Каверза - Історія редагувань

Марченко: /* = Словари и энциклопедии на Академике */

2014-11-29T20:33:23Z

‎= Словари и энциклопедии на Академике

Irren 09 в 18:21, 29 листопада 2014

2014-11-29T18:21:24Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Каверза, -зи, '''''ж. ''Проказа, продѣлка. ''Ось як жінок я укараю: пошлю вас в запорожську Січ...

2012-09-06T19:24:12Z

Створена сторінка: '''Каверза, -зи, '''''ж. ''Проказа, продѣлка. ''Ось як жінок я укараю: пошлю вас в запорожську Січ...

Нова сторінка

'''Каверза, -зи, '''''ж. ''Проказа, продѣлка. ''Ось як жінок я укараю: пошлю вас в запорожську Січ; там ваших каверз не вважають, жінок там на тютюн міняють. ''Котл. Ен. VI. 7.
[[Категорія:Ка]]

@@ Рядок 20: / Рядок 20: @@
 ) Підступ, що його хто-небудь чинить, аби ускладнити, заплутати справу, зробити шкоду; інтрига.
 ) Злий, підступний жарт, зла витівка.
-===[http://slovari.yandex.ru  Словари и энциклопедии на Академике]==
+==[http://slovari.yandex.ru  Словари и энциклопедии на Академике]==
 КА́ВЕРЗА, каверзы, жен. (разг.).
 . Запутывание дела, крючкотворство (устар.). Подьяческие каверзы.
@@ Рядок 32: / Рядок 32: @@
 ка́верза коверза – то же, укр. ка́верза, коверза́ "проделка, раздумье". Из приставки ка-, ко- и *вьрз-; ср. верзти́ "вязать, плести", укр. ве́рзти "пустословить, молоть чепуху"; см. Бернекер 1, 532; Штрекель, AfslPh 28, 505 и сл.; Малиновский, РF 5, 117; Калима, FUFAnz. 26, 49; Соболевский, ЖМНП, 1886, сент., стр. 151. Ошибочно возводить к ср.-в.-н. kawerzîn "купец", ср.-лат. cavercinus, ст.-франц. chaorsin "житель Кагора (в Южн. Франции)" – города, знаменитого ростовщичеством (Лексер, Мhd. Wb.; Мi. ЕW 113; Маценауэр 199). Сюда же ка́верзня "ложь, сплетня". Знач. "вязать, плести" ˜ "лгать"; ср. польск. pleść.
 Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс. М. Р. Фасмер. 1964—1973.
 ==Ілюстрації==
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"

← Попередня версія		Версія за 18:21, 29 листопада 2014
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Каверза, -зи, '''''ж. ''Проказа, продѣлка. ''Ось як жінок я укараю: пошлю вас в запорожську Січ; там ваших каверз не вважають, жінок там на тютюн міняють. ''Котл. Ен. VI. 7.		'''Каверза, -зи, '''''ж. ''Проказа, продѣлка. ''Ось як жінок я укараю: пошлю вас в запорожську Січ; там ваших каверз не вважають, жінок там на тютюн міняють. ''Котл. Ен. VI. 7.
		+
		+	==Сучасні словники==
		+	===[http://ukrlit.org/slovnyk/каверза УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
		+
		+	КА́ВЕРЗА, и, ж., розм.
		+	1. Підступ, який хто-небудь чинить, щоб ускладнити, заплутати справу, зробити шкоду; інтрига.Червоні кролячі очі [Загнибіди] видавали лукаву душу, єхидні заміри: писарська каверза побраталася у них з крамарськими хитрощами (Мирний, III, 1954, 75); Підозрілий до всього голова артілі Неїжмак убачив у цьому якусь каверзу, спрямовану проти нього (Минко, Вибр., 1952, 47).
		+	2. Злий, підступний жарт, зла витівка. Можна було сподіватися непослуху і каверзи від учнів (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 283).
		+	Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 66.
		+
		+
		+	===[http://slovopedia.org.ua/41/53402/266045.html Словопедія_Словник синонімів]===
		+	КАВЕРЗА
		+	підступ; (лихий вчинок) зла витівка <жарт>, капость; мн. КАВЕРЗИ, інтриги, крутні.
		+
		+	==Іноземні словники==
		+	===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/65552/каверза Словари и энциклопедии на Академике]===
		+	каверза
		+	-и, ж., розм.
		+	1) Підступ, що його хто-небудь чинить, аби ускладнити, заплутати справу, зробити шкоду; інтрига.
		+	2) Злий, підступний жарт, зла витівка.
		+	===[http://slovari.yandex.ru Словари и энциклопедии на Академике]==
		+	КА́ВЕРЗА, каверзы, жен. (разг.).
		+	1. Запутывание дела, крючкотворство (устар.). Подьяческие каверзы.
		+	2. Интрига, происки, затеваемые с намерением запутать, усложнить какой-нибудь спорный вопрос, злостно повредить кому-нибудь. Строить каверзы против кого-нибудь. «Она выкинула такую каверзу, что чуть с ума меня не свела.» Лесков.
		+	3. Злая шалость, коварная проделка, имеющая целью поднять кого-нибудь на смех, помучить кого-нибудь (фам.). Дети не дают покоя своими каверзами.
		+	Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935-1940.
		+	===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/vasmer/40317/каверза Словари и энциклопедии на Академике]===
		+	каверза
		+	ТолкованиеПеревод
		+	каверза
		+	ка́верза коверза – то же, укр. ка́верза, коверза́ "проделка, раздумье". Из приставки ка-, ко- и *вьрз-; ср. верзти́ "вязать, плести", укр. ве́рзти "пустословить, молоть чепуху"; см. Бернекер 1, 532; Штрекель, AfslPh 28, 505 и сл.; Малиновский, РF 5, 117; Калима, FUFAnz. 26, 49; Соболевский, ЖМНП, 1886, сент., стр. 151. Ошибочно возводить к ср.-в.-н. kawerzîn "купец", ср.-лат. cavercinus, ст.-франц. chaorsin "житель Кагора (в Южн. Франции)" – города, знаменитого ростовщичеством (Лексер, Мhd. Wb.; Мi. ЕW 113; Маценауэр 199). Сюда же ка́верзня "ложь, сплетня". Знач. "вязать, плести" ˜ "лгать"; ср. польск. pleść.
		+	Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс. М. Р. Фасмер. 1964—1973.
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Каверза.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Каверза_1.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Каверза_2.jpg\|x140px]]
		+
		+	\|}
		+
		+	==Цікаві факти==
		+	====Елегантність і каверзи. Мандрівка до Парижу з UA-Футбол====
		+	Нині можна говорити про те, що залишилося в сухому останку. Біль від поразки національної збірної України в матчі плей-офф відбору до мундіалю-2014 вже вщух. Залишилися спогади й враження. Та все ж розпочати хотілося б з емоцій. Тих, післяматчевих, коли найбільшим було бажання провалитися під землю. Або миттю опинитися не те що в Києві, а в найбільшій українській глибинці. То був справді контраст з вражень після багатогодинної подорожі Парижем, накладених на розпач від дошкульної поразки. Те, що кілька годин тому вражало одночасно цілісністю й багатогранністю, вмить стало чужим через черствість до нашого горя.
		+	Але добре, що час має властивість гоїти рани, а в пам’яті залишати найяскравіше. Вочевидь у футбол на рівних з французами ми гратимемо ще не скоро. Такі реалії. Доки одні хизуються величчю олігархічних клубів, інші найперше дбають про розвиток футболу в низах. Точніше, не футболу, а масового спорту. Центр Парижу – то не лише Ейфелева вежа, Єлисейські поля, Лувр і мости через Сену, а й чимало стадіонів зі штучним і натуральним покриттями поруч з учбовими закладами. Особливістю величезного парку, який веде від Єлисейських полів до палаців Лувру, є не лише скульптури античних героїв, фонтани з величезною кількістю птаства і сліпучо-смарагдові газони, а й велика кількість людей, які займаються спортом. Групами чи поодинці люди бігають кроси, вишиковуються в шеренгу чи в півколо, щоб розім’ятися під керівництвом тренера. Їх не бентежать погляди великої кількості туристів. Мабуть, від звички. Що й казати, якщо навіть ворони підпускають до себе людину з фотокамерою на небезпечну близькість?
		+	Звісно, зі спортивної точки зору українці певний слід у Парижі залишили. В цьому контексті згадуються найперше перемога збірної СССР з «полковником» Лобановським і «солістом» Заваровим на чолі у 1986-му, один з найяскравіших матчів у кар’єрі Олександра Шовковського у складі «Динамо» проти «Парі Сен-Жермену» в 1994-му. Те й інше відбулося на стадіоні «Парк де Пренс». Поряд розташовані тенісні корти, на яких відбуваються поєдинки турніру «Великого Шолома» «Ролан Ґаррос». У 1999-му тут фінальну зустріч американцеві Андре Аґассі програв киянин Андрій Медведєв.
		+	Куди більш вагомим є історичний слід України у французькій столиці. На жаль, за браком часу на кладовищі Монпарнас, де похований головний отаман військ УНР Симон Петлюра, побувати не вдалося. А ось споруджений у 19-му столітті Міст Александра ІІІ, який поєднує узбережжя Сени від Дому інвалідів до Єлисейських полів, вважається найкрасивішим у Парижі. Він оздоблений сотнями фресок, фігурок, а також скульптурами знакових у французькій історії особистостей. Одна з них – Анна Ярославна. Середня дочка київського князя Ярослава Мудрого була дружиною короля Генріха І Капета. За легендою, на привезеному Анною Реймському євангелії до кінця 18-го століття присягали на вірність французькому народові усі королі.
		+	Більше читайте тут: [http://2014.ua-football.com/news/52b4445c.html]
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
		+	[[Категорія:Слова 2014 року]]
		+
	[[Категорія:Ка]]		[[Категорія:Ка]]