Amzavalniuk.uk19 в 09:39, 14 листопада 2021

2021-11-14T09:39:45Z

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Змика́ти, -ка́ю, -єш, '''сов. в. '''зімкнути, -кну, -неш, '''''гл. ''1) Сводить, свести судорогой. Но...

2012-09-06T11:49:25Z

Створена сторінка: '''Змика́ти, -ка́ю, -єш, '''сов. в. '''зімкнути, -кну, -неш, '''''гл. ''1) Сводить, свести судорогой. Но...

Нова сторінка

'''Змика́ти, -ка́ю, -єш, '''сов. в. '''зімкнути, -кну, -неш, '''''гл. ''1) Сводить, свести судорогой. Ном. № 456, стр. 282. ''Зомкнуло пальці. ''Славяносерб. у. 2) Закрывать, закрыть. ''Зомкнула очі. ''Гроб. 319. 3) О водѣ: покрывать, покрыть. ''А вже дідові по шию вода забірає... А вже дідові чупер вода зімкнула. ''Гол. 1. 204.
[[Категорія:Зм]]

← Попередня версія		Версія за 09:39, 14 листопада 2021
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Змика́ти, -ка́ю, -єш, '''сов. в. '''зімкнути, -кну, -неш, '''''гл. ''1) Сводить, свести судорогой. Ном. № 456, стр. 282. ''Зомкнуло пальці. ''Славяносерб. у. 2) Закрывать, закрыть. ''Зомкнула очі. ''Гроб. 319. 3) О водѣ: покрывать, покрыть. ''А вже дідові по шию вода забірає... А вже дідові чупер вода зімкнула. ''Гол. 1. 204.		'''Змика́ти, -ка́ю, -єш, '''сов. в. '''зімкнути, -кну, -неш, '''''гл. ''1) Сводить, свести судорогой. Ном. № 456, стр. 282. ''Зомкнуло пальці. ''Славяносерб. у. 2) Закрывать, закрыть. ''Зомкнула очі. ''Гроб. 319. 3) О водѣ: покрывать, покрыть. ''А вже дідові по шию вода забірає... А вже дідові чупер вода зімкнула. ''Гол. 1. 204.
	[[Категорія:Зм]]		[[Категорія:Зм]]
		+
		+	==Сучасні словники==
		+	===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
		+	'''ЗМИКАТИ''', аю, аєш, недок., ЗІМКНУТИ, ну, неш, док., перех.
		+
		+	1. Наближаючи впритул одне до одного, з'єднувати (перев. краї, кінці чого-небудь). Зімкнувши чорні брови, він нахмурено поглядав на паперові гроші, що лежали перед ним на столі (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 81); Ще тиждень тому на цукробуряковій плантації вирізнялись рядки, а зараз буйна зелена гичка вже зімкнула крони (Василь Минко, Ясні зорі, 1951, 84);
		+	<br />
		+	// перен. Створювати зв'язок між ким-, чим-небудь. Органи ЦКК — РСІ повинні були якомога тісніше зімкнути апарат з масами, поставити його під постійний і дійовий контроль трудящих (Комуніст України, 1, 1963, 37).
		+
		+	// Змикати (зімкнути) коло (кільце): а) охоплювати кого-, що-небудь кільцем. Ось дуб — могутній велетень — розрісся одинцем. Ми втрьох його обхопимо та кола не зімкнем! (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 59); б) (військ.) завершувати, закінчувати оточення кого-, чого-небудь Батальйони зімкнули кільце оточення ворога; Змикати (зімкнути) лави (ряди): а) (військ., спорт.) максимально зменшувати дистанцію між людьми в лавах і між лавами. Весь батальйон гойднувся, зарипів чобітьми і в одну мить подався на правий фланг, тісно змикаючи ряди (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 539); б) досягати одностайності у рішеннях, діях; згуртовуватись, об'єднуватися для здійснення мети. Під прапорами соціалізму дедалі щільніше змикають свої лави трудящі країн капіталу (Комуніст України, 11, 1967, 78); Організовані робітники організовано довели справу до кінця і зімкнули ряди для дальшої роботи (Ленін, 20, 1950, 437).
		+
		+	2. Закривати, стуляти (губи, повіки), заплющувати (очі). Обурений до глибини душі, ..якнайтісніше змикав [Федір] тонкі губи (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 39); Зімкнеш очі, то щебетання [соловейків], здається, голосніш розкочується (Марко Вовчок, I, 1955, 345); Світло ріже очі, і так хочеться на секунду покласти голову на руки і зімкнути повіки (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 29);
		+	<br />
		+	// Спричинятися до закривання, стуляння (губ, повік), до заплющування (очей). Я ліг уже спати, все крутилося кругом мене, одна тілько пісня та якось тихо-тихенько чулась і змикала очі… (Панас Мирний, V, 1955, 333);
		+	<br />
		+	♦ Не змикати (зімкнути) очей (повік); [І, ні] на волосину не змикати (зімкнути) очей — не мати змоги заснути навіть на короткий час. Уже й за північ перейшло, вже й світання у вікно заглядає, а Марія ще й очей не змикала (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 46); Цієї ночі він не змикав повік і до самісінького ранку писав (Натан Рибак, Що сталося.., 1947, 165); Одна тільки Марина.. не змикала ні на волосину очей за всю ту ніч... (Панас Мирний, I, 1954, 119); Зімкнути уста навіки (навік) — померти, загинути. Якщо навік зімкну уста, щоб написав листа, щоб розповів про смерть мою у першому бою (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 138).
		+
		+	3. тільки 3 ос., розм., рідко. Те саме, що корчити. Судорога змикала ноги;
		+	<br />
		+	// безос. Бувало, як здою корів — не розведу пальців, змикає руки, стягує жили (Костянтин Гордієнко, Цвіти.., 1951, 37).
		+
		+	===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
		+	'''ЗМИКА́ТИ''', а́ю, а́єш, недок., ЗІМКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех.
		+
		+	1. Наближаючи впритул одне до одного, з’єднувати (перев. краї, кінці чого-небудь). Зімкнувши чорні брови, він нахмурено поглядав на паперові гроші, що лежали перед ним на столі (Коцюба, Нові береги, 1959, 81); Ще тиждень тому на цукробуряковій плантації вирізнялись рядки, а зараз буйна зелена гичка вже зімкнула крони (Минко, Ясні зорі, 1951, 84); <br />
		+	// перен. Створювати зв’язок між ким-, чим-небудь. Органи ЦКК — РСІ повинні були якомога тісніше зімкнути апарат з масами, поставити його під постійний і дійовий контроль трудящих (Ком. Укр., 1, 1963, 37).
		+	Змика́ти (зімкну́ти) ко́ло (кільце́): а) охоплювати кого-, що-небудь кільцем. Ось дуб — могутній велетень — розрісся одинцем. Ми втрьох його обхопимо та кола не зімкнем! (Забіла, У.. світ, 1960, 59); б) (військ.) завершувати, закінчувати оточення кого-, чого-небудь. Батальйони зімкнули кільце оточення ворога; Змика́ти (зімкну́ти) ла́ви (ряди́): а) (військ., спорт.) максимально зменшувати дистанцію між людьми в лавах і між лавами. Весь батальйон гойднувся, зарипів чобітьми і в одну мить подався на правий фланг, тісно змикаючи ряди (Кучер, Чорноморці, 1956, 539); б) досягати одностайності у рішеннях, діях; згуртовуватись, об’єднуватися для здійснення мети. Під прапорами соціалізму дедалі щільніше змикають свої лави трудящі країн капіталу (Ком. Укр., 11, 1967, 78); Організовані робітники організовано довели справу до кінця і зімкнули ряди для дальшої роботи (Ленін, 20, 1950, 437).
		+
		+	2. Закривати, стуляти (губи, повіки), заплющувати (очі). Обурений до глибини душі, ..якнайтісніше змикав [Федір] тонкі губи (Збан., Сеспель, 1961, 39); Зімкнеш очі, то щебетання [соловейків], здається, голосніш розкочується (Вовчок, І, 1955, 345); Світло ріже очі, і так хочеться на секунду покласти голову на руки і зімкнути повіки (Собко, Скеля.., 1961, 29); // Спричинятися до закривання, стуляння (губ, повік), до заплющування (очей). Я ліг уже спати, все крутилося кругом мене, одна тілько пісня та якось тихо-тихенько чулась і змикала очі… (Мирний, V, 1955, 333);
		+	<br />
		+	◊ Не змика́ти (зімкну́ти) оче́й (пові́к); [І, ні] на волоси́ну не змика́ти (зімкну́ти) оче́й — не мати змоги заснути навіть на короткий час. Уже й за північ перейшло, вже й світання у вікно заглядає, а Марія ще й очей не змикала (Цюпа, Назустріч.., 1958, 46); Цієї ночі він не змикав повік і до самісінького ранку писав (Рибак, Що сталося.., 1947, 165); Одна тільки Марина.. не змикала ні на волосину очей за всю ту ніч… (Мирний, І, 1954, 119); Зімкну́ти уста́ наві́ки (наві́к) — померти, загинути. Якщо навік зімкну уста, щоб написав листа, щоб розповів про смерть мою у першому бою (Гонч., Вибр., 1959, 138).
		+
		+	3. тільки 3 ос., розм., рідко. Те саме, що ко́рчити. Судорога вмикала ноги; // безос. Бувало, як здою корів — не розведу пальців, змикає руки, стягує жили (Горд., Цвіти.., 1951, 37).
		+	Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 618.
		+
		+	'''Змикати''', ка́ю, єш, сов. в. зімкнути, кну, неш, гл.
		+
		+	1) Сводить, свести судорогой. Ном. № 456, стр. 282. Зомкнуло пальці. Славяносерб. у.
		+
		+	2) Закрывать, закрыть. Зомкнула очі. Гроб. 319.
		+
		+	3) О водѣ: покрывать, покрыть. А вже дідові по шию вода забірає… А вже дідові чупер вода зімкнула. Гол. 1. 204.
		+
		+	==Іноземні словники==
		+	===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
		+	Змикати
		+
		+	• 1) змикати — а/ю, а/єш, недок., зімкну/ти, ну/, не/ш, док., перех. 1) Наближаючи впритул одне до одного, з єднувати (перев. краї, кінці чого небудь). \|\| перен. Створювати зв язок між ким , чим небудь. Змикати лави. 2) Закривати, стуляти (губи, повіки),… …
		+	Український тлумачний словник
		+
		+	• 2) змикати — змикати: улепетывать, убѣгать [ІФ,1890] втікати [I] …
		+	Толковый украинский словарь
		+
		+	• 3) змикати — дієслово недоконаного виду …
		+	Орфографічний словник української мови
		+
		+	• 4) зімкнути — див. змикати …
		+	Український тлумачний словник
		+
		+	• 5) змикання — я, с. Дія за знач. змикати і змикатися …
		+	Український тлумачний словник
		+
		+	• 6) змикаючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до змикати …
		+	Український тлумачний словник
		+
		+	• 7) стикати — а/ю, а/єш, недок., зіткну/ти і рідко стикну/ти, ну/, не/ш, док., перех. 1) Штовхаючи кого , що небудь назустріч одне одному, змушувати ударятися. \|\| перен. Призводити до протиріччя, викликати сутички. 2) перен. Змушувати вступити в які небудь… …
		+	Український тлумачний словник
		+
		+	• 8) стуляти — я/ю, я/єш і сту/лювати, юю, юєш, недок., стули/ти, стулю/, сту/лиш, док., перех. 1) Наближаючи впритул одне до одного, щільно з єднувати (предмети або краї предметів). \|\| З єднувати докупи частини чого небудь. \|\| розм. Складати що небудь розкрите …
		+	Український тлумачний словник
		+
		+	• 9) заплющувати — заплющити (закривати повіками очі), сплющувати, сплющити, приплющувати, приплющити, плющити, змикати, зімкнути, склепляти, склепити Пор. мружити, стуляти I …
		+	Словник синонімів української мови
		+
		+	• 10) з'єднувати — I = з єднати (об єднувати одну з одною окремі частини деталі, кінці тощо), сполучати, сполучувати, сполучити, єднати; схоплювати, схопити, прихоплювати, прихопити (перев. швидко / тимчасово); зчіплювати, зчепити, зчленовувати, зчленувати (деталі …
		+	Словник синонімів української мови
		+
		+	• 11) стуляти — I = стулити (зводити що н. упритул), стулювати, змикати, зімкнути; підтягати, підтягувати, підтягти, підтягнути, підбирати, підібрати, піді[о]бгати (губи); склепляти, склепити (уста, очі, повіки тощо) Пор. заплющувати II ▶ див. закривати 2), з… …
		+	Словник синонімів української мови
		+
		+	==Ілюстрації==
		+	{\| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
		+	\|- valign="top"
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Змикати.jpg\|x140px]]
		+	\|style="width:20%; padding-top:1em;"\| [[Зображення: Змикати2.png\|x140px]]
		+	\|}
		+
		+	==Медіа==
		+	{{#ev:youtube\|tksgBzsh-uM }}
		+	[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
		+	[[Категорія:Слова 2021 року]]

Змикати - Історія редагувань

Amzavalniuk.uk19 в 09:39, 14 листопада 2021

Matasar.ei: Створена сторінка: '''Змика́ти, -ка́ю, -єш, '''сов. в. '''зімкнути, -кну, -неш, '''''гл. ''1) Сводить, свести судорогой. Но...