Инжир - Історія редагувань

Vsihnatenko.fpmv17: додана стаття

2017-11-09T20:36:03Z

додана стаття

Латенко Ольга в 17:01, 28 листопада 2013

2013-11-28T17:01:26Z

Латенко Ольга: /* Цікаві факти */

2013-11-28T17:00:19Z

‎Цікаві факти

Латенко Ольга: /* Цікаві факти */

2013-11-28T16:59:19Z

‎Цікаві факти

Латенко Ольга: /* Цікаві факти */

2013-11-28T16:58:35Z

‎Цікаві факти

Латенко Ольга в 16:58, 28 листопада 2013

2013-11-28T16:58:03Z

Латенко Ольга в 16:56, 28 листопада 2013

2013-11-28T16:56:13Z

Латенко Ольга: /* Сучасні словники */

2013-11-28T16:37:00Z

‎Сучасні словники

Латенко Ольга в 16:34, 28 листопада 2013

2013-11-28T16:34:57Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Инжи́р, -ру, '''''м. ''Винныя ягоды. О. 1862. IX. 64. Категорія:Ин

2012-09-06T13:54:19Z

Створена сторінка: '''Инжи́р, -ру, '''''м. ''Винныя ягоды. О. 1862. IX. 64. Категорія:Ин

Нова сторінка

'''Инжи́р, -ру, '''''м. ''Винныя ягоды. О. 1862. IX. 64.
[[Категорія:Ин]]

← Попередня версія		Версія за 20:36, 9 листопада 2017
Рядок 7:		Рядок 7:

	Інжир широко поширений в країнах Середземномор'я та на Близькому Сході. У Середній Азії, на Кавказі і в Криму інжир вирощуються у відкритому ґрунті як цінна плодова рослина, що дає плоди — винні ягоди. У нього велике лопатеве листя, що опадає на зиму. У кімнатній культурі здатний давати плоди, які частіше дозрівають в кінці літа або восени, іноді навесні. Інжир розмножують зимовими (без листя) і літніми (зеленими) черенками. Зимові живці зрізують з одно-дволітніх пагонів і садять рано навесні, до розпускання бруньок, в легку землю. Зелені саджанці садять в кінці весни — на початку літа в пісок і тримають до вкорінення у вологому середовищі під стаканом або іншим скляним укриттям. Улітку тримають на світлих підвіконнях при рясному поливанні, взимку — в прохолодному місці при вельми помірному поливанні, лише б зовсім не пересохла земля. До трирічного віку щорічно навесні, до початку інтенсивного росту, пересаджують в дерново-перегнійний ґрунт. Дорослі рослини пересаджують через два-три роки в широкий посуд, у важчу землю.		Інжир широко поширений в країнах Середземномор'я та на Близькому Сході. У Середній Азії, на Кавказі і в Криму інжир вирощуються у відкритому ґрунті як цінна плодова рослина, що дає плоди — винні ягоди. У нього велике лопатеве листя, що опадає на зиму. У кімнатній культурі здатний давати плоди, які частіше дозрівають в кінці літа або восени, іноді навесні. Інжир розмножують зимовими (без листя) і літніми (зеленими) черенками. Зимові живці зрізують з одно-дволітніх пагонів і садять рано навесні, до розпускання бруньок, в легку землю. Зелені саджанці садять в кінці весни — на початку літа в пісок і тримають до вкорінення у вологому середовищі під стаканом або іншим скляним укриттям. Улітку тримають на світлих підвіконнях при рясному поливанні, взимку — в прохолодному місці при вельми помірному поливанні, лише б зовсім не пересохла земля. До трирічного віку щорічно навесні, до початку інтенсивного росту, пересаджують в дерново-перегнійний ґрунт. Дорослі рослини пересаджують через два-три роки в широкий посуд, у важчу землю.
		+
		+	==Господарське значення і застосування==
		+	Інжир вживають в свіжому, сушеному і консервованому вигляді. Зі свіжих плодів варять варення і джем. У плодах безліч дуже дрібних насіння, на смак плоди пріторно- або помірно-солодкі. Для сушіння більше підходить світлий, із золотистою шкіркою і білою м'якоттю, близько 5 см в діаметрі. Сушать супліддя 3-4 дня під сонцем. Вважається, що чим дрібніше плоди, тим інжир смачніше. Якщо в кожному плоді більше 900 насіння - це дуже хороший, ніжний інжир. Якщо менше 500 - досить посередній. Існує і безнасінний сорт, який не потребує запилення за допомогою ос-крихіток, але його супліддя не настільки смачні і соковиті.
		+	Урожай інжиру в культурі рясний - до 20 тонн на гектар. Інжир невибагливий: може рости на бідних землях, кам'янистих осипи, скелях, кам'яних стінах. Однак, потужні дерева зустрічаються в долинах річок, в умовах гарної водозабезпеченості. Плодоносити інжир починає на другий - третій рік, живе до 30-60, а в деяких випадках до 300 років. У деяких місцях для штучного запилення квіток фігового дерева проводиться капріфікація.

	==Ілюстрації==		==Ілюстрації==

@@ Рядок 19: / Рядок 19: @@
 ==Медіа==
 {{#ev:youtube|amQqnqkaCzc}}
 ==Цікаві факти==
   Інжир вважається священним деревом, в Біблії про нього не раз згадується.
 Багато хто вважає, що з листя інжиру Адам і Єва зробили свою першу одяг,
@@ Рядок 50: / Рядок 44: @@
 Крім того, Авіценна вважав, що інжир здатний впоратися з
 будь-якими отрутами і довго зберігати молодість, і як косметичний засіб теж.

@@ Рядок 29: / Рядок 29: @@
 ==Цікаві факти==
   Інжир вважається священним деревом, в Біблії про нього не раз згадується.
-Багато хто вважає, що з листя інжиру Адам і Єва зробили свою першу одяг, коли скуштували заборонений плід.
+Багато хто вважає, що з листя інжиру Адам і Єва зробили свою першу одяг,
-На думку багатьох дослідників саме інжир був тим самим забороненим плодом, про який йдеться в Біблії, але європейці сказали, що це було яблуко, тому що не могли собі уявити плід інжиру.
+коли скуштували заборонений плід.
-  Інжир - родич фікуса і тутового дерева, яке знайоме багатьом з нас як кімнатної рослини.
+На думку багатьох дослідників саме інжир був тим самим забороненим плодом,
-  Плід інжиру поживний і смачний, а цвіте інжир червонуватими і жовтуватими квітами, тому його цілком можна переплутати з яблуком, але зустрічають і фіолетові ягоди.
+про який йдеться в Біблії, але європейці сказали, що це було яблуко,
-У свіжому вигляді інжир довго зберігатися не може, тому його після збору відразу ж в'ялять і сушать на сонці, а цукру від цього в інжирі стає ще більше.
+тому що не могли собі уявити плід інжиру.
-  При сприятливих умовах дерево інжиру може жити довго і приносити плоди протягом приблизно 200 років.
+  Інжир - родич фікуса і тутового дерева, яке знайоме багатьом з нас
 Про нього було відомо ще в давнину, в Греції і Стародавньої Аравії.
-  Ще великий Авіценна лікував інжиром хворих на кір, малярією, лихоманкою, а також лікував пухлини, виразки, фурункули, сифіліс та проказу .
+  Ще великий Авіценна лікував інжиром хворих на кір,
-Крім того, Авіценна вважав, що інжир здатний впоратися з будь-якими отрутами і довго зберігати молодість, і як косметичний засіб теж.
+ малярією, лихоманкою, а також лікував пухлини, виразки,

@@ Рядок 28: / Рядок 28: @@
 ==Цікаві факти==
-  Інжир вважається священним деревом, в Біблії про нього не раз згадується. Багато хто вважає, що з листя інжиру Адам і Єва зробили свою першу одяг, коли скуштували заборонений плід. На думку багатьох дослідників саме інжир був тим самим забороненим плодом, про який йдеться в Біблії, але європейці сказали, що це було яблуко, тому що не могли собі уявити плід інжиру.
+  Інжир вважається священним деревом, в Біблії про нього не раз згадується.
   Інжир - родич фікуса і тутового дерева, яке знайоме багатьом з нас як кімнатної рослини.
-  Плід інжиру поживний і смачний, а цвіте інжир червонуватими і жовтуватими квітами, тому його цілком можна переплутати з яблуком, але зустрічають і фіолетові ягоди. У свіжому вигляді інжир довго зберігатися не може, тому його після збору відразу ж в'ялять і сушать на сонці, а цукру від цього в інжирі стає ще більше.
+  Плід інжиру поживний і смачний, а цвіте інжир червонуватими і жовтуватими квітами, тому його цілком можна переплутати з яблуком, але зустрічають і фіолетові ягоди.
-  При сприятливих умовах дерево інжиру може жити довго і приносити плоди протягом приблизно 200 років. Про нього було відомо ще в давнину, в Греції і Стародавньої Аравії.
+У свіжому вигляді інжир довго зберігатися не може, тому його після збору відразу ж в'ялять і сушать на сонці, а цукру від цього в інжирі стає ще більше.
-  Ще великий Авіценна лікував інжиром хворих на кір, малярією, лихоманкою, а також лікував пухлини, виразки, фурункули, сифіліс та проказу . Крім того, Авіценна вважав, що інжир здатний впоратися з будь-якими отрутами і довго зберігати молодість, і як косметичний засіб теж.
+  При сприятливих умовах дерево інжиру може жити довго і приносити плоди протягом приблизно 200 років.

@@ Рядок 29: / Рядок 29: @@
 ==Цікаві факти==
   Інжир вважається священним деревом, в Біблії про нього не раз згадується. Багато хто вважає, що з листя інжиру Адам і Єва зробили свою першу одяг, коли скуштували заборонений плід. На думку багатьох дослідників саме інжир був тим самим забороненим плодом, про який йдеться в Біблії, але європейці сказали, що це було яблуко, тому що не могли собі уявити плід інжиру.
   Інжир - родич фікуса і тутового дерева, яке знайоме багатьом з нас як кімнатної рослини.
   Плід інжиру поживний і смачний, а цвіте інжир червонуватими і жовтуватими квітами, тому його цілком можна переплутати з яблуком, але зустрічають і фіолетові ягоди. У свіжому вигляді інжир довго зберігатися не може, тому його після збору відразу ж в'ялять і сушать на сонці, а цукру від цього в інжирі стає ще більше.
   При сприятливих умовах дерево інжиру може жити довго і приносити плоди протягом приблизно 200 років. Про нього було відомо ще в давнину, в Греції і Стародавньої Аравії.
   Ще великий Авіценна лікував інжиром хворих на кір, малярією, лихоманкою, а також лікував пухлини, виразки, фурункули, сифіліс та проказу . Крім того, Авіценна вважав, що інжир здатний впоратися з будь-якими отрутами і довго зберігати молодість, і як косметичний засіб теж.

@@ Рядок 15: / Рядок 15: @@
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Common-fig-01.jpg|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ingir_5.jpg|x140px]]
 ==Медіа==

← Попередня версія		Версія за 16:56, 28 листопада 2013
Рядок 7:		Рядок 7:

	Інжир широко поширений в країнах Середземномор'я та на Близькому Сході. У Середній Азії, на Кавказі і в Криму інжир вирощуються у відкритому ґрунті як цінна плодова рослина, що дає плоди — винні ягоди. У нього велике лопатеве листя, що опадає на зиму. У кімнатній культурі здатний давати плоди, які частіше дозрівають в кінці літа або восени, іноді навесні. Інжир розмножують зимовими (без листя) і літніми (зеленими) черенками. Зимові живці зрізують з одно-дволітніх пагонів і садять рано навесні, до розпускання бруньок, в легку землю. Зелені саджанці садять в кінці весни — на початку літа в пісок і тримають до вкорінення у вологому середовищі під стаканом або іншим скляним укриттям. Улітку тримають на світлих підвіконнях при рясному поливанні, взимку — в прохолодному місці при вельми помірному поливанні, лише б зовсім не пересохла земля. До трирічного віку щорічно навесні, до початку інтенсивного росту, пересаджують в дерново-перегнійний ґрунт. Дорослі рослини пересаджують через два-три роки в широкий посуд, у важчу землю.		Інжир широко поширений в країнах Середземномор'я та на Близькому Сході. У Середній Азії, на Кавказі і в Криму інжир вирощуються у відкритому ґрунті як цінна плодова рослина, що дає плоди — винні ягоди. У нього велике лопатеве листя, що опадає на зиму. У кімнатній культурі здатний давати плоди, які частіше дозрівають в кінці літа або восени, іноді навесні. Інжир розмножують зимовими (без листя) і літніми (зеленими) черенками. Зимові живці зрізують з одно-дволітніх пагонів і садять рано навесні, до розпускання бруньок, в легку землю. Зелені саджанці садять в кінці весни — на початку літа в пісок і тримають до вкорінення у вологому середовищі під стаканом або іншим скляним укриттям. Улітку тримають на світлих підвіконнях при рясному поливанні, взимку — в прохолодному місці при вельми помірному поливанні, лише б зовсім не пересохла земля. До трирічного віку щорічно навесні, до початку інтенсивного росту, пересаджують в дерново-перегнійний ґрунт. Дорослі рослини пересаджують через два-три роки в широкий посуд, у важчу землю.
		+
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:66a0e91d81a3ce4f6f6c4c74883db851.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:258px-Ficus_Carica_2.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Common-fig-01.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Ingir_5.jpg\|x140px]]
		+
		+	==Медіа==
		+	{{#ev:youtube\|amQqnqkaCzc}}
		+
		+	==Джерела та література==
		+	1.http://www.npblog.com.ua/index.php/botanika/inzhir.html
		+	2.СМОКОВНИЦЯ ЗВИЧАЙНА
		+	3.Инжир — статья из Большой советской энциклопедии (Проверено 6 декабря 2012)
		+	4.Ficus carica — Смоковница обыкновенная, винная ягода или фига // Флора СССР. В 30 т / Гл. ред. и ред. тома акад. В. Л. Комаров. — М.—Л.: Изд-во АН СССР, 1936. — Т. V. — С. 380—382. — 762 + XXVI с. — 5175 экз.
		+	5.Блинова К. Ф. и др. Ботанико-фармакогностический словарь : Справ. пособие / Под ред. К. Ф. Блиновой, Г. П. Яковлева. — М.: Высш. шк., 1990. — С. 237. — ISBN 5-06-000085-0
		+
		+	==Цікаві факти==
		+	Інжир вважається священним деревом, в Біблії про нього не раз згадується. Багато хто вважає, що з листя інжиру Адам і Єва зробили свою першу одяг, коли скуштували заборонений плід. На думку багатьох дослідників саме інжир був тим самим забороненим плодом, про який йдеться в Біблії, але європейці сказали, що це було яблуко, тому що не могли собі уявити плід інжиру.
		+
		+	Інжир - родич фікуса і тутового дерева, яке знайоме багатьом з нас як кімнатної рослини.
		+
		+	Плід інжиру поживний і смачний, а цвіте інжир червонуватими і жовтуватими квітами, тому його цілком можна переплутати з яблуком, але зустрічають і фіолетові ягоди. У свіжому вигляді інжир довго зберігатися не може, тому його після збору відразу ж в'ялять і сушать на сонці, а цукру від цього в інжирі стає ще більше.
		+
		+	При сприятливих умовах дерево інжиру може жити довго і приносити плоди протягом приблизно 200 років. Про нього було відомо ще в давнину, в Греції і Стародавньої Аравії.
		+
		+	Ще великий Авіценна лікував інжиром хворих на кір, малярією, лихоманкою, а також лікував пухлини, виразки, фурункули, сифіліс та проказу . Крім того, Авіценна вважав, що інжир здатний впоратися з будь-якими отрутами і довго зберігати молодість, і як косметичний засіб теж.

← Попередня версія		Версія за 16:37, 28 листопада 2013
Рядок 3:		Рядок 3:

	==Сучасні словники==		==Сучасні словники==
		+
		+	Інжир або фіга або смоква (Ficus carica) — субтропічна листопадна рослина роду Фікус (Ficus).
		+
		+	Інжир широко поширений в країнах Середземномор'я та на Близькому Сході. У Середній Азії, на Кавказі і в Криму інжир вирощуються у відкритому ґрунті як цінна плодова рослина, що дає плоди — винні ягоди. У нього велике лопатеве листя, що опадає на зиму. У кімнатній культурі здатний давати плоди, які частіше дозрівають в кінці літа або восени, іноді навесні. Інжир розмножують зимовими (без листя) і літніми (зеленими) черенками. Зимові живці зрізують з одно-дволітніх пагонів і садять рано навесні, до розпускання бруньок, в легку землю. Зелені саджанці садять в кінці весни — на початку літа в пісок і тримають до вкорінення у вологому середовищі під стаканом або іншим скляним укриттям. Улітку тримають на світлих підвіконнях при рясному поливанні, взимку — в прохолодному місці при вельми помірному поливанні, лише б зовсім не пересохла земля. До трирічного віку щорічно навесні, до початку інтенсивного росту, пересаджують в дерново-перегнійний ґрунт. Дорослі рослини пересаджують через два-три роки в широкий посуд, у важчу землю.

← Попередня версія		Версія за 16:34, 28 листопада 2013
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Инжи́р, -ру, '''''м. ''Винныя ягоды. О. 1862. IX. 64.		'''Инжи́р, -ру, '''''м. ''Винныя ягоды. О. 1862. IX. 64.
	[[Категорія:Ин]]		[[Категорія:Ин]]
		+
		+	==Сучасні словники==