Категорія:Хр - Історія редагувань

A.tiutiunnyk: Захист на Категорія:Хр встановлено ([Редагування=Дозволено тільки адміністраторам] (безстроково) [Перейменування=Дозволено тільки адмін

2023-04-13T12:42:00Z

Захист на Категорія:Хр встановлено ([Редагування=Дозволено тільки адміністраторам] (безстроково) [Перейменування=Дозволено тільки адмін

L.varchenko: Замінено вміст на «Категорія:Х»

2016-11-28T07:54:11Z

Замінено вміст на «Категорія:Х»

L.varchenko в 07:53, 28 листопада 2016

2016-11-28T07:53:58Z

Laonyshchenko.im16 в 00:41, 28 листопада 2016

2016-11-28T00:41:10Z

Laonyshchenko.im16 в 00:40, 28 листопада 2016

2016-11-28T00:40:17Z

Laonyshchenko.im16 в 00:39, 28 листопада 2016

2016-11-28T00:39:20Z

Laonyshchenko.im16 в 00:38, 28 листопада 2016

2016-11-28T00:38:33Z

Laonyshchenko.im16 в 00:35, 28 листопада 2016

2016-11-28T00:35:21Z

Laonyshchenko.im16 в 00:32, 28 листопада 2016

2016-11-28T00:32:48Z

Laonyshchenko.im16 в 00:30, 28 листопада 2016

2016-11-28T00:30:36Z

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-'''Хрін (Armoracia)  — рід трав'янистих рослин родини Капустяні.
+[[Категорія:Х]]
-−
-Корінь м'ясистий, товстий. Стебло пряме, гіллясте. Прикореневе листя велике, довгасто-округле, зарубчасте по краю, з довгими черешками, нижні — стеблові, перистороздільні, середні — довгасто-ланцетні, верхні — лінійні. Цвіте у червні — липні. Квітки білі. Плід — овальний стручок.
-−
-Хрін звичайний поширений в Україні, європейській частині Росії, в Західному і Середньому Сибіру. Росте на вогких луках, по берегах річок і сміттєвих місцях, культивують у городах.
-−
-Використання
-Коріння хрону їстівне і є приправою до різних страв. Молоде свіже листя додають у салати і супи, використовують при засолюванні капусти, огірків та помідорів. Гострий запах тертому хрону надають ефірна і гірчична олії. У неочищених коренях дуже довго зберігається вітамін С, а в подрібнених і залишених відкритими він втрачається за 1 год. Натертий хрін рекомендується відразу ж залити оцтом, так як в кислому середовищі вітамін С не руйнується.
-−
-Лікарською сировиною служить коріння.
-−
-Заготівля
-−
-Викопують його восени, обтрушують від землі, засипають піском і зберігають у підвалі. Використовують у міру необхідності.
-−
-Хімічний склад
-−
-Корені містять вуглеводи (глюкозу, галактозу, арабінозу), сапоніни, вітаміни С, Bi і ВГ, флавоноїди, гірчичну олію та тіоглікозіди. У листках знайдені алкалоїди, вітамін С, каротин, флавоноїди та мінеральні солі (кальцій, калій і фосфор).
-−
-[[Категорія:Хр]]
-−
-==Сучасні словники==
-'''
- Пошук   в означеннях
-Тлумачення, значення слова «хрін»:
-ХРІН, хріну і хрону, чол.
-. Трав'яниста овочева рослина родини хрестоцвітих з потовщеним кореневищем, їдким і гірким на смак. Орел летить найвище, а хрін росте найглибше (Номис, 1864, № 407); Корені хрону висаджують восени або ранньою весною (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 62); Хрін рясно цвіте білими квіточками, але насіння майже ніколи не утворює (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 248); Запишавсь в долині хрін, Що солодкий дуже він. Скуштував його деркач, — Диркнув [деркнув], кліпнув — та й у плач, І два тижні не співав, Тільки сльози витирав (Михайло Стельмах, V, 1963, 321); — Ти, хлопче, з тою Оленою носишся, як з писанкою! В'ївся черв'як у хрін, та й думає, що немає нічого солодшого в світі (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 86);  * У порівняннях. Се як той хрін корінчастий: де вже розкорениться, то й посіяти за ним доброго нічого не можна (Марко Вовчок, I, 1955, 184).
-. Корінь цієї рослини, що вживається як гостра, пряна приправа до їжі, а також як лікувальний засіб. От постановили невістки і баранця, і порося, і крашанки, і сало, і солі грудку, і хріну корінець (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 237); Купили хріну, треба з'їсти; плачте очі, хоч повилазьте: бачили, що куповали [купували]; грошам не пропадать! (Тарас Шевченко, I, 1951, 101); Від Носюри принесли святити ціле порося з білим хроном у роті і з десяток жовтих папушників та пасок (Олесь Донченко, III, 1956, 97); — Ах, — сказала дама, — На обід до поросяти Слід би хрону ще дістати! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 251).
-♦ До хріна — багато, безліч; До хріну — нащо, для чого. Почувши се, птахи подумали: «Правду мовить Ворона. До хріну нам такий цар здався!» (Іван Франко, IV, 1950, 104); Підносити (піднести) [тертого] хріну (хрону) кому — робити щось неприємне кому-небудь. — А що, Карпе, — казав Васюта, ідучи з громади, — от же бачиш, що не все вони [багатирі] нам, а й ми їм можемо вкрутити хвоста. З землею облизня вже піймали, а й тепер знову тертого хрону піднесли їм такого, що довго в носі крутитиме (Борис Грінченко, II, 1963, 469); Старий хрін, лайл. — старий чоловік, дід. [Полковник:] Сотник Розмазня — старий хрін і ненавидний мені гірш дідька!.. (Марко Кропивницький, V, 1959, 504); [Софія Григорівна:] Знайшла ким захопитись? Господи! Гарненька дівчина, лауреатка, розумна, талант, — і раптом старий хрін, який все лає і навіть Києва не любить! (Іван Кочерга, II, 1956, 340); — Посторонись! — відштовхнув поранений угорця. — Плутаєшся тут, старий хрін... (Олесь Гончар, III, 1959, 160); Хай (нехай) йому (їй, їм і т. ін.) хрін — те саме, що Хай (нехай) йому (їй, їм) грець (див. грець 2). Хтось Мухам набрехав, Що на чужині краще жити.. Покиньмо, кумо, Україну, Нехай їй хрін! (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 93); Ет, хай йому хрін з таким писанням при таких умовах (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 167); — Ну, — каже цар, — це й дудка! Ху! Хай йому хрін! Ніяк ніг не вдержиш (Павло Тичина, I, 1957, 146); Хрін від редьки (за редьку) не солодший — про кого-, що-небудь, рівноцінне іншому (у негативному значенні). — Недурно каже народна мудрість: хрін за редьку не солодший. Раніш страждав народ від самих аристократів, а тепер додерлися до влади й фінансові магнати та мануфактуристи (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 156); Хрін з ним (з тобою, з нею і т. ін.) — те саме, що Чорт з ним (див. чорт). — Ну й що ж, нехай собі в них оця атомна [бомба], — чує Охтирський молодий голос із сусіднього купе. — І хрін з нею.. Значить, і в нас така є... (Ігор Муратов, Жила.. вдова, 1960, 155); Хрін його (тебе, їх і т. ін.) знає — невідомо, незрозуміло, що (куди, як і т. ін.). Сусіда Іван справді добрячий чоловік, — отак, хрін його знає, за що й посварилися... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 21); Хрін його не взяв — вираз захоплення або незадоволення. От так Еней жив у Дидони, ..Бо — хрін його не взяв — моторний, Ласкавий, гарний і проворний, І гострий, як на бритві сталь (Іван Котляревський, I, 1952, 78); Який (рідко кий) хрін: а) хто, хто такий. Гай! гай! та нігде правди діти, Брехня ж наробить лиха більш; Сиділи там [у пеклі] скучні піїти, Писарчуки поганих вірш. Великії терпіли муки, їм зв'язані були і руки, Мов у татар терпіли плін [полон]. От так і наш брат попадеться. Що пише, не остережеться, Який же втерпить його хрін! (Іван Котляревський, I, 1952, 138); — А ти бачиш, кий воно хрін отам ворушиться на горбі?.. — Не інакше, як люди (Олесь Донченко, VI, 1957, 226); б) що, що таке. Показились десь діти, чи який хрін. Одно затялося, каже, що не буде вкупі жити, а друге й собі тієї співає... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 33).'''
-−
-==Ілюстрації==
-{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
-|- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Armoracia rusticana10.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Armoracia rusticana001.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Domashniy-hren.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hren-stolovyj-domashnij-poshagovyj-recept 9.jpg|x140px]]
-|}
-−
-==Медіа==
-{{#ev:youtube|9PrGgDXIjhQ}}
-−
-==Див. також==
-*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%80%D1%96%D0%BD_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9]
-*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B1%D1%96]
-*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8]
-−
-==Зовнішні посилання==
-−
-[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
-[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%80%D1%96%D0%BD_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Хрін]
-'''Вікіпедія'''

@@ Рядок 48: / Рядок 48: @@
 ==Зовнішні посилання==
-[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/хореографія]]
+[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
 [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%80%D1%96%D0%BD_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Хрін]
 '''Вікіпедія'''

@@ Рядок 35: / Рядок 35: @@
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Armoracia rusticana001.jpg|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Domashniy-hren.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:800px-Пунктирна сівалка Gaspardo.jpg|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hren-stolovyj-domashnij-poshagovyj-recept 9.jpg|x140px]]
 |}

@@ Рядок 34: / Рядок 34: @@
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Armoracia rusticana10.jpg|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Armoracia rusticana001.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sowing machine Nordsten.jpg|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Domashniy-hren.jpg|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:800px-Пунктирна сівалка Gaspardo.jpg|x140px]]
 |}

@@ Рядок 33: / Рядок 33: @@
 |- valign="top"
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Armoracia rusticana10.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1424791411 kuhn 7465 300dpi.jpg|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Armoracia rusticana001.jpg|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sowing machine Nordsten.jpg|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:800px-Пунктирна сівалка Gaspardo.jpg|x140px]]

← Попередня версія	Версія за 12:42, 13 квітня 2023
(Немає відмінностей)