Золото - Історія редагувань

Татьяна в 08:34, 28 листопада 2013

2013-11-28T08:34:45Z

Marinarizhova в 12:07, 27 листопада 2013

2013-11-27T12:07:33Z

Marinarizhova в 12:04, 27 листопада 2013

2013-11-27T12:04:30Z

Marinarizhova в 12:03, 27 листопада 2013

2013-11-27T12:03:40Z

Marinarizhova в 12:02, 27 листопада 2013

2013-11-27T12:02:39Z

Marinarizhova: /* Джерела та література */

2013-11-27T11:57:00Z

‎Джерела та література

Marinarizhova в 11:54, 27 листопада 2013

2013-11-27T11:54:16Z

Marinarizhova в 11:46, 27 листопада 2013

2013-11-27T11:46:32Z

Marinarizhova в 11:37, 27 листопада 2013

2013-11-27T11:37:22Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Зо́лото, -та, '''''с. ''Золото. Гліб. 30. ''Князі, що золотом чертоги і сріблами світлиці наповн...

2012-09-06T12:07:18Z

Створена сторінка: '''Зо́лото, -та, '''''с. ''Золото. Гліб. 30. ''Князі, що золотом чертоги і сріблами світлиці наповн...

Нова сторінка

'''Зо́лото, -та, '''''с. ''Золото. Гліб. 30. ''Князі, що золотом чертоги і сріблами світлиці наповняють. ''К. Іов. 8. ''Шовком шила, шовком шила, золотом рубила. ''Мет. 26. ''Піднесли йому дари: золото, ладан і миро. ''Єв. Мт. І. 11. Ум. '''Золотце. '''Чуб. III. 286.
[[Категорія:Зо]]

@@ Рядок 20: / Рядок 20: @@
 ==Цікаві факти==
 . Золото настільки рідко зустрічається, що у всьому світі за 1:00 відливають більше сталі, ніж було відлито золота за всю історію людства. У 2011 році у світі добули 2,8 тис. т. золота, при цьому лідерами видобутку стали КНР, Австралія і США.
 . За всю історію нашої планети, за різними підрахунками, було видобуто від 150 до 200 тис. тонн золота при цьому за цей час людство втратило лише 10 - 15%. Крім цього, як мінімум 15% від щорічного споживання золота проходить вторинну переробку. Це говорить про те, що Ваші шанси носити каблучку або іншу прикрасу з доісторичними частинками золота вельми високі.
@@ Рядок 46: / Рядок 46: @@
 ==Зовнішні посилання==
-[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
+[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]

← Попередня версія		Версія за 12:07, 27 листопада 2013
Рядок 2:		Рядок 2:


−	==~~Сучасні словники~~==	+	==Фізичні властивості==
		+	Густина золота (при 20 °C) 19320 кг/м³; tпл = 1046,5 °C; теплопровідність (при 0 °C) 311,48 Вт/(м·К), питома теплоємність (при 0 °C і тиску 1 атм) 132,3 Дж/(кг·К); питомий опір (при 0 °C) 2,065·10−8 Ом·см, електропровідність по відношенню до міді (при 0 °C) 75,0 %; коефіцієнт лінійного розширення (0-100 °C) 14,6·10−6 К−1; для випаленого золота межа міцності при розтягненні 100–140 МПа; твердість за Брінеллем 18,9·10 МПа. 3олото має найвищі в порівнянні з усіма іншими металами пластичність і ковкість. Воно легко розплющується на найтонші листочки — сусальне золото. Так, 1 г золота можна розплющити в лист площею 1 м². Золото легко полірується.
		+
		+	==Хімічні властивості==
		+	3олото має виняткову хімічну інертність, це метал, на який не діють розбавлені і концентровані кислоти. За нормальних умов золото не взаємодіє ні з киснем, ні з сіркою. 3олото стійке до дії атмосферної корозії і різних типів природних вод. Воно звичайно розчиняється у водних розчинах, що містять ліганд (що створює із золотом комплекси) і окиснювач, але кожний з цих реагентів, взятий нарізно, не здатний розчинити золото. Так, наприклад, золото не розчиняється в соляній або азотній кислоті, але легко розчиняється в так званій «царській горілці» (суміші 3:1 HCl+HNO3), у хромовій кислоті за наявності хлоридів і бромідів лужних металів, в ціанідних розчинах за наявності повітря або пероксиду водню з утворенням ціаноаурутіону. Золото розчиняється також в розчинах тіосульфату, тіосечовини.

	==Ілюстрації==		==Ілюстрації==

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 '''Зо́лото''' -  хімічний елемент з атомним номером 79, проста речовина якого — жовтий інертний пластичний метал золото. У старослов'янській і староукраїнській мовах метал мав назву злото, що на сьогодні застаріла і трапляється переважно у фольклорі або зі стилістичною метою використовується в поезії. Назва ж хімічного елемента Аурум походить від латинського слова aurum, що в перекладі буквально означає золото.
-Золото. Гліб. 30. Князі, що золотом чертоги і сріблами світлиці наповняють. К. Іов. 8. Шовком шила, шовком шила, золотом рубила. Мет. 26. Піднесли йому дари: золото, ладан і миро. Єв. Мт. І. 11. Ум. золотце. Чуб. III. 286
 ==Сучасні словники==

← Попередня версія		Версія за 12:03, 27 листопада 2013
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Зо́лото - хімічний елемент з атомним номером 79, проста речовина якого — жовтий інертний пластичний метал золото. У старослов'янській і староукраїнській мовах метал мав назву злото, що на сьогодні застаріла і трапляється переважно у фольклорі або зі стилістичною метою використовується в поезії. Назва ж хімічного елемента Аурум походить від латинського слова aurum, що в перекладі буквально означає золото.Золото. Гліб. 30. Князі, що золотом чертоги і сріблами світлиці наповняють. К. Іов. 8. Шовком шила, шовком шила, золотом рубила. Мет. 26. Піднесли йому дари: золото, ладан і миро. Єв. Мт. І. 11. Ум. золотце. Чуб. III. 286~~'''~~	+	'''Зо́лото''' - хімічний елемент з атомним номером 79, проста речовина якого — жовтий інертний пластичний метал золото. У старослов'янській і староукраїнській мовах метал мав назву злото, що на сьогодні застаріла і трапляється переважно у фольклорі або зі стилістичною метою використовується в поезії. Назва ж хімічного елемента Аурум походить від латинського слова aurum, що в перекладі буквально означає золото.
		+	Золото. Гліб. 30. Князі, що золотом чертоги і сріблами світлиці наповняють. К. Іов. 8. Шовком шила, шовком шила, золотом рубила. Мет. 26. Піднесли йому дари: золото, ладан і миро. Єв. Мт. І. 11. Ум. золотце. Чуб. III. 286

	==Сучасні словники==		==Сучасні словники==

@@ Рядок 6: / Рядок 6: @@
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:http://www.systemforex24.com/wp-content/uploads/2013/11/%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BE-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F-%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BC1.jpg|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gold.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:http://api.ning.com/files/HP0qmwPthFW7UytjCDogR*i6pnP1BmD2AJhdF6woTbj7sAIAstLf7q6JvrbehN53pxGLGDFDQWb4zp4En*-8l9iIYFam4*b2/gold.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gold nugget.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:http://svit24.net/images/stories/articles/2013/Zdorovie/08-2013/02/hands_gold.jpg|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hands_gold.jpg|x140px]]
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/69/Native_gold_nuggets.jpg/220px-Native_gold_nuggets.jpg|x140px]]
 |}
 ==Медіа==

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-'''Зо́лото -  хімічний елемент з атомним номером 79, проста речовина якого — жовтий інертний пластичний метал золото. У старослов'янській і староукраїнській мовах метал мав назву злото, що на сьогодні застаріла і трапляється переважно у фольклорі або зі стилістичною метою використовується в поезії. Назва ж хімічного елемента Аурум походить від латинського слова aurum, що в перекладі буквально означає золото.'''
+'''Зо́лото -  хімічний елемент з атомним номером 79, проста речовина якого — жовтий інертний пластичний метал золото. У старослов'янській і староукраїнській мовах метал мав назву злото, що на сьогодні застаріла і трапляється переважно у фольклорі або зі стилістичною метою використовується в поезії. Назва ж хімічного елемента Аурум походить від латинського слова aurum, що в перекладі буквально означає золото.Золото. Гліб. 30. Князі, що золотом чертоги і сріблами світлиці наповняють. К. Іов. 8. Шовком шила, шовком шила, золотом рубила. Мет. 26. Піднесли йому дари: золото, ладан і миро. Єв. Мт. І. 11. Ум. золотце. Чуб. III. 286'''
 ==Сучасні словники==
-Тлумачення слова у сучасних словниках
 ==Ілюстрації==
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[http://www.systemforex24.com/wp-content/uploads/2013/11/%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BE-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F-%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BC1.jpg|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]

← Попередня версія		Версія за 11:37, 27 листопада 2013
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Зо́лото, -та, ~~'''''с. ''Золото. Гліб. 30~~. '~~'Князі~~, що ~~золотом чертоги~~ і ~~сріблами світлиці наповняють. ''К~~. ~~Іов. 8. ''Шовком шила~~, ~~шовком шила, золотом рубила~~. ''~~Мет. 26.~~ '~~'Піднесли йому дари~~: ~~золото, ладан і миро~~. ~~''Єв~~. Мт. І. ~~11. Ум. '''Золотце. '''Чуб. III. 286~~.	+	'''Зо́лото - хімічний елемент з атомним номером 79, проста речовина якого — жовтий інертний пластичний метал золото. У старослов'янській і староукраїнській мовах метал мав назву злото, що на сьогодні застаріла і трапляється переважно у фольклорі або зі стилістичною метою використовується в поезії. Назва ж хімічного елемента Аурум походить від латинського слова aurum, що в перекладі буквально означає золото.'''
−	[[Категорія:Зо]]	+
		+	==Сучасні словники==
		+	Тлумачення слова у сучасних словниках
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення:Photoicon.png\|x140px]]
		+	\|}
		+	==Медіа==
		+
		+	==Див. також==
		+
		+	==Джерела та література==
		+
		+	==Зовнішні посилання==
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]