Знання - Історія редагувань

A.kozachuk в 14:33, 2 грудня 2015

2015-12-02T14:33:11Z

Alohorodnik.gi14: Додано інформацію та ілюстрації

2015-11-25T20:55:27Z

Додано інформацію та ілюстрації

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Знання́, -ня́, '''''с. ''Знаніе. Левиц. Пов. 266. Категорія:Зн

2012-09-06T11:57:03Z

Створена сторінка: '''Знання́, -ня́, '''''с. ''Знаніе. Левиц. Пов. 266. Категорія:Зн

Нова сторінка

'''Знання́, -ня́, '''''с. ''Знаніе. Левиц. Пов. 266.
[[Категорія:Зн]]

← Попередня версія		Версія за 14:33, 2 грудня 2015
Рядок 21:		Рядок 21:
	2. тільки мн. Сукупність відомостей з якої-небудь галузі, набутих у процесі навчання, дослідження і т. ін. Хай буде мир, щоб нам щодня Учитися за партою, Щоб всі одержані знання Віддать Вітчизні, Партії! (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 72); Дитина не тільки на власному досвіді пізнає навколишній світ, вона засвоює через мову нагромаджені людством знання (Радянська психологічна наука.., 1958, 179).		2. тільки мн. Сукупність відомостей з якої-небудь галузі, набутих у процесі навчання, дослідження і т. ін. Хай буде мир, щоб нам щодня Учитися за партою, Щоб всі одержані знання Віддать Вітчизні, Партії! (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 72); Дитина не тільки на власному досвіді пізнає навколишній світ, вона засвоює через мову нагромаджені людством знання (Радянська психологічна наука.., 1958, 179).
	3. Пізнання дійсності в окремих її проявах і в цілому. А скільки я стрічав у нас їх, отих чудесних дітлахів, що їм вогонь знання горів в очах (Олександр Гаврилюк. Вибр., 1949, 49); Проходила година, дві, і він знову сідав за книжки, бо молодий гарячий мозок прагнув знань, і це прагнення стало його другою натурою, проти якої він уже нічого не міг зробити (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 52); Книга була і залишається одним із основних засобів розвитку культури, ..найбагатшою скарбницею людської мудрості, невичерпним джерелом знань і людського досвіду (Літературна Україна, 28.II 1964, І);		3. Пізнання дійсності в окремих її проявах і в цілому. А скільки я стрічав у нас їх, отих чудесних дітлахів, що їм вогонь знання горів в очах (Олександр Гаврилюк. Вибр., 1949, 49); Проходила година, дві, і він знову сідав за книжки, бо молодий гарячий мозок прагнув знань, і це прагнення стало його другою натурою, проти якої він уже нічого не міг зробити (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 52); Книга була і залишається одним із основних засобів розвитку культури, ..найбагатшою скарбницею людської мудрості, невичерпним джерелом знань і людського досвіду (Літературна Україна, 28.II 1964, І);
		+
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]
		+	[[Категорія:Слова 2015 року]]
		+	[[Категорія:Зн]]

← Попередня версія		Версія за 20:55, 25 листопада 2015
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Знання́, ~~-ня́~~, '''''с. ''~~Знаніе~~. ~~Левиц~~. ~~Пов~~. ~~266~~.	+	'''Знання́''' — форма існування і систематизації результатів пізнавальної діяльності людини. Виділяють різні види знання: наукове, повсякденне (здоровий глузд), інтуїтивне, релігійне та інші. Повсякденне знання служить основою орієнтації людини в навколишньому світі, основою її повсякденної поведінки і передбачення, але звичайно містить помилки і протиріччя. Науковому знанню властиві логічна обґрунтованість, доведеність, відтворення результатів, прагнення до усунення помилок і подолання суперечок.
−	[[~~Категорія~~:Зн]]	+
		+	'''Знання́''' — суб'єктивний образ, об'єктивна реальність, тобто адекватне віддзеркалення зовнішнього і внутрішнього світу в свідомості людини у формі уявлень, понять, думок, теорій.
		+
		+	'''Знання́''' у широкому сенсі — сукупність понять, теоретичних побудов і уявлень.
		+
		+	'''Знання́''' у вузькому сенсі — дані, інформація.
		+
		+	'''Знання́''' (предмету) — упевнене розуміння предмету, уміння самостійно поводитися з ним, розбиратися в ньому, а також використовувати для досягнення поставленої мети.
		+
		+	Знання́ в теорії штучного інтелекту — сукупність даних (у індивідуума, суспільства або у системи штучного інтелекту) про світ, що включають інформацію про властивості об'єктів, закономірності процесів і явищ, а також правила використання цієї інформації для ухвалення рішень. Правила використання включають систему причинно-наслідкових зв'язків. Головна відмінність знань від даних полягає в їхній активності, тобто поява в базі нових фактів або встановлення нових зв'язків може стати джерелом змін в ухваленні рішень.
		+
		+	3нання фіксується в знаках природних і штучних мов. Знання протилежне незнанню, тобто відсутності перевіреної інформації про що-небудь.
		+	[[ Файл:Знання це книги.jpeg ]]
		+
		+
		+	'''Тлумачний словник'''
		+
		+	1. Обізнаність у чому-небудь, наявність відомостей про кого-, що-небудь. Книжечки Ваші [Нечуя-Левицького], — дорогий подарунок, — дістав і прочитав. Яка прекрасна мова! Читав — наче погожу воду у спеку пив. Яке знання народних звичаїв, народного життя! (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 317); Його сині очі, лагідна усмішка, що викликала на таку ж усмішку, і достатнє, щоб зрозуміти, знання німецької мови підкупили чужоземців (Петро Панч, Синів.., 1959, 8); Знання будови глибинних шарів Землі допомагає вивчати розміщення різних мінеральних корисних копалин в її надрах (Наука і життя, 1, 1957, 22).
		+	♦ Із знанням справи — уміло, маючи досвід у чому-небудь. Справник Хрєнов почав розкривати перед професором таємницю варіння йоржової юшки з таким найдосконалішим знанням справи, з такою любов'ю і таким глибоким захватом, що.. всі застиглій в заціпенінні, всі були скорені (Олександр Довженко, I, 1958, 441).
		+	2. тільки мн. Сукупність відомостей з якої-небудь галузі, набутих у процесі навчання, дослідження і т. ін. Хай буде мир, щоб нам щодня Учитися за партою, Щоб всі одержані знання Віддать Вітчизні, Партії! (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 72); Дитина не тільки на власному досвіді пізнає навколишній світ, вона засвоює через мову нагромаджені людством знання (Радянська психологічна наука.., 1958, 179).
		+	3. Пізнання дійсності в окремих її проявах і в цілому. А скільки я стрічав у нас їх, отих чудесних дітлахів, що їм вогонь знання горів в очах (Олександр Гаврилюк. Вибр., 1949, 49); Проходила година, дві, і він знову сідав за книжки, бо молодий гарячий мозок прагнув знань, і це прагнення стало його другою натурою, проти якої він уже нічого не міг зробити (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 52); Книга була і залишається одним із основних засобів розвитку культури, ..найбагатшою скарбницею людської мудрості, невичерпним джерелом знань і людського досвіду (Літературна Україна, 28.II 1964, І);