57, 14 квітня 2024
Рядок 32:		Рядок 32:
	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософськийй факультет]]		[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософськийй факультет]]
	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]		[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
−	~~[[Категорія:Слова 2014 року]]~~
−	~~[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]~~

@@ Рядок 30: / Рядок 30: @@
 *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81 Топірець]
-[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
+[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософськийй факультет]]
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 [[Категорія:Слова 2014 року]]
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]

← Попередня версія		Версія за 21:38, 14 квітня 2024
Рядок 1:		Рядок 1:
		+	[[Файл:Kelef.JPG\|міні\|праворуч\|Келеф]]
	'''Келеф, -фа, '''''м. ''= '''Келеп 2. '''Шух. I. 128, 274.		'''Келеф, -фа, '''''м. ''= '''Келеп 2. '''Шух. I. 128, 274.
	[[Категорія:Ке]]		[[Категорія:Ке]]
		+
		+	==Сучасні словники==
		+	Тлумачення слова у сучасних словниках:
		+	гостра вузьконоса сокира з маленьким тупим обухом (молоточком), обладнана довгим держаком.
		+	==Тлумачення==
		+	[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BA%D0%B0]
		+	Бартки виникли водночас із заселенням карпатських схилів: високофункціональне поєднання ціпка, сокири і молотка було породжене потребами специфіки проживання в гірських районах. Її витоки визначають походження не тільки від деяких видів ручної зброї, а й через функціональні потреби мешканців гір: по-перше, ходити гірськими схилами без ціпка досить-таки не зручно; по-друге, була потрібна невелика сокирка, що могла бути корисною як у гірських лісових нетрях, так і при зустрічі з хижаками, а то й розбійниками. Так був винайдений інструмент, що поєднував ціпок з сокирою.
		+
		+	З прадавніх часів життя горянина супроводжувала холодна зброя. Без неї просто неможливо було вижити у лісі. У кельтів сокира виконувала роль бойових срібних молотків, що мали з однієї сторони тупий обушок, а з іншого боку — гострий видовжений носок. Окрім цього, у кельтів вона була ще й ритуальною — її застосовували при обрядах, священних ініціаціях, посвяченнях. Можливо, саме в цьому і захована причина переносу функцій ціпка, жердини на цю зброю з довгим руків'ям — бартки цілком перейняли усі функції келепа та ціпка, у тому числі і ритуальні. Напевно гуцульські бартки мали еволюцію саме від легкого бойового топірця — келепа, чекана, клевця як різновидів бойових сталевих молотків, що мали з однієї сторони тупий обушок, а з іншого боку обуха — гострий видовжений носок. Деякі вчені вважають, що саме використання бойових сокир-кельтів і дало назву галльським племенам (коло, колоти, колти, кельти).
		+
		+	За цією версією після міграції кельтів з Карпат, їхні сокири не тільки залишилися у вжитку автохтонного населення, але й знайшли розвиток у гуцулів. Так з'явилась бартка. Використовувалася як холодна зброя опришками, як інструмент самозахисту під час прогулянок містом, бійок в корчмах, полюваннях; а також як ціпок і мачете під час мандрів по гірських хащах і схилах.
		+
		+	Всі русини, від Карпат до степу, завжди мали сокири. Про це можна дізнатися з судових книг часів Великого Князівства Литовського, коли пограбовані, де б вони не були під час пограбування (на полі, на дорозі, вдома) жаляться на те, що в них відібрали сокири. Сокира та ніж головний універсальний інструмент простого люду тих часів. Особливо на лісовій гірській Гуцульщині. Сокиру можна було використовувати і як ключку-тростину. В 16-17 ст. гуцули могли взяти приклад з панівного класу з їх келепами та чеканами, з якими ті ходили, як з тростиною.
		+
		+	Танці із бартками перетворилися на культовий обряд під назвою «Аркан».
		+	==Різновиди==
		+	Опришкам були відомі кілька видів бойових топірців — барток, а також [https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%87%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D0%BD чекани] та [https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BA%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BF келепи]. Келеп це дуже давня зброя, відома ще в глибоку старовину. Бартку опришки часто досить вправно також вживали не тільки як ударну зброю, але і як метальну. Гуцульські топірці часто використовувались під час бійок у корчмах, де збиралася молодь, тому хлопцям дозволяли лише дерев'яні бартки, аби уникнути каліцтв. Але в більшій мірі бартка слугувала ознакою одруженого чоловіка («ґазди»)[4].
		+
		+	Держаки бартки були довгими, з ясена, їх прикрашали цікавою різьбою, сталеві леза відливали з візерунками. Топірці виготовляли різних розмірів і з різного матеріалу. Для дітей і юнаків аби не покалічити одне одного — робилися маленькі дерев'яні, для мисливців і господарів — довгі, що нагадували тростини-ціпки, вони чудово допомагали пересуватися гірськими схилами та переходити швидкоплинні річки. Бартка — була універсальною зброєю, що поєднувала в собі високу пробивну здатність (пробивала обладунок, товсту шкіру, черепні кості) з гарною досяжністю і невеликою вагою.
		+
		+	==Див. також==
		+	*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE Мосяжництво]
		+	*[https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D1%80%D0%B0 Сокира]
		+	*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BF Чекан]
		+	*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C Клевець]
		+	*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81 Сагарис]
		+	*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81 Топірець]
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
		+	[[Категорія:Слова 2014 року]]
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]

← Попередня версія		Версія за 12:41, 24 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Келеф, -фа, '''''м. ''= '''Келеп 2. '''Шух. I. 128, 274~~. 1)гуцульська палиця з металевим гравійованим руків’ям, одна частина якого пряма, а друга – заокруглена~~.	+	'''Келеф, -фа, '''''м. ''= '''Келеп 2. '''Шух. I. 128, 274.
	[[Категорія:Ке]]		[[Категорія:Ке]]

← Попередня версія		Версія за 21:39, 22 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Келеф, -фа, '''''м. ''= '''Келеп 2. '''Шух. I. 128, 274.	+	'''Келеф, -фа, '''''м. ''= '''Келеп 2. '''Шух. I. 128, 274. 1)гуцульська палиця з металевим гравійованим руків’ям, одна частина якого пряма, а друга – заокруглена.
	[[Категорія:Ке]]		[[Категорія:Ке]]

← Попередня версія		Версія за 21:23, 22 листопада 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Келеф, -фа, '''''м. ''= '''Келеп 2. '''Шух. I. 128, 274.	+	'''Келеф, -фа, '''''м. ''= '''Келеп 2. '''Шух. I. 128, 274.
	[[Категорія:Ке]]		[[Категорія:Ке]]