Категорія:Слова 2021 року - Історія редагувань

A.kozachuk: Замінено вміст на «{{Шаблон:Словник Грінченка і сучасність/Меню}}»

2021-10-29T22:36:39Z

Замінено вміст на «{{Шаблон:Словник Грінченка і сучасність/Меню}}»

Показати зміни

A.kozachuk: Скасування редагування № 327075 користувача A.kozachuk (обговорення)

2021-10-29T22:35:14Z

Скасування редагування № 327075 користувача A.kozachuk (обговорення)

A.kozachuk в 22:33, 29 жовтня 2021

2021-10-29T22:33:19Z

Motrots.if20 в 15:53, 27 жовтня 2021

2021-10-27T15:53:32Z

Motrots.if20 в 10:01, 26 жовтня 2021

2021-10-26T10:01:41Z

Motrots.if20 в 09:55, 26 жовтня 2021

2021-10-26T09:55:43Z

Motrots.if20 в 09:50, 26 жовтня 2021

2021-10-26T09:50:58Z

Motrots.if20 в 09:47, 26 жовтня 2021

2021-10-26T09:47:51Z

Показати зміни

L.varchenko: Створена сторінка: {{Шаблон:Словник Грінченка і сучасність/Меню}}

2021-06-02T06:18:13Z

Створена сторінка: {{Шаблон:Словник Грінченка і сучасність/Меню}}

Нова сторінка

← Попередня версія		Версія за 22:35, 29 жовтня 2021
Рядок 112:		Рядок 112:
	[[Категорія:Ві]]		[[Категорія:Ві]]
	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]		[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
−	~~[[Категорія:Слова 2021 року]]~~

← Попередня версія		Версія за 22:33, 29 жовтня 2021
Рядок 112:		Рядок 112:
	[[Категорія:Ві]]		[[Категорія:Ві]]
	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]		[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
		+	[[Категорія:Слова 2021 року]]

← Попередня версія		Версія за 15:53, 27 жовтня 2021
Рядок 1:		Рядок 1:

−	~~[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність\|підрозділ=Інститут філології]]~~

	<big>'''Ві́ра'''</big> — психічний (ментальний) стан впевненості в істинності будь-чого, який виникає як наслідок пізнавальної діяльності суб'єкта; хоча деякі схильні трактувати віру як ефективний метод пізнання, що неодноразово піддавалося критиці Віра виникає як сприйняття людиною чого-небудь (тверджень, свідчень, фактів тощо) як істинних, правдивих, іноді без попередньої перевірки на основі тільки внутрішнього, суб'єктивного переконання, що сприйняте на віру не потребує більше ніяких доказів.		<big>'''Ві́ра'''</big> — психічний (ментальний) стан впевненості в істинності будь-чого, який виникає як наслідок пізнавальної діяльності суб'єкта; хоча деякі схильні трактувати віру як ефективний метод пізнання, що неодноразово піддавалося критиці Віра виникає як сприйняття людиною чого-небудь (тверджень, свідчень, фактів тощо) як істинних, правдивих, іноді без попередньої перевірки на основі тільки внутрішнього, суб'єктивного переконання, що сприйняте на віру не потребує більше ніяких доказів.
Рядок 112:		Рядок 111:

	[[Категорія:Ві]]		[[Категорія:Ві]]
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]

@@ Рядок 35: / Рядок 35: @@
 === Філософські погляди ===
-У [[Філософія|філософії]] вивчення поняття віри входить до проблематики [[Епістемологія|епістемології]]. Зокрема, досліджується відношення понять [[знання]], [[істина]]  та віра, де знання визначається як «підтверджена істинна віра»<ref>{{cite book |last=Fine |first=G. |chapter=Introduction |title=Plato on Knowledge and Forms: Selected Essays |location=New York |publisher=Oxford University Press |year=2003 |isbn=0-19-924558-4 |pages=5–7 }}</ref><ref>{{cite book | last1=Plato | first1= | title=Five Dialogues | date=2002 | publisher=Hackett Pub. Co. | location=Indianapolis, IN | pages=[https://archive.org/details/fivedialogueseut00plat/page/89 89–90; 97b-98a] | isbn=978-0872206335 | url=https://archive.org/details/fivedialogueseut00plat/page/89 }}</ref>. Поняття віра займає значне місце в філософії [[прагматизм]]у<ref>W. James. The Will to Belive. ''The New World'', Volume 5 (1896): [https://books.google.com/books?id=6OAWAQAAIAAJ&pg=PA327#v=onepage&q=&f=false pp. 327-347.]</ref><ref>https://www.mnsu.edu/philosophy/THEWILLTOBELIEVEbyJames.pdf</ref>.
+У [[Філософія|філософії]] вивчення поняття віри входить до проблематики [[Епістемологія|епістемології]]. Зокрема, досліджується відношення понять [[знання]], [[істина]]  та віра, де знання визначається як «підтверджена істинна віра». Поняття віра займає значне місце в філософії [[прагматизм]]
-Філософський словник Шинкарука при визначенні віри акцентує її соціальний аспект: означаючи її як «форму і спосіб сприйняття соціальної інформації, норм, цінностей і ідеалів суспільного життя, коли вони не будучи даними власним практичним чи пізнавальним досвідом, приймаються як очевидні факти чи характеристики об'єктивної дійсності, сущого і належного, засіб освоєння досвіду попередніх поколінь, сприйняття сподівань, очікувань та надій щодо майбутнього»<ref>[[Філософський словник Шинкарука|Філософський словник]]&nbsp;/ за ред. [[Шинкарук Володимир Іларіонович|В.&nbsp;І.&nbsp;Шинкарука]].&nbsp;— 2-ге вид., перероб. і доп.&nbsp;— К.&nbsp;: Головна ред. УРЕ, 1986.</ref>. Таке означення оминає значення віри в істинність чи хибність того чи іншого [[твердження]], а саме така віра в першу чергу цікавить західну епістемологію, яка намагається збагнути за яких умов істинна віра стає знанням.
+Філософський словник Шинкарука при визначенні віри акцентує її соціальний аспект: означаючи її як «форму і спосіб сприйняття соціальної інформації, норм, цінностей і ідеалів суспільного життя, коли вони не будучи даними власним практичним чи пізнавальним досвідом, приймаються як очевидні факти чи характеристики об'єктивної дійсності, сущого і належного, засіб освоєння досвіду попередніх поколінь, сприйняття сподівань, очікувань та надій щодо майбутнього». Таке означення оминає значення віри в істинність чи хибність того чи іншого [[твердження]], а саме така віра в першу чергу цікавить західну епістемологію, яка намагається збагнути за яких умов істинна віра стає знанням.
 === Релігійні погляди ===
-Релігійна віра має в якості своєї особливості віру в реальність і самостійне існування надприродного. Предмет віри релігійного індивіда об'єктивується: людина переконана в тому, що об'єктом її віри є не думка або поняття про божество, а саме божество&nbsp;— надприродне як реально існуюче<ref>Религиоведение: Учебное пособие для студентов педагогических вузов.&nbsp;— СПб.: «Питер», 2008.&nbsp;— 507 с. {{ref-ru}}</ref>. На практиці це є віра у святих, пророків, вчителів, священнослужителів, у можливість спілкування з духами, істинність догматів і релігійних текстів{{fact}}. У богословському розумінні релігійна віра виступає як вище виявлення людської свідомості, найвища цінність. Релігія може перебачати віру в багатьох богів&nbsp;— [[політеїзм]] (наприклад, [[синто]]), або в одного&nbsp;— [[монотеїзм]] (наприклад, [[християнство]]){{fact}}.
+Релігійна віра має в якості своєї особливості віру в реальність і самостійне існування надприродного. Предмет віри релігійного індивіда об'єктивується: людина переконана в тому, що об'єктом її віри є не думка або поняття про божество, а саме божество— надприродне як реально існуюче. На практиці це є віра у святих, пророків, вчителів, священнослужителів, у можливість спілкування з духами, істинність догматів і релігійних текстів{{fact}}. У богословському розумінні релігійна віра виступає як вище виявлення людської свідомості, найвища цінність. Релігія може перебачати віру в багатьох богів&nbsp;— [[політеїзм]] (наприклад, [[синто]]), або в одного&nbsp;— [[монотеїзм]] (наприклад, [[християнство]]){{fact}}.
 Таке означення не відповідає тлумаченням слова віри в [[Тора|Торі]], в [[Коран]]і{{fact}}. Не може бути узагальнено цим визначенням{{fact}}.
@@ Рядок 49: / Рядок 49: @@
 === Віра як патологія ===
-[[Американська психологічна асоціація]] прийшла до висновку, що екзальтована віра є патологією (хворобою)<ref>{{cite web |url=http://9tv.co.il/news/2015/07/21/209265.html |title=«Психологи пришли к выводу, что вера в Бога — это заболевание» |author= |date=21.07.2015 |website="9 Канал / 9tv.co.il" |publisher= |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160727072815/http://9tv.co.il/news/2015/07/21/209265.html |archivedate=27.07.2016 |accessdate=27.07.2016 |deadurl=no }} {{ref-ru}}</ref>. Це є важливим для розуміння крім ''віри'' і ''знання про Бога'', а також ''знання Самого Бога''. Екзальтована та фанатична віра є причиною терористичних актів з політичною метою під прикриттям релігії.
+[[Американська психологічна асоціація]] прийшла до висновку, що екзальтована віра є патологією (хворобою)«Психологи пришли к выводу, что вера в Бога — это заболевание» . Це є важливим для розуміння крім ''віри'' і ''знання про Бога'', а також ''знання Самого Бога''. Екзальтована та фанатична віра є причиною терористичних актів з політичною метою під прикриттям релігії.
-Окремі, як правило нестійкі політичні режими активно пропагують та експлуатують віру у «світле завтра» як складову системи підкорення населення країни або окремих соціальних груп<ref>[https://ua.krymr.com/a/28951430.html Павло Казарін: Віра в світле завтра]</ref>.
+Окремі, як правило нестійкі політичні режими активно пропагують та експлуатують віру у «світле завтра» як складову системи підкорення населення країни або окремих соціальних груп.
 ==Відомі носійки імені==
-* [[Святі Софія, Віра, Надія та Любов|Свята Віра]] (пом. 137)&nbsp;— християнська мучениця ІІ ст.
+* [Святі Софія, Віра, Надія та Любов|Свята Віра]] (;— християнська мучениця ІІ ст.
-* [[Віра Василівна Холодна]] (1893—1919)&nbsp;— російська кіноакторка українського походження
+* [[Віра Василівна Холодна]] (1893—1919);— російська кіноакторка українського походження
-* [[Вера Чепмен]] (1898—1996)&nbsp;— англійська письменниця, засновниця Толкінського товариства
+* [[Вера Чепмен]] (1898—1996);— англійська письменниця, засновниця Толкінського товариства
-* [[Віра Вовк]] (''Віра Остапівна Селянська'', нар. 1926)&nbsp;— бразильсько-українська письменниця
+* [[Віра Вовк]] (''Віра Остапівна Селянська'', нар. 1926);— бразильсько-українська письменниця
-* [[Віра Річ|Віра (Фейт Елізабет) Річ]] (1936—2009)&nbsp;— англійська поетка й перекладачка, перекладала українських авторів
+* [[Віра Річ|Віра (Фейт Елізабет) Річ]] (1936—2009);— англійська поетка й перекладачка, перекладала українських авторів
-* [[Верушка|Вера фон Лендорф (Верушка)]] (нар. 1939)&nbsp;— німецька модель і акторка
+* [[Верушка|Вера фон Лендорф (Верушка)]] (нар. 1939);— німецька модель і акторка
-* [[Віра Фарміґа]] (нар. 1973)&nbsp;— американська кіноакторка українського походження
+* [[Віра Фарміґа]] (нар. 1973);— американська кіноакторка українського походження
-* [[Вера Йорданова]] (нар. 1975)&nbsp;— фінська модель болгарського походження
+* [[Вера Йорданова]] (нар. 1975);— фінська модель болгарського походження
-* [[Віра Вікторівна Галушка|Віра Брежнева]] (''Віра Вікторівна Галушка'', нар. 1982)&nbsp;— українська співачка й акторка, колишня солістка гурту [[ВІА Гра]]
+* [[Віра Вікторівна Галушка|Віра Брежнева]] (''Віра Вікторівна Галушка'', нар. 1982);— українська співачка й акторка, колишня солістка гурту [[ВІА Гра]]
 == Міфологія ==
@@ Рядок 87: / Рядок 87: @@
 ==Ілюстрації==
-[[Файл:Молитва-1-700x467.jpg|міні]]
+[[Файл:Молитва-1-700x467.jpg|обрамити|ліворуч]]

@@ Рядок 2: / Рядок 2: @@
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології]]
-'''Ві́ра — психічний (ментальний) стан впевненості в істинності будь-чого, який виникає як наслідок пізнавальної діяльності суб'єкта;[1] хоча деякі схильні трактувати віру як ефективний метод пізнання, що неодноразово піддавалося критиці.[2][3] Віра виникає як сприйняття людиною чого-небудь (тверджень, свідчень, фактів тощо) як істинних, правдивих, іноді без попередньої перевірки на основі тільки внутрішнього, суб'єктивного переконання, що сприйняте на віру не потребує більше ніяких доказів.
+<big>'''Ві́ра'''</big> — психічний (ментальний) стан впевненості в істинності будь-чого, який виникає як наслідок пізнавальної діяльності суб'єкта; хоча деякі схильні трактувати віру як ефективний метод пізнання, що неодноразово піддавалося критиці Віра виникає як сприйняття людиною чого-небудь (тверджень, свідчень, фактів тощо) як істинних, правдивих, іноді без попередньої перевірки на основі тільки внутрішнього, суб'єктивного переконання, що сприйняте на віру не потребує більше ніяких доказів.
 Похідним словом є довіра — відкриті, позитивні взаємовідносини між людьми, що сприяють сприйманню слів, зобов'язань, обіцянок тощо «на віру». Особливим різновидом віри є релігійна віра. Слово віра іноді вживається як синонім слова релігія у фразах на зразок «ця людина іншої віри». Релігійна віра, в свою чергу, є видом віри в положення певної ідеології, що можна описати терміном соціальна віра, наприклад, «віра в ідеали комунізму», «віра в світле майбутнє». Ще одним значенням слова є міцна впевненість у здійсненні сподівань, як наприклад «віра в перемогу».

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології]]
@@ Рядок 83: / Рядок 84: @@
 * Святі Віра, Надія і Любов вважаються загальнохристиянськими святими і відповідно, їхні імена мають записуватися у формі, прийнятій у тій чи іншій мові. Проте, у Вікіпедії цього правила часто не додержуються. Так, в Іспанській Вікіпедії можна натрапити на такі імена, як «Santa Liubov» і «Santa Nadejda», у Французькій — на «Véra» і «Nadège», в Англійській — на «Saint Vera», «Saint Nadejda», «Saint Liubov» (що є абсурдним — так само, як в українському тексті, наприклад, ім'я Івана Хрестителя передали як «Джон Баптіст», а пророка Іллі — як «пророк Елайджа»). Окрім того, у французькій Вікіпедії можна спостерегти змішення російського імені Вера зі західноєвропейським Véra — латинського походження.
 == Джерела ==