Kodehtiarenko.uk17 в 18:43, 16 жовтня 2018

2018-10-16T18:43:12Z

Kodehtiarenko.uk17 в 13:54, 15 жовтня 2018

2018-10-15T13:54:29Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Золити, -лю, -лиш, '''''гл. ''1) Бучить, щелочить. Вас. 169, 157. ''Золиш полотно. ''Грин. І. 17. 2) Грызть...

2012-09-06T12:06:23Z

Створена сторінка: '''Золити, -лю, -лиш, '''''гл. ''1) Бучить, щелочить. Вас. 169, 157. ''Золиш полотно. ''Грин. І. 17. 2) Грызть...

Нова сторінка

'''Золити, -лю, -лиш, '''''гл. ''1) Бучить, щелочить. Вас. 169, 157. ''Золиш полотно. ''Грин. І. 17. 2) Грызть голову. Мир. Пов. II. 48. ''Золить тебе, та й золить (жінка); доки ти мене золитимеш? ''Канев. у.
[[Категорія:Зо]]

@@ Рядок 10: / Рядок 10: @@
 . спец. Обробляти шкіру спеціальним розчином для видалення шерсті.
 Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 679.
 ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html  Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
@@ Рядок 65: / Рядок 63: @@
 ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8]===
   [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
-[[Категорія:Слова 2016 року]]
+[[Категорія:Слова 2018 року]]

← Попередня версія		Версія за 13:54, 15 жовтня 2018
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Золити, -лю, -лиш, '''''гл. ''1) Бучить, щелочить. Вас. 169, 157. ''Золиш полотно. ''Грин. І. 17. 2) Грызть голову. Мир. Пов. II. 48. ''Золить тебе, та й золить (жінка); доки ти мене золитимеш? ''Канев. у.		'''Золити, -лю, -лиш, '''''гл. ''1) Бучить, щелочить. Вас. 169, 157. ''Золиш полотно. ''Грин. І. 17. 2) Грызть голову. Мир. Пов. II. 48. ''Золить тебе, та й золить (жінка); доки ти мене золитимеш? ''Канев. у.
	[[Категорія:Зо]]		[[Категорія:Зо]]
		+
		+	==Сучасні словники==
		+	===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
		+	ЗОЛИТИ, золю, золиш, недок., перех.
		+	1. Парити білизну, заливши її спеціально для цього приготовленим розчином золи (у 2 знач.). [Риндичка:] В понеділок ваша сусіда, ..Гапка підщипана, та золила сорочки у жлукті (Марко Кропивницький, I, 1958, 502); За зиму прання поназбиралося чимало, і Орися з матір'ю золили його в жлукті цілий ранок (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 126).
		+	2. перен., розм. Пробирати, лаяти кого-небудь; докоряти комусь. — Куди ж се вона? — Піде другу невістку золити. Мене оце точила, а то ще по другу пішла (Панас Мирний, III, 1954, 73).
		+	♦ Золити голову кому — те саме, що Голову гризти (див. голови). Безумовно, важко підліткові було справлятись з роботою і на полі і вдома. Та вже й тим незрівнянно стало краще, що не допікав ніхто зверху, не золив голови (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 33).
		+	3. спец. Обробляти шкіру спеціальним розчином для видалення шерсті.
		+	Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 679.
		+
		+	===[http://zno.academia.in.ua/mod/glossary/view.php Словник математичних термінів і понять]===
		+
		+	===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
		+	Золити, -лю, -лиш, гл. 1) Бучить, щелочить. Вас. 169, 157. Золиш полотно. Грин. І. 17. 2) Грызть голову. Мир. Пов. II. 48. Золить тебе, та й золить (жінка); доки ти мене золитимеш? Канев. у.
		+	===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
		+	ЗОЛИ́ТИ, золю́, зо́лиш, недок., перех.
		+	1. Парити білизну, заливши її спеціально для цього приготовленим розчином золи (у 2 знач.). [Риндичка:] В понеділок ваша сусіда, ..Гапка підщипана, та золила сорочки у жлукті (Кроп., І, 1958, 502); За зиму прання поназбиралося чимало, і Орися з матір’ю золили його в жлукті цілий ранок(Тют., Вир, 1960, 126).
		+	2. перен., розм. Пробирати, лаяти кого-небудь; докоряти комусь. — Куди ж се вона? — Піде другу невістку золити. Мене оце точила, а то ще по другу пішла (Мирний, III, 1954, 73).
		+	◊ Золи́ти го́лову кому — те саме, що Го́лову гри́зти (див. голова́). Безумовно, важко підліткові було справлятись з роботою і на полі і вдома. Та вже й тим незрівнянно стало краще, що не допікав ніхто зверху, не золив голови (Крот., Сини.., 1948, 33).
		+	3. спец. Обробляти шкіру спеціальним розчином для видалення шерсті.
		+	Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 679.
		+	Золити, лю, лиш, гл.
		+	1) Бучить, щелочить. Вас. 169, 157. Золиш полотно. Грин. І. 17.
		+	2) Грызть голову. Мир. Пов. II. 48. Золить тебе, та й золить (жінка); доки ти мене золитимеш? Канев. у.
		+	Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 178.
		+
		+	==Іноземні словники==
		+	===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
		+	• 1золити — золю/, зо/лиш, недок., перех. 1) Парити білизну, заливши її спеціально для цього приготовленим розчином золи (у 2 знач.). 2) перен., розм. Лаяти, картати кого небудь; докоряти комусь. 3) спец. Обробляти шкіру спеціальним розчином для видалення… …
		+	Український тлумачний словник
		+	• 2золити — дієслово недоконаного виду …
		+	Орфографічний словник української мови
		+	• 3визолювати — юю, юєш, недок., ви/золити, лю, лиш, док., перех. 1) Видобувати луг із рослинного попелу. 2) Видобувати з маси за допомогою води найбільш розчинні складові частини. 3) Виварювати, промивати, видержувати в лугові …
		+	Український тлумачний словник
		+	• 4дозоляти — я/ю, я/єш, недок., дозоли/ти, золю/, зо/лиш, док. 1) перех. Закінчувати золити. Дозоляти білизну. 2) неперех., кому, перен., розм. Те саме, що дошкуляти 1) …
		+	Український тлумачний словник
		+	• 5золений — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до золити …
		+	Український тлумачний словник
		+	• 6зоління — я, с. Дія за знач. золити …
		+	Український тлумачний словник
		+	• 7перезолити — золю/, зо/лиш, док., перех. 1) Золити ще раз, повторно або заново, по іншому. 2) Зіпсувати надмірним золінням …
		+	Український тлумачний словник
		+	• 8пазолити — Пазолити: (руки) нівечити [VI] мати руки в попелі, возитися біля печі [19] пазолити: (руки) нівечити [VII] …
		+	Толковый украинский словарь
		+	• 9визолити — дієслово доконаного виду …
		+	Орфографічний словник української мови
		+	• 10пазолити — дієслово недоконаного виду бруднити золою діал …
		+	Орфографічний словник української мови
		+
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: золити.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: золити2.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: золити3.jpg\|x140px]]
		+	\|}
		+
		+	==Медіа==
		+	{{#ev:youtube\| E7OB6ov4fi8}}
		+	==Цікаві факти==
		+	===[https://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%B7%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D1%8C Матеріал з Вікіпедії]===
		+
		+	===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8]===
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
		+	[[Категорія:Слова 2016 року]]

Золити - Історія редагувань

Kodehtiarenko.uk17 в 18:43, 16 жовтня 2018

Kodehtiarenko.uk17 в 13:54, 15 жовтня 2018

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Золити, -лю, -лиш, '''''гл. ''1) Бучить, щелочить. Вас. 169, 157. ''Золиш полотно. ''Грин. І. 17. 2) Грызть...