Казати - Історія редагувань

S.horbatiuk в 12:13, 20 листопада 2015

2015-11-20T12:13:32Z

S.horbatiuk в 12:03, 20 листопада 2015

2015-11-20T12:03:31Z

S.horbatiuk в 12:02, 20 листопада 2015

2015-11-20T12:02:25Z

S.horbatiuk в 09:21, 20 листопада 2015

2015-11-20T09:21:43Z

S.horbatiuk в 09:13, 20 листопада 2015

2015-11-20T09:13:05Z

S.horbatiuk в 09:02, 20 листопада 2015

2015-11-20T09:02:43Z

S.horbatiuk в 08:56, 20 листопада 2015

2015-11-20T08:56:18Z

S.horbatiuk в 08:41, 20 листопада 2015

2015-11-20T08:41:09Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Казати, -кажу, -жеш, '''''гл. ''1) Говорить. ''Ой казав єсь, присягав єсь: не покину я тебе. ''Чуб. ...

2012-09-06T19:27:30Z

Створена сторінка: '''Казати, -кажу, -жеш, '''''гл. ''1) Говорить. ''Ой казав єсь, присягав єсь: не покину я тебе. ''Чуб. ...

Нова сторінка

'''Казати, -кажу, -жеш, '''''гл. ''1) Говорить. ''Ой казав єсь, присягав єсь: не покину я тебе. ''Чуб. V. 180. ''Хоч будуть питати, не буду казати. ''Нп. ''Ти казане кажеш, а мій батько під корчмою чув. ''Посл. ''Не при нас кажучи. ''Ном. № 8365. Въ наст. времени вмѣсто обычной формы: '''кажу, кажеш '''и пр. въ нѣкот. мѣстностяхъ сокращ.: '''кау(-ку), каеш, кае(-ка), каемо. '''''А я йому й ку: не бачиш, ку, роззявляко, куди їдеш? ''Грин. II. 310. ''Чую я, кае, вчора пани поносять якусь політику. ''Рудч. Ск. II. 209. ''Ми усім наготовили, а тепер він один да ще ка’: мало. ''Рудч. Ск. I. 26. Эта форма въ частномъ употребленія у Квитки. ''Намалювавши та й кае нам: «Тепер, хлопці, дивітеся, що за кумедия буде?». А ми каемо: «а ну, ну, що тим буде?» ''Кв. І. 7. (Изд. 1887). '''Не вам кажучи'''. Извините за выраженіе. ''Та тут, не вам кажучи, така хвороба прикинулась: чиряками обкидало всього '''''Казати з уст'''. Говорить изустно. Каменец. у. 2) Приказывать, велѣть. ''Казав єси нас пан наказний додому одпускати, а тепер єси наказуєш землянки копати. ''Рк. Макс. ''Кажіть мені, панове. само хлопця до себе узяти; я буду й ростити і подушне за його платити. ''О. 1861. VIII. 17. ''Скачи, враже, як пан каже. ''Ном. ''Обтяв Бог дати, тіко казав заждати. ''Ном. № 157.
[[Категорія:Ка]]

@@ Рядок 36: / Рядок 36: @@
 Див. [[Довідка:Посилання]]
 </noinclude>
-[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Інститут людини}}}]]
+[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]]
 [[Категорія:Слова 2015 року]]

@@ Рядок 4: / Рядок 4: @@
 </noinclude>
 ==Сучасні словники==
 '''Передавати словами''' (думки, почуття тощо); висловлювати, говорити (у 2 знач.). — Та ми се з шляху зблудилися, Галю! — каже козак, всміхаючись (Марко Вовчок, І, 1955, 323); — Піду, — сказав Осел, — хоч що вже буде! Побачимо, чи правду кажуть люди, Що нібито відвага сльози ллє, А в добрий час меди і вина п'є (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 136); Каже мати: — Ну, сідайте, — ой які ж ви молодці! (Павло Тичина, II, 1957, 231);

@@ Рядок 16: / Рядок 16: @@
 ==Ілюстрації==
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
@@ Рядок 27: / Рядок 25: @@
 |}
 ==Медіа==
-<noinclude>
-YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. [[Довідка:YouTube]], [[Довідка:Завантаження та розміщення файлів]])
-</noinclude>
 ==Див. також==
-<noinclude>
-(Посилання на сторінки цієї Вікі)
 Див. [[Довідка:Стиль]]

@@ Рядок 5: / Рядок 5: @@
 ==Сучасні словники==
 Тлумачення слова у сучасних словниках
 '''Передавати словами''' (думки, почуття тощо); висловлювати, говорити (у 2 знач.). — Та ми се з шляху зблудилися, Галю! — каже козак, всміхаючись (Марко Вовчок, І, 1955, 323); — Піду, — сказав Осел, — хоч що вже буде! Побачимо, чи правду кажуть люди, Що нібито відвага сльози ллє, А в добрий час меди і вина п'є (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 136); Каже мати: — Ну, сідайте, — ой які ж ви молодці! (Павло Тичина, II, 1957, 231);
@@ Рядок 41: / Рядок 44: @@
 Див. [[Довідка:Посилання]]
 </noinclude>
-[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
+[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Інститут людини}}}]]
 [[Категорія:Слова 2015 року]]

@@ Рядок 14: / Рядок 14: @@
 ==Ілюстрації==
-Ghkgb_jjjpg
+Ghkgb_jj.jpg
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 |- valign="top"
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Uyd9u8.jpeg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ghkgb jj.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Jut.jpg|x140px]]
 |}
 ==Медіа==

@@ Рядок 2: / Рядок 2: @@
 [[Категорія:Ка]]
-Передавати словами (думки, почуття тощо); висловлювати, говорити (у 2 знач.). — Та ми се з шляху зблудилися, Галю! — каже козак, всміхаючись (Марко Вовчок, І, 1955, 323); — Піду, — сказав Осел, — хоч що вже буде! Побачимо, чи правду кажуть люди, Що нібито відвага сльози ллє, А в добрий час меди і вина п'є (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 136); Каже мати: — Ну, сідайте, — ой які ж ви молодці! (Павло Тичина, II, 1957, 231);
+'''Передавати словами''' (думки, почуття тощо); висловлювати, говорити (у 2 знач.). — Та ми се з шляху зблудилися, Галю! — каже козак, всміхаючись (Марко Вовчок, І, 1955, 323); — Піду, — сказав Осел, — хоч що вже буде! Побачимо, чи правду кажуть люди, Що нібито відвага сльози ллє, А в добрий час меди і вина п'є (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 136); Каже мати: — Ну, сідайте, — ой які ж ви молодці! (Павло Тичина, II, 1957, 231);
-//  Розповідати що-небудь. — Не можу швидко заснути, так мені казки кажуть (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 247); [Марина:] Ось послухайте сюди: давайте позатуляємо вікна та й будемо казок казати! (Степан Васильченко, III, 1960, 255);
-//  3 ос. мн. Ходять чутки, поголоски; розповідають. Кажуть, що Вісник доходить через цензуру до Москви (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 227); [Дженні:] Там [у Венеції], кажуть, гарно (Леся Українка, III, 1952, 19). До слова кажучи, у знач. вставн. сл. — до речі, у, зв'язку зі сказаним. Таке обмеження сфери творчості не раз підкреслювалось не тільки критикою, але й інтелігентним читачем, який, до слова кажучи, в останні часи значно виріс (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 239); Правду кажучи, у знач. вставн. сл. — уживається на потвердження правдивості сказаного; по суті. Була то, правду кажучи, звичайна крамарська буда, яких безліч в Італії (Леся Українка, III, 1952, 740); Як [то] кажуть, у знач. вставн. сл. — як прийнято говорити. Не плакали друзі. Бо сльози, Як кажуть, Солдати в обози Здають ще до першого бою (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 58).
+'''Розповідати що-небудь.''' — Не можу швидко заснути, так мені казки кажуть (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 247); [Марина:] Ось послухайте сюди: давайте позатуляємо вікна та й будемо казок казати! (Степан Васильченко, III, 1960, 255);

← Попередня версія		Версія за 08:41, 20 листопада 2015
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Казати, -кажу, -жеш, '''''гл. ''1) Говорить. ''Ой казав єсь, присягав єсь: не покину я тебе. ''Чуб. V. 180. ''Хоч будуть питати, не буду казати. ''Нп. ''Ти казане кажеш, а мій батько під корчмою чув. ''Посл. ''Не при нас кажучи. ''Ном. № 8365. Въ наст. времени вмѣсто обычной формы: '''кажу, кажеш '''и пр. въ нѣкот. мѣстностяхъ сокращ.: '''кау(-ку), каеш, кае(-ка), каемо. '''''А я йому й ку: не бачиш, ку, роззявляко, куди їдеш? ''Грин. II. 310. ''Чую я, кае, вчора пани поносять якусь політику. ''Рудч. Ск. II. 209. ''Ми усім наготовили, а тепер він один да ще ка’: мало. ''Рудч. Ск. I. 26. Эта форма въ частномъ употребленія у Квитки. ''Намалювавши та й кае нам: «Тепер, хлопці, дивітеся, що за кумедия буде?». А ми каемо: «а ну, ну, що тим буде?» ''Кв. І. 7. (Изд. 1887). '''Не вам кажучи'''. Извините за выраженіе. ''Та тут, не вам кажучи, така хвороба прикинулась: чиряками обкидало всього '''''Казати з уст'''. Говорить изустно. Каменец. у. 2) Приказывать, велѣть. ''Казав єси нас пан наказний додому одпускати, а тепер єси наказуєш землянки копати. ''Рк. Макс. ''Кажіть мені, панове. само хлопця до себе узяти; я буду й ростити і подушне за його платити. ''О. 1861. VIII. 17. ''Скачи, враже, як пан каже. ''Ном. ''Обтяв Бог дати, тіко казав заждати. ''Ном. № 157.		'''Казати, -кажу, -жеш, '''''гл. ''1) Говорить. ''Ой казав єсь, присягав єсь: не покину я тебе. ''Чуб. V. 180. ''Хоч будуть питати, не буду казати. ''Нп. ''Ти казане кажеш, а мій батько під корчмою чув. ''Посл. ''Не при нас кажучи. ''Ном. № 8365. Въ наст. времени вмѣсто обычной формы: '''кажу, кажеш '''и пр. въ нѣкот. мѣстностяхъ сокращ.: '''кау(-ку), каеш, кае(-ка), каемо. '''''А я йому й ку: не бачиш, ку, роззявляко, куди їдеш? ''Грин. II. 310. ''Чую я, кае, вчора пани поносять якусь політику. ''Рудч. Ск. II. 209. ''Ми усім наготовили, а тепер він один да ще ка’: мало. ''Рудч. Ск. I. 26. Эта форма въ частномъ употребленія у Квитки. ''Намалювавши та й кае нам: «Тепер, хлопці, дивітеся, що за кумедия буде?». А ми каемо: «а ну, ну, що тим буде?» ''Кв. І. 7. (Изд. 1887). '''Не вам кажучи'''. Извините за выраженіе. ''Та тут, не вам кажучи, така хвороба прикинулась: чиряками обкидало всього '''''Казати з уст'''. Говорить изустно. Каменец. у. 2) Приказывать, велѣть. ''Казав єси нас пан наказний додому одпускати, а тепер єси наказуєш землянки копати. ''Рк. Макс. ''Кажіть мені, панове. само хлопця до себе узяти; я буду й ростити і подушне за його платити. ''О. 1861. VIII. 17. ''Скачи, враже, як пан каже. ''Ном. ''Обтяв Бог дати, тіко казав заждати. ''Ном. № 157.
	[[Категорія:Ка]]		[[Категорія:Ка]]
		+
		+
		+	Передавати словами (думки, почуття тощо); висловлювати, говорити (у 2 знач.). — Та ми се з шляху зблудилися, Галю! — каже козак, всміхаючись (Марко Вовчок, І, 1955, 323); — Піду, — сказав Осел, — хоч що вже буде! Побачимо, чи правду кажуть люди, Що нібито відвага сльози ллє, А в добрий час меди і вина п'є (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 136); Каже мати: — Ну, сідайте, — ой які ж ви молодці! (Павло Тичина, II, 1957, 231);
		+	// Розповідати що-небудь. — Не можу швидко заснути, так мені казки кажуть (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 247); [Марина:] Ось послухайте сюди: давайте позатуляємо вікна та й будемо казок казати! (Степан Васильченко, III, 1960, 255);
		+	// 3 ос. мн. Ходять чутки, поголоски; розповідають. Кажуть, що Вісник доходить через цензуру до Москви (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 227); [Дженні:] Там [у Венеції], кажуть, гарно (Леся Українка, III, 1952, 19). До слова кажучи, у знач. вставн. сл. — до речі, у, зв'язку зі сказаним. Таке обмеження сфери творчості не раз підкреслювалось не тільки критикою, але й інтелігентним читачем, який, до слова кажучи, в останні часи значно виріс (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 239); Правду кажучи, у знач. вставн. сл. — уживається на потвердження правдивості сказаного; по суті. Була то, правду кажучи, звичайна крамарська буда, яких безліч в Італії (Леся Українка, III, 1952, 740); Як [то] кажуть, у знач. вставн. сл. — як прийнято говорити. Не плакали друзі. Бо сльози, Як кажуть, Солдати в обози Здають ще до першого бою (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 58).