Категорія:Ре - Історія редагувань

A.tiutiunnyk в 13:22, 13 квітня 2023

2023-04-13T13:22:36Z

Dasalishcheva.if19: Сторінка очищена

2019-11-25T19:39:06Z

Сторінка очищена

Dasalishcheva.if19 в 17:38, 23 листопада 2019

2019-11-23T17:38:25Z

Matasar.ei: Створена сторінка: Категорія:Р

2012-09-26T22:17:33Z

Створена сторінка: Категорія:Р

Нова сторінка

[[Категорія:Р]]

← Попередня версія	Версія за 13:22, 13 квітня 2023
Рядок 1:	Рядок 1:
−	+	[[Категорія:Р]]

← Попередня версія		Версія за 19:39, 25 листопада 2019
Рядок 1:		Рядок 1:
−	~~[[Категорія:Р]]~~
−	~~== Реставрація (мистецтво) ==~~

−	'''Реставрація''' (лат. restavratio — відновлення) — сукупність рятувальних, відновлювальних і консервативних засобів відносно творів мистецтва (від ювелірства до архітектури).
−	~~[[Файл:3.jpg\|міні\|праворуч\|Реставраційне риштування в Бережанському замку, Тернопілля. 2008 рік]]~~
−	~~== Класифікація ==~~
−	* '''Музейна реставрація —''' співіснує з глибоким вивченням об'єкта, технологій і засобів його створення, дбайливим втручанням в матеріал, використанням засобів консервації і збереження. Повного відновлення об'єкта може не бути через відсутність подібного ж матеріалу. Пошкоджений, але законсервований об'єкт в музеї часто виставляють поряд з його мальованою реконструкцією (тканина, різьблене дерево, частка скульптури чи архітектурна деталь, напис на камені, реконструкція повного зображення пошкодженого механізму, історичного костюму тощо). Відсутність керамічних фрагментів доповнюють тонованою масою без відновлення малюнка на реставрованих частинах. Досить повно реставрують олійний живопис у випадках значного збереження авторського шару на полотні. Доповнені частини і засоби втручання фіксуються в документах, що зберігаються. У випадках неможливості відновити первісні вишиті візерунки на тканих завісах його відтворюють аквареллю, що дає змогу при необхідності швидко зняти реставраційне втручання (штори в палаці Петергофа тощо). Музейна реставрація не зорієнтована на отримання матеріальних прибутків.
−	* '''Комерційна реставрація —''' часто зупиняється на оновленні об'єкта чи поверненні йому товарного вигляду. У випадках прихованих реставраційних майстерень об'єкт (стародавні меблі) — можуть бути розібраними і доповненими сучасними частинами в стилістиці оригіналу). Комерційна реставрація в цих випадках стає на шлях створення фальшивих виробів з додачею оригінальних частин заради прибутку. Комерційна реставрація також зорієнтована на отримання швидких матеріальних прибутків.
−	[[Файл:6.jpg\|міні\|праворуч\|Часткове втручання в оригінальну давньоримську архітектуру з відтворенням частин тексту, Брешія, Італія.]]
−	~~== Історія ==~~
−	~~'''Античність'''<br />~~
−
−	Перші відомі спроби реставрації архітектури в Європі відомі з часів античності. Спроби ремонту й відновлення храмів робили через пошкодження їх у часи війни чи природних лих (наприклад, після землетрусів). Слабка розвиненість технологій зводила реставрацію до звичного оновлення, ремонту, іноді досить повного відтворення пошкодженого об'єкту. Такою реставрація залишалась і впродовж 15-17 століть.<br />
−
−	~~'''Доба італійського відродження~~
−	~~'''<br />~~
−
−	Доба італійського відродження характеризувалась палким захопленням античністю, її вивченням, першими значними спробами реставрацій — мармурових скульптур, залишків античних споруд. В Римі 16 століття почали активно розкопувати руїни. Серед знахідок була і антична скульптурна група «Лаокоон», реставрацію якої доручили скульпторові Баччо Бандінеллі. Зробив він і мармурову копію скульптури. Копії античних скульптур замолоду робив і Мікеланджело, аби продати як античні оригінали і пережити матеріальну скруту.
−
−	~~Реставрацією сучасних йому ювелірних виробів, часто саме комерційною, займався Бенвенуто Челліні.<br />~~
−
−	~~'''18 століття'''<br />~~
−
−	В 18 столітті розширились межі як вивчення історії і її об'єктів, так і кількість речей, що підлягала реставрації. Традиційну ланку реставрації стародавнього або пошкодженого живопису чи скульптури займали художники та скульптори. Відомі випадки реставраційних доповнень античної та сучасної скульптури майстрами в Італії та російськими кріпаками в садибах вельмож (антична голова зі збірки Останкіно (садиба)). До речей, що підлягали реставрації, віднесли коштовні вироби французької порцеляни. До 20 ст. дійшли зразки французької порцеляни 18 ст. зі збірок родини Юсупових, коли розбиті блюдця запаяли золотом, не бажаючи втратити навіть фрагменти порцеляни.<br />
−
−	~~'''19 століття'''<br />~~
−	~~[[Файл:7.JPG\|міні\|ліворуч\|Так званий будинок короля Франциска І після відновлення у містечку Море-сюр-Луен.]]~~
−	[[Файл:8.jpg\|міні\|праворуч\|Ставкірка з Гола, що перенесена в Норвезький музей історії культури, місто Осло. Зразок скандинавської дерев'яної архітектури.]]
−
−	Наукова і музейна реставрація формується як окрема дисципліна в середині 19 століття. В добу романтизму у Франції і Британії посилилось вивчення історії, пройшла переоцінка цінностей. До історично цінних епох тоді залучили не тільки античність чи відродження, а й середньовіччя, готику, бароко, рококо, національну дерев'яну архітектуру, фольклор, декоративно-ужиткове мистецтво.
−
−	До унікальних об'єктів старовини ставляться то обережно, то недбало навіть у самій Франції. 1824 року проведене рятування так званого будинка короля Франциска І. Кам'яна споруда була вибудована ще 1523 року як мисливський палацик неподалік королівської резиденції Фонтенбло. 1824 року мисливський палацик обережно розібрали на камінці, котрі перевезли у Париж, а потім знову відбудували у містечку Море-сюр-Луен (департамент Сена і Марна) при збереженні історичного вигляда. Навпаки, реконструкція плана Парижа, що проведена за часів барона Османа, не рахувалась ні з якими історичними пам'ятками будь якого століття, бо метою були безпека багатіїв і стратегічне завдання перешкодити створенню барикад, безперешкодно прострілювати вулиці на випадок будь яких народних повстань і заворушень у місті.

← Попередня версія		Версія за 17:38, 23 листопада 2019
Рядок 1:		Рядок 1:
	[[Категорія:Р]]		[[Категорія:Р]]
		+	== Реставрація (мистецтво) ==
		+
		+	'''Реставрація''' (лат. restavratio — відновлення) — сукупність рятувальних, відновлювальних і консервативних засобів відносно творів мистецтва (від ювелірства до архітектури).
		+	[[Файл:3.jpg\|міні\|праворуч\|Реставраційне риштування в Бережанському замку, Тернопілля. 2008 рік]]
		+	== Класифікація ==
		+	* '''Музейна реставрація —''' співіснує з глибоким вивченням об'єкта, технологій і засобів його створення, дбайливим втручанням в матеріал, використанням засобів консервації і збереження. Повного відновлення об'єкта може не бути через відсутність подібного ж матеріалу. Пошкоджений, але законсервований об'єкт в музеї часто виставляють поряд з його мальованою реконструкцією (тканина, різьблене дерево, частка скульптури чи архітектурна деталь, напис на камені, реконструкція повного зображення пошкодженого механізму, історичного костюму тощо). Відсутність керамічних фрагментів доповнюють тонованою масою без відновлення малюнка на реставрованих частинах. Досить повно реставрують олійний живопис у випадках значного збереження авторського шару на полотні. Доповнені частини і засоби втручання фіксуються в документах, що зберігаються. У випадках неможливості відновити первісні вишиті візерунки на тканих завісах його відтворюють аквареллю, що дає змогу при необхідності швидко зняти реставраційне втручання (штори в палаці Петергофа тощо). Музейна реставрація не зорієнтована на отримання матеріальних прибутків.
		+	* '''Комерційна реставрація —''' часто зупиняється на оновленні об'єкта чи поверненні йому товарного вигляду. У випадках прихованих реставраційних майстерень об'єкт (стародавні меблі) — можуть бути розібраними і доповненими сучасними частинами в стилістиці оригіналу). Комерційна реставрація в цих випадках стає на шлях створення фальшивих виробів з додачею оригінальних частин заради прибутку. Комерційна реставрація також зорієнтована на отримання швидких матеріальних прибутків.
		+	[[Файл:6.jpg\|міні\|праворуч\|Часткове втручання в оригінальну давньоримську архітектуру з відтворенням частин тексту, Брешія, Італія.]]
		+	== Історія ==
		+	'''Античність'''<br />
		+
		+	Перші відомі спроби реставрації архітектури в Європі відомі з часів античності. Спроби ремонту й відновлення храмів робили через пошкодження їх у часи війни чи природних лих (наприклад, після землетрусів). Слабка розвиненість технологій зводила реставрацію до звичного оновлення, ремонту, іноді досить повного відтворення пошкодженого об'єкту. Такою реставрація залишалась і впродовж 15-17 століть.<br />
		+
		+	'''Доба італійського відродження
		+	'''<br />
		+
		+	Доба італійського відродження характеризувалась палким захопленням античністю, її вивченням, першими значними спробами реставрацій — мармурових скульптур, залишків античних споруд. В Римі 16 століття почали активно розкопувати руїни. Серед знахідок була і антична скульптурна група «Лаокоон», реставрацію якої доручили скульпторові Баччо Бандінеллі. Зробив він і мармурову копію скульптури. Копії античних скульптур замолоду робив і Мікеланджело, аби продати як античні оригінали і пережити матеріальну скруту.
		+
		+	Реставрацією сучасних йому ювелірних виробів, часто саме комерційною, займався Бенвенуто Челліні.<br />
		+
		+	'''18 століття'''<br />
		+
		+	В 18 столітті розширились межі як вивчення історії і її об'єктів, так і кількість речей, що підлягала реставрації. Традиційну ланку реставрації стародавнього або пошкодженого живопису чи скульптури займали художники та скульптори. Відомі випадки реставраційних доповнень античної та сучасної скульптури майстрами в Італії та російськими кріпаками в садибах вельмож (антична голова зі збірки Останкіно (садиба)). До речей, що підлягали реставрації, віднесли коштовні вироби французької порцеляни. До 20 ст. дійшли зразки французької порцеляни 18 ст. зі збірок родини Юсупових, коли розбиті блюдця запаяли золотом, не бажаючи втратити навіть фрагменти порцеляни.<br />
		+
		+	'''19 століття'''<br />
		+	[[Файл:7.JPG\|міні\|ліворуч\|Так званий будинок короля Франциска І після відновлення у містечку Море-сюр-Луен.]]
		+	[[Файл:8.jpg\|міні\|праворуч\|Ставкірка з Гола, що перенесена в Норвезький музей історії культури, місто Осло. Зразок скандинавської дерев'яної архітектури.]]
		+
		+	Наукова і музейна реставрація формується як окрема дисципліна в середині 19 століття. В добу романтизму у Франції і Британії посилилось вивчення історії, пройшла переоцінка цінностей. До історично цінних епох тоді залучили не тільки античність чи відродження, а й середньовіччя, готику, бароко, рококо, національну дерев'яну архітектуру, фольклор, декоративно-ужиткове мистецтво.
		+
		+	До унікальних об'єктів старовини ставляться то обережно, то недбало навіть у самій Франції. 1824 року проведене рятування так званого будинка короля Франциска І. Кам'яна споруда була вибудована ще 1523 року як мисливський палацик неподалік королівської резиденції Фонтенбло. 1824 року мисливський палацик обережно розібрали на камінці, котрі перевезли у Париж, а потім знову відбудували у містечку Море-сюр-Луен (департамент Сена і Марна) при збереженні історичного вигляда. Навпаки, реконструкція плана Парижа, що проведена за часів барона Османа, не рахувалась ні з якими історичними пам'ятками будь якого століття, бо метою були безпека багатіїв і стратегічне завдання перешкодити створенню барикад, безперешкодно прострілювати вулиці на випадок будь яких народних повстань і заворушень у місті.