Зневага - Історія редагувань

Mashlapai.iff18 в 13:13, 12 листопада 2021

2021-11-12T13:13:33Z

Mashlapai.iff18 в 13:12, 12 листопада 2021

2021-11-12T13:12:02Z

A.tsarenok в 12:15, 9 листопада 2021

2021-11-09T12:15:36Z

Mashlapai.iff18 в 13:28, 23 жовтня 2021

2021-10-23T13:28:36Z

Mashlapai.iff18 в 13:28, 23 жовтня 2021

2021-10-23T13:28:08Z

Mashlapai.iff18 в 13:27, 23 жовтня 2021

2021-10-23T13:27:56Z

Mashlapai.iff18 в 13:04, 23 жовтня 2021

2021-10-23T13:04:52Z

Mashlapai.iff18 в 12:59, 23 жовтня 2021

2021-10-23T12:59:21Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Зневага, -ги, '''''ж. ''Неуваженіе, пренебрежете, непочтеніе. ''Побачив Турн собі зневагу: не ...

2012-09-06T11:59:06Z

Створена сторінка: '''Зневага, -ги, '''''ж. ''Неуваженіе, пренебрежете, непочтеніе. ''Побачив Турн собі зневагу: не ...

Нова сторінка

'''Зневага, -ги, '''''ж. ''Неуваженіе, пренебрежете, непочтеніе. ''Побачив Турн собі зневагу: не мед дають тут пить, а брагу. ''Котл. Ен. VI. 28. '''Зневагу дати'''. Оказать неуваженіе. ''Дали зневагу матері. ''НВолын. у.
[[Категорія:Зн]]

@@ Рядок 18: / Рядок 18: @@
 ==Ілюстрації==
 [[Файл:Зневага.jpg|міні|центр|У погляді чоловіка читається зневага.]]
 ==Див також==
 [http://sum.in.ua/s/znevagha]

@@ Рядок 16: / Рядок 16: @@
 . ''рідко''. '''Те саме, що зневажання'''. Чи потребує ж особливого роз'яснення, що свавільна і жартівлива пародія одного Фрейлігратового вірша, зроблена комічною основою Атта Троля, зовсім не має на меті зневаги поета? (Леся Українка, IV, 1954, 134); Піднялася вся нація, бо урвався терпець народу, піднялася відплатити за зневагу прав своїх, за поругу звичаїв, за безчинства чужоземних панів, за пригноблення (Олександр Довженко, I, 1958, 272).
+==Ілюстрації==
 ==Див також==
 [http://sum.in.ua/s/znevagha]

← Попередня версія		Версія за 12:15, 9 листопада 2021
Рядок 25:		Рядок 25:
	==Зовнішні посилання==		==Зовнішні посилання==
	http://sum.in.ua/		http://sum.in.ua/
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]
		+	[[Категорія:Слова 2021 року]]

← Попередня версія		Версія за 13:28, 23 жовтня 2021
Рядок 7:		Рядок 7:

	2. '''Байдужість до кого-, чого-небудь, відсутність турботи, піклування про когось, щось.''' З якоюсь гіркою зневагою виразно промовила вона: — Де та й смерть? (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 223); Запорожець, як лев, розлігся на дорозі. Шаровари з дорогого червоного сукна були вимазані дьогтем, як вияв цілковитої зневаги до них (Олександр Довженко, I, 1958, 228).		2. '''Байдужість до кого-, чого-небудь, відсутність турботи, піклування про когось, щось.''' З якоюсь гіркою зневагою виразно промовила вона: — Де та й смерть? (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 223); Запорожець, як лев, розлігся на дорозі. Шаровари з дорогого червоного сукна були вимазані дьогтем, як вияв цілковитої зневаги до них (Олександр Довженко, I, 1958, 228).
		+
	Бути в зневазі; Приймати (прийняти) зневагу; Зазнавати (зазнати) зневаги — відчувати презирливе або байдуже ставлення до себе з боку кого-небудь. Та й видно, що не був в зневазі. Бо всі сусідні корольки По просьбі, мовби по приказі, Позапаляючилюльки, Пішли в поход [похід] з своїм народом, ..Щоб Турнові допомагать (Іван Котляревський, I, 1952, 193); — Краще б я тебе, сину, не зродила, ..ніж тепер від тебе таку зневагу приймати!.. (Панас Мирний, I, 1949, 282); — Іванку!.. скільки зневаги від лихих людей зазнала твоя Роксапа? (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 87).		Бути в зневазі; Приймати (прийняти) зневагу; Зазнавати (зазнати) зневаги — відчувати презирливе або байдуже ставлення до себе з боку кого-небудь. Та й видно, що не був в зневазі. Бо всі сусідні корольки По просьбі, мовби по приказі, Позапаляючилюльки, Пішли в поход [похід] з своїм народом, ..Щоб Турнові допомагать (Іван Котляревський, I, 1952, 193); — Краще б я тебе, сину, не зродила, ..ніж тепер від тебе таку зневагу приймати!.. (Панас Мирний, I, 1949, 282); — Іванку!.. скільки зневаги від лихих людей зазнала твоя Роксапа? (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 87).

@@ Рядок 7: / Рядок 7: @@
 . '''Байдужість до кого-, чого-небудь, відсутність турботи, піклування про когось, щось.''' З якоюсь гіркою зневагою виразно промовила вона: — Де та й смерть? (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 223); Запорожець, як лев, розлігся на дорозі. Шаровари з дорогого червоного сукна були вимазані дьогтем, як вияв цілковитої зневаги до них (Олександр Довженко, I, 1958, 228).
 . '''Навмисне приниження чиєї-небудь гідності.''' Побачив Турн собі зневагу, Не мед дають тут пить, а брагу, І коси не траву найшли. Зробився Турн наш біснуватим, Реве, як ранений кабан (Іван Котляревський, I, 1952, 257).
 ♦ Завдавати (завдати) зневаги; Чинити зневагу кому, чому — зневажати кого-, що-небудь. Підмовили [бояри] його рідного брата, щоб сказав цареві, нехай він не чинить зневаги блискові царської корони (Іван Франко, IV, 1950, 137).

@@ Рядок 4: / Рядок 4: @@
 ===[http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник української мови (1970-1980)]===
-. Почуття презирства, відсутність поваги до кого-небудь. З попом, гонористим протоієреєм місцевого собору, при першій появі з його боку до себе зневаги, я «став на ножі» (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 185); Андрій пройшов мимо ченця, змірявши його поглядом, повним зневаги й ненависті (Олександр Довженко, I, 1958, 244); Я вам пишу — чи не доволі? Що можу вам іще сказать? Тепер, я знаю, в вашій волі Мене зневагою скарать (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 83).
+. '''Почуття презирства, відсутність поваги до кого-небудь.''' З попом, гонористим протоієреєм місцевого собору, при першій появі з його боку до себе зневаги, я «став на ножі» (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 185); Андрій пройшов мимо ченця, змірявши його поглядом, повним зневаги й ненависті (Олександр Довженко, I, 1958, 244); Я вам пишу — чи не доволі? Що можу вам іще сказать? Тепер, я знаю, в вашій волі Мене зневагою скарать (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 83).
-. Байдужість до кого-, чого-небудь, відсутність турботи, піклування про когось, щось. З якоюсь гіркою зневагою виразно промовила вона: — Де та й смерть? (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 223); Запорожець, як лев, розлігся на дорозі. Шаровари з дорогого червоного сукна були вимазані дьогтем, як вияв цілковитої зневаги до них (Олександр Довженко, I, 1958, 228).
+. '''Байдужість до кого-, чого-небудь, відсутність турботи, піклування про когось, щось.''' З якоюсь гіркою зневагою виразно промовила вона: — Де та й смерть? (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 223); Запорожець, як лев, розлігся на дорозі. Шаровари з дорогого червоного сукна були вимазані дьогтем, як вияв цілковитої зневаги до них (Олександр Довженко, I, 1958, 228).
   Бути в зневазі; Приймати (прийняти) зневагу; Зазнавати (зазнати) зневаги — відчувати презирливе або байдуже ставлення до себе з боку кого-небудь. Та й видно, що не був в зневазі. Бо всі сусідні корольки По просьбі, мовби по приказі, Позапаляючилюльки, Пішли в поход [похід] з своїм народом, ..Щоб Турнові допомагать (Іван Котляревський, I, 1952, 193); — Краще б я тебе, сину, не зродила, ..ніж тепер від тебе таку зневагу приймати!.. (Панас Мирний, I, 1949, 282); — Іванку!.. скільки зневаги від лихих людей зазнала твоя Роксапа? (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 87).
-. Навмисне приниження чиєї-небудь гідності. Побачив Турн собі зневагу, Не мед дають тут пить, а брагу, І коси не траву найшли. Зробився Турн наш біснуватим, Реве, як ранений кабан (Іван Котляревський, I, 1952, 257).
+. '''Навмисне приниження чиєї-небудь гідності.''' Побачив Турн собі зневагу, Не мед дають тут пить, а брагу, І коси не траву найшли. Зробився Турн наш біснуватим, Реве, як ранений кабан (Іван Котляревський, I, 1952, 257).
 ♦ Завдавати (завдати) зневаги; Чинити зневагу кому, чому — зневажати кого-, що-небудь. Підмовили [бояри] його рідного брата, щоб сказав цареві, нехай він не чинить зневаги блискові царської корони (Іван Франко, IV, 1950, 137).
-. розм. Образливе слово, вчинок. Самсон стоїть, мов скам'янілий, Блідий, і мовчки вислухає Оту зневагу: гнів безсилий У грудях стиснутих бурхає (Леся Українка, I, 1951, 338); Намислив він випробувати жінчину довготерпеливість нескінченними образами і зневагами (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 630).
+. ''розм''. '''Образливе слово, вчинок.''' Самсон стоїть, мов скам'янілий, Блідий, і мовчки вислухає Оту зневагу: гнів безсилий У грудях стиснутих бурхає (Леся Українка, I, 1951, 338); Намислив він випробувати жінчину довготерпеливість нескінченними образами і зневагами (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 630).
-. рідко. Те саме, що зневажання. Чи потребує ж особливого роз'яснення, що свавільна і жартівлива пародія одного Фрейлігратового вірша, зроблена комічною основою Атта Троля, зовсім не має на меті зневаги поета? (Леся Українка, IV, 1954, 134); Піднялася вся нація, бо урвався терпець народу, піднялася відплатити за зневагу прав своїх, за поругу звичаїв, за безчинства чужоземних панів, за пригноблення (Олександр Довженко, I, 1958, 272).
+. ''рідко''. '''Те саме, що зневажання'''. Чи потребує ж особливого роз'яснення, що свавільна і жартівлива пародія одного Фрейлігратового вірша, зроблена комічною основою Атта Троля, зовсім не має на меті зневаги поета? (Леся Українка, IV, 1954, 134); Піднялася вся нація, бо урвався терпець народу, піднялася відплатити за зневагу прав своїх, за поругу звичаїв, за безчинства чужоземних панів, за пригноблення (Олександр Довженко, I, 1958, 272).
 ==Див також==

← Попередня версія		Версія за 12:59, 23 жовтня 2021
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Зневага, -ги, '''''ж. ''Неуваженіе, пренебрежете, непочтеніе. ''Побачив Турн собі зневагу: не мед дають тут пить, а брагу. ''Котл. Ен. VI. 28. '''Зневагу дати'''. Оказать неуваженіе. ''Дали зневагу матері. ''НВолын. у.		'''Зневага, -ги, '''''ж. ''Неуваженіе, пренебрежете, непочтеніе. ''Побачив Турн собі зневагу: не мед дають тут пить, а брагу. ''Котл. Ен. VI. 28. '''Зневагу дати'''. Оказать неуваженіе. ''Дали зневагу матері. ''НВолын. у.
	[[Категорія:Зн]]		[[Категорія:Зн]]
		+	==Сучасні словники==
		+	===[http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник української мови (1970-1980)]===
		+
		+	1. Почуття презирства, відсутність поваги до кого-небудь. З попом, гонористим протоієреєм місцевого собору, при першій появі з його боку до себе зневаги, я «став на ножі» (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 185); Андрій пройшов мимо ченця, змірявши його поглядом, повним зневаги й ненависті (Олександр Довженко, I, 1958, 244); Я вам пишу — чи не доволі? Що можу вам іще сказать? Тепер, я знаю, в вашій волі Мене зневагою скарать (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 83).
		+
		+	2. Байдужість до кого-, чого-небудь, відсутність турботи, піклування про когось, щось. З якоюсь гіркою зневагою виразно промовила вона: — Де та й смерть? (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 223); Запорожець, як лев, розлігся на дорозі. Шаровари з дорогого червоного сукна були вимазані дьогтем, як вияв цілковитої зневаги до них (Олександр Довженко, I, 1958, 228).
		+	Бути в зневазі; Приймати (прийняти) зневагу; Зазнавати (зазнати) зневаги — відчувати презирливе або байдуже ставлення до себе з боку кого-небудь. Та й видно, що не був в зневазі. Бо всі сусідні корольки По просьбі, мовби по приказі, Позапаляючилюльки, Пішли в поход [похід] з своїм народом, ..Щоб Турнові допомагать (Іван Котляревський, I, 1952, 193); — Краще б я тебе, сину, не зродила, ..ніж тепер від тебе таку зневагу приймати!.. (Панас Мирний, I, 1949, 282); — Іванку!.. скільки зневаги від лихих людей зазнала твоя Роксапа? (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 87).
		+
		+	3. Навмисне приниження чиєї-небудь гідності. Побачив Турн собі зневагу, Не мед дають тут пить, а брагу, І коси не траву найшли. Зробився Турн наш біснуватим, Реве, як ранений кабан (Іван Котляревський, I, 1952, 257).
		+	♦ Завдавати (завдати) зневаги; Чинити зневагу кому, чому — зневажати кого-, що-небудь. Підмовили [бояри] його рідного брата, щоб сказав цареві, нехай він не чинить зневаги блискові царської корони (Іван Франко, IV, 1950, 137).
		+
		+	4. розм. Образливе слово, вчинок. Самсон стоїть, мов скам'янілий, Блідий, і мовчки вислухає Оту зневагу: гнів безсилий У грудях стиснутих бурхає (Леся Українка, I, 1951, 338); Намислив він випробувати жінчину довготерпеливість нескінченними образами і зневагами (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 630).
		+
		+	5. рідко. Те саме, що зневажання. Чи потребує ж особливого роз'яснення, що свавільна і жартівлива пародія одного Фрейлігратового вірша, зроблена комічною основою Атта Троля, зовсім не має на меті зневаги поета? (Леся Українка, IV, 1954, 134); Піднялася вся нація, бо урвався терпець народу, піднялася відплатити за зневагу прав своїх, за поругу звичаїв, за безчинства чужоземних панів, за пригноблення (Олександр Довженко, I, 1958, 272).
		+
		+	==Див також==
		+	[http://sum.in.ua/s/znevagha]
		+
		+	==Джерела та література==
		+	Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 651.
		+
		+	==Зовнішні посилання==
		+	http://sum.in.ua/