Категорія:Ал - Історія редагувань

L.varchenko: Захист на Категорія:Ал встановлено ([Редагування=Дозволено тільки адміністраторам] (безстроково) [Перейменування=Дозволено тільки адмін

2023-04-13T11:07:23Z

Захист на Категорія:Ал встановлено ([Редагування=Дозволено тільки адміністраторам] (безстроково) [Перейменування=Дозволено тільки адмін

Nsmirzoian.ij20: Сторінка очищена

2021-01-10T16:48:12Z

Сторінка очищена

Nsmirzoian.ij20 в 16:47, 10 січня 2021

2021-01-10T16:47:33Z

Dasalishcheva.if19: Сторінка очищена

2019-11-25T19:37:43Z

Сторінка очищена

Dasalishcheva.if19 в 16:28, 23 листопада 2019

2019-11-23T16:28:42Z

Dasalishcheva.if19 в 15:17, 23 листопада 2019

2019-11-23T15:17:28Z

Dasalishcheva.if19 в 15:08, 23 листопада 2019

2019-11-23T15:08:38Z

Vmkoriunin.fpmv17: Замінено вміст на «Категорія:А»

2017-10-24T21:46:09Z

Замінено вміст на «Категорія:А»

Vmkoriunin.fpmv17: Альтанка

2017-10-24T21:44:34Z

Альтанка

Matasar.ei в 12:56, 25 вересня 2012

2012-09-25T12:56:38Z

← Попередня версія		Версія за 16:48, 10 січня 2021
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''АЛГІД''', -у, ч. Стан організму, зумовлений його зневоднюванням із втратою хлоридів натрію і калію та бікарбонатів; характеризується гіпотермією, гемодинамічними розладами, анурією, тонічними судомами м’язів кінцівок, різкою задухою; спостерігається в основному у хворих на холеру.	+

← Попередня версія	Версія за 16:47, 10 січня 2021
Рядок 1:	Рядок 1:
−	+	'''АЛГІД''', -у, ч. Стан організму, зумовлений його зневоднюванням із втратою хлоридів натрію і калію та бікарбонатів; характеризується гіпотермією, гемодинамічними розладами, анурією, тонічними судомами м’язів кінцівок, різкою задухою; спостерігається в основному у хворих на холеру.

← Попередня версія		Версія за 19:37, 25 листопада 2019
Рядок 1:		Рядок 1:
−	~~[[Категорія:А]]~~
−	~~'''Алхімія'''~~

−
−	''Алхімія - це загальна назва систем трансформації людини, що засновані на метафорі хімічних перетворень та використанні хімічних сполук, а також спроб отримання дорогоцінних металів, еліксирів, філософського каменю, універсального розчинника, питного золота та інших речовин, які начебто володіють дивовижними властивостями.''
−
−	~~== Основні положення алхимії ==~~
−	~~[[Файл:Alkhimia.jpg\|міні\|ліворуч\|Алембік, частина дистиляційного апарату. Нюрнберг, Німецький національний музей]]~~
−
−	''Усі без винятку алхімічні вчення відрізняються таємничістю та секретністю, що в історії часто давало привід до їх неправильного розуміння. Уявлення про алхімію як про «примітивну хімію», що склалося в науці до кінця XIX століття, було повністю переглянуто у XX столітті.
−
−	Реальні алхімічні традиції, напевно, сполучають внутрішню роботу з отриманням деяких речовин. Як і всі езотеричні знання, алхімія ґрунтується на постулаті про подібність мікрокосму і макрокосму.
−
−
−	~~Алембік, частина дистиляційного апарату. Нюрнберг, Німецький національний музей~~
−	У всіх алхімічних традиціях виняткову роль має ртуть та її сульфід — кіновар (HgS), які часом навіть дають назву всій алхімічній системі. Наприклад, «расаяна» (один зі змістів — «колісниця ртуті», «вчення ртуті») — індійська алхімічна традиція, «дань»(«цинь») («мистецтво кіноварі») — китайська. У європейській алхімії слово, яке позначає ртуть, збігається з іменем покровителя алхімії — Меркурія (бога і планети) та її легендарного засновника (Гермеса Трисмегіста). Дієвості алхімічних методів, як вважали найчастіше, потрібне сприятливе розташування небесних тіл, які спостерігали астрологи. Тобто є також очевидним зв'язок між методами алхіміків та астрологів. Крім того, використовується сірка, 6 традиційних металів (свинець, залізо, мідь, олово, срібло, золото), сполуки арсену (перш за все ауріпігмент та реальгар), стибій, селітри, луги та деякі інші неорганічні та органічні сполуки, а в китайській, індійській і тибетській алхімії, крім того, коштовні камені та трави.
−
−	~~У всіх алхімічних системах важливе значення мають ідеї:~~
−
−	~~очищення речовин, що беруть участь у роботі, шляхом прожарювання, переплавлення, амальгамування, дистиляції;~~
−	~~священного шлюбу, сполучення чоловічого та жіночого принципів, поєднання протилежностей.''~~
−
−
−	~~== Історія алхімії ==~~
−	''Алхімія в Європі з моменту свого зародження знаходилась у напівпідпільному стані. Однак європейські правителі, як світські, так і церковні, оголосивши алхімію поза законом, водночас опікувалися нею, розраховуючи на вигоди, які обіцяло знайдення способу отримання золота. Внаслідок цього європейська алхімія початково була вченням, доступним лише небагатьом. Цим пояснюється характерний для європейської алхімії надзвичайно туманний виклад досягнутих результатів.
−
−	Багато відкриттів мали сенсаційний характер. У 1602 р. чоботар та алхімік Вінченцо Касціароло у горах Болонії знайшов камінь, який був настільки важким, що Касціароло припустив наявність золота у ньому. Намагаючись виділити золото з каменя, алхімік прожарив його з вугіллям і селітрою та відразу ж помітив, що охолоджений продукт світиться в темряві червонуватим кольором. Звістка про це вразила алхіміків, і важкий шпат (барій сульфат) став об'єктом хімічних досліджень. Він отримав низку назв: сонячний камінь, болонський фосфор тощо. У 1774 р. було встановлено, що у важкому шпаті міститься особлива «земля». Невідомий раніше метал отримав назву «барій» від грецького слова «важкий».
−
−	У середині XVII століття гамбурзький алхімік Генніг Бранд, у пошуках філософського каменя переганяючи людську сечу, виявив, що при прожарюванні осаду останній світиться у темряві. Це було щось нове та незвичайне. Цей фокус Бранд показував любителям та отримував за це плату, а потім продав свій «секрет» гамбурзькому алхіміку Іоганну Крафту. Майже сто років існувала «фосфорна спекуляція», оскільки спосіб отримання фосфору тримався усіма в секреті. Тільки у 1743 р. німецький хімік Андреас Сигізмунд Маргграф (1709–1782) знайшов досконаліший спосіб отримання фосфору та опублікував його. Після цього почалося вивчення фосфору та його сполук.''</br>
−
−	~~== Алхіміки ==~~
−	''Першим знаменитим європейським алхіміком став монах-домініканець Альберт фон Больштедт (1193-1280), відоміший як Альберт Великий (Albertus Magnus). Праці Альберта Великого («Книга про алхімію», «Про метали і мінерали», «Алхімічний свод» та інші) відіграли важливу роль у тому, що натурфілософія Аристотеля стала найважливішою для європейських вчених пізнього середньовіччя та початку Нового Часу. Альберт Великий першим з європейських алхіміків детально описав властивості миш'яку, і тому йому часто приписують відкриття цієї речовини. Альберт Великий мав думку про те, що метали складаються з ртуті, сірки, миш'яку та нашатирю.
−
−	''

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 [[Категорія:А]]
-=='''Алхімія'''==</br >
+'''Алхімія'''
 ''Алхімія - це загальна назва систем трансформації людини, що засновані на метафорі хімічних перетворень та використанні хімічних сполук, а також спроб отримання дорогоцінних металів, еліксирів, філософського каменю, універсального розчинника, питного золота та інших речовин, які начебто володіють дивовижними властивостями.''
-=='''Основні положення алхимії'''==</br>
+== Основні положення алхимії ==
 [[Файл:Alkhimia.jpg|міні|ліворуч|Алембік, частина дистиляційного апарату. Нюрнберг, Німецький національний музей]]
@@ Рядок 21: / Рядок 21: @@
 священного шлюбу, сполучення чоловічого та жіночого принципів, поєднання протилежностей.''
+== Історія алхімії ==
 ''Алхімія в Європі з моменту свого зародження знаходилась у напівпідпільному стані. Однак європейські правителі, як світські, так і церковні, оголосивши алхімію поза законом, водночас опікувалися нею, розраховуючи на вигоди, які обіцяло знайдення способу отримання золота. Внаслідок цього європейська алхімія початково була вченням, доступним лише небагатьом. Цим пояснюється характерний для європейської алхімії надзвичайно туманний виклад досягнутих результатів.
@@ Рядок 30: / Рядок 29: @@
 У середині XVII століття гамбурзький алхімік Генніг Бранд, у пошуках філософського каменя переганяючи людську сечу, виявив, що при прожарюванні осаду останній світиться у темряві. Це було щось нове та незвичайне. Цей фокус Бранд показував любителям та отримував за це плату, а потім продав свій «секрет» гамбурзькому алхіміку Іоганну Крафту. Майже сто років існувала «фосфорна спекуляція», оскільки спосіб отримання фосфору тримався усіма в секреті. Тільки у 1743 р. німецький хімік Андреас Сигізмунд Маргграф (1709–1782) знайшов досконаліший спосіб отримання фосфору та опублікував його. Після цього почалося вивчення фосфору та його сполук.''</br>
-=='''Алхіміки'''==</br>
+== Алхіміки ==
 ''Першим знаменитим європейським алхіміком став монах-домініканець Альберт фон Больштедт (1193-1280), відоміший як Альберт Великий (Albertus Magnus). Праці Альберта Великого («Книга про алхімію», «Про метали і мінерали», «Алхімічний свод» та інші) відіграли важливу роль у тому, що натурфілософія Аристотеля стала найважливішою для європейських вчених пізнього середньовіччя та початку Нового Часу. Альберт Великий першим з європейських алхіміків детально описав властивості миш'яку, і тому йому часто приписують відкриття цієї речовини. Альберт Великий мав думку про те, що метали складаються з ртуті, сірки, миш'яку та нашатирю.
 ''

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 [[Категорія:А]]
-'''Алхімія'''</br >
+=='''Алхімія'''==</br >
 ''Алхімія - це загальна назва систем трансформації людини, що засновані на метафорі хімічних перетворень та використанні хімічних сполук, а також спроб отримання дорогоцінних металів, еліксирів, філософського каменю, універсального розчинника, питного золота та інших речовин, які начебто володіють дивовижними властивостями.''
 <br />
-'''Основні положення алхимії'''</br>
+=='''Основні положення алхимії'''==</br>
 [[Файл:Alkhimia.jpg|міні|ліворуч|Алембік, частина дистиляційного апарату. Нюрнберг, Німецький національний музей]]
@@ Рядок 21: / Рядок 21: @@
 священного шлюбу, сполучення чоловічого та жіночого принципів, поєднання протилежностей.''
-'''Історія алхімії'''<br />
+=='''Історія алхімії'''==<br />
@@ Рядок 30: / Рядок 30: @@
 У середині XVII століття гамбурзький алхімік Генніг Бранд, у пошуках філософського каменя переганяючи людську сечу, виявив, що при прожарюванні осаду останній світиться у темряві. Це було щось нове та незвичайне. Цей фокус Бранд показував любителям та отримував за це плату, а потім продав свій «секрет» гамбурзькому алхіміку Іоганну Крафту. Майже сто років існувала «фосфорна спекуляція», оскільки спосіб отримання фосфору тримався усіма в секреті. Тільки у 1743 р. німецький хімік Андреас Сигізмунд Маргграф (1709–1782) знайшов досконаліший спосіб отримання фосфору та опублікував його. Після цього почалося вивчення фосфору та його сполук.''</br>
-'''Алхіміки'''</br>
+=='''Алхіміки'''==</br>
 ''Першим знаменитим європейським алхіміком став монах-домініканець Альберт фон Больштедт (1193-1280), відоміший як Альберт Великий (Albertus Magnus). Праці Альберта Великого («Книга про алхімію», «Про метали і мінерали», «Алхімічний свод» та інші) відіграли важливу роль у тому, що натурфілософія Аристотеля стала найважливішою для європейських вчених пізнього середньовіччя та початку Нового Часу. Альберт Великий першим з європейських алхіміків детально описав властивості миш'яку, і тому йому часто приписують відкриття цієї речовини. Альберт Великий мав думку про те, що метали складаються з ртуті, сірки, миш'яку та нашатирю.
 ''

← Попередня версія	Версія за 11:07, 13 квітня 2023
(Немає відмінностей)

← Попередня версія		Версія за 15:08, 23 листопада 2019
Рядок 1:		Рядок 1:
	[[Категорія:А]]		[[Категорія:А]]
		+	'''Алхімія'''</br >
		+
		+	''Алхімія - це загальна назва систем трансформації людини, що засновані на метафорі хімічних перетворень та використанні хімічних сполук, а також спроб отримання дорогоцінних металів, еліксирів, філософського каменю, універсального розчинника, питного золота та інших речовин, які начебто володіють дивовижними властивостями.''
		+	<br />
		+
		+	'''Основні положення алхимії'''</br>
		+	[[Файл:Alkhimia.jpg\|міні\|ліворуч\|Алембік, частина дистиляційного апарату. Нюрнберг, Німецький національний музей]]
		+
		+	''Усі без винятку алхімічні вчення відрізняються таємничістю та секретністю, що в історії часто давало привід до їх неправильного розуміння. Уявлення про алхімію як про «примітивну хімію», що склалося в науці до кінця XIX століття, було повністю переглянуто у XX столітті.
		+
		+	Реальні алхімічні традиції, напевно, сполучають внутрішню роботу з отриманням деяких речовин. Як і всі езотеричні знання, алхімія ґрунтується на постулаті про подібність мікрокосму і макрокосму.
		+
		+
		+	Алембік, частина дистиляційного апарату. Нюрнберг, Німецький національний музей
		+	У всіх алхімічних традиціях виняткову роль має ртуть та її сульфід — кіновар (HgS), які часом навіть дають назву всій алхімічній системі. Наприклад, «расаяна» (один зі змістів — «колісниця ртуті», «вчення ртуті») — індійська алхімічна традиція, «дань»(«цинь») («мистецтво кіноварі») — китайська. У європейській алхімії слово, яке позначає ртуть, збігається з іменем покровителя алхімії — Меркурія (бога і планети) та її легендарного засновника (Гермеса Трисмегіста). Дієвості алхімічних методів, як вважали найчастіше, потрібне сприятливе розташування небесних тіл, які спостерігали астрологи. Тобто є також очевидним зв'язок між методами алхіміків та астрологів. Крім того, використовується сірка, 6 традиційних металів (свинець, залізо, мідь, олово, срібло, золото), сполуки арсену (перш за все ауріпігмент та реальгар), стибій, селітри, луги та деякі інші неорганічні та органічні сполуки, а в китайській, індійській і тибетській алхімії, крім того, коштовні камені та трави.
		+
		+	У всіх алхімічних системах важливе значення мають ідеї:
		+
		+	очищення речовин, що беруть участь у роботі, шляхом прожарювання, переплавлення, амальгамування, дистиляції;
		+	священного шлюбу, сполучення чоловічого та жіночого принципів, поєднання протилежностей.''
		+
		+	'''Історія алхімії'''<br />
		+
		+
		+	''Алхімія в Європі з моменту свого зародження знаходилась у напівпідпільному стані. Однак європейські правителі, як світські, так і церковні, оголосивши алхімію поза законом, водночас опікувалися нею, розраховуючи на вигоди, які обіцяло знайдення способу отримання золота. Внаслідок цього європейська алхімія початково була вченням, доступним лише небагатьом. Цим пояснюється характерний для європейської алхімії надзвичайно туманний виклад досягнутих результатів.
		+
		+	Багато відкриттів мали сенсаційний характер. У 1602 р. чоботар та алхімік Вінченцо Касціароло у горах Болонії знайшов камінь, який був настільки важким, що Касціароло припустив наявність золота у ньому. Намагаючись виділити золото з каменя, алхімік прожарив його з вугіллям і селітрою та відразу ж помітив, що охолоджений продукт світиться в темряві червонуватим кольором. Звістка про це вразила алхіміків, і важкий шпат (барій сульфат) став об'єктом хімічних досліджень. Він отримав низку назв: сонячний камінь, болонський фосфор тощо. У 1774 р. було встановлено, що у важкому шпаті міститься особлива «земля». Невідомий раніше метал отримав назву «барій» від грецького слова «важкий».
		+
		+	У середині XVII століття гамбурзький алхімік Генніг Бранд, у пошуках філософського каменя переганяючи людську сечу, виявив, що при прожарюванні осаду останній світиться у темряві. Це було щось нове та незвичайне. Цей фокус Бранд показував любителям та отримував за це плату, а потім продав свій «секрет» гамбурзькому алхіміку Іоганну Крафту. Майже сто років існувала «фосфорна спекуляція», оскільки спосіб отримання фосфору тримався усіма в секреті. Тільки у 1743 р. німецький хімік Андреас Сигізмунд Маргграф (1709–1782) знайшов досконаліший спосіб отримання фосфору та опублікував його. Після цього почалося вивчення фосфору та його сполук.''</br>
		+
		+	'''Алхіміки'''</br>
		+	''Першим знаменитим європейським алхіміком став монах-домініканець Альберт фон Больштедт (1193-1280), відоміший як Альберт Великий (Albertus Magnus). Праці Альберта Великого («Книга про алхімію», «Про метали і мінерали», «Алхімічний свод» та інші) відіграли важливу роль у тому, що натурфілософія Аристотеля стала найважливішою для європейських вчених пізнього середньовіччя та початку Нового Часу. Альберт Великий першим з європейських алхіміків детально описав властивості миш'яку, і тому йому часто приписують відкриття цієї речовини. Альберт Великий мав думку про те, що метали складаються з ртуті, сірки, миш'яку та нашатирю.
		+
		+	''

← Попередня версія		Версія за 21:46, 24 жовтня 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
	[[Категорія:А]]		[[Категорія:А]]
−
−	Альта́нка — невеличка садово-паркова споруда. За розміром поступається павільйону. Спочатку так називали великі балкони, потім так почали називати площадки, виступи та бесідки, звідки можна насолоджуватися краєвидом, пейзажем. Як правило, альтанки відкриті з усіх боків, але бувають і закриті альтанки (схожі з павільйонами).

← Попередня версія		Версія за 21:44, 24 жовтня 2017
Рядок 1:		Рядок 1:
	[[Категорія:А]]		[[Категорія:А]]
		+
		+	Альта́нка — невеличка садово-паркова споруда. За розміром поступається павільйону. Спочатку так називали великі балкони, потім так почали називати площадки, виступи та бесідки, звідки можна насолоджуватися краєвидом, пейзажем. Як правило, альтанки відкриті з усіх боків, але бувають і закриті альтанки (схожі з павільйонами).

← Попередня версія		Версія за 12:56, 25 вересня 2012
Рядок 1:		Рядок 1:
−	~~Z99gp0 ,~~ [~~url=http://iwozmtyrjqgz.com/]iwozmtyrjqgz~~[~~/url], [link=http~~:~~//ocoffeecbwdy.com/~~]~~ocoffeecbwdy[/link~~]~~, http://udgqkgtfffhv.com/~~	+	[[Категорія:А]]